ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №826/4632/16

адміністративне провадження №К/9901/34740/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів -Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Дельта Банк", відповідно) Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США №008-28552-130215 від 13 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк»;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 , а саме: як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США №008-28552-130215 від 13 лютого 2015 року за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що згідно пункту 1.8 договору банківського вкладу від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, зарахування вкладу на рахунок здійснюється безпосередньо з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Проте, у даному випадку, кошти надійшли на рахунок позивача від третьої особи, що не передбачено умовами договору. У зв`язку з цим, суди зазначили, що договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, є нікчемним, оскільки його умови передбачають надання окремим кредиторам ПАТ «Дельта Банк» переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 7133,00 доларів США за ставкою 5,5% річних строком по 27 лютого 2015 року.

3.2 Відповідно до пункту 1.6 Депозитного договору, Банк відкрив вкладнику (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

3.3 Згідно платіжного доручення від 13 лютого 2015 року №45877886 на депозитний рахунок позивача в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності зазначена сума була перерахована від ОСОБА_2 .

3.4 2 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

3.5 На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №51 від 2 березня 2015 року яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» - Кадирова В.В.

3.6 8 квітня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року.

3.7 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 3 серпня 2015 року №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 2 жовтня 2015 року включно.

3.8 2 вересня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк»».

3.9 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 2 жовтня 2015 року за №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року.

3.10 Уповноваженою особою Фонду визнано нікчемними ряд правочинів, у тому числі і договір банківського вкладу «Зростаючий» від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на нових розгляд до суду першої інстанції.

4.1. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що законодавством не передбачено заборону зарахування вкладу на рахунок фізичної особи шляхом перерахування з відкритого у тому ж банку рахунку третьої особи та не встановлено обмежень щодо походження коштів вкладу. Крім того, зазначив, що отримання будь-якою фізичною особою права на відшкодування коштів за вкладом внаслідок факту розміщення нею коштів на банківських рахунках не є перевагою для такої фізичної особи, а визначається реалізацією її права, прямо передбаченого Законом №4452-VI, яке гарантується Фондом.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

9. Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

10. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

11. Згідно частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

12. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

13. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

14. Згідно частин першої, другої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215 та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 7133,00 доларів США, отже у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.

17. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 13 лютого 2015 року, до початку запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду (3 березня 2015 року).

18. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону №4452-VI.

19. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а/

20. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

21. Разом із цим, суд касаційної інстанції враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

22. Колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

23. Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункт 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

24. Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

25. З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у суді касаційної інстанції відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

26. З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду зміни та/або доповнення до переліку рахунків щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

27. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги в сукупності, Суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору.

28. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

29. За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову в цій частині позовних вимог.

30. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

31. Згідно частин першої, другої, десятої статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

32. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

33. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

34. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №19/353/16 від 4 липня 2018 року.

35. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

36. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

37. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

38. Встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовна вимога про визнання протиправним рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215 не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

40. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. щодо визнання укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215 нікчемним, із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

41. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у сумі 3075, 39 грн (до суду першої інстанції в розмірі 521,21 грн., апеляційної інстанції - 1213,30 грн, касаційної інстанції - 1322,88 грн, що підтверджується квитанціями від 21 березня 2016 року, 12 квітня та 16 червня 2017 року, відповідно).

42. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

44. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

45. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

46. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

47. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

48. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

49. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №826/9960/15).

50. Ураховуючи викладене, Колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачами документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ «Дельта Банк».

51. Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

52. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

53. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.

54. Позов задовольнити частково.

55. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 .

56. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 13 лютого 2015 року №008-28552-130215, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» закрити.

57. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1537 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять сім гривень) 70 коп.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін