№ 826/6257/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №826/6257/17

адміністративне провадження №К/9901/59172/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шевцової Н.В.

суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/6257/17

за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Черкаської області про визнання протиправними та скасування висновків, наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Мельничука В.П., суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Мельничука В.П., суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, (далі - відповідач-1), Прокуратури Черкаської області (далі - відповідач-2), у якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування (перевірки), проведеного в порядку таємної перевірки доброчесності фактів щодо можливої не доброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 від 27 березня 2017 року, що був затверджений прокурором Черкаської області С. Овчаренком 31 березня 2017 року;

1.2 визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення позивача з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури;

1.3 поновити його на посаді першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури;

стягнути з Прокуратури Черкаської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;

1.4 допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі та стягненні на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 26 811 грн 54 коп із утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок службового розслідування (перевірки), проведеного в порядку таємної перевірки доброчесності фактів щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , від 27 березня 2017 року, що був затверджений 31 березня 2017 року прокурором Черкаської області Овчаренком С. , є протиправним, таким, що був складений з порушенням норм діючого законодавства України та має місце повторне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж саме порушення.

2.1. Враховуючи протиправність оскаржуваного висновку службового розслідування, позивач вважає, що наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. № 16 дк від 13 квітня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури, є протиправним оскільки у Генерального прокурора, відповідно до чинного законодавства відсутні повноваження для звільнення позивача з адміністративної посади. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3. Відповідачі у запереченнях на позовну заяву проти позову заперечували, посилаючись на те, що оскільки наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк винесено відповідно до норм чинного законодавства та у зв`язку з грубим порушенням позивачем вимог Законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», Правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Позивач працював в органах прокуратури Черкаської області з 11 березня 1996 року по 13 квітня 2017 року.

5. 11 грудня 2015 року в.о. прокурора Черкаської області В. Павленком, з урахуванням результатів чотирирівневого конкурсного відбору на зайняття відповідних посад в Уманській місцевій прокуратурі та на підставі пункту 7 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру», було видано наказ про призначення позивача на посаду першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури з 15 грудня 2015 року.

6. У липні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення народного депутата України Яценка А.В. щодо можливої недоброчесності ОСОБА_1 , зокрема наявності в останнього автомобілів високої вартості, незадекларованого будинку, неналежного виконання ним службових обов`язків.

7. За дорученням Генеральної прокуратури України Прокуратурою Черкаської області відповідно до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205 та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 2014 року № 104 проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності позивача.

8. Службовим розслідуванням встановлено, що при заповненні 15 березня 2016 року декларації за 2015 рік, позивачем порушено встановлений законодавством порядок декларування майна, доходів, витрат і зобов`язання фінансового характеру в частині незазначення відомостей про дохід від відчуження майна, а саме: 400 000 грн від реалізації автомобіля «Lexus GХ 470», 2007 року випуску.

9. На підставі висновків службового розслідування, прокуратурою Черкаської області наказом від 07 вересня 2016 року № 317к за порушення встановленого порядку подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік позивачу оголошено догану.

10. На підставі інформації управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції ГПУ та звернення народного депутата України Яценка А.В. прокуратурою Черкаської області у березні 2017 року проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності позивача. До його проведення також залучено прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції (з місцем дислокації у прокуратурі Кіровоградської області).

11. Так, службовим розслідуванням встановлено, що «у розділі 11 «доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації ОСОБА_1 за 2015 рік відсутня інформація щодо отримання доходу від відчуження автомобіля «Lexus GХ 470» у сумі 400 000 грн, але згідно з поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , сам ОСОБА_1 жодних грошових коштів від реалізації даного автомобіля у 2015 році фактично не отримував, оскільки передав автомобіль ОСОБА_5 у якості погашення боргу, у зв`язку з чим відомості про це відображено у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування».»

11.1. «Враховуючи те, що вищезазначені фінансові зобов`язання та припинення права власності на даний транспортний засіб ОСОБА_1 відображено у декларації, і під час проведення службового розслідування не встановлено факту декларування недостовірних відомостей, підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 366-1 КК України на даний час відсутні.»

11.2. «З огляду на викладене, питання про відповідальність першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 щодо правильності та повноти внесених даних до розділу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік може бути вирішено Національним агентством з питань запобігання корупції згідно з вимогами п. 2 ч.1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції».

12. Відповідно до висновку службового розслідування від 27 березня 2017 року, затвердженого 31 березня 2017 року прокурором Черкаської області, викладені у зверненні народного депутата України Яценка А.В. доводи стосовно неналежного виконання службових обов`язків позивачем, окрім допущених порушень порядку декларування, не знайшли свого підтвердження. Вирішено скерувати матеріали службового розслідування до НАЗК для проведення перевірки декларації відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», за результатами якої, у разі наявності підстав, вирішити питання про відповідальність позивача.

13. Наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за грубе порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», Правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури, ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури.

13.1. У вказаному наказі Генерального прокурора України про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що ОСОБА_1 07 вересня 2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, допущені під час подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, проте належних висновків для себе не зробив та умисно не відобразив відомості про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 26 жовтня 2016 року та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02 листопада 2016 року.

13.2. Також у вказаному наказі зазначено, що прокуратурою Черкаської області проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1, під час якого встановлено, шо 28 січня 2015 року раніше належний позивачу транспортний засіб «Lexus GХ 470», 2012 року випуску, перереєстрованого за іншою фізичною особою згідно із довідкою -рахунком № ВІА 938772 за ціною 400 000 грн. Водночас позивачем у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік не зазначено інформацію про доходи, отримані від відчуження вказаного транспортного засобу, а також про правочин, на підставі якого припинено його право власності на цей транспортний засіб.

13.3. Ігноруючи вказані порушення, прокурор Черкаської області Овчаренко С.А. 31 березня 2017 року затвердив Висновок службового розслідування без подальшого вжиття заходів дисциплінарного впливу щодо ОСОБА_1 .

14. Позивач не погоджуючись з висновками службового розслідування 2017 року та наказу про звільнення звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення.

15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

16. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що за ігнорування позивачем вимог законодавства у сфері запобігання корупції, а також, те що позивач 07 вересня 2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення під час подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, належних висновків для себе не зробив, та умисно не відобразив відомості про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданій 26 жовтня 2016 року, та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02 листопада 2016 року, своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Закону України «Про прокуратуру», правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури. Таким чином Генеральним прокурором України рішення про звільнення ОСОБА_1 в дисциплінарному порядку з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури прийнято в межах наданих Генеральному прокурору України повноважень, з дотриманням вимог Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарного статуту прокуратури України.

17. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року скасовано та прийняти нове рішення, яким позов задоволено частково:

17.1 визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.

17.2 поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 14 квітня 2017 року.

17.3 стягнуто з Прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 квітня 2017 року по 12 липня 2018 року в сумі 393 235,92 грн. із утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

17.4 допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 26 811 грн 54 коп. із утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України. В іншій частині позову відмовлено.

18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наказ Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 13 квітня 2017 року № 16 дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури є незаконним, оскільки звільнення позивача з посади першого заступника керівника місцевої прокуратури повинно було здійснюватися керівником регіональної прокуратури, а не Генеральним прокурором України.

18.1. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що подвійне притягнення до відповідальності позивача за один і той самий проступок - не відображення відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу при заповненні декларації за 2015 рік, спочатку паперової, потім електронної, які були подані позивачем у березні та у жовтні-листопаді 2016 року, що є неприпустимим.

18.2. Також суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану постанову врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від11 квітня 2018 року у справі № 814/886/17.

19. Відмовляючи в задоволенні позову у частині скасування висновку службового розслідування суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний висновок службового розслідування є відображенням дій контролюючих органів і сам по собі не породжує правових наслідків для прокурорів, та відповідно, такий висновок не порушує прав позивача.

20. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року виправлено описку у постанові вступна та резолютивна частини (скорочене судове рішення) Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, а саме замість «Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 14 квітня 2017 року» зазначено «Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та в органах прокуратури з 14 квітня 2017 року».

21. Приймаючи зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки при складанні постанови в їх вступній та резолютивній частині (скорочене судове рішення) Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, а саме в резолютивній частині було допущено описку відносно посади на якій ОСОБА_1 поновлено, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне виправити допущені описки, не зачіпаючи суті вказаних судових рішень.

IV. Касаційне оскарження

22. Не погодившись з постановою від 12 липня 2018 року та ухвалою від 19 липня 2018 року суду апеляційної інстанції, представник Генеральної прокуратури України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 14 серпня 2018 року.

23. У касаційній скарзі представник Генеральної прокуратури України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалу суду апеляційної інстанції у частині задоволення позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

24. В обґрунтування касаційної скарги заявник вказує, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення, на думку заявника касаційної скарги, незаконного рішення в справі.

