ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7426/18
адміністративне провадження № К/9901/11761/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Губська Л.В., Епель О.В.)
у справі № 826/7426/18
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд», Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Головне управління Держгеокадастру у м. Києві,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач, КМР), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд» (далі - ТОВ «Альянс-Буд»), Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» (далі - КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльності КМР щодо обов`язку вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 (вх. №08/Д-2013);
1.2. зобов`язати КМР вирішити земельний спір щодо меж земельних ділянок на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 (вх. №08/Д-2013).
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018
3.1. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
3.2. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 (вх. №08/Д-2013).
3.3. Зобов`язано Київську міську раду (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.04.2018 (вх. №08/Д-2013) у порядку, передбаченому статтями 158-159 Земельного кодексу України, та прийняти відповідне рішення.
3.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. За наслідками розгляду поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 , у Шевченківському районі міста Києва, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві 29.07.2015 складено висновок №19-26-7777.31-4777/20-15, яким зазначений проект погоджено не було у зв`язку з необхідністю долучення до проекту землеустрою: акту приймання-передачі межових знаків на зберігання; письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально, або рішення суду.
4.2. Крім того, ГУ Держгеокадастру у м. Києві листом від 21.10.2015 № 31-26-7777.31-4724/20-15 надано уточнення зауважень викладених у висновку від 29.07.2015 № 19-26-7777.3-1401/20-15, в якому вказано на необхідність вирішення земельного спору із суміжним землекористувачем ТОВ «Альянс-Буд» та органом місцевого самоврядування у відповідності до статей 158 159 Земельного кодексу України.
4.3. 17.08.2015 та 26.10.2015 позивач звертався до відповідача із клопотанням та повторним клопотанням щодо вирішення земельного спору.
4.4. Листом від 09.10.2015 №08/281-2244 постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради повідомила ОСОБА_1 , що договір оренди земельної ділянки від 16.03.2004 №91-6-00227, укладений між КМР та ТОВ «Альянс-Буд», є чинним.
4.5. За наслідками розгляду повторного клопотання позивача відповідач листом від 06.11.2015 №225- СК-4090 повідомив ОСОБА_1 , що договір оренди земельної ділянки від 16.03.2004 №91-6-00227, укладений між КМР та ТОВ «Альянс-Буд», є чинним; договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3 між ТОВ «Альянс-Буд» і КМР згідно рішення Київської міської ради від 27.11.2008 №755/755 не укладався.
4.6. 23.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до КМР із клопотанням про вирішення земельного спору щодо погодження межі між земельними ділянками №27 та АДРЕСА_3 згідно статей 158 159 Земельного кодексу України.
4.7. Листом від 16.05.2018 №0570291-08/Д-2013-2349 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що згідно п. 8 рішення КМР від 23.12.2003 №316/1191 земельна ділянка площею 1,4016 га на Врубелівському узвозі (кадастровий номер 8000000000:91:107:0015) передана ТОВ «Альянс-Буд» у довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків (договір оренди від 16.03.2004 №91-6-00227). Рішенням Шевченківського районного суду від 23.09.2008 у справі №2-2567/08 було скасовано зазначений договір оренди. Станом на 16.05.2018 у міському земельному кадастрі відсутня інформація про державну реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку.
5. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що по-перше, чинність договору оренди між КМР і ТОВ «Альянс-Буд» підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, по-друге, за наслідками розгляду клопотання про вирішення земельного спору відповідь була надана, по-третє, земельний спір, який просив вирішити позивач, відноситься до приватно-правового спору між ОСОБА_1 і ТОВ «Альянс-Буд».
5. Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив у своєму рішення, що лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.05.2018 №0570291-08/Д-2013-2349, не може вважатися рішенням органу місцевого самоврядування, прийнятого за наслідками розгляду земельного спору, натомість розцінений як відповідь на звернення громадянина щодо земельної ділянки.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем - КМР, подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019, в якій просить її скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник зазначає про відсутність земельного спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Альянс-Буд», оскільки вимоги щодо надання письмової згоди землевласника (землекористувача) передбачено законодавством.
6. У письмових поясненнях на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у м. Києві зазначило, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без дослідження усіх обставин справи та доказів. Вважає рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 законним та обґрунтованим.
7. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1 в суд стала бездіяльність Київської міської ради щодо вирішення земельного спору у порядку статей 158 159 ЗК України.
10. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до пунктів «а», «б», «л» статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів.
12. За змістом частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
13. Згідно з частинами 2, 3 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
14. Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
15. Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
16. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).
17. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина 8 статті 118 ЗК України).
18. Частиною 1 статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
19. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина 4 статті 186-1 ЗК України).
20. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина 5 статті 186-1 ЗК України).
18. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина 6 статті 186-1 ЗК України).
19. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений) (частина 8 статті 186-1 ЗК України).
20. З наведеного вбачається, що законодавець передбачив відповідну процедуру для громадян, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на етапі погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 , було відмовлено у його погодженні та ГУ Держгеокадастру у м. Києві 29.07.2015 складено висновок №19-26-7777.31-4777/20-15, в якому зазначено про необхідність долучення до проекту землеустрою: акту приймання-передачі межових знаків на зберігання; письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально, або рішення суду, та згодом уточнено щодо необхідності вирішення земельного спору із суміжним землекористувачем ТОВ «Альянс-Буд» та органом місцевого самоврядування у відповідності до статей 158 159 ЗК України.
22. Положеннями частин 1, 3 статті 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
23. Аналіз частини 3 вказаної статті дає підстави для висновку, що органам місцевого самоврядування у межах населеного пункту належить розглядати земельні спори щодо:
1) меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
2) додержання громадянами, у власності і користуванні яких перебувають земельні ділянки, правил добросусідства;
3) розмежування меж районів у містах.
24. Тобто, обов`язковою умовою для вирішення земельного спору щодо меж земельних ділянок, передбаченого частиною 3 статті 158 ЗК України, є наявність у громадян права власності або користування земельною ділянкою.
25. У випадку спірних правовідносин, права власності на бажану земельну ділянку ОСОБА_1 , у межах процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, ще не отримано. При цьому, судами попередніх інстанцій також не було встановлено наявності у ОСОБА_1 права користування такою земельною ділянкою.
26. Відтак, у розумінні частини 3 статті 158 ЗК України земельного спору між ОСОБА_1 і ТОВ «Альянс-Буд» немає.
27. З огляду на викладене, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності КМР щодо обов`язку вирішення земельного спору на підставі клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 (вх. №08/Д-2013) та зобов`язання КМР вирішити земельний спір щодо меж земельних ділянок є необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на вимогах земельного законодавства.
28. За приписами статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
29. В силу вимог статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
30. Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, проте з інших мотивів, вказане судове рішення підлягає залишенню в силі зі зміною його мотивувальної частини, шляхом викладення у редакції цієї постанови Верховного Суду.
31. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 349 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасувати.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину шляхом її викладення у редакції цієї постанови Верховного Суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін