ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа №826/3139/17

адміністративне провадження № К/9901/46385/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/3139/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів: Губської Л.В., Пилипенко О.Є.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 08.02.2017 № 5, якою на Товариство накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафних санкцій від 08.02.2017 №5.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що листом від 26.07.2016 №1930 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило ТОВ «ВЕСТЕХ» щодо проведення позапланової невиїзної перевірки характеристик продукції на підставі листа Держпродспоживслужби України від 31.05.2016 №15-1-2-6/2958, наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 22.07.2016 №347 та направлення на проведення перевірки від 22.07.2016 №277 в період з 17.08.2016 по 18.08.2016.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено Акт перевірки характеристик продукції № 5 від 18.08.2016, в якому було зафіксовано наступні порушення: п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, що виразилось у введенні в обіг продукції (дошка для прасування метал. 72564 «AIRBORD PREMIUM М PLUS»), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на кожну одиницю продукції не нанесено національний знак відповідності; відсутня інформація про уповноваженого представника.

За результатами розгляду справи, 08.02.2017 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято постанову № 5 про накладення штрафних санкцій, відповідно до якої за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Позивач, вважаючи, що вказана постанова про накладення штрафних санкцій прийнята з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, склавши декларацію про відповідність від 18.03.2014, підтвердив, що продукція, яка була об`єктом перевірки, пройшла оцінку відповідності та відповідає вимогам ДСТУ ІЕС 60884-1:2007.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що відсутність на кожній одиниці продукції, яка підлягала перевірці, національного знаку відповідності складає порушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Наявність же декларації про відповідність, сертифікату відповідності та інших документів не виключає можливих порушень відповідних Технічних регламентів.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що Товариство належним чином ввело в обіг на ринок продукцію.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 2735-VI суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 3 ст. 29 Закону № 2735-VI визначено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність. Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову. Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах. Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

В силу ч. 1 ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Згідно з п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Відповідно до Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься самим органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Нормами п. 16 та п. 17 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, передбачено, що виробник може на підставі письмового доручення визначити уповноваженого представника. Обов`язки, встановлені у пункті 7 цього Технічного регламенту, та обов`язок щодо складення технічної документації, встановлений у пункті 8 цього Технічного регламенту, не включаються до предмета доручення, одержаного уповноваженим представником. Уповноважений представник виконує завдання, визначені в дорученні, одержаному від виробника. Доручення повинно давати змогу уповноваженому представнику виконувати як мінімум такі обов`язки: зберігати декларацію про відповідність і технічну документацію для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення електрообладнання в обіг; на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду надавати такому органу інформацію та документацію, необхідну для демонстрування відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту; на вимогу органу державного ринкового нагляду співпрацювати з ним стосовно будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить електрообладнання, на яке поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

Судами установлено, що за результатами проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві перевірки відповідачем було складено Акт перевірки характеристик продукції № 5 від 18.08.2016 в якому зафіксовано наступні порушення: п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, введення в обіг продукції (дошка для прасування метал. 72564 «AIRBORD PREMIUM М PLUS»), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме - на кожну одиницю продукції не нанесено національний знак відповідності; відсутня інформація про уповноваженого представника.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлені вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Таким чином, порушення, яке було зафіксовано відповідачем полягало у невідповідності продукції вимогам технічних регламентів за введення такої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 вказаного Закону виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Разом з тим, Товариством не доведено наявності жодної з обставин, які б звільняли його від відповідальності за встановлене порушення.

Водночас, наявність декларації про відповідність, сертифікату відповідності та інших документів не виключає можливих порушень відповідних Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на продукцію, яка є об`єктом перевірки.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про порушення позивачем п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, та, у зв`язку з цим, обґрунтованість постанови про накладення штрафних санкцій.

За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з цим, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених апеляційним судом.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕХ» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі №826/3139/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук