ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №826/25753/15

адміністративне провадження №К/9901/26057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий), Губська Л.В., Федотова І.В.) у справі № 826/25753/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» (далі - позивач, ТОВ «ЕМВ Енерго») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 1 066 763,96 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не відповідають фактичним обставинам.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203 винесене ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до ТОВ «ЕМВ Енерго». Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з діючим законодавством постанови Національного банку України є підзаконними актами і не можуть вносити будь-які зміни, доповнення, або змінювати відповідні закони, а тому, розрахунки в іноземній валюті повинні здійснюватись в строки, що не перевищують 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, відповідно до положень саме Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а не 90 календарних днів, як передбачено постановами Національного банку України, на які посилається контролюючий орган.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕМВ Енерго» у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено повністю. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕМВ Енерго» у повному обсязі. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки судом встановлено, що позивачем було порушено терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а, отже, не було порушено вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідних постанов Національного банку України.

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «ЕМВ Енерго» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року у справі № 826/25753/15.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕМВ Енерго» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 29.08.2014 № ТR-Реn-14-0083.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 15.06.2015 № 2378/26-56-22-03-10/38233449, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23 вересня 1994року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями, пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №7 34 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» та п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», п.1 Постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» а саме: порушення термінів розрахунків з іноземній валюті по контракту від 29.08.2014 № ТR-Реn-14-0083 з компанією ООО «ТРЭИ ГмбХ», (Росія), а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 124 147,50 євро. Термін розрахунків порушено в сумі 124 147,50 євро на 150 днів; статті 9 ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю від19.02.93 № 15-93, - неподання Декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом 01.01.2015 та станом на 01.04 2015.

На підставі встановлених у вказаному акті перевірки порушень, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203, згідно якого позивачеві нараховано суму грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення терміну у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 066 763, 96 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ЕМВ Енерго» укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.08.2014 № ТR-Реn-14-0083 з компанією ООО «ТРЭИ ГмбХ» (Росія) про купівлю програмно-технічного комплексу ТREI для блоку № 2 Вуглегірської ТЕС. Контролюючим органом за наслідками податкового контролю встановлено, що на виконання умов даного контракту позивачем здійснено переказ валютних коштів нерезиденту компанії ООО «ТРЭИ ГмбХ» (Росія) на загальну суму 150 329,00 євро, а саме: 09.09.2014 - 124 147,50 євро та 10.02.2015 - 26 181,50 євро.

За результатами вказаної перевірки було встановлено, що термін розрахунків було порушено в сумі 124 147,50 євро на 150 днів, що не заперечується позивачем.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо встановленого граничного терміну для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів саме у 180 днів, а також того, що постанови Національного банку України від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160 відповідно, були прийняті всупереч положенням вказаного Закону та Конституції України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

11.2. Частини перша, третя, четверта статті 2.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

11.3. Частина перша статті 4.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

11.4. Стаття 6.

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб`єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України «Про космічну діяльність», а також суб`єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Вимоги, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не поширюються на розрахунки за експортно-імпортними операціями інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, які здійснюються для потреб такої угоди (у тому числі пов`язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, у тому числі розпорядження частиною виробленої продукції, належною інвестору (представництву іноземного інвестора на території України), іншому інвестору чи державі).

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

12. Закон України № 5480-VI від 06.11.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок»:

12.1. Пункт 4 Розділу І.

У Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 40, ст. 364 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити новою частиною такого змісту:

«Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті»;

2) статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті»;

3) частини першу - четверту статті 4 після цифр і слів « 1 і 2 цього Закону» доповнити словами і цифрами «або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону» у відповідному відмінку;

4) частини першу, другу та п`яту статті 6 після цифр і слів « 1 і 2 цього Закону» доповнити словами і цифрами «або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону» у відповідному відмінку.

13. Постанова правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу в іноземній валюті:

13.1 Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

13.2 Пункт 7.

Постанова набирає чинності з 20 травня 2014 року та діє до 20 серпня 2014 року.

14. Постанова правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу в іноземній валюті:

14.1 Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

14.2 Пункт 9.

Постанова набирає чинності з 21 серпня 2014 року і діє до 21 листопада 2014 року.

15. Постанова правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу в іноземній валюті:

15.1 Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

15.2 Пункт 10.

Постанова набирає чинності з 3 грудня 2014 року і діє до 3 березня 2015 року включно.

16. Постанова правління Національного банку України від 03.03.2015 № 160 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України:

16.1. Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

16.2. Пункт 9.

Постанова набирає чинності з 4 березня 2015 року і діє до 3 червня 2015 року включно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

19. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0002982203, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 1 066 763,96 грн, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що Законом України № 5480-VI від 06.11.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» були внесені зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, зокрема, статтю 2 Закону України № 185/94-ВР було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті». Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем був укладений відповідний контракт у сфері зовнішньоекономічної діяльності вже під час дії вказаних змін до законодавства та Постанов правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу в іноземній валюті» від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо недотримання позивачем встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

20. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в запереченні на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року у справі № 826/25753/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду