№ 826/5325/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2021 року

Київ

справа №826/5325/16

адміністративне провадження №К/9901/20337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 (судді - Швед Е.Ю., Горбатюк С.А., Голяшкін О.В.) справі №826/5325/16 (К/800/19259/16, К/800/19381/16, К/800/20901/16, К/800/25102/16) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», уповноважена особа Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Біла Ірина Володимирівна, про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просили:

- визнати протиправною та скасувати постанову Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «УкрІнБанк») від 22.03.2016 №180 з моменту її прийняття;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 22.03.2016 №385 з моменту його прийняття;

- зобов`язати НБУ (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «УкрІнБанк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління НБУ від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ «УкрІнБанк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «УкрІнБанк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, НБУ повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «УкрІнБанк» у зазначених вище системах);

- зобов`язати НБУ приймати форми (файли) статистичної звітності, яка складається ПАТ «УкрІнБанк» та подається ним до НБУ у встановлені строки, визначені у відповідності до вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 01.03.2016 №129 або іншим(и) нормативним(и) актом(ами), які регулюють зазначені питання на момент набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- зобов`язати в порядку, встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ, відновити інформацію ПАТ «УкрІнБанк», як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно - шляхом, розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України);

- зобов`язати НБУ та/або Фонд та/або будь-яких його посадових осіб та/або будь-яких осіб, уповноважених від його імені здійснювати будь-які юридично значущі дії в т.ч. щодо ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» (в т.ч. і на підставі довіреностей, доручень або на інших законодавчо встановлених підставах та документах) не здійснювати будь-яких дій (включаючи оформлення та підписання документів, передбачених чинним законодавством України), спрямованих на закриття основних кореспондентських рахунків (к/р (UAH): НОМЕР_2 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській обл.; к/р (USD): №04-093-849 в Deutsche Bank Trust Company Americas; к/р (EUR): № НОМЕР_1 в Commerzbank AG, Frankfurt am Main), відключення від системи електронних платежів, відкриття накопичувального(их) рахунку(ів) ПАТ «УкрІнБанк» на його ім`я або від його імені, будь-яке розпорядження коштами, які належать ПАТ «УкрІнБанк» та розміщені на всіх його кореспондентських рахунках (включаючи і заборону на їх перерахування на будь-які рахунки, в т.ч. накопичувальні, які відкриті або можуть бути відкриті у майбутньому ліквідатором).

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що оскаржувані постанова від 22.03.2016 №180 та рішення від 22.03.2016 №385 прийняті на підставі незаконно прийнятих постанови від 24.12.2015 №934 та рішення від 24.12.2015 №239, що були скасовані рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16.

Крім того, оскаржувані постанова та рішення порушують права позивачів передбачені, зокрема, статтями 41 Конституції України 316 319 Цивільного кодексу України, статтями 3, 25 Закону України «Про акціонерні товариства», на отримання дивідендів, участь в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості частини його майна тощо та інтереси акціонера.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивачі є акціонерами ПАТ «УкрІнБанк» та власниками простих іменних акцій ПАТ «УкрІнБанк» в кількості 6202933879 штук номінальною вартістю 0,01 грн. загальної номінальної вартості 62029338,79 грн., що складає 10,0047 % від загальної кількості акцій ПАТ «УкрІнБанк».

Правлінням НБУ прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «УкрІнБанк» до категорії неплатоспроможних» №934 від 24.12.2015, а виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» №239 від 24.12.2015.

На підставі вказаних рішень Правлінням НБУ 22.03.2016 прийнято постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк».

В свою чергу на підставі вказаної постанови НБУ, виконавчою дирекцією Фонду 22.03.2016 прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» №385.

Згідно з вказаним рішенням Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» з 23.03.2016 по 22.03.2018 включно. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УкрІнБанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу І.В. строком на два роки з 23.03.2016 по 22.03.2018 включно.

Крім того, судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, визнано незаконними та скасовано постанову Правління НБУ від 24.12.2015 №934 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 24.12.2015 №239.

Позивачі, вважаючи постанову Правління НБУ від 22.03.2016 №180 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2016 №385 незаконними, звернулися до суду з даним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» з моменту її прийняття.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2016 №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття;

Зобов`язано НБУ (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «УкрІнБанк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління НБУ від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ «УкрІнБанк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ «УкрІнБанк»» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, НБУ повідомити усі банки про відновлення роботи ПАТ «УкрІнБанк» у зазначених вище системах), в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 у задоволенні заяви НБУ про визнання виконавчих листів, виданих Київським апеляційним адміністративним судом 15.07.2016 такими, що не підлягають виконанню, по даній справі відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанції, виходив з того, що постанова Правління НБУ від 22.03.2016 №180 та рішення Фонду від 22.03.2016 №385 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку в зв`язку з закінченням строку тимчасової адміністрації, що була введена на підставі рішення №239 від 24.12.2015, яке визнано незаконним та скасовано в судовому порядку.

Крім того, суди дійшли висновку, що спірні рішення відповідачів створюють для позивачів об`єктивні перешкоди на шляху до здобуття відповідних матеріальних і нематеріальних благ, а отже, порушують їх права, охоронюваний законом інтерес, що в свою чергу зумовлює виникнення у позивачів права на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з даним позовом за для їх захисту.

У лютому 2017 року Національний Банк України (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 (К/800/19259/16, К/800/19381/16, К/800/20901/16, К/800/25102/16) з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України.

У заяві НБУ просив скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування заяви НБУ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та статті 48 КАС України (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), що, на думку заявника підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 09.02.2012 у справі К/9901/19230/11, від 09.06.2016 у справі К/800/4153/16, від 14.01.2015 у справі К/800/1840/15 в яких, на думку заявника, суд по-іншому застосував одні й ті самі норми права у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.04.2017 відкрито провадження за вказаною заявою.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції після 15.12.2017, матеріали заяви передано до Верховного Суду.

Розглянувши заяву про перегляд в аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевіривши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Постановляючи ухвалу від 23.11.2016, про перегляд якої подано заяву, касаційний суд, в контексті встановлених фактичних обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, щодо права позивачів на звернення до суду з даним позовом.

При цьому суд виходив з того, що ліквідація ПАТ «УкрІнБанк» призводить до змін власних повноважень позивачів (їх здатність керувати товариством та контролювати його майно) як власників простих іменних акцій ПАТ «УкрІнБанк» в кількості 6202933879 штук, що сукупно складає 10,0047% від загальної кількості акцій ПАТ «УкрІнБанк». Суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідачів створюють для позивачів об`єктивні перешкоди на шляху до здобуття відповідних матеріальних і нематеріальних благ, а отже, порушують їх права, охоронюваний законом інтерес, що в свою чергу зумовлює виникнення у позивачів права на звернення до суду з даним позовом за для їх захисту.

Крім того, постановляючи рішення про задоволення позовних вимог у цій справі суди виходили з того, що судовим рішенням у справі №826/1162/16 встановлено незаконність постанови Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", які стали підставою для прийняття НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб оскаржуваних постанови «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «УкрІнБанк») від 22.03.2016 №180 з моменту її прийняття та рішення виконавчої дирекції Фонду «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 22.03.2016 №385.

Натомість в ухвалі від 09.06.2016 у справі №К/800/4153/16 (826/23882/15), наданій заявником для порівняння, суд дійшов висновку, що права та інтереси фізичної особи акціонера акціонерного товариства в аспекті господарських правовідносин, на які вказує позивач, не є тотожними правам та інтересам акціонерного товариства у спірних правовідносинах. Позивач не має належним чином оформленого повноваження представляти інтереси товариства, членом якого він є, звертатись до суду за захистом порушених прав акціонерного товариства. При цьому, такі висновки судів зроблено безвідносно до кількості акцій, якими володіє позивач, як акціонер банку.

Постановляючи ухвалу від 09.02.2012 у справі К/9901/19230/11, наданій для порівняння, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що позивач, як вкладник банку, не наділений правом на оскарження постанов НБУ «Про призначення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Надра» від 10.02.2009р. №59; «Про продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів» від 05.08.2009р. №452; «Про хід виконання програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «Надра» від 10.02.2010р. №60.

Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що належним суб`єктом оскарження спірних постанов НБУ є не будь-яка фізична особа, яка користується послугами банку як його вкладник, а лише ВАТ КБ «Надра», щодо якого застосовуються оскаржувані постанови, оскільки банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України, або його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 позовну заяву у цій справі залишено без розгляду з підстав відсутності у позивача адміністративно-процесуальної дієздатності на звернення до суду з цим позовом.

В ухвалі від 14.01.2015 у справі №К/800/1840/15 (826/9696/14) касаційний суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України (в редакції до 15.12.2017), погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність зв`язку (правовідносин) між застосуванням НБУ до АТ «КБ «Південкомбанк» заходу впливу в формі Постанови від 23.05.2014 №305 та правом власності позивача на володіння, користування і розпорядження коштами, що знаходяться на поточному рахунку у Банку, оскільки така регулює відносини між НБУ та Банком, до якого застосовано заходи впливу, а позивач, як клієнт банку, не є суб`єктом цих правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У наведених відповідачем, як приклад неоднакового застосування норм матеріального права справах №К/9901/19230/11 (ухвала від 09.02.2012) та №К/800/1840/15 (ухвала від 14.01.2015), на відміну від справи яка розглядається, позивачами виступали клієнти банку, які акціями банку не володіли, а у справі №К/800/4153/16 (ухвала від 09.06.2016), акціонер, частка акцій якого в структурі банку складала менше одного відсотка від загальної кількості акцій.

Водночас у справі, у якій подано заяву про перегляд, позовну заяву подано трьома акціонерами банку, сукупна частка акцій яких становить більше 10 відсотків від загальної кількості акцій банку, що стало підставою для висновку судів про наявність у них права звернення до суду з такими позовними вимогами.

Такі фактичні обставини у справах №К/9901/19230/11, №К/800/1840/15, №К/800/4153/16 були відсутні і висновки судів з посиланням на відповідні норми права щодо права звернення до суду з подібними позовними вимогами акціонерів з такою сукупною кількістю акцій також відсутні.

Таким чином, висновки судів у наведених справах та ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлене різними фактичними обставинами та відмінними правовідносинами, щодо яких їх ухвалено. При цьому, положення статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не були визначальними для висновку щодо права звернення до суду.

Частиною 1 ст. 244 КАС України передбачено, що суд відмовляє у задоволенні заяви, зокрема, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, у задоволенні заяви Національного банку України слід відмовити.

Оскільки підстави для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 не знайшли свого підтвердження, клопотання Фонду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та НБУ про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), статтями 241 242 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

постановив:

У задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 у справі №826/5325/16 - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук