ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №826/27881/15

адміністративне провадження №К/9901/39624/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 (колегія суддів: Коротких А.Ю., Літвіна Н. М., Ганечко О.М.) у справі № 826/27881/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеон-Ойл» (далі- Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ), в якому просило: зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку Товариство (код ЄДРПОУ 39189837) по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (50 14040001 00) шляхом відображення сплати сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за платіжним дорученням: №145 від 4.09.2015 на суму 50000,00 грн. спрямоване на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код бюджетної класифікації 14040001).

Позов обґрунтовано наявністю підстав для внесення до інтегрованої картки особового рахунку Товариства по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми 50000,00 грн., спрямовану на сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, з огляду на виконання ним відповідних податкових зобов`язань.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2016 позов задоволено. Зобов`язано ДПІ внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку Товариства (код ЄДРПОУ 39189837) з акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (50 14040001 00) шляхом відображення сплати сум акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за платіжним дорученням від 4.09.2015 №145 на суму 50000,00 грн. Суд встановив, що позивач в повному обсязі виконав обов`язок щодо складення та подання до уповноваженого банку платіжного доручення про перерахування грошових коштів з метою сплати податкового зобов`язання з акцизного податку (платіжне доручення від 4.09.2015 №145 на суму 50 000,00 грн.), що мало б змінити дані інтегрованої картки особового рахунку Товариства з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 12.06.2017 рішення суду першої інстанції скасував, відмовивши у задоволенні позову, обґрунтовуючи своє рішення тим, що сума податку може бути відображена відповідачем в інтегрованій картці позивача тільки у разі отримання податковим органом відомостей від органів Державної казначейської служби України про зарахування вказаної суми до відповідного бюджету. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що коригування даних у картці особового рахунку позивача у даному випадку, за своєю юридичною природою не є тими діями суб`єкта владних повноважень, які породжують для позивача будь-які правові наслідки, а також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач, подав касаційну скаргу, в якій просить його та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Від відповідача відзиву або заперечення на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство є платником акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

11.09.2015 позивачем подано до ДПІ декларацію акцизного податку, в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 165265 грн.

4.09.2015 позивачем подано до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» (обслуговуючий банк позивача, - договір банківського рахунку від 24.04.2014 №14329) платіжне доручення №145 на суму 50000 грн. з призначенням платежу - "*;101;39189837:14040000; сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яке одержане банком 04 вересня 2015 року та проведено відповідно до штампу банку.

Листом від 4.09.2015 №38/14/2901 позивач повідомив контролюючий орган про сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення від 04 вересня 2015 року №145.

Разом з тим, листом від 23.09.2015 №24779/10/26-58-20-02-11 ДПІ повідомила, що кошти в сумі 50000,00 грн. сплачені платіжним дорученням від 4.09.2015 №145 (код бюджетної класифікації 1404001) не надходили.

Вважаючи, що податковий орган зобов`язаний був внести до інтегрованої картки особового рахунку відомості про сплату вказаної суми, позивач звернувся до суду з позовом, у задоволені якого було відмовлено, з чим погоджується Суд, з огляду на наступне.

В силу вимог пункту 1.30 статті 1, пункту 22.1 статті 22, пункту 8.1 статті 8, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5.04.2001 №2346-III виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане, в тому числі, з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань.

Згідно приписів пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відтак, направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними та необхідними діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків та інших платежів, визначений у Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Приписами пункту 4 розділу 1 Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються територіальними органами Міндоходів за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску.

Пунктом 1 розділу 4 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4.12.2013 №760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2013 за №2193/24725.

Згідно з пунктом 5 розділу 4 Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов`язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. А умовою, з якою законодавство пов`язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов`язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19.11.2018 (справа №810/5997/15) та від 18.04.2019 (справа № 816/573/16).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача вносити зміни до інтегрованої картки особового рахунку за умови наявності лише платіжного доручення але без фактичного надходження коштів до державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕОН-ОЙЛ» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду