ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №826/4795/16
адміністративне провадження №К/9901/18948/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АСТРОМАРИН»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року (судді: Кобилянський К.М. (головуючий), Мазур А.С., Федорчук А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року (судді: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі № 826/4795/16
за позовом Закритого акціонерного товариства «АСТРОМАРИН»
до старшого державного інспектора Чернігівської митниці ДФС Кичка Романа Віталійовича, Чернігівської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України
про скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Закрите акціонерне товариство «АСТРОМАРИН» (далі - ЗАТ «АСТРОМАРИН») звернулося до суду з адміністративним позовом до старшого державного інспектора Чернігівської митниці ДФС Кичка Романа Віталійовича (далі - відповідач 1), Чернігівської митниці ДФС (далі - відповідач 2), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 3), в якому просило скасувати картку відмови у пропуску через митний кордон України від 10 жовтня 2015 року №102030000/2015/00282, видану ЗАТ «АСТРОМАРИН» відповідачем 1; зобов`язати відповідача 3 до поміщення автомобілю «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 у митний режим тимчасового ввезення та його пропуску через митний кордон України як транспортного засобу комерційного призначення під час використання директором ЗАТ «АСТРОМАРИН» ОСОБА_1 автомобілю «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 для виконання комерційних завдань ЗАТ «АСТРОМАРИН» в Україні.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що документи, подані громадянкою ОСОБА_1 , жодним чином не підтверджували комерційне використання на території України ввезеного нею автомобіля марки «Mercedes Benz», тому митний орган правомірно відмовив у пропуску вказаного транспортного засобу через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ЗАТ «АСТРОМАРИН» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, скаржник зазначив, що ОСОБА_1 , директор ЗАТ «АСТРОМАРИН», мала право тимчасово в`їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного використання (автомобіль «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 ) зі звільненням від оподаткування та без застосування гарантії, оскільки вказаний транспортний засіб знаходиться у власності юридичної особи (ЗАТ «АСТРОМАРИН»), яка зареєстрована на території іншої держави (на території Литви), та використовується в комерційних цілях ЗАТ «АСТРОМАРИН» (комерційне безоплатне перевезення з України до ЄС товарів ЗАТ «АСТРОМАРИН»).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Чернігівська митниця ДФС вважає доводи скаржника безпідставними, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Інші відповідачі у справі не подали заперечення/відзив на касаційну скаргу ЗАТ «АСТРОМАРИН», що не перешкоджає розгляду справи.
08 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 10 жовтня 2015 року до зони митного контролю митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху зелений коридор прибув автомобіль «Mersedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянинки ОСОБА_1 .
Для здійснення митного контролю та митного оформлення ОСОБА_1 надала працівнику митного органу митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, де задекларувала певну суму валютних цінностей.
При цьому, зі слів позивача транспортний засіб «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 ввозився ОСОБА_1 в режимі тимчасового ввезення як для комерційного використання, а тому в поданій митній декларації не відображався.
Для ввезення вказаного автомобіля на митну території України в режимі тимчасового ввезення ОСОБА_1 подала старшому державному інспектору Чернігівської митниці ДФС Кичку Р.В. наступні документи: паспорт громадянки України ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім`я особи, яка зареєстрована за межами території тимчасового ввезення (а саме оригінал свідоцтва про реєстрацію автомобіля на ім`я резидента Литви - ЗАТ «Астромарин»); електронний цифровий витяг з реєстру юридичних осіб Литви щодо ЗАТ «Астромарин», де наведені відомості про ОСОБА_1 як директора цього товариства; оригінал україномовного наказу ЗАТ «Астромарин» від 14 серпня 2015 року про відрядження ОСОБА_1 до України та Росії на період з 15 серпня 2015 року до 07 березня 2016 року, та закріплення за нею час службового відрядження автомобіля «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
10 жовтня 2015 року після опрацювання поданих документів відповідач 1 видав ОСОБА_1 картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102030000/2015/00282 (далі - картка відмови), в якій роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації.
Підставою для прийняття такого рішення стало недотримання ОСОБА_1 вимог статті 380 Митного кодексу України та Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення.
Зокрема, зі змісту картки відмови вбачається, що всупереч вимогам статті 5 Додатку С до Конвенції громадянка України ОСОБА_1 не надала документи, що підтверджують комерційне використання автомобіля Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; а також документи, що б підтверджували постійне проживання на території, яка не є територією тимчасового ввезення. Сплатити митні платежі, передбачені у статті 380 Митного кодексу України, громадянка України ОСОБА_1 відмовилася.
Статтею 103 Митного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно з частиною шостою статті 104 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, яка відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення.
За положеннями частини першої статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі (пункт 58).
Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (пункт 59).
Відповідно до частини першої статті 105 Митного кодексу України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
За положеннями статті 189 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша).
Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, шо такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України (частина третя).
Згідно з пунктом «b» статті 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-IV «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення», термін «комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Відповідно до пункту «а» статті 5 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім`я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
Пунктом «а» статті 7 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення визначено, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.
Згідно з частиною першою статті 9 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Отже, аналіз змісту зазначених правових норм дає підстави дійти висновку, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткуванням митними платежами поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 Митного кодексу України та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення. При цьому, комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 333/4118/14-а.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що громадянкою ОСОБА_1 як до митного оформлення, так і під час судового розгляду цієї справи не надано жодних документів, які б підтверджували використання автомобіля «Mercedes Benz» з комерційною метою у розумінні статті 189 Митного кодексу України та Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, зокрема білетно-облікової документації або товарно-транспортного документа (міжнародна автомобільна накладна (CMR)).
Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що митним органом правомірно відмовлено у пропуску вказаного транспортного засобу через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення.
Доводи касаційної скарги позивача не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, зводиться фактично до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343 349 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АСТРОМАРИН» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова