ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/6696/17

адміністративне провадження № К/9901/55486/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Соколова В. М., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Антимонопольного комітету України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніхімтєк-Україна», про визнання протиправним та скасування рішення в частині, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 (колегія суддів у складі: Аблова Є. В., Літвінової А. В., Мазур А. С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 (колегія суддів у складі: Коротких А. Ю., Файдюка В. В., Чаку Є. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2017 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ЗАЕС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Антимонопольний комітет України, АМК України, Комітет), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніхімтєк-Україна» (далі - третя особа, ТОВ «Уніхімтєк-Україна»), про визнання протиправним рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.04.2017 № 2131-р/пк-пз в частині, викладеній в пункті 2 мотивувальної частини рішення щодо підстав відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Уніхімтєк-Україна» у зв`язку з відсутністю інформації про кінцевого бенефіціарного власника.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що пункт 2 спірного рішення прийнятий відповідачем з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим в цій частині, на його думку, підлягає скасуванню.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ТОВ «Уніхімтєк-Україна» до органу оскарження (Постійно діюча адміністративна колегія АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель) через електронну систему закупівель було подано скаргу від 24.03.2017 № UA-2017-02-06-000094-a.b2 щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі «Прокладки КГУ, КАГУ», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2017-02-06-000094-a.

Вказану скаргу ТОВ «Уніхімтєк-Україна» обґрунтувало незгодою з рішенням замовника стосовно відхилення його пропозиції.

При розгляді зазначеної скарги було встановлено, що відповідно до протоколу засідання тендерного комітету замовника від 15.03.2017 тендерна пропозиція скаржника (ТОВ «Уніхімтєк-Україна») була відхилена Замовником з декількох підстав. Зокрема, відповідно до зазначеного протоколу однією з підстав відхилення тендерної пропозиції скаржника було наступне: «згідно інформації, зазначеної у службовій записці юридичного управління № 28-28/22356 від 06.03.2017, станом на 03.03.2017 на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи у ТОВ «УНІХІМТЄК-Україна» м. Житомир».

Постійно діючою адміністративною колегією АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлено, що тендерна пропозиція скаржника була неправомірно відхилена позивачем через наведену вище підставу.

Позивач, не погоджуючись з таким висновком Комітету, звернувся до суду з позовом про скасування рішення від 14.04.2017 року № 2131-р/пк-пз в цій частині.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018, у задоволенні позовної вимоги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи позивача про відсутність у тендерній документації інформації про бенефіціарного власника ТОВ «Уніхімтєк-Україна», як підстави для скасування рішення у зазначеній частині, є безпідставними, оскільки у складі тендерної пропозиції ТОВ «Уніхімтєк-Україна» міститься довідка від 22.02.2017 № 0697/Ю, у якій ТОВ «Уніхімтєк-Україна» підтверджує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Разом з цим, суд встановив, що згідно з інформацією, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) ТОВ «Уніхімтєк-Україна» є ОСОБА_1 з розміром внеску 500 грн (розмір статутного капіталу - 500 грн). Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель обґрунтовано встановила, що тендерна пропозиція скаржника була відхилена замовником неправомірно.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі. Крім того, скаржник вважає, що не зазначення в постанові суду апеляційної інстанції фактичного змісту вимог апеляційної скарги, мотивів відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, свідчить про залишення судом апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги поза розглядом, що є, на його думку, порушенням статей 308 321 322 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

06.07.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ЗАЕС» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мороз Л. Л., суддів Гімона М. М., Бучик А. Ю. для розгляду судової справи № 826/6696/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Мороз Л. Л. (суддя-доповідач), Гімона М. М., Бучик А. Ю. від 13.07.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ЗАЕС» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018.

Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2022 № 795/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/6696/17 у зв`язку з введенням судді Верховного Суду Гімона М. М. до судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів, який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мороз Л. Л., суддів Бучик А. Ю., Рибачука А. І. для розгляду судової справи № 826/6696/17.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.06.2022 № 878/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/6696/17 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 09.06.2022 ухвали № К/9901/55486/18 про відведення судді-доповідача Мороз Л. Л. та суддів Бучик А. Ю., Рибачука А. І. від розгляду матеріалів касаційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «ЗАЕС» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 826/6696/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Соколова В. М., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 826/6696/17.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

За змістом частини першої статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Абзацом першим частини третьої статті 8 Закону України від 25.11.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» визначено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію: дата та час подання скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель; номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання; номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.

Скарга повинна містити таку інформацію: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08.02.2020 набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги ТОВ «Уніхімтєк-Україна» про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель було подано скаргу від 24.03.2017 № UA-2017-02-06-000094-a.b2 щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі «Прокладки КГУ, КАГУ», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2017-02-06-000094-a, було прийнято рішення від 14.04.2017 № 2131-р/пк-пз, яким встановлено, що тендерна пропозиція скаржника була неправомірно відхилена позивачем.

Вказане рішення було обґрунтоване тим, що відповідно до протоколу засідання тендерного комітету замовника від 15.03.2017 однією з підстав відхилення тендерної пропозиції скаржника було наступне: «згідно інформації, зазначеної у службовій записці юридичного управління № 28-28/22356 від 06.03.2017, станом на 03.03.2017 на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи у ТОВ «УНІХІМТЄК-Україна» м. Житомир».

Також зазначено, що у своїй скарзі ТОВ «Уніхімтєк-Україна», крім іншого, зазначило, що підприємство є новоствореним підприємством (у 2015 році), та обґрунтувало надання інформації у складі тендерної пропозиції про наявність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи-резидента України, яка є учасником, керуючись чинними змінами до Законів, а саме: Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи», де у розділі І зазначено відомості не подаються «юридичними особами, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі засновники (учасники) - фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи», таким чином засновник ТОВ «Уніхімтєк-Україна» (учасник) ОСОБА_1 , як фізична особа і є бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Уніхімтєк-Україна».

Замовник у своїх поясненнях зазначив, що за результатами безкоштовного запиту (на офіційному сайті Міністерства юстиції України) відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скаржника станом на 10.03.2017 відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. При цьому у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено, що ОСОБА_1 є бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Уніхімтєк-Україна».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 Тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки та завантаження файлів з сканованими копіями, зокрема, довідки в довільній формі, за підписом керівника учасника або уповноваженої особи, скріпленої печаткою, з зазначенням інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, визначених у частинах першій та другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним вимогам, вимогам, визначеним у статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», включаючи інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій), а також відповідність товару, роботи чи послуги технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору, завантажується ним в електронну систему закупівель самостійно.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, зокрема якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

При цьому положеннями пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не передбачено внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відмітки про причини відсутності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у випадку, якщо її засновником є виключно фізичні особи. Такий обов`язок виникає лише у тому разі, якщо засновником є юридична особа.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у складі тендерної пропозиції скаржника міститься довідка від 22.02.2017 № 0697/Ю, у якій ТОВ «Уніхімтєк-Україна» підтверджує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Водночас, відповідно до пояснень відповідача, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Уніхімтєк-Україна» відсутня.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформацією, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) ТОВ «Уніхімтєк-Україна» є ОСОБА_1 з розміром внеску 500 грн (розмір статутного капіталу - 500 грн).

За таких обставин Верховний Суд погоджується з тим, що у позивача були відсутні підстави, передбачені пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Уніхімтєк-Україна».

Тому, доводи касаційної скарги щодо неправильного тлумачення статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є помилковими.

Також помилковими є доводи скаржника щодо не наведення судом апеляційної інстанції мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції, оскільки за позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов Н.М. Мартинюк