24.1. Додатково заявник касаційної скарги наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції не враховано, що нормами статей 9, 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачено право Генерального прокурора застосовувати дисциплінарні стягнення до працівників прокуратури.

24.2. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що службові розслідування у 2016 та 2017 роках відносно позивача прокуратурою області призначено із різних приводів а саме за різними анкетами доброчесності (2016 та 2017 років) та за різними деклараціями, а саме поданою у березні та в жовтні 2016 року.

24.3. Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що за результатами повної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції має право інформувати спеціально уповноваженого суб`єктів у сфері протидії корупції про подання у декларації завідомо недостовірних відомостей, а уразі виявлення ознак адміністративного правопорушення - скласти протокол про таке правопорушення. При цьому, виключно Законом України «Про прокуратуру» визначаються підстави та порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, а також осіб на прийняття відповідних рішень.

25. 08 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження та витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/6257/17.

26. 18 жовтня 2018 року справа № 826/6257/17 надійшла до Верховного Суду.

27. 22 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому позивач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

28. 06 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 746/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

29. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

30. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

31. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1697-VII).

34. Частина п`ята статті 19 Закону № 1697-VII передбачає що, прокурор зобов`язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності. Таємну перевірку доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

35. Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 41 Закону № 1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 та 5 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, з адміністративної посади, передбаченої пунктами 9, 10, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником регіональної прокуратури, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 14 та 15 частини першої статті 39 цього Закону, - керівником місцевої прокуратури з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.

36. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 39 Закону № 1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративними посадами у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах (крім посад, зазначених у частинах другій і третій цієї статті) є посади заступника керівника місцевої прокуратури.

37. Пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

37.1 вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

37.2 систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

38. Згідно з пунктом першим Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28 - 38, 42, 44 - 50, 62 - 63, 65 - 79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року.

39. Відповідно до пункту четвертого Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень. Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 14) та "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 року, № 4, ст. 15; 2013 р., №14, ст. 89; 2014 р., № 12, ст. 178) втрачають чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46 2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п`ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793 із наступними змінами).

40. Стаття 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-XII (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

41. Згідно з статтею 10 Дисциплінарного статуту Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

41.1. Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

42. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.

43. Згідно з вимогою пункту 1 Розділу 2 Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205 (далі - Порядок) та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 2014 року № 104, кожний прокурор з метою виконання вимог частини п`ятої статті 19 Закону № 1697-VII зобов`язаний щороку до 1 лютого подавати до підрозділу внутрішньої безпеки власноруч заповнену анкету доброчесності прокурора.

44. Пунктом 8 Розділу 2 Порядку визначено, що у разі одержання інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у анкеті, та стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, підрозділ внутрішньої безпеки у десятиденний строк з дати її отримання повідомляє відповідного керівника прокуратури про необхідність призначення службового розслідування з долученням отриманої інформації.

45. Пунктом 10 Розділу 2 Порядку передбачено, що Керівник прокуратури зобов`язаний протягом семи робочих днів з дня отримання такого повідомлення в установленому порядку вирішити питання про призначення службового розслідування, про що повідомляє підрозділ внутрішньої безпеки для обліку.

46. У пункті 13 Розділу 2 Висновок службового розслідування вивчається підрозділом внутрішньої безпеки протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати надходження його копії. У разі відсутності підстав для скасування висновку уповноваженою особою складається довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 3), яка погоджується з керівником підрозділу внутрішньої безпеки та копія якої долучається до особової справи. В іншому разі підрозділ внутрішньої безпеки в установленому порядку ініціює питання скасування висновку службового розслідування.

47. Відповідно до пункту 15 Розділу 2 Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, якщо за наслідками службового розслідування, призначеного під час таємної перевірки доброчесності, встановлено вчинення прокурором дисциплінарного проступку, він притягається до відповідальності відповідно до вимог законів.

48. Відповідно до статті 18 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор зобов`язаний своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку передбаченому антикорупційним законодавством.

49. Відповідно до статті 12 Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» суб`єкти декларування зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

50. З 26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), який введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (пункт 1 Розділу XIII "Прикінцеві положення" цього Закону).

51. Згідно із підпунктом "е" пункту 1 частини першої статті 3, частиною першою статті 45 Закону № 1700-VII посадові та службові особи органів прокуратури зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

52. На підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 року № 1 "Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

53. Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Закону № 1700-VII, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.

54. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону № 1700-VII зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

55. Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону № 1700-VII.

VI. Позиція Верховного Суду

56. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

57. Щодо оскарження заявником касаційної скарги постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у частині задоволення позовних вимог.

58. Однією із підстав скасування рішення суду першої інстанції та задоволення частково позову слугував висновок суду апеляційної інстанції що подвійне притягнення до відповідальності позивача за один і той самий проступок - не відображення відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу при заповненні декларації за 2015 рік, спочатку паперової, потім електронної, які були подані позивачем у березні та у жовтні-листопаді 2016 року, що є неприпустимим.

59. Аналізуючи приписи пункту 3 частини першої статті 49 Верховний Суд зазначає, що на прокурора можуть бути накладені такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади в органах прокуратури.

60. Пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

60.1 вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

60.2 систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

61. Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк за грубе порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», Правил прокурорської етики, вчинення дій що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у чесності та непідкупності органів прокуратури, керуючись пунктами 5 та 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, частини першої статті 8, пункту 5 статті 9 та статей 10, 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, позивача звільнено з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури та з органів прокуратури.

61.1. У вказаному наказі Генерального прокурора України про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено, що ОСОБА_1 07 вересня 2016 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за аналогічні порушення, допущені під час подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік, проте належних висновків для себе не зробив та умисно не відобразив відомості про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 26 жовтня 2016 року та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02 листопада 2016 року.

61.2. Також у вказаному наказі зазначено, що прокуратурою Черкаської області проведено службове розслідування щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , під час якого встановлено, шо 28 січня 2015 року раніше належний позивачу транспортний засіб «Lexus GХ 470», 2012 року випуску, перереєстрованого за іншою фізичною особою згідно із довідкою -рахунком № ВІА 938772 за ціною 400 000 грн. Водночас позивачем у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік не зазначено інформацію про доходи, отримані від відчуження вказаного транспортного засобу, а також про правочин, на підставі якого припинено його право власності на цей транспортний засіб.

61.3. Ігноруючи вказані порушення, прокурор Черкаської області Овчаренко С.А. 31 березня 2017 року затвердив Висновок службового розслідування без подальшого вжиття заходів дисциплінарного впливу щодо ОСОБА_1 .

62. Верховний Суд зауважує, що фактично позивача було притягнуто до відповідальності за не відображення ОСОБА_1 відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 26 жовтня 2016 року та у виправленій декларації за вказаний період, поданій 02 листопада 2016 року.

63. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 січня 2017 року позивачем подано анкету доброчесності прокурора.

64. 20 лютого 2017 року заступником начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки І. Примічем подано рапорт на ім`я Керівника Генеральної інспекції Уварова В.Г., у якому зазначається, що 26 жовтня 2016 року при поданні електронної декларації, а також 02 листопада 2016 року при поданні виправленої електронної декларації ОСОБА_1 не задекларував дохід від продажу автомобіля LEXUS GX-470, чорного кольору, 2007 року випуску в розмірі 400 000,00 грн., що вказує на умисний характер дій.

65. Враховуючи те, що зазначена інформація може свідчити про недостовірність тверджень, поданих ОСОБА_1 у анкеті доброчесності, зокрема, у частині своєчасного та достовірного декларування майна та доходів, у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», були наявні підстави для проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури.

66. Наказом в.о. обов`язків прокурора Черкаської області від 27 лютого 2017 року № 22 призначено службове розслідування на підставі доручення керівника Генеральної інспекції Уварова В.Г. від 21 лютого 2017 року та з метою перевірки фактів щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури старшого радника юстиції ОСОБА_1 .

67. 27 березня 2017 року відносно позивача проведено повторне службове розслідування, яке проведено в порядку таємної перевірки доброчесності фактів щодо можливої недоброчесності першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

67.1. Підставою для проведення службового розслідування стали доручення керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В.Г. від 21 лютого 2017 року та від 15 березня 2017 року за зверненням народного депутата України Яценка А.В .

68. Так, у Висновку службового розслідування встановлено, що «у розділі 11 «доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації ОСОБА_1 за 2015 рік відсутня інформація щодо отримання доходу від відчуження автомобіля «Lexus GХ 470» у сумі 400 000 грн, але згідно із поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , сам ОСОБА_1 жодних грошових коштів від реалізації даного автомобіля у 2015 році фактично не отримував, оскільки передав автомобіль ОСОБА_5 у якості погашення боргу, у зв`язку з чим відомості про це відображено у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування».»

68.1. «Враховуючи те, що вищезазначені фінансові зобов`язання та припинення права власності на даний транспортний засіб ОСОБА_1 відображено у декларації, і під час проведення службового розслідування не встановлено факту декларування недостовірних відомостей, підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 366-1 КК України на даний час відсутні.»

68.2. «З огляду на викладене, питання про відповідальність першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1 щодо правильності та повноти внесених даних до розділу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік може бути вирішено Національним агентством з питань запобігання корупції згідно з вимогами п. 2 ч.1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції»»

69. За висновками проведеного службового розслідування викладені у зверненні народного депутата України Яценка А.В. доводи стосовно неналежного виконання службових обов`язків першим заступником керівника Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1, окрім допущених порушень порядку декларування, не знайшли свого підтвердження.

69.1. Цим же висновком вирішено скерувати матеріали службового розслідування до Національного агентства з питань запобігання корупції для проведення перевірки декларації позивача відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції». За результатами перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, у разі наявності підстав, вирішити питання про відповідальність ОСОБА_1 .

70. Верховний Суд зауважує, що Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону № 1700-VII.

71. Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

72. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 814/886/17 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

73. Проте, приймаючи оскаржуваним наказом Генеральний прокурор України повторно притягнув до відповідальності позивача за один і той самий проступок - не відображення відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу при заповненні декларації за 2015 рік, спочатку паперової, потім електронної, які були подані позивачем у березні та у жовтні-листопаді 2016 року.

74. Крім того, оскаржуваний наказ був виданий без висновку Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами здійснення повної перевірки достовірності і повноти відомостей зазначених позивачем у декларації за 2015 рік.

75. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що подвійне притягнення до відповідальності позивача за один і той самий проступок - не відображення відомостей про дохід від реалізації транспортного засобу при заповненні декларації за 2015 рік, спочатку паперової, потім електронної, які були подані позивачем у березні та у жовтні-листопаді 2016 року, є неприпустимим.

76. Іншою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення частково позову слугував висновок суду апеляційної інстанції, що Генеральний прокурор України, приймаючи оскаржений наказ 13 квітня 2017 року № 16 дк вийшов за межі власних повноважень, в порушення норм абзацу п`ятого частини першої статті 41 Закону № 1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки звільнення позивача з посади першого заступника керівника місцевої прокуратури повинно було здійснюватись керівником регіональної прокуратури, а не Генеральним прокурором України.

77. Верховний Суд зазначає, що статтею 43 Закону України «Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII передбачено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, що застосовуються відповідно до підпункту 1 пункту 3 та пункту 4 «Прикінцевих положень» цього Закону в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом прокуратури України, який продовжує діяти у зв`язку із внесенням змін Законом України від 12.05.2016 № 1355-VIII.

78. Так, нормами статті 10 Дисциплінарного статуту встановлено, що Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

79. Відповідно до пункту 5 статті 9 Дисциплінарного статуту дисциплінарними стягненнями є звільнення.

80. Отже, Генеральний прокурор України у межах своїх повноважень видав оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

81. Таким чином, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що звільнення позивача з посади першого заступника керівника місцевої прокуратури повинно було здійснюватися саме керівником регіональної прокуратури, а не Генеральним прокурором України.

82. Згідно з частиною другою статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

83. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

84. Таким чином, попри те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що наказ Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури, прийнятий не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване судове рішення не відповідають вимогам законності, оскільки ухвалені із неправильним застосування норм матеріального права.

85. Щодо оскарження заявником касаційної скарги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року про виправлення описки.

86. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що наказом Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури.

87. Проте, при ухваленні постанови від 12 липня 2018 року Київським апеляційним адміністративним судом допущено описку та поновлено позивача на посаді першого заступника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області.

88. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо виправлення описки в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та зазначення посади позивача «перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області.

89. Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

90. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи Генеральної прокуратури України, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

91. Отже, Верховний Суд уважає, що мають місце визначені статтею 351 КАС України підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення у частині надання оцінки повноваженням Генерального прокурора України на видання оскаржуваного наказу у частині звільнення позивача, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Генеральної прокуратури України задовольнити частково.

2. Змінити мотивувальну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року в справі № 826/6257/17 у частині надання оцінки повноваженням Генерального прокурора України на видання наказу Генерального прокурора України від 13 квітня 2017 року № 16 дк щодо звільнення ОСОБА_1 , з підстав, зазначених у цій постанові.

3. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року в справі № 826/6257/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.В. Шевцова

Судді: М.І. Смокович

С.А. Уханенко