ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3113/18
адміністративне провадження № К/9901/7400/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засідання як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3113/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи Київського національного університету технологій та дизайну про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Вєкуа Н. Г.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Губської О.А., суддів Парінова А. Б., Беспалова О.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач, МОН України), третя особа Київський національний університет технологій та дизайну (далі третя особа, Університет) в якому просив:
1.1 визнати протиправними дій Міністерства освіти і науки України пов`язані з складанням довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 від 25 січня 2018 року № 5/4-4;
1.2 визнати протиправною та скасувати довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну від 25 січня 2018 року № 5/4-4.
2. На обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначив, що оскаржувана довідка не містить вказівки щодо того, яка саме інформація була виявлена Міністерством освіти і науки України і може слугувати підставою, що перешкоджає зайняттю позивачем посади ректора. Міністерство освіти і науки України вказує лише на те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади» виявлено інформацію, яка перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.
3. Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскільки інформація щодо позивача перебуває в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» та на нього чітко розповсюджується заборона зазначена в пункті 6 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої, не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов`язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України «Про очищення влади», що свідчить про те, що при підготовці оскаржуваної довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2017 року № 503-к були оголошені вибори ректора Київського національного університету технологій та дизайну, які відбулися 30 листопада 2017 року. 4.1. За результатами голосування ректором Київського національного університету технологій та дизайну був обраний ОСОБА_1 .
5. Міністерством освіти і науки України 07 грудня 2017 року було організовано проведення спеціальної перевірки відповідно до статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171, Переліком посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2.
6. 02 лютого 2018 року позивач отримав копію довідки № 5/4-4 про результати спеціальної перевірки від 25 січня 2018 року. Зі змісту цієї довідки Міністерство освіти і науки України дійшло висновку, що виявлено інформацію яка перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади».
7. 31 січня 2018 року відповідач листом № 1/11-1061 повідомив про те, що відмовляє позивачу в призначенні на посаду ректора, у зв`язку з виявленням інформації яка зафіксована у вищевказаній довідці.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, позов задоволено частково:
8.1 визнано протиправною та скасовано довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну від 25 січня 2018 року № 5/4-4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
9. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повідомлення про початок проходження ОСОБА_1 перевірки відповідачем до Міністерства юстиції України не направлялось, а матеріали особової справи не містять жодних доказів проведення такої перевірки, а тому інформація, отримана щодо позивача, є такою, що отримана неналежним чином, а тому не може бути використана в подальшому.
ІV. Касаційне оскарження
10. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство освіти і науки України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 15 березня 2019 року.
11. У касаційній скарзі Міністерство освіти і науки України просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
12. На обґрунтування касаційної скарги Міністерство освіти і науки України вказує, що процедура проведення спеціальної перевірки щодо позивача відбулась у суворій відповідності з нормами діючого законодавства.
12.1. Також заявник касаційної скарги звертає увагу, на той факт, що Міністерством освіти і науки України у судовому засідання 02 липня 2018 року заявлялося клопотання про долучення до матеріалів справи завірених належним чином копій запитів, проте судом першої інстанції було відмовлено у зазначеному клопотанні.
12.2. Крім того, заявник касаційної скарги зауважує на певних недоліках у журналі судового засідання 02 липня 2018 року та відсутності технічного запису вказаного судового засідання.
13. 20 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 826/3113/18 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
14. 28 березня 2019 року справа № 826/3113/18 надійшла до Верховного Суду.
15. 05 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому представник позивача, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
16. 07 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 757/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., суддів Смоковича М.І., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі Закон № 460-IX).
20. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються, зокрема, Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (у редакції станом на момент виникнення правовідносин, далі Закон № 1700-VII), який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
24. Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1700-VII стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
24.1. Спеціальна перевірка не проводиться щодо:
1) кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, старост;
2) громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
3) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
4) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються;
5) осіб при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.
24.2. У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб.
25. Відповідно до статей 56 - 58 Закону № 1700-VII, згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171 (у редакції станом на момент виникнення правовідносин, далі Порядок № 171), Національне агентство з питань запобігання корупції рішенням від 17 червня 2016 року № 2, затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.
26. Відповідно до пункту 4 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків до посад відносяться посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
27. Відповідно до частин другої та третьої статті 56 Закону № 1700-VII організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.
27.1. Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо:
1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення;
2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов`язані з корупцією правопорушення;
3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
4) наявності в особи корпоративних прав;
5) стану здоров`я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання;
6) відношення особи до військового обов`язку;
7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".
28. Статтею 57 Закону № 1700-VII визначено порядок проведення спеціальної перевірки.
28.1. Відповідно до вказаної норми Закону, спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.
28.2. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.
28.3. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
29. Згідно з пунктом 8 Порядку № 171 для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу:
1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;
2) автобіографію;
3) копію паспорта громадянина України;
4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я;
6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов`язаних);
7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України "Про очищення влади".
30. Відповідно до пункту 9 Порядку № 171 перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться:
1) ДСА - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності;
2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення;
3) Мін`юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав;
4) Мін`юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про претендента на посаду;
5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
6) МОЗ, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров`я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я);
7) МОН, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;
8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов`язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов`язаних СБУ);
9) Міноборони, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов`язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов`язаних СБУ).
31. Пунктом 10 Порядку № 171 встановлено, що не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.
32. Відповідно до пункту 11 Порядку № 171 інформація про результати перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує обов`язки керівника, або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається у семиденний строк з дати надходження запиту до органу, який надіслав відповідний запит.
33. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
34. Згідно з частинами третьою, четвертою, п`ятою та восьмою статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
34.1. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
34.2. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
34.3. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
VІ. Позиція Верховного Суду
35. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
36. Аналізуючи приписи Закону № 1700-VII Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що на позивача поширюється дія статті 56 Закону № 1700-VII.
37. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки визначені Порядком № 171.
38. Пунктом 10 Порядку №171 визначено, що не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.
39. Відповідно до пункту 11 Порядку № 171 інформація про результати перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує обов`язки керівника, або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається у семиденний строк з дати надходження запиту до органу, який надіслав відповідний запит.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій 06 грудня 2017 року позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки. При цьому було надано також всі, передбачені законодавством, документи. З огляду на викладене, відповідні запити повинні були бути надіслані до відповідних державних органів не пізніше 07 грудня 2017 року.
41. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять жодного запиту в межах проведення спеціальної перевірки щодо позивача та доказів належного надіслання таких запитів, що свідчить про те, що такі запити відповідним органам ні відповідачем, ні третьою особою, в порушення пункту 10 Порядку №171 не надсилалися.
42. Також судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується відповідачем у справі, що Міністерством освіти і науки України було порушено 25-денний строк проведення такої перевірки, визначений Законом № 1700-VII та Порядком № 171. Так, як зазначено відповідачем, перевірку було розпочато 07 грудня 2017 року, проте оскаржувана довідка № 5/4-4 про результати спеціальної перевірки датована 25 січня 2018 року.
43. Додатково судами попередніх інстанцій зауважено, що матеріали справи містять відповіді Міністерства юстиції України від 19 лютого 2018 року № 6012/3509-33-18/13.4 та Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12 лютого 2018 року № 2045/12-18 на адвокатські запити представника позивача щодо отримання останніми повідомлення про початок проходження позивачем спеціальної перевірки, відповідно до яких станом на 12 лютого 2018 року повідомлення про початок проходження ОСОБА_1 перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади» до Міністерства юстиції України та до Головного територіального управління юстиції у м. Києві не надходило.
44. Ураховуючи відсутність у матеріалах справи запитів в межах проведення спеціальної перевірки щодо позивача, доказів належного надіслання відповідачем таких запитів та інформації викладеної у листах Міністерства юстиції України від 19 лютого 2018 року № 6012/3509-33-18/13.4 та Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12 лютого 2018 року № 2045/12-18, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що довідка про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади ректора Київського національного університету технологій та дизайну від 25 січня 2018 року № 5/4-4 складена не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
45. Щодо посилання заявника касаційної скарги на відмову 02 липня 2018 року суду першої інстанції у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи завірених належним чином копій запитів, Верховний Суд зауважує таке.
46. Із аналізу норм статей 77 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати до суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
46.1. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
46.2. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
47. Отже, питання щодо долучення до матеріалів справи доказів, які не були вчасно подані стороною по справі вирішується судом на власний розсуд із урахуванням поважності причин вчасного неподання таких доказів. Так, долучення до матеріалів справи невчасно поданих доказів є правом, а не обов`язком суду.
48. Доводи касаційної скарги щодо зауважень до журналу судового засідання від 02 серпня 2018 року та його технічного запису висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки відповідно до частини першої статті 231 КАС України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності. Отже, зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу судового засідання чи його технічного запису можуть бути подані протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі, а не на стадії касаційного оскарження таких рішень.
49. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
50. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи відповідача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.
51. Відповідно до статті 350 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
51.1. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
52. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
VІІ. Судові витрати
53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач:Н. В. Шевцова
Судді:М. І. Смокович
С. А. Уханенко