ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №826/3590/16
адміністративне провадження №К/9901/30621/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Національні інвестиції» (далі - уповноважена особа Фонду, ПАТ «Банк Національні інвестиції», відповідно) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у складі судді Троян Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Волощука Ігора Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 - визнати наказ уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ос про визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ "Банк "Національні інвестиції" на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в АТ "Банк "Національні інвестиції" протиправним і скасувати;
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Волощука І.Г. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника АТ "Банк "Національні інвестиції", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №26971980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 9 вересня 2015 року;
1.3 - зобов`язати Фонд включити передану уповноваженою особою Фонду Волощуком І.Г., інформацію щодо ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
1.4 - зобов`язати Фонд здійснити відшкодування ОСОБА_1 за вкладом згідно з договором №26971980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 9 вересня 2015 року за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 липня 2017 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. в частині визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198500,00 грн з поточного рахунку, відкритого в АТ "Банк "Національні інвестиції" на ім`я ОСОБА_3 на поточний рахунок ОСОБА_1 та застосування наслідків нікчемності, оформлене наказом від 13 листопада 2015 року №56/1-ос "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів).
Зобов`язав уповноважену особу Фонду Волощука І.Г. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду відповідно до правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн з поточного рахунку, відкритого в АТ "Банк "Національні інвестиції" на ім`я ОСОБА_3 на поточний рахунок ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду, подала апеляційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
4. Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду Луньо І.В. про відстрочення сплати судового збору - відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху з підстав, передбачених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом не додано документ про сплату судового збору. Вказаною ухвалою надано строк для усунення недоліків.
4.1. Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримана 27 вересня 2017, що підтверджено зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
5. Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 10 листопада 2017 року.
5.1 Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року отримана 13 жовтня 2017 року, що підтверджено зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
6. 26 жовтня 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду уповноваженою особою Фонду повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
7. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 листопада 2017 року на підставі частини третьої статті 189 КАС України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовив та повернув апеляційну скаргу, як таку, що не оформлена відповідно до вимог статті 187 КАС України, а саме: не надано документ про сплату судового збору.
7.1 Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Уповноважена особа Фонду Луньо І.В., відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», позбавлена пільг щодо сплати судового збору.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
8. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8.1. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у порушення вимог частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд своєю ухвалою, ураховуючи його майновий стан, не відстрочив сплату судового збору на певний строк.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
12. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
13. Згідно частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
14. Зазначене дає підстави вважати, що звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.
15. Крім цього, вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору визначений положеннями Закону України «Про судовий збір», тому у цьому випадку суд має керуватись не лише положеннями загальної норми, визначеної частиною першою статті 133 КАС України, а й спеціальною нормою, якою є стаття 8 Закону України «Про судовий збір».
16. Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 189 цього Кодексу, до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
17. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 КАС України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору; апелянту надано строк для усунення зазначених в ній недоліків.
18. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд виходив із того, що доказів на обґрунтування неможливості сплати судового збору апелянт не надав.
19. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у строк встановлений судом, а саме не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
20. З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
21. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
22. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
23. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.
24. Слід зазначити, що гарантоване законодавством право апеляційного та касаційного оскарження судових рішень кореспондується із дотриманням особами порядку такого оскарження.
25. Враховуючи те, що заявником не було наведено поважних причин для поновлення строків апеляційного оскарження, а наведені - не є поважними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.
26. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
27. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
29. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Національні інвестиції» залишити без задоволення.
30. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.
31. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: С.Г. Стеценко С.М. Чиркін