ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/22471/15

адміністративне провадження № К/9901/28804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №826/22471/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2015 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (головуючий суддя Земляна Г.В., судді: Межевич М.В., Сорочко Є.О.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (далі - ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - ДПІ, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 №0000032100 про збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизного товару за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510,00грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки декларації акцизного податку за період з січня по березень 2015 року подані ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» за місцем обліку останнього, як великого платника податків. Позивачем наголошено, що фактично ним виконано покладений на нього обов`язок з подачі декларації акцизного податку за вказані звітні періоди, що підтверджується квитанціями №2.

Відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що перевіркою встановлено неподання ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» податкової звітності з акцизного податку за січень-березень 2015 року, за наслідками чого правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання декларацій акцизного податку за вказані звітні періоди.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2016 відкрито касаційне провадження у справі №826/22471/15.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/22471/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 справу №826/22471/15 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні без повідомлення сторін на 28.07.2020.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, вважає його протиправним, таким, що підлягає скасуванню, оскільки судове рішення прийнято з порушенням. Відповідач вказує, що декларація платниками акцизного податку подається до контролюючого органу, що обслуговує адміністративну-територіальну одиницю, на якій розташовано пункт продажу підакцизних товарів. Враховуючи, що пункти торгівлі позивача територіально знаходяться в Голосіївському районі міста Києва, тому декларації з акцизного податку необхідно подавати до ДПІ у Глосіівському районі м.Києва. Крім того, у спірних правовідносинах ДПІ посилається на роз`яснення, наданих листом ДФС від 23.02.2015 №6036/7/99-99-19-03-03-17 щодо порядку декларування акцизного податку, яким встановлено, що суб`єкти господарювання роздрiбної торгiвлi пiдакцизними товарами, якi мають декiлька пунктiв продажу товарiв, що знаходяться у рiзних адмiнiстративно-територiальних одиницях, тобто мають рiзнi коди КОАТУУ, при цьому кожна адмiнiстративно-територiальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує вiдповiдну адмiнiстративно-територiальну одиницю за мiсцем продажу пiдакцизних товарiв (кодом КОАТУУ), окрему Декларацiю з вiдповiдною кiлькiстю додаткiв 6 до Декларацiї. У графi 07 титульного аркуша до конкретної Декларацiї зазначаються адреси пунктiв продажу товарiв, якi вiдносяться до певної адмiнiстративно-територiальної одиницi (коду КОАТУУ). У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу. Товариство вказує, що на виконання положень Податкового кодексу України, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», позивач подав декларації з акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року до контролюючого органу, в якому Товариство перебувало на обліку - Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників. У травні Товариство отримало лист ДФС з роз`ясненням, що декларацію з акцизного податку з роздрібного продажу, починаючи з травня 2015 року необхідно подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням пунктів продажу підакцизних товарів. Товариство з квітня 2015 року стало на облік та подає звітність до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу підакцизних товарів (в тому числі, до ДПІ у Голосіївському районі головного управління ДФС у м.Києві). Відтак, твердження відповідача про неподання декларацій з акцизного податку за січень, лютий, березень 2015 року є безпідставними. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» за січень, лютий та березень 2015 року.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено неподання Товариством податкової звітності з акцизного податку в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України за звітні періоди січень, лютий та березень 2015 року.

На підставі викладеного, ДПІ складено акт від 22.04.2015 №02/26-50-21-23 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 №0000032100, яким ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизного товару за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510,00грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулося з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що декларації ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року є прийнятими та зареєстрованими у встановленому законодавством порядку, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

На підставі пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Разом з тим, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідальність, передбачена даною статтею може наставати для платника податків виключно у випадку неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій (розрахунків).

На підставі матеріалів справи судами з`ясовано, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2015, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.04.2015 та статуту ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», знаходиться за адресою 02140, м.Київ, Дарницький район, проспект Петра Григоренка, 43, основним видом діяльності останнього за КВЕД-2010 є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. При цьому, ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» перебуває на обліку як платник податків у Центральному офісі.

Позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано до Центрального офісу, як до контролюючого органу, декларації акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року, які, у відповідності до наявних у матеріалах справи копії квитанцій №2, прийняті та доставлені до районного рівня.

