ПОСТАНОВА
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м.Київ
справа №826/5760/17
адміністративне провадження №К/9901/62797/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Келеберди В.І. та на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, ухвалену у складі головуючого судді Файдюка В.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Беспалова О.О.
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Прокуратури Київської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Київської області №14К від 27 березня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким його звільнено з посади начальника Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області;
- поновити його на роботі в органах прокуратури на посаді начальника Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області;
- стягнути з прокуратури Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 березня 2017 року та по день ухвалення судового рішення.
2. На обґрунтування позову зазначає, що оскаржуваний наказ ґрунтується виключно на наявності кримінального провадження, на факті повідомлення про підозру у вчиненні злочину та обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, який міг бути використаний при прийняті оскаржуваного наказу.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Наказом Броварської місцевої прокуратури Київської області № 17-к від 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду керівника Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області.
4. Слідчим управлінням Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України 13 лютого 2017 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000391, за заявою гр. ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
5. 18 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, в якому зазначено, що останній 26 січня 2017 року, 15 лютого 2017 року та 16 лютого 2017 року у своєму службовому кабінеті, погрожуючи головному інженеру ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» ОСОБА_2 кримінальною відповідальністю та неповерненням арештованого майна вказаного товариства у кримінальному провадженні № 12017110180000039 від 26 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 239-1 КК України, у якому він здійснював процесуальне керівництво, вимагав від останнього неправомірну вигоду у сумі 3 000 доларів США за закриття кримінального провадження та зняття арешту з майна вказаного підприємства, на що ОСОБА_2 надав свою згоду. У подальшому зазначені кошти були отримані від ОСОБА_2 за попередньою вказівкою ОСОБА_1 , водієм прокуратури ОСОБА_3 , який не був обізнаний про його злочинні наміри, обміняні у пункті валют на гривні в загальній сумі 81 300 грн. та передано ОСОБА_1 .
6. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів в межах строків досудового розслідування.
7. З метою з`ясування обставин можливого вчинення начальником Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ганебного вчинку, наказом прокурора Київської області від 21 лютого 2017 року №31 комісією призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 15 березня 2017 року.
8. Листом Прокуратури Київської області від 22 лютого 2017 року № 11-376вих17 позивача повідомлено про призначення службового розслідування та відсторонення його від виконання обов`язків за займаною посадою на час проведення службового розслідування. Одночасно позивачу направлено пам`ятку про права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
9. Після складення висновку від 15 березня 2017 року Прокуратура Київської області листом у той же день направила до Київського СІЗО № 13 лист за вих. № 11-49 вих17, у якому повідомила ОСОБА_1 про можливість ознайомитися з висновком протягом семи днів після отримання повідомлення.
10. В рамках проведення службового розслідування був опитаний ОСОБА_1 , який пояснив, що у провадженні слідчого відділу Іванківського відділу прокуратури перебувало кримінальне провадження за фактом забруднення або псування земель за статтею 239-1 КК України, нагляд за додержанням законності у якому здійснював у тому числі й він, та у якому встановлено, що роботи з реконструкції станції, зняття шару ґрунту під нею проводилися без дозвільних документів та на землях, які перебувають у власності громадян.
ОСОБА_1 підтвердив, що 26 січня, 13 лютого та 15-16 лютого 2017 року до нього в кабінет приходили представники СМУ- 24 та намагалися вирішити питання на їх користь, але у кожному разі ним було відмовлено та наголошено на необхідності надання дозвільних документів на виконання робіт, після чого з 17 лютого 2017 року позивач перебував на лікарняному і ніяких вказівок своїм підлеглим, у тому числі щодо закриття кримінального провадження № 1201711018000039 не надавав. Про те, що зазначене провадження було закрито 17 лютого 2017 року за поясненнями ОСОБА_1 він дізнався лише в ході службового розслідування кримінального провадження, порушеного стосовно нього.
Крім того, під час службового розслідування опитаний водій ОСОБА_3 , який підтвердив, що отримав від ОСОБА_1 телефоном вказівку про зустріч біля Іванківського відділу поліції з чоловіком, який мав передати йому документи. У призначений час до автомобілю сів чоловік та поклав у бардачок білий продовгуватий конверт, після чого ОСОБА_3 рушив до Вишгороду ремонтувати автомобіль, там же він відкрив конверт і побачив грошові кошти у сумі 3 тисячі доларів США, про що доповів ОСОБА_1 , який попросив обміняти долари на гривні, що й зробив водій, та згодом під час особистої зустрічі з ОСОБА_1 передав 81 300 грн. йому, отримавши за все 5 000 грн.
З ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було з`ясовано, що слідчим суддею досліджено протоколи допиту ОСОБА_2 , який підтвердив обставини погрожування з боку ОСОБА_1 кримінальною відповідальністю та неповерненням арештованого майна ПАТ СМУ№ 24, а також вимагання неправомірної вигоди у сумі 3 000 доларів США за закриття кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу досліджувався також протокол огляду місця події від 17 лютого 2017 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 вилучено 76 000 грн., розкладені на дві пачки, перев`язані канцелярською резинкою та з клаптиком паперу з написом: « 81 300 всього».
В рамках службового розслідування також було опитано:
- керівника Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , який пояснив, що ОСОБА_1 не повідомляв керівництво про обставини отримання пропозицій надання йому неправомірної вигоди, у тому числі з боку представників ПАТ СМУ 24;
- процесуального керівника у кримінальному провадженні № 1201711018000039 прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , процесуальні керівники-прокурори Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими повідомлено про їх включення до складу групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні № 1201711018000039, старшим групи призначено ОСОБА_1
- слідчого Іванківського відділення поліції Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , який вказав, що здійснював досудове слідство у кримінальному провадженні, проте самостійно жодних процесуальних дій не вчиняв, а лише виконував вказівки ОСОБА_1 , який 07 лютого 2017 року викликав його до себе підписання двох клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів, у задоволенні яких суд згодом відмовив. Отримавши матеріали кримінального провадження, 17 лютого 2017 року ОСОБА_8 прийняв рішення про можливість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України, про що виніс відповідну ухвалу, але відомості про це до ЄРДР не вніс у зв`язку з несправною роботою системи, а дізнався про внесення інформації до Реєстру лише 18 лютого 2017 року;
- слідчого Іванківського відділення поліції Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , який пояснив, що тривалий час кримінальне провадження № 1201711018000039 перебувало у ОСОБА_1 і лише 16 лютого 2017 року було повернуто для проведення досудового розслідування із вказівкою прийняти остаточне рішення у ньому, тому ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_8 підготувати постанову про закриття кримінального провадження, що останній і зробив. Відомості до ЄРДР про закриття кримінального провадження також внесено ОСОБА_9 17 лютого 2017 року.
Підсумовуючи результати опитування вищезазначених слідчих, у висновку зазначено, що у кримінальному провадженні № 1201711018000039 ті процесуальні дії, які має право відповідно до Кримінального процесуального кодексу України здійснювати процесуальний керівник, у дійсності здійснював виключно начальник Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , а внесення відомостей до ЄРДР та закриття кримінального провадження здійснювалося під контролем та за його вказівкою. Крім того, 26 січня, 13, 15 та 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 вступав у позаслужбові відносини з головним інженером ПАТ «Спеціалізоване монтажне управління № 24» ОСОБА_2 із залученням та використанням у приватних цілях водія Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , отримав неправомірну вигоду у розмірі 3 тисячі доларів США, внаслідок чого був затриманий працівниками слідчого управління Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
Окрім зазначеного, за висновками службового розслідування ОСОБА_1 в порушення пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», отримавши пропозиції від третіх осіб щодо вирішення питання на їх користь, не повідомив про це, а вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_2 з метою отримання неправомірної вигоди, а отже, будучи обізнаним з вимогами антикорупційного законодавства, не дотримався їх. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 3, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру», Присягу працівника прокуратури, правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури.
11. Наказом Прокуратури Київської області від 27 березня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області та з органів прокуратури за порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», Присяги працівника прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, вчинення дій, що порочать звання працівника прокуратури і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
12. Не погодившись із звільненням, за умови відсутності обвинувального вироку у кримінальному провадженні, в якому триває досудове розслідування вищезазначених обставин, та їх доведеності судом, позивач посилаючись на передчасне та протиправне винесення наказу про його звільнення, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ видано прокурором Київської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про прокуратуру», Дисциплінарним статутом прокуратури України, обґрунтовано, своєчасно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
15. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
16. На обґрунтування касаційної скарги позивач вказав про безпідставне притягнення його до дисциплінарної відповідальності з підстав, з яких порушене кримінальне провадження без наявності вироку.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статей третьої та четвертої Закону України "Про прокуратуру" від 14.11.2014 №1697-VII (далі - Закон України "Про прокуратуру") повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
19. Відповідно до частини третьої та пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. Також, прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
20. Пунктом 5 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
21. Частиною третьою статті 48 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов`язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
22. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про прокуратуру" на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора України); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
23. Згідно з статтею 44 Закону України "Про прокуратуру" орган, що здійснює дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
24. За приписами п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" та пп.5 п.5-1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, які мають класні чини, до набуття повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокуратури (до 15.04.2017) здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 № 1796-ХІІ.
25. Правила прокурорської етики визначені Кодексом професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленим всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28.11.2012 та затвердженим наказом Генерального прокурора України 28.11.2012 № 123.
26. Розділом III зазначеного Кодексу встановлено основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури.
27. Відповідно до частин першої та третьої статті 18 цього Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб, працівнику прокуратури слід уникати особистих зв`язків, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.
28. Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 №1796-XII.
29. Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
30. Відповідно до пункту 6 статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України одним із видів дисциплінарного стягнення є звільнення з позбавленням класного чину.
31. Статтею 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, або невиконання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника особи, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування відповідно до порядку проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
32. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 24.09.2014 №104 (далі - Інструкція №104).
33. Підпункт 1.2. пункту 1 Інструкції №104 встановлює, що службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров`я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.
34. Згідно з підпунктом 1.3. пункту 1. Інструкції №104 метою службових розслідувань є швидке, всебічне, повне та неупереджене з`ясування обставин, за яких скоєно ганебні вчинки, допущено неправомірне втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягання на їх життя, здоров`я та майно, виявлення причин та умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження правопорушень серед особового складу.
35. Відповідно до підпункту 1.4. пункту 1. Інструкції №104 службові розслідування (перевірки) проводяться незалежно від проведення стосовно працівників прокуратури досудового розслідування у кримінальних провадженнях, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення.
Підставами для проведення службового розслідування (перевірки) є: невиконання або неналежне виконання працівниками прокуратури своїх службових обов`язків що призвело до порушення законних прав і свобод громадян та інтересів держави; інші грубі порушення закону, трудової та виконавської дисципліни, Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури шкодять авторитету органів прокуратури; доручення Генерального прокурора України, його заступників про проведення службового розслідування (перевірки), рапорту працівника прокуратури, яким у ході виконання службових обов`язків одержано інформацію про вчинення прокурорсько-слідчими працівниками діянь, передбачених пунктами 2.1.1-2.1.12 цієї Інструкції (пп.пп.2.1.11-2.1.13 п.2.1, пп.2.2.2 п.2.2 Інструкції № 104).
36. Відповідно до підпункт 3.4. пункту 3. Інструкції №104 про призначення службового розслідування (перевірки) уповноваженим керівником органів прокуратури видається розпорядження, у якому визначається склад комісії (голова та члени), підстава, мета та строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові особи щодо якої проводиться розслідування, та її посада.
37. Пункт 8. Інструкції №104 передбачає, що питаннями, які підлягають з`ясуванню є: обставини події, у зв`язку з якою проводиться службове розслідування (перевірка), час, місце, спосіб, наслідки тощо (п.8.1); правомірність дій працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй (п.8.2); наявність чи відсутність у діянні або бездіяльності працівника прокуратури ознак кримінального, корупційного правопорушення, інших ганебних вчинків, порушень Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, їх мотиви (п.8.3); обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності працівника прокуратури чи знімають безпідставні звинувачення або підозру у скоєнні порушення (п.8.4); характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов`язків, поведінка до вчинення порушення тощо), з додержанням вимог Закону України Про захист персональних даних (п.8.5); причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника особи, щодо якої проводиться службове розслідування (перевірка), інших посадових осіб у недопущенні порушень (п.8.6); обставини зарахування в органи прокуратури працівників, які припустились порушень, обґрунтованість переміщення, просування по службі, застосування заохочень і дисциплінарних стягнень (п.8.7); характер і розмір завданих порушенням матеріальних збитків, а також можливість їх відшкодування (п.8.8); обґрунтованість та відповідність ступеню вини і тяжкості проступку прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події (п.8.9).
38. Згідно з пунктом 9.1. Інструкції №104 працівник прокуратури, щодо якого проводиться службове розслідування (перевірка), може бути відсторонений від виконання службових обов`язків за займаною посадою із збереженням посадового окладу, передбачених надбавок і виплат.
39. Підпункт 10.7 пункту10. Інструкції №104 встановлює, що не пізніше наступного робочого дня після затвердження висновку службового розслідування (перевірки) про його завершення повідомляється особа, стосовно якої воно проведено.
VI.Позиція Верховного суду
40. У цій справі встановлено, що стосовно позивача було проведено службове розслідування.
41. У ході проведеного службового розслідування встановлено факти протиправних дій позивача, порушення Присяги працівника прокуратури, вимог прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів в його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та неупередженості органів прокуратури, а також його недоброчесності.
42. Окремі із зазначених обставини також є предметом розгляду в порядку норм Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з проведенням стосовно позивача розслідування кримінального провадження за фактом отримання неправомірної вигоди.
43. Встановлені службовим розслідуванням обставини позивачем не спростовано.
44. За таких обставин, Суд уважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов`язки працівника органу прокуратури.
45. Зі змісту присяги працівника прокуратури, яку він складає при вступі на посади помічника прокурора, прокурора управління, відділу, слідчого прокуратури, працівник прокуратури має неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
46. При цьому, складаючи Присягу, працівник прокуратури бере на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання, повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів прокуратури і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
47. В контексті спірних правовідносин Суд має на меті підкреслити, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суди попередніх інстанцій перевірили оцінку в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, визнавши її обґрунтованою.
48. Так, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності працівників прокуратури та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей працівника прокуратури. Така оцінка відповідача пов`язана з діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження, що зашкодило його репутації та авторитету прокуратури .
49. Суд уважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність його звільнення, через недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення та з огляду на те, що звільнення можливе лише за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, оскільки відсутність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням до позивача дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника прокуратури. Набрання обвинувального вироку законної сили є підставою для звільнення прокурора з посади відповідно до пункту 5 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", а позивача звільнено з органів прокуратури, у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом прокуратури України та на підставі пунктів 5 та 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII.
50. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 31.05.2018 у справі № 804/207/16 (адміністративне провадження № К/9901/11828/18).
51. Суд зазначає, що за фактом одного і того самого діяння працівника прокуратури може бути притягнено як до кримінальної, так і до дисциплінарної відповідальності, що є самостійними видами юридичної відповідальності.
52. Водночас Суд уважає безпідставними доводи позивача про неправомірне використання відповідачем матеріалів, зібраних під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та посилання на них у висновку службового розслідування, оскільки відповідач не вирішував питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірив викладені обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
53. Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та з обраним видом стягнення.
54. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи Судом, є аналогічними доводам викладеним в позові та апеляційній скарзі, не спростовують висновків судів і зводяться до переоцінки встановлених судами першої й апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.
55. За таких обставин, Суд, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, є законним та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
56. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
57. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
58. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
59. Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Судді: С.А. Уханенко
О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська