№ 826/7354/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа № 826/7354/18

адміністративне провадження № К/9901/24809/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами № 826/7354/18

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: директор департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйов Олексій Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грунський Володимир Олегович

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, постановлене суддею Григоровичем П.О., та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ), у якій просив суд:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3194/к від 16 серпня 2017 року "Про переведення ОСОБА_1 ", підписаний в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства Оленою Косолаповою, яким переведено ОСОБА_1 , директора Департаменту ДВС МЮУ, з 16 серпня 2017 року на посаду першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з посадовим окладом згідно із штатним розписом, із збереженням 6 рангу державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ № 3226/к від 17 серпня 2017 року "Про доповнення до наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року № 3194/к "Про переведення ОСОБА_1 ", підписаний в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства Оленою Косолаповою;

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту ДВС МЮУ з 16 серпня 2017 року та допустити в цій частині негайне виконання.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є інвалідом дитинства 3 групи, що встановлено у визначеному законом порядку. У свою чергу приписами частини третьої статті 41 Закону України "Про державну службу" встановлено, що не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця, який у встановленому порядку визнаний інвалідом, а також не допускається таке переведення у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин. Наведені доводи, на думку позивача, вказують на незаконність та безпідставність оскаржуваних наказів, оскільки останні були прийняті без з`ясування обставин, які визначені законодавцем як такі, що підлягають обов`язковому дослідженню, та наявність яких є однозначною підставою для відмови у переведенні в порядку статті 41 Закону України "Про державну службу".

3. Усною ухвалою Окружного адміністративного суду, занесеної до протоколу судового засідання, до участі в справі на підставі частини сьомої статті 243 КАС України залучено директора департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйова Олексія Володимировича у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, із висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний наказ від 16 серпня 2017 року № 3194/к "Про переведення ОСОБА_1 " та, відповідно, спірний наказ від 17 серпня 2017 року № 3226/к як похідний, прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже є правомірними та скасуванню не підлягають. Такого висновку суди дійшли у зв`язку з тим, що переведення позивача здійснено відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону україни "Про державну службу" на підставі написаної ним власноручно заяви про переведення, тобто згідно його власного бажання та ініціативного волевиявлення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

6. 29 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грунський В.О., у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

7. В обґрунтування касаційної скарги вказано, що оскаржувані накази були прийняті відповідачем з грубим порушенням вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, що мало наслідком безпідставне переведення позивача на іншу посаду в іншу місцевість. Відповідачеві відомий факт наявності у позивача третьої групи інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серія ХАР-03 №030871, однак відповідач не взяв до уваги цей факт при прийнятті оскаржуваних наказів. Скаржник звертає увагу на те, що його переведення у іншу область унеможливлює проходження ним регулярних обстежень в спеціалізованій медичній установі, а також унеможливлює створення необхідних умов для гармонічного розвитку дітей, повноцінного спілкування з ними.

7.1. У касаційній скарзі скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, не надано жодної оцінки доводам позивача.

8. 29 серпня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 квітня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статей 262 340 344 КАС України.

Позиція інших учасників справи

11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Установлені судами фактичні обставини справи

12. Наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року № 2224/к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з 28 квітня 2016 року.

13. На підставі заяви ОСОБА_1 від 16 серпня 2017 року наказом МЮУ від 16 серпня 2017 року № 3194/к "Про переведення ОСОБА_1 ", керуючись статтею 41 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 , директора Департаменту ДВС МЮУ з 16 серпня 2017 року переведено на посаду першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з посадовим окладом згідно із штатним розписом, зі збереженням 6 рангу державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.

14. Наказом Міністерства юстиції України № 3226/к від 17 серпня 2017 року "Про доповнення до наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року № 3194/к "Про переведення ОСОБА_1 " відповідний наказ доповнено абзацами другим-шостим щодо перерахунку на рахунок Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області грошової компенсацію за невикористані відпустки (частини щорічної основної та додаткової за вислугу років).

15. Вважаючи накази Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року № 3194/к та від 17 серпня 2017 року № 3226/к протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права

16. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях на момент визначаються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).

17. Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

18. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

19. Згідно частини 2 статті 41 Закону № 889-VIII переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

20. Частиною 3 статті 41 Закону № 889-VIII визначено, що не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

21. У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено. Переведення не повинно бути прихованим покаранням (частини 4, 5 статті 41 Закону №889-VIII).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

23. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

25. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

26. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

29. Спір у цій справі виник у зв`язку із переведенням позивача, який є особою з інвалідністю, у іншу місцевість на підставі написаної ним власноручно заяви згідно норм статті 41 Закону №889-VIII

30. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що переведення позивача здійснено відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України "Про державну службу" на підставі написаної ним власноручно заяви про переведення, тобто згідно його власного бажання та ініціативного волевиявлення.

31. В той же час у позовній заяві позивач просив перевірити відповідність оскаржуваного наказу МЮУ від 16 серпня 2017 року № 3194/к "Про переведення ОСОБА_1 " на відповідність частини третьої статті 41 Закону №889-VIII.

32. Так, частиною третьою статті 41 Закону №889-VIII визначено, що не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

33. Підставою позову позивачем визначено той факт, що він є особою з інвалідністю, що мало бути враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень.

34. На підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів справи додано довідку Міністерства охорони здоров`я від 07 липня 2004 року (серії МСЕ № 030871 серії ХАР-03) позивачу безстроково встановлено 3 групу інвалідності.

35. 02 серпня 2005 року Управлінням в Київському районі м.Харкова Пенсійного фонду України ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 з довічним терміном дії.

36. Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги, що судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки доводам позивача та наданим ним доказам, як не надано і оцінки підставам позову щодо перевірки оскаржуваних наказів на відповідність частини третьої статті 41 Закону №889-VIII

37. За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

38. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

39. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

40. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

41. За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

43. Згідно частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

44. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

45. Таким чином, з огляду на приписи частини 2 статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи судам необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

47. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грунський Володимир Олегович задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у справі № 826/7354/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

О.В. Калашнікова

Судді Верховного Суду