Разом з цим, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, вказав, що вказані декларації, починаючи з січня 2015 року повинні направлятися не за місцем реєстрації позивача, як великого платника податків, а до відповідного територіального органу державної податкової інспекції за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпункт 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, згідно з якою особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Слід зазначити, що ДФС України у зв`язку з численними запитами платників податку та фахівців підпорядкованих структурних підрозділів ДФС щодо кампанії декларування податкових зобов`язань з акцизного податку листом від 23.02.2015 №6036/7/99-99-19-03-03-17 повідомлено, що стосовно платників податків - суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, - такі платники заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Ґ (код операції Ґ2) та додаток 6 до Декларації пов`язані з кодами адміністративних одиниць відповідно до Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України (далі - КОАТУУ).

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій декларацій акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року, складних за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, позивачем у рядку 7 «місцезнаходження пункту продажу товарів» зазначено м.Київ.

Водночас, у розділі «Ґ» у рядку «Ґ2» вказано, що податкові зобов`язання в розрізі КОАТУУ є 8036100000 (який у відповідності до КОАТУУ, розміщеному на веб-сайті Державної служби статистики України, відповідає Голосіївському району міста Києва), 8036300000 (Дарницький район міста Києва), 8038000000 (Оболонський район міста Києва) та 8036400000 (Деснянський район міста Києва).

У зв`язку з чим, відповідачем зроблено висновок про необхідність подання ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві окремої декларації акцизного податку за місцезнаходженням пункту продажу товарів у відповідності до КОАТУУ 8036100000, зазначено позивачем самостійно у вказаних деклараціях за перевіряємий період, який відповідає КОАТУУ, віднесеному до Голосіївського району м.Києва.

При цьому, з аналізу приписів підпункту 212.3.1-1 пункту 212.3 статті 212 та пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України вбачається, що платник акцизного податку лише після здійснення реєстрації останнього як платника податку у контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів подає до останнього декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Крім того, за роз`ясненням ДФС України декларація платниками акцизного податку подається до контролюючого органу, що обслуговує адміністративно-територіальну одиницю (за кодом КОАТУУ), на якій розташовано пункт продажу підакцизних товарів, а саме: суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів (кодом КОАТУУ), окрему Декларацію з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації. У графі 07 титульного аркуша до конкретної Декларації зазначаються адреси пунктів продажу товарів, які відносяться до певної адміністративно-територіальної одиниці (коду КОАТУУ).

Також, наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі - Порядок №1588), згідно з пунктом 7.1 якого якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов`язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов`язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов`язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов`язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу реєстраційну заяву за формою N1-ОПП або формою N5-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку». Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (пункт 7.2 Порядку №1588).

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов`язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 Порядку №1588).

Таким чином, взяттю на облік за неосновним місцем обліку (реєстрації платником податку), у зв`язку з чим платником податку подається відповідна податкова звітність, передує проведення відповідної процедури.

Водночас, суди вказали, що факт проведення такої процедури відносно ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», наслідком чого є взяття останнього на облік у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві матеріалами справи не підтверджено.

При цьому, факт перебування позивача на податковому обліку у Центральному офісі, підтверджується копіями виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2015 та від 12.01.2015.

У свою чергу, ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» за фактом направлення засобами телекомунікаційного зв`язку до міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, на обліку в якому знаходиться позивач, як платник податків, декларацій акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року отримано квитанції №2, згідно з якими вказані декларації прийнято (а.с.22, 31, 40).

При цьому, доказів направлення позивачу контролюючим органом повідомлень про неприйняття даних декларацій сторонами судам попередніх інстанцій не надано.

Таким чином, касаційний суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що декларації ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» з акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року, як станом на момент проведення камеральної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, так і станом на момент розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, є прийнятими та зареєстрованими у встановленому законодавством порядку, а, відтак, твердження про неподання позивачем таких декларацій є безпідставними.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на контролюючий орган, до якого направлено досліджувані декларації, у разі порушення позивачем порядку подання останніх, положеннями пункту 48.9 статті 48 Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, серед яких зокрема визначено найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено факту порушення позивачем положень пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: неподання декларацій акцизного податку за січень, лютий та березень 2015 року.

У зв`язку з вищевикладеним, суд погоджується, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем передчасно є таким, що підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі висновки судів попередніх інстанцій відповідачем не спростовані, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 340 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №826/22471/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І.Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду