ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа №826/8513/17

адміністративне провадження №К/9901/5483/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи: Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3), Міністерство юстиції України, Державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Ніколаєва Тамара Володимирівна, Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 29.01.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Мельничука В.П., Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О. від 15.01.2019,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни (далі також Нотаріус, відповідач), треті особи: Національна асоціація адвокатів України (далі також НААУ), Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3), Міністерство юстиції України (далі також Мін`юст), Державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Ніколаєва Тамара Володимирівна (далі також Держреєстратор Ніколаєва Т.В.), Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30), у якому просив:

- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також Єдиний реєстр, ЄДРПОУ) відомостей про керівника (Голову) Ради адвокатів міста Києва (далі також РАМК) - ОСОБА_1;

- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача № 10741050013044323 від 16 червня 2017 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - РАМК, що містяться в ЄДРПОУ;

- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача №10741070014044323 від 16.06.2017 щодо зміни керівника юридичної особи - РАМК, внесення замість ОСОБА_1 - ОСОБА_5;

- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача №10741070016044323 від 16.06.2017 щодо зміни складу підписантів юридичної особи - РАМК, замість ОСОБА_1 внесено підписанта ОСОБА_2;

- визнати протиправними реєстраційні дії відповідача №10741070017044323 від 16.06.2017 щодо зміни додаткової інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою - РАМК;

- зобов`язати відповідача, або іншого державного реєстратора скасувати незаконні реєстраційні дії, а саме:

№ 10741050013044323 від 16.06.2017 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - РАМК, що містяться в ЄДРПОУ;

№10741070014044323 від 16.06.2017 щодо зміни керівника юридичної особи - РАМК, внесення замість ОСОБА_1 - ОСОБА_5;

№10741070016044323 від 16.06.2017 щодо зміни складу підписантів юридичної особи - РАМК, замість ОСОБА_1 внесено підписанта ОСОБА_2;

№10741070017044323 від 16.06.2017 щодо зміни додаткової інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою - РАМК.

2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що реєстраційні дії від 16.06.2017 №10741050013044323, №10741070014044323, №10741070016044323 та №10741070017044323 стосовно відомостей про юридичну особу - РАМК, зміни керівника, зміни складу підписантів юридичної особи РАМК та зміни додаткової інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою - РАМК вчинені відповідачем протиправно, в порушення вимог законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, позов задоволено повністю.

4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з такого.

5. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що перша реєстраційна дія, вчинена відповідачем, була незаконною та надала можливість вчинити інші оскаржувані реєстраційні дії.

6. Суди попередніх інстанцій зауважили, що протиправність першої реєстраційної дії, на переконання позивача, полягає у тому, що приватний нотаріус Змисловська Т.В. завершила реєстраційну дію, розпочату іншим державним реєстратором - державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської РДА Ніколаєвою Т.В. При цьому, на думку позивача, це було здійснено за відсутності документів на підтвердження повноважень особи, яка подала документи, тобто за зверненням неуповноваженої особи.

7. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що як підтверджується встановленими судовим розглядом справи обставинами, відповідачем, в порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», були прийняті документи про реєстраційні дії щодо юридичної особи - Ради адвокатів міста Києва, які подані особою, що не має на це повноважень, а також закінчено реєстраційну дію, розпочату іншим суб`єктом державної реєстрації - державним реєстратором Ніколаєвою Т.В. та протиправно внесено зміни до відомостей про юридичну особу, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів юридичної особи і зміни додаткової інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з вищезгаданими судовими рішеннями, особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, і за апеляційною скаргою якої здійснено апеляційний перегляд цієї справи - ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.06.2016 Рада адвокатів України прийняла рішення №155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва», затвердила Порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламент конференції адвокатів міста Києва та встановила квоту представництва.

10. Рішенням №191 від 13.09.2016 Рада адвокатів України ухвалила: «Роз`яснити, що у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» квота представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламент затверджуються Радою адвокатів України окремо і обов`язково для кожної конференції адвокатів регіону, скликаної відповідним, визначеним законом, суб`єктом скликання конференції, для вирішення питань, включених до її порядку денного».

11. Відповідно до протоколу конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, делегатами конференції ухвалено рішення про висловлення недовіри та дострокове відкликання Голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5, обрано новий склад та Голову Ради адвокатів міста Києва - ОСОБА_1 , склад та Голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва - ОСОБА_3 .

12. На підставі рішення адвокатів регіону від 08.10.2016 були внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Ради адвокатів міста Києва та зареєстровано нову Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265).

13. Відповідно, 11.10.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені були відомості про зміну керівника та призначення ОСОБА_1 Головою Ради адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 38517528), а 13.10.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про створення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265), місце знаходження, м. Київ, вул. Ярославська, 6, 5-й поверх, Голова - ОСОБА_3 , засновником вказаної юридичної особи є - недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України».

14. Рішенням Ради адвокатів України №154 від 27.05.2017 доручено Голові РАМК ОСОБА_1 за дорученням Голови Ради адвокатів України, НААУ Ізовітової Л.П., звернутись для здійснення державної реєстрації Положення про Раду адвокатів міста Києва у новій редакції відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

15. Листом НААУ за вих. №484/0/2-17 від 01.06.2017 направлено Голові РАМК ОСОБА_1 нотаріально посвідчене рішення Ради адвокатів України «Про затвердження у новій редакції Положення про Раду адвокатів міста Києва» №154 від 27.05.2017, нотаріально посвідчене Положення про РАМК та довіреність №85 від 31.05.2017, видану на ім`я ОСОБА_1 , для проведення державної реєстрації змін.

16. На виконання вказаного вище рішення, 07.06.2017 ОСОБА_1 подав документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу РАМК.

17. Державним реєстратором Ніколаєвою Т.В. 08.06.2017 зупинено розгляд документів до 22.06.2017 з підстав встановлених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», про що внесено інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом сканування повідомлення про зупинення розгляду документів в опис документів, поданих для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

18. При цьому, 16.06.2017 державним реєстратором Змисловською Т.В. здійснено реєстраційні зміни до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: №10741050013044323 від 16.06.2017 «інші зміни» - внесено зміни у дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; №10741070014044323 від 16.06.2017 «зміна керівника юридичної особи» - замість керівника ОСОБА_1 внесено керівника «ОСОБА_5»; №10741070016044323 від 16.06.2017 «зміна складу підписантів» - замість ОСОБА_1 внесено підписанта ОСОБА_2 ; №10741070016044323 від 16.06.2017 «зміна додаткової інформації» - змінено інформацію про здійснення зв`язку з юридичною особою.

19. Позивач, не погоджуючись з вищезазначеними реєстраційними діями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що на виконання вимог частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», головою Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5 було подано державному реєстратору Змисловській Т.В. повний пакет документів, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей до юридичну особу РАМК.

21. При цьому, як вважає ОСОБА_2 , наданий державному реєстратору Змисловській Т.В. Протокол Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017, як вищого органу адвокатського самоврядування, повністю відповідав вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

22. Скаржник також наголошує, що подані документи повністю відповідали вимогам статті 15 вищевказаного Закону та містили у собі відомості, які відповідали відомостям, що містилися в Єдиному реєстрі. Реєстраційні ж дії №10741050013044323, №10741070014044323, №10741070016044323 та №10741070017044323 ОСОБА_2 вважає такими, що вчинені відповідачем стосовно Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код 38517528, адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 30), у відповідності з вимогами закону і не підлягають скасуванню.

23. З урахуванням вищевикладеного, у касаційній скарзі наголошується, що у відповідача не було законник підстав зупиняти державну реєстрацію або відмовляти у державній реєстрації, оскільки документи необхідні для вчинення реєстраційних дій відносно РАМК було подано в повному обсязі уповноваженою для цього особою, а тому реєстраційні дії від 16.06.2017 вчинені у повній відповідності з чинним законодавством України та скасуванню не піддягають.

24. Касаційна скарга містить доводи щодо незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про те, що єдиним представником Ради адвокатів міста Києва, на момент вчинення відповідачем оскаржуваних дій, був ОСОБА_1 .

25. Такий висновок судів попередніх інстанцій, як вказує скаржник, заснований на мотивах про те, що згідно рішення Ради адвокатів України від 27.05.2017 №143 стосовно питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва», яке відбулося 27.04.2017, вирішено вважати зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва» таким, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

26. Проте, на переконання ОСОБА_2 , такі висновки колегії суддів апеляційної інстанції не знаходять свого правового обґрунтування у зв`язку з тим, що рішення конференцій адвокатів регіону не можуть бути скасовані рішеннями Ради адвокатів України, оскільки ані Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (стаття 55), ані Положення Про Раду адвокатів України, затверджене Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, з наступними змінами, затвердженими позачерговим з`їздом адвокатів України від 26-27 квітня 2014 року (Розділ II), не наділяють Раду адвокатів України такими повноваженнями.

27. Окрім того, скаржник вважає безпідставними висновки суду апеляційної інстанції з приводу того, що саме Голова Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_1 був уповноважений представляти НААУ, як засновника Ради адвокатів міста Києва, перед суб`єктами державної реєстрації, з приводу проведення державної реєстрації змін до відомостей про Раду адвокатів міста Києва.

28. З цього приводу скаржником зазначається, що колегією суду апеляційної інстанції не було враховано, що повноваження ОСОБА_1 , на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва, було припинено на підставі Протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017, у зв`язку із його не обранням на цю посаду у встановленому чинним законодавством порядку.

29. Більше того, за твердженнями, наведеними у касаційній скарзі, нова редакція Положення про Раду адвокатів міста Києва, затверджена рішенням РАУ №154 від 27.05.2017, на яку посилаються суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях, а саме пункт 4.1.2 Положення, не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі станом на 07.06.2017.

30. Таким чином, на думку скаржника, РАУ/НААУ надано повноваження, на здійснення реєстраційних дій щодо Ради адвокатів міста Києва особі, яка станом на 07.06.2017 (дату звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора) не мала повноважень Голови Ради адвокатів міста Києва, а тому очевидно не мала права представляти Раду адвокатів міста Києва перед суб`єктами держаної реєстрації.

31. Скаржник переконаний у тому, що суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, помилково і повністю безпідставно посилалися на пункт 4.1.2 зазначеного Положення, чим порушили норми матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

32. Додатково у касаційній скарзі акцентується увага на тому, що з наявних у матеріалах справи доказів неможливо достеменно встановити, чи існувало станом на 16.06.2017, тобто на момент здійснення відповідачем оскаржуваних реєстраційних дій, повідомлення державного реєстратора Ніколаєвої Т.В. про зупинення розгляду документів на строк з 08.06.2017 по 22.06.2017, оскільки таке повідомлення не було надано ні позивачем, ні державним реєстратором Ніколаєвою Т.В., ні відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Оболонської РДА.

33. Згідно з наведеними у касаційній скарзі аргументами, відзначається й те, що колегія суддів апеляційного суду, вирішуючи цей спір, вийшла за межі компетенції адміністративних судів, оскільки завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин, тоді як зміст позовних вимог зводиться до поновлення позивача на посаді, а отже предметом даного спору, на думку скаржника, є не публічно-правові відносини, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а спір про право, який підлягає розгляду в порядку іншому, ніж адміністративне судочинство.

34. ОСОБА_2 також стверджує, що поза увагою колегії суддів апеляційного суду залишилась та обставина, що визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора Змисловської Т.В. від 16.06.2017, фактично стосується поновлення позивача на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва, що за своєю суттю є спором про право, що на думку скаржника не може бути предметом вирішення судом адміністративної юрисдикції та відноситься до юрисдикції іншого суду.

35. Скаржник підкреслює, що позовні вимоги про скасування реєстраційних дій державного реєстратора-приватного нотаріуса Змисловської Т.В. від 16.06.2017, є похідними від прийнятого Конференцією адвокатів міста Києва рішення від 27.04.2017, яким ОСОБА_5 поновленою на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва, а отже вимоги позивача є похідними від вимог у приватноправовому спорі, в зв`язку з чим дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

36. З цього приводу як зазначає скаржник третьою особою Радою адвокатів міста Києва (м. Київ, вул. Білоруська, 30) до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що вимоги позивача пов`язані з поновленням на посаді та жодним чином не відносяться до вирішення публічно-правового спору, вирішення якого належить до компетенції інших судів ніж адміністративних.

37. Колегія ж суддів апеляційного суду. на думку скаржника безпідставно та всупереч вимог закону, відмовила у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, та розглянула справу по суті, чим припустилась порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції вийшов за межі наданих повноважень, та вирішив спір, який не відносяться до компетенції адміністративних судів.

38. На думку ОСОБА_2 , під час розгляду цієї справи заслуговує на увагу позиція Великої Палати Верховного Суду, яка відступила від власних висновків щодо визначення юрисдикції справ про «подвійну реєстрацію», а також справ щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно у ситуації, коли між суб`єктами прав на це майно існує невирішений спір.

39. Зокрема, йдеться про правові позиції, викладені у постановах від 04.04.2018 у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №804/20728/14, від 12.06.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та №803/1125/17, у яких Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до юрисдикції адміністративних судів.

40. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від власних висновків, спираючись на аргументи, викладені раніше у спільній окремій думці всіх суддів господарської юрисдикції у Великій Палаті.

41. Касаційна скарга містить у собі й посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 (номер справи або провадження скаржником не називається), де констатовано, що спір між особами, одна з яких вимагає скасувати державну реєстрацію права, а за іншою зареєстроване аналогічне право на той самий об`єкт, має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цього права першої особи другою.

42. Так, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. При цьому, участь державного реєстратора в якості співвідповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Крім того, судді зауважили, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги і про визнання недійсними правочинів на підставі яких прийнято рішення, здійснено оспорюваний запис. Спір про скасування рішення, запису щодо державної речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

43. Тому, з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у зазначених вище судових рішеннях, а також враховуючи відступлення Великої Палати від власних висновків щодо юрисдикції розгляду справ адміністративними судами, скаржник вважає, що у цій судовій справі наявний беззаперечний та безумовний спір про право, який має бути вирішено в порядку іншого судочинства, аніж адміністративного.

44. Посилаючись на вищевикладені аргументи і норми частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник порушує питання щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки третьою особою Радою адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а тому відповідно до норм процесуального закону такі підстави оскарження є безумовною обставиною для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

45. Крім того, звертаючи увагу й на приписи абзацу другого частин першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги, скаржник вважає, що законодавець визначив саме Велику Палату Верховного Суду як «суд, визначений законом», який здійснює касаційний перегляд справи за наявності у ній спору щодо предметної юрисдикції.

46. Тому, враховуючи, що у цій справі, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково відмовив у закритті провадження, вказавши, що розгляд даного спору належить до підсудності судів адміністративної юрисдикції, а учасник справи оскаржує це судове рішення з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції і під час розгляду цієї скарги незалежно від її доводів насамперед має бути вирішено питання юрисдикційної належності цього спору, ОСОБА_2 наполягає на необхідності передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

47. Згідно з резолютивною частиною ухвали Верховного Суду від 05.03.2019, якою відкрито касаційне провадження у цій справі, постановлено, зокрема, надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

48. На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду 12.03.2019 копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів було надіслане усім учасникам справи та отримано: ОСОБА_2 - 05.04.2019; Національною асоціацією адвокатів України - 15.03.2019; Радою адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3) - 15.03.2019; Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. - 19.03.2019; Радою адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) - 15.03.2019; Мін`юстом - 15.03.2019, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

49. Разом з тим, у встановлений Верховним Судом строк, а також станом на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та/або пояснень третіх осіб щодо неї не надходило, однак, відповідно до приписів частин четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

50. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

51. Відповідно до повноважень Верховного Суду, встановлених частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Насамперед, колегія суддів враховує, що питання стосовно юрисдикції цієї справи і належності її розгляду адміністративними судами вже вирішувалось апеляційним судом за клопотанням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни та Ради адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) про закриття провадження у справі.

53. В обґрунтуванні вищезазначеного клопотання заявники наводили аргументи про те, що у судових засіданнях під час розгляду справи позивачем - ОСОБА_1 були надані пояснення, що внаслідок дій відповідача він не має можливості здійснювати свої обов`язки Голови Ради адвокатів міста Києва. Заявники вважали, що ним фактично оскаржено рішення конференції адвокатів міста Києва - недержавного органу від 27.04.2017. Тобто, як вважали відповідач та Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30), із вказаних пояснень можна дійти висновку, що позивач звернувся до суду із позовом з метою поновлення порушених трудових прав, що не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

54. Оцінивши такі доводи, суд апеляційної інстанції у задоволенні зазначеного вище клопотання відмовив, визнавши його безпідставними.

55. Про відмову у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 15.01.2019, у резолютивній частині якої також роз`яснено, що ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

56. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що за змістом норм частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

57. Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 08.08.2019, постановленій у справі №711/7980/17 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вже вирішувалось питання про можливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання учасника справи про закриття провадження у справі.

58. У вищевказаній ухвалі Верховного Суду, колегія суддів, за результатом аналізу положень частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у закритті провадження у справі не є ухвалою апеляційного суду, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

59. За наведеного правового регулювання порядку здійснення судочинства в адміністративних судах, а також враховуючи те, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у закритті провадження у справі не перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає, що таке судове рішення не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, ухваленого за результатом апеляційного перегляду справи по суті спору, однак мотиви щодо незгоди з висновками апеляційного суду, викладеними у такій ухвалі, можуть бути включені до касаційної скарги, поданої на постанову, прийняту цим судом за наслідками апеляційного перегляду справи.

60. Таким чином, Верховний Суд, розглядаючи цю справу в касаційному порядку за касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатом апеляційного перегляду справи, має повноваження на оцінку аргументів скаржника стосовно незгоди з висновками апеляційного суду, викладеними в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, стосовно юрисдикції цієї справи.

61. Перевіряючи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині висновків про належність розгляду цієї справи адміністративним судами, колегія суддів виходить з такого.

62. Зазначені скаржником мотиви про непідсудність цієї справи судам адміністративної юрисдикції фактично дублюють аргументи клопотання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. та Ради адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) про закриття провадження у справі, яке подавалось до суду апеляційної інстанції та в задоволенні якого було відмовлено, й зводяться до того, що цей спір є трудовим і стосується захисту приватних інтересів позивача, спрямований на захист його приватного інтересу.

63. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що спір у цій справі не виник у правовідносинах між позивачем як працівником і відповідачем як роботодавцем й жодних трудових відносин між цими суб`єктами не існує, а поданий у цій справі позов не містив вимог щодо поновлення позивача на посаді або визнання протиправними дій стосовно його звільнення, виплати недоотриманої заробітної плати або інших грошових виплат та компенсацій, передбачених законодавством України про працю.

64. Предмет спору у справі, що розглядається, стосується оскарження дій щодо внесення реєстраційних записів відповідача, який діяв як суб`єкт державної реєстрації у розумінні положень абзацу шостого пункту 14 частини першої статті 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

65. За наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність поданого до цього суду клопотання про закриття провадження у справи з тих підстав, що спір, який виник у цій справі, на думку заявників, є трудовим і стосується захисту права позивача на працю. У зв`язку з цим зазначені у касаційній скарзі аргументи щодо непідсудності цієї справи судам адміністративної юрисдикції колегія суддів відхиляє.

66. Водночас, колегія суддів вважає, що провадження у цій справі підлягає закриттю з інших підстав, й у зв`язку з цим наводить такі мотиви.

67. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

68. Так, відповідно до частин першої, другої статті 34 вказаного вище Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юста та його територіальних органів або до суду.

69. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

70. Згідно з статтею 1 цього Закону адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

71. Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності

72. На підставі норм статті 18 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокати мають право створювати в установленому законом порядку місцеві, всеукраїнські і міжнародні об`єднання.

73. Відповідно до статті 43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

74. Статтею 46 вищезгаданого Закону передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є у тому числі (…) конференція адвокатів регіону, рада адвокатів регіону.

75. Згідно із статтею 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, до повноважень якої у тому числі відноситься обрання голови та членів ради адвокатів регіону.

76. Водночас, відповідно до статей 48, 49 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону яку в свою чергу представляє Голова ради адвокатів регіону.

77. Рада адвокатів міста Києва є неприбутковою професійною організацією, яка відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» створена і діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, як регіональна форма адвокатського самоврядування, на яку державою покладено виконання публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту у період між конференціями адвокатів регіону, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі - адвокатури України (пункт 1.1 Положення про Раду адвокатів міста Києва).

78. На підставі розділу 4 Положення до повноважень Голови Ради адвокатів, у тому числі (…) відноситься розпорядження коштами та майном Ради адвокатів регіону, укладання трудових, цивільно-правових та інших угод від імені Ради адвокатів регіону.

79. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.10.2016 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), щодо зміни керівника, а саме: замість керівника Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5 вказано керівником ОСОБА_1 , про що до Єдиного державного реєстру внесено запис №10741070003044323 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах».

80. З фактичних обставин цієї справи також вбачається, що протоколом Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017 було припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва у зв`язку із його необранням на цю посаду у встановленому чинним законодавством порядку, а також поновлено на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5 .

81. Саме на підставі вищезазначеного протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017 ОСОБА_5 як керівником Ради адвокатів міста Києва, яку поновлено на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва згідно вказаним документом, 16.06.2017 й були подані до державного реєстратора Змисловської Т.В. документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів мста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528, адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 30).

82. 16.06.2017 державним реєстратором Змисловською Т.В. здійснено реєстраційні зміни до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: №10741050013044323 від 16.06.2017 «інші зміни» - внесено зміни у дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; №10741070014044323 від 16.06.2017 «зміна керівника юридичної особи» - замість керівника ОСОБА_1 внесено керівника «ОСОБА_5»; №10741070016044323 від 16.06.2017 «зміна складу підписантів» - замість ОСОБА_1 внесено підписанта ОСОБА_2 ; №10741070016044323 від 16.06.2017 «зміна додаткової інформації» - змінено інформацію про здійснення зв`язку з юридичною особою.

83. Саме ці реєстраційні дії і є предметом оскарження у справі, що розглядається.

84. У судах же попередніх інстанцій позивач висловлював незгоду з вищевказаним Протоколом Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017 й зазначав, що згідно рішення Ради адвокатів України від 27.05.2017 №143 щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва», що відбулося 27.04.2017, вирішено, що зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва», що відбулося 27.04.2017, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2, у приміщенні Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім», Міжнародний конгрес-центр під головуванням адвоката Іванова Ігоря Олександровича та секретаря Корінної Надії Миколаївни, не є конференцією адвокатів регіону у розумінні статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проведене не у відповідності до затвердженої у законодавчо визначеному порядку квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламенту конференції адвокатів регіону, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання, не мають юридичних наслідків.

85. Посилаючись на вищевикладені обставини та документи, позивач вважав, що ОСОБА_5 не є як керівником Ради адвокатів міста Києва, так і головою Ради адвокатів міста Києва, у зв`язку з чим наполягав на тому, що оскаржувані реєстраційні дії вчинені Приватним нотаріусом за зверненням неуповноваженої особи, а отже підлягають скасуванню й внесені нею записи.

86. Беручи до уваги вищевикладені обставини справи та аргументи, якими обґрунтовані підстави позову, позицію інших учасників справи щодо позову і доводи, викладені на її підтримку, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір виник не стільки між ОСОБА_1 та суб`єктом державної реєстрації з приводу вчинення оскаржуваних дій та внесення реєстраційних записів, скільки виник між позивачем та третьою особою - Радою адвокатів міста Києва в особі її керівника ОСОБА_5 (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528, адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 30) щодо управління юридичною особою, стосовно якої внесено реєстраційні записи.

87. Під час вирішення цього спору ключовим є питання стосовно того, чи виникли у ОСОБА_5 повноваження як керівника юридичної особи - Ради адвокатів міста Києва і голови цієї ж Ради на звернення до суб`єкта державної реєстрації з заявою щодо внесення відповідачем оскаржуваних реєстраційних записів на підставі Протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017 і чи є легітимним такий документ, чи виникали у зв`язку з його складанням юридичні наслідки, у тому числі, пов`язані з припиненням повноваження ОСОБА_1 на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва у зв`язку із його необранням на цю посаду у встановленому чинним законодавством порядку.

88. Вимоги ж про визнання протиправними і скасування реєстраційних записів, які оскаржуються, є похідними від вищезазначеного спору, який, з урахуванням вищевикладеного, не можна визнати публічно - правовим і таким, що повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення власного немайнового інтересу щодо визнання його керівником юридичної особи Ради адвокатів міста Києва.

89. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

90. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

91. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

92. Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

93. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

94. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

95. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

96. При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

97. Як убачається зі змісту позову, ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією змін до відомостей, зокрема, про керівника юридичної особи - Ради адвокатів міста Києва, посилаючись при цьому на те, що такі записи були внесені за зверненням неуповноваженої на це особи, яка, на переконання позивача, не набула статусу керівника цієї юридичної особи і голови вказаного органу адвокатського самоврядування, оскільки документ, на який як на підставу для виникнення таких повноважень щодо управління юридичною особою посилалась ОСОБА_5 (протокол Конференції адвокатів міста Києва від 27.04.2017), складений за наслідками зібрання, яке на переконання позивача, не є конференцією адвокатів регіону у розумінні статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проведене не у відповідності до затвердженої у законодавчо визначеному порядку квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламенту конференції адвокатів регіону, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання, не мають юридичних наслідків.

98. Отже, колегія суддів переконана, що порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що вчинення Приватним нотаріусом спірних реєстраційних дій, зокрема, щодо внесення записів про зміну керівника органу адвокатського самоврядування, призвело до незаконної зміни керівника такого органу.

99. Водночас, третя особа - Рада адвокатів міста Києва в особі Голови ОСОБА_5 (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) у судах попередніх інстанцій обґрунтовувала свою позицію щодо заперечення вимог позову повноважністю Конференції адвокатів міста Києва, проведеної 27.04.2017, якою було припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва у зв`язку із його необранням на цю посаду у встановленому чинним законодавством порядку, а також поновлено на посаді Голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_5 , й виникненням у неї на підставі складеного цією Конференцією протоколу повноважень як керівника юридичної особи та голови цього органу адвокатського самоврядування.

100. Отже, між позивачем та третьою собою існують суперечності стосовно легітимності та правомірності рішення органу адвокатського самоврядування, яке було взято до уваги при внесенні відповідачем до Єдиного реєстру оскаржуваних реєстраційних записів.

101. За таких обставин участь у спорі Приватного нотаріуса як суб`єкта державної реєстрації (з діями якого не погоджується позивач, однак які вважає законними третя особа) не змінює його характеру на публічно-правовий. Такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

102. Саме лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов`язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір.

103. Вищевикладене узгоджується з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 23.12.2019 у справі №826/17484/16, відступу від якого не здійснювалось і підстав для цього у даному випадку колегія суддів не вбачає.

104. Колегія суддів бере до уваги й правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 31.03.2020 у справі №357/12281/16-а, у якій колегія суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи у касаційному порядку справу в правовідносинах, які є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається, констатувала, що спір стосовно правомірності дій державного реєстратора, які пов`язані з державною реєстрацією змін керівника юридичної особи, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

105. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю.

106. За позицією, сформованою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі №826/16500/17, такий спір є наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

107. Зазначена позиція була сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі №826/16500/17, з урахуванням правової позиції закріпленої у постанові у справі №904/2796/17 (провадження №12-26гс18).

108. Колегія суддів бере до уваги й висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові у справі №904/2796/17 (провадження №12-26гс18), де було зазначено, що до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, що є суб`єктами некомерційної господарської діяльності.

109. За таких обставин Суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Тому, ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

110. Саме завдання Верховного Суду, як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») полягає у виправлені відповідних помилок.

111. Абзацом другим частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

112. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

113. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

114. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

115. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006(заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; … термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

116. Що ж стосується клопотання ОСОБА_2 про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.

117. Згідно з правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

118. Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

119. Оскільки, як зазначено вище у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах (постанови від 06.11.2019 у справі №826/16500/17 та від 18.04.2018 у справі №904/2796/17), то це, в силу приписів частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

120. Окрім цього, ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі не обґрунтував порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, що є одним з трьох передбачених нормами частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

121. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що даний спір позбавлений ознак публічно - правового й з огляду на суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та предмет спору повинен вирішуватись судом господарської юрисдикції.

122. Вищенаведене не враховано судами попередніх інстанцій, які допустили порушенням норм процесуального права і ухвалили судові рішення, що не відповідають закону.

123. За правилами пункту 5 частини першої статті 349, частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

124. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

125. Пунктом 1 частини першої статті 238, частиною першою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

126. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і закрити провадження у справі. При цьому, роз`яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

127. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 354, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи: Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3), Міністерство юстиції України, Державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Ніколаєва Тамара Володимирівна, Рада адвокатів міста Києва (за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 30) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець