ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №826/5858/16

адміністративне провадження №К/9901/45955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2017 (суддя Смолій І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі № 826/5858/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - позивач, ПАТ «Київський річковий порт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2016 року за №0002831103, яким позивачу визначений до сплати штраф у розмірі 4 786 478,55 грн. та штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що у Інспекції були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення камеральної перевірки з урахуванням встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII мораторію на проведення перевірок, а тому прийняті на підставі такого акта перевірки рішення є незаконними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2016 за № 002831103 форми «Ш».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що камеральна перевірка проводиться на підставі даних податкової звітності, відповідно, підстав для перевірки своєчасності сплати податку до бюджету в межах камеральної перевірки контролюючих орган не має правових підстав, оскільки це потребує використання інших даних, ніж зазначені у податковій звітності, та може бути предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги посилається на те, що вчинення податковимим органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваження органів державної податкової служби, а допущені процедурні порушення проведення спірної перевірки не передбачають обов`язковий наслідок скасування податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

У запереченні на касаційну скаргу підприємство зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з суворим дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 9.02.2016 контролюючим органом на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності земельного податку з юридичних осіб позивача за звітний період 2013 - 2014 роки, за результатами якої складено акт камеральної перевірки № 274/26-56-1103-18 .

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Київський річковий порт» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем 17.02.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 002831103 форми «Ш», яким відповідно за порушення товариством п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 цього Кодексу, позивачу визначений до сплати штраф у розмірі 4 786 478, 55 грн. та штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Однак наведена норма свідчить про те, що у будь-якому випадку запроваджені цим Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Стаття ж 57 ПК України, про порушення якої відповідач вказував в акті перевірки, визначає строки сплати податкового зобов`язання.

Таким чином, з огляду на наведені вище положення податкового законодавства, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати передбачені статтею 57 ПК України питання своєчасності сплати податкового зобов`язання, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Зміст наведених норм (чинних на час проведення перевірки) підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Водночас своєчасність сплати платником податків і зборів може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 826/5858/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду