№ 826/8102/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/8102/16

адміністративне провадження № К/9901/54749/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/8102/16

за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Келеберди В.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця на пленерне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72.571 згідно містобудівного кадастру Києва) орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, клопотання (заява) №7, зареєстрованого у Київській міській раді 13 січня 2016 року за №08/М-232.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 13 січня 2016 року представник позивача звернувся до Київської міської ради з клопотанням (заявою) №7 щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше 0,10 га у порядку ст.ст. 118 121 Земельного кодексу України. До клопотання додано такі документи: графічний матеріал з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію довідки про залучення до заходів антитерористичної операції № 11/1/5-19 від 13 січня 2015 року та копію довіреності представника.

Клопотання зареєстроване Київською міською радою 13 січня 2016 року за вхідним за №08/М-232, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом клопотання Київською міською радою розглянуто не було.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Разом з цим, судами встановлено, що на пленарному засіданні І сесії Київської міської ради VIII скликання 30 червня 2016 року кадастрова справа К-26111 з відповідним проектом рішення розглянута. За результатами розгляду матеріали кадастрової справи листом Управління правового забезпечення діяльності постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 06 липня 2016 року № 08/281-268 повернуто до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач через свого представника подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задволення позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача, оскільки Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення.

Також скаржник посилається на неоднаковість застосування одних і тих же норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16), у зв`язку з чим просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом та відповідними нормативно-правовими актами.

Пунктом «б» частини першої статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частинами десятою і одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Положеннями статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12 листопада 2014 року №351/351 "Про Регламент Київської міської ради" (далі - Регламент № 351/351).

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

У відповідності до частини тринадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту №351/351 суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Пунктом 6 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.

Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.

Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення № 182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Згідно з пунктом 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до підпункту 8 пункту «б» частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 8 жовтня 2013 року №1810, затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту №1810 проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.

Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (пункт 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту).

Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту передбачає, що погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.

За приписами пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення № 182/342), Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

У підпункті 3.12 пункту 3 Положення №182/342 визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).

Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту: здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.

Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 28 лютого 2013 року №63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Порядок №63/9120).

Пунктом «в» частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку №63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).

Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку №63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Частиною п`ятою статті 20 розділу 6 Порядку№ 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Виходячи з вимог статейт9, 116 та 118 ЗК України, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що зазначені норми закону визначають підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання, зокрема, передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

За змістом частини першої статті 122 ЗК України та пункту 34 частини першої статті 26 та статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. При цьому рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, виходячи з вимог пункту 5, 6 частини третьої статті 4 та статті 21 Регламенту №351/351, а також пункту 1.1 та 3.11 Положення суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1 Регламенту № 1810 та пунктів 1.1, 3.12 Положення №182/342 Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.

Підпунктом 8.1 пункту 8 № 182/342 визначено, що Директор Департаменту: здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів про те, що Київський міський голова не є тією особою, яка несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.

Крім того, як вірно зазначено судами, у даній справі позивач не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.

Оскільки суб`єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання позивача .

Враховуючи зазначене правове регулювання та встановлені судами обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів про те, що саме Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання Київської міської ради.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16, від 14 січня 2019 року у справі №826/8870/16, від 16 липня 2019 року у справі № 826/8843/16, від 17 липня 2019 року у справі № 826/8841/16, від 18 жовтня 2019 року у справі №826/8096/16 та від 10 січня 2020 року у справі №826/8113/16.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Крім того, позивачем подано до суду клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків щодо неоднакового застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №826/8844/16.

Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначені статтею 346 КАС України.

У своєму клопотанні позивач посилається на підставу, передбачену частиною третьою статті 346 КАС України, відповідно до якої, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Проаналізувавши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи №826/8102/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У своєму клопотанні позивач вказує на те, що постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/8107/18 та постанова Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №826/8844/16 суперечать принципу сталості та єдності судової практики, оскільки при аналізі тих самих норм матеріального права Верховний Суд прийшов до діаметрально протилежних висновків у типових справах, що, у свою чергу, є підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Водночас у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 826/8107/16 Верховним Судом зроблено висновок, що неприйняття Київською міською радою жодного рішення за клопотанням позивача є протиправною бездіяльністю, натомість, у справі Верховного Суду від 23 листопада 2018 року справі № 826/8844/16 предметом позову є бездіяльність Київського міського голови щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача.

Отже, правовідносини у справах, на які указує скаржник, не є подібними.

Натомість колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи цей спір, врахувала висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду 23 листопада 2018 року справі № 826/8844/16, та не вважає за необхідне відступити від цих висновків.

З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд вважає клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №826/8102/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі №826/8102/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук