ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/7843/16

касаційне провадження № К/9901/42588/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2017 (суддя - Вєкуа Н.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Федотов І.В.) у справі № 826/7843/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ» (далі у тексті - ТОВ «СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ», Товариство, позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у прийнятті митної декларації,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення від 23.02.2016 №100250006/2016/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100250006/2016/00006.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач вказав на те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих ним товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості, документи відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2017, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 23.02.2016 №100250006/2016/000003/2 та визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100250006/2016/00006.

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості і не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується про поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону, а саме не підтверджено дійсної вартості ціни транспортування та навантаження товару і відсутності доказів про знижку на придбану позивачем продукцію.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.07.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 04.01.2016 між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) укладено договір купівлі-продажу (контракт) №160104.

За умовами даного контракту продавець продає, а покупець приймає й оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом (п. 1.1). Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем (п. 1.2). Найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту (п. 1.3). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури. Умови оплати окремих партій товару вказуються у відповідних інвойсах (п. 2.2). Спосіб розрахунку - безготівковий на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у реквізитах цього контракту (п. 2.5). Покупець направляє продавцю попереднє замовлення, яке повинно містити кількість і асортимент товару, що замовляється (п. 3.1). На підставі замовлення продавець виставляє інвойс, обов`язковий до оплати покупцем. Інвойс буде вважатись дійсним для оплати поки продавець не заявить про інше (п. 3.2). Умови поставки - EX WORKS (EXW) (п. 3.4). Спосіб транспортування - автотранспорт (п. 3.5). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). Вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2). При здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

Здійснюючи митне оформлення ввезеного в режимі «імпорту» товару за контрактом від 04.01.2016, а саме: кава смажена з кофеїном в зернах та мелена для використання в торгових автоматах, Товариство 23.02.2016 у порядку електронного декларування подало до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250006/2016/183476. Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

Під час оформлення до митної декларації Товариством додано наступні товаросупровідні документи: сертифікат з перевезення (проходження товару) форми Eur 1VE № Р 75126, книжку МДП (Carnet TIR) № XН W769971119, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0820627, акт про надання послуг №439 від 23.02.2016, витяг з інтернет-сайту www.forexmaster.ru щодо біржових коригувань кави на 20.02.2016, документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні №СК-0001120 від 29.12.2015, №СК-0001109 від 25.12.2015, № СК-0001135 від 30.12.2015, №СК-0001100 від 25.12.2015, №СК-0001081 від 22.12.2015, №СК-0001099 від 24.12.2015 року, №СК-0001077 від 22.12.2015, №СК-0001062 від 18.12.2015), висновок експерта ТПП №Ц-192 від 22.02.2016, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18.02.2015, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015, додаткову угоду до договору № 1 від 13.02.2015, № 2 від 07.07.2015, №3 від 07.09.2015; митну декларацію країни відправлення №16ІТQХJ010006490Е2, заявку на перевезення товару від 15.02.2016, інвойс Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №884/2016 від 18.02.2016 з перекладом, лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." б/н від 22.07.2015 (з перекладом), пакувальний лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №1414 від 18.02.2016, прайс-лист виробника від 04.01.2016, рахунок-фактура №439 від 23.02.2016, лист ТОВ "ТРАНС-ЗАХІД" від 22.02.2016 вих. №123, статут ТОВ «Сервіс Кафе Італія».

За наслідками опрацювання наданих ТОВ «СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ» документів Київською міською митницею ДФС позивачу надіслано електронне повідомлення, у якому зазначено, що у зв`язку із розбіжностями у документах відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) додаткові документи по митній вартості впродовж 10 календарних днів.

Позивачем на вимогу контролюючого органу листом №21-16 від 23.02.2016 додатково надано переклад інвойсу та додаткову роздруківку з сайту www.optima-finance.ru про графік та динаміку котирувань станом на 20.02.2016 та зазначено, що станом на дату пояснень відсутні інші, крім поданих та тих, що додаються, документів на підтвердження митної вартості товарів.

Однак, на підставі поданих позивачем документів, митним органом 23.02.2016 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2, в якому зазначено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Документи, що підтверджують чисельне значення вартості витрат на навантаження на обробку оцінюваних товарів, пов`язані із транспортуванням відсутні. Також, викликає сумніви зазначена у декларації митної вартості складова на навантаження та обробку товарів 77,00 грн. Декларантом не надано документи, що визначають складову митної вартості та навантаження на обробку товарів. Разом з тим, у наданому транспортному договорі та замовленні, відсутні відомості, що надають можливість перевірити числове значення на транспортування вантажу. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості.

За результатами проведеної консультації, про що зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 №100250006/2016/000003/2, між митним органом і декларантом, обрано шостий (резервний) метод визначення митної вартості, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.02.2016 №100250006/2016/00006.

Надалі, 24.02.2016 товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України за митною декларацією №100250006/2016/183488.

05.04.2016 позивач, керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом від 05.04.2016 №31-16 додаткові документи, у відповідь на який Митниця надіслала Товариству лист від 11.04.2016 №2585/10/26-70-19-01, яким повідомила, що не має підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 23.02.2016 №100250006/2016/000003/2, оскільки ТОВ «Сервіс Кафе Італія» не надало органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (в тому числі додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, суди встановили, що умовами контракту купівлі-продажу передбачалось здійснення поставки товару на умовах EX WORKS ("франко-завод"), що, в свою чергу, згідно з правилами Інкотермс 2000 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

В той же час умовами контракту від 04.01.2016 № 160104 не передбачалось покладення на продавця обов`язку щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження несе покупець (позивач), отже вказані витрати не були включені у ціну товару.

Разом з тим в підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу міжнародну автомобільну накладну (CMR); книжку МДП (Carnet TIR); документ, що підтверджує вартість перевезення товару, а також додатково калькуляцію до довідки про транспортні витрати та договори на перевезення, тобто документи, що підтверджували вартість наданих транспортних послуг.

Враховуючи викладене, твердження митного органу про неможливість визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем, із застосуванням першого методу є безпідставними, а відтак висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.02.2016 №100250006/2016/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00006 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк