ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2020 року

Київ

справа №826/23872/15

адміністративне провадження №К/9901/15796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Смоковича М.І.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року (головуючий суддя - Погрібніченко І.М., судді - Іщук І.О., Шулежко В.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді - Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.)

у справі № 826/23872/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій,

третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу від 19.08.2015 № 463 в частині, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач 1, скаржник, ДСНС України), Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач 2, Голова ДСНС України), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУДСНС в Київській області, третя особа), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ від 19.08.2015 р. № 463 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.08.2015р. №463 в частині накладення на майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області № 316 о/с від 19 жовтня 2015 року (по особовому складу) в частині звільнення з займаної посади та зарахування у розпорядження начальника ГУ ДСНС України у Київській області терміном на 2 місяці майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з 19 жовтня 2015 року.

Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області з 19 жовтня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у висновку службового розслідування взагалі не зазначено, яке саме порушення службової дисципліни вчинено позивачем, не висвітлено жодного з елементів складу дисциплінарного проступку. Відповідачами повністю проігноровано вимоги пункту 3 розділу 7 «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту» (далі-Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515 щодо детального викладення у висновку службового розслідування складу дисциплінарного проступку, нібито вчиненого позивачем. Зі змісту висновку неможливо встановити, яку саме норму законодавства чи посадової інструкції порушив позивач. Також нічого не вказано чи був зобов`язаний позивач прибути на цю перевірку та ким ця перевірка проводилась. Натомість в акті службового розслідування вказано, що під час перевірки ТОВ «Побутрембудматеріали» видано акт та припис від 20 травня 2015 року про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання 64 заходи. В оскаржуваному наказі не розкрито елементи складу дисциплінарного проступку, що нібито був вчинений позивачем. Крім того, суд вказали, що факт вчинення державним службовцем, майором служби цивільного захисту ОСОБА_1 порушення законодавства може складати об`єктивну сторону дисциплінарного проступку лише тоді, коли до його посадових обов`язків віднесено дотримання чи виконання тієї чи іншої вимоги законодавства. Відтак, суди дійшли висновку, що невиконання вимог пункту 3 розділу 7 Інструкції, частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України статті 2 Положення, статей 6,8 Дисциплінарного статуту призводить до визнання зазначеного службового розслідування незаконним та такими, що не створює правових наслідків. У зв`язку з цим оскаржувані накази, які прийняті на підставі незаконного висновку службового розслідування є протиправними та підлягають скасуванню в частині щодо позивача, а позивач підлягає поновленню на посаді головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області з 19 жовтня 2015 року. Окрім того, суди зауважили, що, враховуючи те, що позивач з 19 жовтня 2015 року по 09.12.2015 року перебував у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України у Київській області, а з 9 грудня 2015 року по теперішній час відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 372 о/с працює на посаді провідного інспектора Обухівського районного сектора Головного управління ДСНС України у Київській області та протягом всього періоду вимушеного прогулу отримує грошове забезпечення розмір якого перевищує середньоденний розмір грошового забезпечення за останні два повних місяця роботи позивача перед незаконним звільненням (серпень та вересень 2015 року), то відсутні підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

26 травня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що порушення службової дисципліни позивачем виявилася у недбалому ставленні до виконання службових обов`язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, зокрема - неприбуття позивачем у травні 2015 року на ТОВ «Побутрембудматеріали» для проведення відповідної перевірки. Скаржник також вважає хибними висновки суду першої інстанції про незаконність службового розслідування, оскільки це було необхідним заходом реагування на пожежу, що сталася 08.06.2015 на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали». Крім того, причину неподання ДСНС України доказів, про які вказують суди попередніх інстанцій, як то наказу про зазначення осіб, які до такої перевірки залучалися, ознайомлення позивачем із таким наказом та документів, підтверджуючих покладення саме на ОСОБА_1 обов`язку щодо проведення даного роду перевірок, скаржник визначає як об`єктивну неможливість подачі даних доказів, оскільки всі матеріали, що стосувалися причин пожежі та фактів неналежного виконання службовими особами ГУ ДСНС України в Київській області своїх службових обов`язків, містяться в матеріалах кримінального провадження. Скаржник, посилаючись на п. 4 ст. 11 КАС України, вказує, що саме суди належним чином не скористалися своїми повноваженнями щодо витребування доказів за власною ініціативою, що мало наслідком неповне з`ясування усіх фактичних обставин у справі.

Сторонами відзиву чи заперечення на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 31 березня 2015 року № 73 о/с позивача переміщено на посаду головного інспектора відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19 серпня 2015р. №463 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади на підставі пунктів 57, 59, 68, 69 та 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009р. (далі - Дисциплінарний статут) за порушення службової дисципліни, що виявилось у недбалому ставленні до виконання службових обов`язків з організації контролю за виконанням заходів щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: вул.Південна, 1 смт. Глеваха, Васильківський район, Київська область, що призвело до тяжких наслідків.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області № 316 о/с від 19 жовтня 2015 року позивача звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області терміном на 2 місяці на підставі пункту 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. N 593 (далі - Положення) на підставі оскаржуваного наказу відповідача № 463 від 19 серпня 2015 року.

З 19 жовтня 2015 року по 09.12.2015 року позивач перебував у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України у Київській області, а з 9 грудня 2015 року по теперішній час відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 372 о/с працює на посаді провідного інспектора Обухівського районного сектора Головного управління ДСНС України у Київській області

Підставою для видачі вказаних наказів став Висновок службового розслідування за результатами перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» за адресою: смт Глеваха, вул. Південна, 1, Васильківський район, Київська області, проведеного на виконання Наказу ДСНС України від 19.06.2015р. № 331 «Про створення комісії», затвердженого Головою ДСНС України 30 липня 2015р (далі - Висновок службового розслідування).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження публічної служби в органах і підрозділах цивільного захисту регулюється Кодексом цивільного захисту України, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення).

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту , затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 2 Положення, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна- бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Законом України «Про правові засади цивільного захисту», цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Статтею 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.

Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (ст.83 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515.

Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).

Відповідно до пунктів 1,3 розділу 7 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

- обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

- час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам);

- заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни;

- наявність причинного зв`язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками;

- умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього;

- вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено;

- заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

- обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України (п.2,3 Розділу VIII Інструкції).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд, з аналізу приписів Інструкції та Дисциплінарного статуту, зазначає, що проведення виключно об`єктивного, неупередженого службового розслідування (у випадку його безпосереднього проведення), на підставі всебічно досліджених усіх умов та обставин події, є наслідком обґрунтованого застосування дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.06.2015 № 331 призначено службове розслідування та створено комісію для його проведення з метою перевірки організації наглядово-профілактичної діяльності під час розміщення, реконструкції та експлуатації нафтобази ТОВ "Побутрембудматеріали" у зв`язку з виникненням на ній пожежі.

За результатами перевірки 30 липня 2015 року головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджено висновок службового розслідування.

Судами досліджено, що вказаний висновок не містить відомостей, які саме порушення службової дисципліни вчинено позивачем, а також детального викладу дисциплінарного проступку вчиненого позивачем, тобто в чому полягала протиправність дій позивача, наявність умислу в даних діях.

Єдиним посиланням у висновку є факт неприбуття ОСОБА_1 для проведення перевірки дотримання вимог законодавства ТОВ «Побутрембудматеріали» у сфері протипожежної та техногенної безпеки проведеної територіальним органом ДСНС України у травні 2015 року.

Хоча, водночас, доказів у вигляді наказів із переліком осіб, що залучені до такої перевірки, факту ознайомлення позивача із вказаним наказом, до судів попередніх інстанцій відповідачем не було надано.

Крім того, як слушно зауважено судами попередніх інстанцій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, направляючи 27 серпня 2015 року, Прем`єр-міністру України звіт урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, зазначила, що протягом всього часу існування та експлуатації нафтобази органами державного пожежного нагляду згідно з планом-графіком своєчасно проводились планові, позапланові та контрольні перевірки, що також є доказом відсутності складу дисциплінарного правопорушення в діях позивача.

З викладеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про непідтвердженість факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем, необгрунтованість висновків службового розслідування та, як наслідок, неправомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Доводи скаржника щодо незастосування процесуальних повноважень суду на здобуття доказів у справі, Суд відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 09.03.2017 про зупинення апеляційного провадження та зобов`язання відповідача надати суду додаткові докази, вживав усіх заходів, визначених процесуальним законодавством, щодо витребування додаткових доказів.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника щодо, в першу чергу, саме його процесуального обов`язку доказування, як суб`єкта владних повноважень, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції на час розгляду спору судами) у разі заперечення проти позову.

Суд також відхиляє доводи скаржника щодо необґрунтованого визнання судом першої інстанції службового розслідування незаконним, так як події, що відбулися 08.06.2015 на території нафтобази завдали значних матеріальних збитків, зважаючи на наступне.

Суд першої інстанції, визнаючи саме висновок службового розслідування по відношенню до позивача, незаконним і протиправним, виходив з відсутності складу дисциплінарного проступку ОСОБА_1 та порушень порядку проведення службового розслідування, водночас, не ставлячи під сумнів підставу, як причину його проведення.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Державної служби України з надзвичайних ситуацій безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, ст.350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді М. І. Смокович

Н. В. Шевцова