ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/3215/13-а
адміністративне провадження № К/9901/34818/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Желєзного І.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3215/13-а
за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019, постановлену у складі судді Келеберди В.І. та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Степанюка А.Г., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, Броварської районної державної адміністрації Київської області, Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації», Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, державного виконавця Броварського МРУЮ про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування рішень, просив визнати протиправною бездіяльності Київської обласної ради з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок дій та бездіяльності відповідачів завдано шкоду його правам та інтересам, які підпадають під дію Закону України від 19.03.1996 № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування».
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.07.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 20.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд зазначеної вище постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 за нововиявленими обставинами.
4. Окружний адміністративний суд міста Києва від 04.07.2019 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2013 за нововиявленими обставинами.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.11.2019 скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на підставі судового рішення у справі № 2-др/780/45/17, а заяву ОСОБА_1 в цій частині вимог - повернув заявнику без розгляду.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 суд апеляційної інстанції - залишив без змін.
6. 13.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, а справу №826/3215/13-а за його позовом направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
8. 14.02.2020 від Київської обласної ради до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у цій справі була бездіяльність Київської обласної ради щодо забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.
За наслідками судової ревізії вказаного вище спору, Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.07.2013, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 та Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Висновки суду ґрунтувалися на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок ймовірної бездіяльності відповідачів до позивача як іноземного інвестора застосовано заходи дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, інвестовані позивачем кошти та/або майно були безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, тотожні за наслідками.
20.03.2019 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд зазначеної вище постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2013 за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставини заявник послався на ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 21.02.2019 у справі № 278/20-06 за позовом Закритого акціонерного товариства «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації», Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фермой-КІ», якою у задоволенні позову відмовлено та у якій підтверджено факт вибуття майна з володіння позивача не з його волі, оскільки підставою незаконого набуття права власності на спірне майно Приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду.
Крім того, заявником зазначено, що додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 у цивільній справі № 22а-2567/2004 (провадження №2-др/780/45/17) за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконною реєстрацію головою Броварської районної державної адміністрації змін та доповнень до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ» його заяву задоволено: зобов`язано Броварську районну державну адміністрацію Київської області подати до органу статистики, органу державної податкової служби, відповідного державного реєстру, відомості про скасування державної реєстрації 17.04.2001 змін № 1 до Договору від 23.03.2001, 19.09.2001 змін №2 до Договору від 24.03.2001 та реєстрації 08.07.2001 додаткової угоди № 3 від 29.06.2001 до Договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Фермой-Кі».
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного міста Києва від 09.07.2013 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для перегляду рішення суду в цій адміністративній справі на підставі ухвалених пізніше судових рішень у справах № 278/20-06 та № 22а-2567/2004 (провадження №2-др/780/45/17), оскільки одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
11. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами судового рішення в частині вирішення його заяви на підставі судового рішення від 24.10.2017 у справі № 2-др/780/45/17, виходив з того, що позивачем було пропущено регламентований пунктом 3 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк звернення до суду з цієї заявою.
12. Касаційну скаргу позивач обґрунтував тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 55 64 Конституції України, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та статей 2 3 КАС України, що призвело до помилкових висновків та ухвалення рішень у справі, оскільки судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, є самостійною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. .
13. У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач вказує, зокрема на те, що нова обставина, що з`явилась або змінилась після розгляду справи не є підставою для перегляду справи.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.
15. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Згідно із частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
17. Правовою підставою для перегляду вказаної ухвали суду касаційної інстанції заявник зазначив пункт 3 частини другої статті 361 КАС України, відповідно до якого підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
18. При цьому, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 361 КАС України).
19. Колегія суддів зазначає, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
20. Відтак, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуте на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Під нововиявленою обставиною слід розуміти фактичну обставину, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
21. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
22. Разом із тим, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
23. До того ж не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
24. Як свідчать матеріали справи, нововиявленою обставиною, на думку заявника, є тим, що в постанові Північного апеляційного господарського суду 21.02.2019 у справі №- 278/20-06 підтверджено факт вибуття майна з володіння позивача не з його волі, оскільки підставою незаконого набуття права власності на спірне майно ПРАТ «Дніпрометалсервіс» є правочин, що є похідним від попереднього правочину, вчиненого на підставі скасованого рішення суду, яка прийнята після ухвалення рішення у справі, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву позивачем.
25. Колегія суддів зазначає, що процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
26. Як видно із пунктів 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі № 69529/01 «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2005 у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) Європейський суду з прав людини вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.
27. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
28. З урахуванням наведеного, встановлення певних обставини у судовому рішення, ухваленому пізніше ніж рішення, про перегляд за нововиявленими обставинами якого подано заяву, не може слугувати підставою для його перегляду, у зв`язку із чим рішення судів попередніх інстанцій в цій частині гуртуються на правильному правозастосуванні .
29. При цьому, статтею 363 КАС України регламентовано порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно із пунктом 3 частини першої якої, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
30. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що додаткове рішення яким вирішувалась заява ОСОБА_1 , на яке він посилається у поданій 19.03.2019 до суду першої заяві у порядку статті 361 КАС України як підставу для перегляду судового рішення від 09.07.2013 у справі № 826/3215/13-а, набрало законної сили 24.10.2017.
31. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем було пропущено регламентований пунктом 3 частини першої статті 363 КАС України строк звернення до суду з цієї заявою в частині щодо перегляду рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами на підставі додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24.10.2017 у справі № 22а-2567/2004 (провадження №2-др/780/45/17).
32. Відповідно до частини четвертої статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
33. Враховуючи викладене, звернення позивача до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, обмежено процесуальним строком у тридцять днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Пропуск вищезазначеного строку є підставою для повернення заявнику заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, крім випадків якщо суд задовольнить клопотання заявника про поновлення такого строку, визнавши підстави пропуску поважними.
34. Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
35. Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
36. З огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, а також те, що позивачем не обґрунтовано причин пропуску такого строку, а судом апеляційної інстанції не встановлено поважних причин пропуску ним строку звернення до суду, так само, як і судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення позивачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідній частині.
37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 - відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 у нескасованій судом апеляційної інстанції частині у справі №826/3215/13-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук І.В. Желєзний С.Г. Стеценко