ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 826/26860/15

адміністративне провадження № К/9901/26409/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - МГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2015 року №25018/0134/2810.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що оскаржуване рішення, яким на підставі абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP) до Товариства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10' 000,00 грн, є протиправним, а контролюючий орган дійшов безпідставних висновків про порушення позивачем вимог частини 13 статті 18 Закону №481/95-BP. Позивач зазначив, що актом фактичної перевірки встановлена реалізація Товариством на АЗС тютюнових виробів з однією власною назвою «Rotmans Demi Silv» та максимальною роздрібною ціною (МРЦ) 14,00 грн на пачках за ціною 14,73 грн. Посилаючись на положення підпункту 14.1.106 статті 14, підпункту 215.3.10 статті 215 Податкового кодексу України (далі - ПК), позивач наголошував, що визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного товару, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів). За математичними розрахунками позивача акцизний податок 5% у даному випадку становив 0,73 грн, відповідно ціна тютюнових виробів, вище за яку не дозволено здійснювати їх реалізацію, складає 14,73 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016, в позові відмовив з тих підстав, що у даному випадку ціна тютюнових виробів, вище за яку не дозволено здійснювати їх реалізацію, становить 14,70 грн, а позивач у судовому процесі не довів правильність розрахунку граничної роздрібної ціни з урахуванням акцизного податку на визначені тютюнові вироби на рівні 14,73 грн в мережі роздрібної торгівлі. Зважаючи на встановлені актом фактичної перевірки обставини, суд дійшов висновку про правомірність застосування до Товариства фінансових санкцій.

Товариство подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням додаткових обґрунтувань касаційної скарги) позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме пункту 2 статті 2, підпункту 7.1.3 статті 7 ПК, підпункту 14.1.106, пункту 56.21 статті 56, підпункту 214.1.4 статті 214, пункту 188.1 статті 188 ПК, та вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили МРЦ, встановлену виробником на пачці сигарет, як базу для обчислення акцизного податку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.10.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Відповідач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів'', яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ''Перехідні положення'' КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах доводів та вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами фактичної перевірки господарської одиниці позивача (АЗС за адресою: м. Київ, пр-т Червонозоряний, 115) з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) контролюючим органом складено акт від 23.10.2015 №0134/28-10/39-30/00135390 (далі - акт перевірки; а.с. 29-31).

На підставі акта перевірки складено рішення, з приводу правомірності якого виник спір (а.с. 13-14, 33-34).

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог частини 13 статті 18 Закону №481/95-BP у зв`язку з реалізацією 15.10.2015 однієї пачки сигарет «Rotmans Demi Silv» за ціною 14,73 грн, тоді як вказана виробником на пачці ціна становила 14,00 грн, тому з урахуванням акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (5%) таку пачку можна реалізовувати у роздрібній мережі не вище ніж 14,70 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481/95-BP.

Відповідно до статті 11-1 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Положеннями частини другої статті 17 Закону №481/95-BP передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ, встановленими виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку. Штраф застосовується у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10' 000,00 гривень.

Згідно з підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.4, 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів (пункт 29.1 статті 29 ПК України).

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (пункт 215.1 статті 215 ПК України).

За змістом підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 28.2 статті 28 ПК відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

Відповідно ж до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629» від 28.01.2015 №58/923 визначено, що для підакцизних товарів (в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), реалізованих в місті Києві відповідно до підпункту 213.1.9. пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставка акцизного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість).

Крім того, положеннями підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відтак, у 2015 році розмір ставки акцизного податку на території міста Києва складав 5% від вартості (з податком на додану вартість).

Зважаючи на викладене, ціна продажу тютюнових виробів не може бути більшою, ніж МРЦ, яка наноситься на споживчу упаковку, збільшена на 5% акцизного податку. Для визначення МРЦ, за якою можна реалізовувати тютюнові вироби в роздрібній торгівлі, МРЦ (100%) необхідно збільшити на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (5%). Тобто, ціну тютюнових виробів, вище за яку не дозволено здійснювати їх реалізацію, можна визначити шляхом множення МРЦ (зазначеної на пачці сигарет) на 1,05.

Аналогічний висновок щодо визначення МРЦ ціни продажу тютюнових виробів та застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах міститься, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №803/1511/16 (провадження №К/9901/36064/18), від 02.04.2019 у справі №826/15359/15 (провадження №К/9901/41619/18), від 15.01.2019 у справі №826/25247/15 (провадження №К/9901/40021/18), від 28.08.2018 у справі №826/1392/16 (провадження №К/9901/19176/18). Підстави для відступу від такої правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд у цій справі не знаходить.

У справі, що розглядається, суди встановили, що на пачці сигарет «Rotmans Demi Silv», реалізованої позивачем, заначено МРЦ 14,00 грн, тобто з урахуванням вимог пункту 29.1 статті 29 ПК граничною роздрібною ціною реалізованих господарською одиницею Товариства тютюнових виробів є 14,70 грн, тоді як контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації позивачем сигарет «Rotmans Demi Silv» за ціною 14,73 грн, що є порушенням Товариством МРЦ на підакцизні товари (у даному випадку тютюнові вироби).

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (в редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко