ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2020 року

Київ

справа №826/9594/16

адміністративне провадження №К/9901/30470/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій, скасування доручення, за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Аблова Є.В. від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Ключковича В.Ю., Грибан І.О., Губської О.А. від 05.04.2017,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" (далі -Товариство, ТОВ "Інвестиційно-будівельна група", позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради (далі - КП "Київблагоустрій", Департамент відповідно, відповідачі), у якому просило:

визнати протиправними дії Департаменту, які полягали у виданні доручення від 17.06.2016 №265/06-16 (вих.№004-5707) (далі - спірні дії Департаменту);

скасувати доручення Департаменту від 17.06.2016 №265/06-16 (вих.№004-5707) (далі - спірне доручення);

визнати протиправними дії КП «Київблагоустрій», які полягали у виконанні доручення від 17.06.2016 №265/06-16 (вих.№004-5707) (далі - спірні дії КП «Київблагоустрій»).

2. Позовна заява мотивована тим, що Департамент, на думку Товариства, видав оскаржуване доручення з перевищенням своїх повноважень та без належної аргументації, без перевірки наявних у позивача дозволів та погоджень.

3. Крім того, позивач зазначав, що в оскаржуваному дорученні вказано, що воно видане на виконання приписів від 20.11.2015 №1515059, №1515060, та від 19.11.2015 №1515057, яких, як вказує позивач, він не отримував. При цьому, позивач звернув увагу й на те, що оскаржуване доручення видане стосовно іншого суб`єкта, а саме - на ім`я ДП «Будівельно-інвестиційна група 1» по усуненню можливих порушень до порядку складування будівельних та інших матеріалів по вул. Олеся Гончара, 17-23 в Шевченківському районі м. Києва.

4. Позовні вимоги в частині оскарження спірних дій КП «Київблагоустрій» позивач мотивував тим, що відповідач, всупереч наявності у забудовника усієї проектно-дозвільної документації на виконання будівельних робіт та розміщення елементів благоустрою, здійснив організоване захоплення комплексу, що перебував під охороною. При цьому, позивач наголошував, що жодні документи, які стосуються опису вивезеного майна, представниками КП «Київблагоустрій» не складались.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задоволено. Визнані протиправними спірні дії відповідачів, а також визнано протиправним та скасовано спірне доручення Департаменту.

6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що об`єкти благоустрою та їх елементи, стосовно демонтажу яких Департаментом видано спірне доручення, були розміщені (встановлені) Товариством на законних підставах відповідно до чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин дозволу на виконання будівельних робіт.

7. Суди попередніх інстанцій виходили й з того, що, оскільки в ході судового розгляду даної справи встановлено протиправність оскаржуваного доручення, на виконання якого і вчинено КП «Київблагоустрій» спірні дії, то такі є протиправними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, Департамент подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (пункт 65) затверджено проект відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва та передано земельну ділянку загальною площею 0,32 га для зазначених цілей, в тому числі ділянку №1 площею 0,07 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 2 роки для влаштування будівельних робіт за рахунок земель міської забудови.

10. 20.10.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна група» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки по вул . Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом, строком на 2 роки.

11. На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2008 у справі за №28/325 дію укладеного договору від 22.10.2004 пролонговано на три роки.

12. Пунктом 4 резолютивної частини зазначеного рішення визначено, що дія договору поновлюється з дня державної реєстрації цієї Угоди.

13. Крім того, суди встановили, що з наявної в матеріалах справи копії дозволу на виконання будівельних робіт від 06.06.2008 №0424-Шв/С вбачається, що виданий він ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом за адресою: вул. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» від 15.03.2008 №1 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №07-9070 від 31.08.2007, зі строком дії до 14.11.2008 року.

14. Дію вказаного дозволу було продовжено.

15. Також, ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» у 2008 році отримало ордер №8100174 на встановлення тимчасової огорожі.

16. В подальшому, провідним інспектором КП «Київблагоустрій» було здійснено перевірку стану благоустрою та виявлено порушення, у зв`язку з чим винесено ряд приписів:

від 19.11.2015 №1515057, яким встановлено порушення підпунктів 15.3.1, 15.3.9 пункту 15.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051) за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 17-23 та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення огорожі;

від 20.11.2015 №1515059, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил №1051/1051;

від 14.06.2016 №1609811, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил №1051/1051;

від 14.06.2016 №1609812, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил №1051/1051;

від 20.11.2015 №1515060, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил №1051/1051.

17. 17.06.2016 Департаментом, відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2013 №3711 (далі - Положення про Департамент), Правил №1051/1051, директору КП «Київблагоустрій» видано спірне доручення, яким доручено вжити заходів демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» за адресою: вул. Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі, а саме:

два технічних приміщення;

складування будівельних та інших матеріалів;

огорожа;

приміщення для перебування охорони та працівників.

18. На виконання вказаного доручення 20.06.2016 на місце будівництва житлового комплексу прибули представники КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою демонтажу вищевказаних об`єктів благоустрою та їх елементів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки обставинам справи стосовно наявності або відсутності у Товариства необхідної дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд, складання будівельних та інших матеріалів, встановлення огорожі, що, на переконання скаржника, свідчить про ухвалення необґрунтованих судових рішень.

20. До того ж, суди повністю проігнорували доводи відповідача, наведені, зокрема у запереченні Департаменту на позовну заяву, про те, що всупереч вимог Правил №1051/1051 Товариством не було отримано контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні підготовчих і будівельних робіт, встановленні тимчасових огорож, а також для складування будівельних матеріалів.

21. Скаржник наголошував й на тому, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, не враховали й аргументи відповідачів про те, що ордер №8100174, отриманий Товариством у 2008 році на встановлення тимчасової огорожі, був анульований 29.04.2010, а дія договору оренди земельної ділянки, на якій позивачем виконуються будівельні роботи і встановлені (розміщені) спірні об`єкти благоустрою та їх елементи, закінчився 06.11.2011 й, станом на час видання спірного доручення і вчинення відповідачами спірних дій, продовжений не був.

22. Касаційна скарга, окрім іншого, містить доводи про те, що дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Товариству, був анульований за результатами перевірки Державної архітектурно - будівельної інспекції, що, як наслідок, свідчить про самовільне встановлення (розміщення) спірних об`єктів благоустрою та їх елементів.

23. Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Так, у частині другій статті 19 Конституції України закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV) і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (преамбула до цього Закону).

26. За приписами статей 13, 14 вищеназваного Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам`ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

27. Обмеження при використанні об`єктів благоустрою визначені статтею 16 Закону №2807-IV, пунктами 1, 2, 4, 5 частини першої якої встановлено, що на об`єктах благоустрою забороняється:

виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом;

самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

28. До елементів благоустрою стаття 21 Закону №2807-IV відносить, зокрема, малі архітектурні форми, якими, у розумінні частини другої цієї статті, є, орім іншого, павільйони, огорожі, ворота, інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

29. За змістом частини першої статті 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

30. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

31. Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтею 25 Закону №280/97-ВР, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

32. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність (пункт 44 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР).

33. Відповідно до вищевказаних законодавчих приписів Київська міська рада затвердила Правила №1051/1051, за визначенням абзаців чотирнадцятого - шістнадцятого, двадцятого розділу І яких:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;

користувач земельної ділянки - юридична або фізична особа, яка має належним чином оформлений та зареєстрований документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою із визначеним цільовим призначенням;

тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо;

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.

34. Згідно з положеннями пункту 13.1.1. Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

35. Підпунктом 13.2.4. пункту 13.2 вищевказаних правил передбачено, що всі малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності розміщуються з дотриманням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою, комплексної схеми тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

36. Також, у відповідності з вимогами підпункту 13.2.3 пункту 13.2 Правил №1051/1051 самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

37. У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

38. В свою чергу, згідно з підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 цих же Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

39. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

40. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

41. У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

42. За приписами пункту 13.3 і підпункту 13.3.3 Правил №1051/1051 у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

43. Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

44. Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

45. За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках, які містять такі дані: дата, час, адреса (місцезнаходження), підстави проведення демонтажу (переміщення); прізвище, ім`я, по батькові та посади членів комісії, представника підприємства, яке проводить демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання, представника міліції та власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності); опис малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання тощо), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов`язковою фотофіксацією.

Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

46. Окрім цього, як встановлено підпунктами 15.1.1, 15.1.3 пункту 15.1 Правил №1051/1051 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

47. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

48. До заявки додаються необхідні документи в залежності від виду робіт та договір Головного управління економіки та інвестицій щодо необхідності сплати пайової участі або відсутності підстав для її отримання.

49. Види робіт, які не потребують оформлення контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, якщо інше не передбачено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але потребують завчасного повідомлення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): встановлення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункти 15.2.2, 15.2.10 Правил №1051/1051).

50. Зі змісту підпунктів 15.3.1, 15.3.9, 15.3.21 пункту 15.3 Правил №1051/1051 випливає, що до заявки на видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою додаються документи:

при новому будівництві:

- документ на право землекористування;

- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;

- будгенплан, погоджений в установленому порядку;

- генплан благоустрою;

- чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

при встановленні тимчасових огорож (для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони):

- документ на право землекористування;

- топоплан в М 1:500 (при наявності);

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

при складуванні будівельних матеріалів (конструкції, пісок, земля і т. п.):

- документ на право землекористування;

- схема складування;

- згода землекористувача;

- перелік будівельних матеріалів.

51. Разом з тим, до 25.12.2008 (дати прийняття Правил №1051/1051) права і обов`язки учасників правовідносин у галузі благоустрою території міста, регулювали Правила благоустрою території у м. Києві, затверджені рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 №47/207 (далі - Правила №47/207), які визначали комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті.

52. Відповідно до підпункту 5.8 пункту 5, підпункту 6.3 пункту 6 вказаних вище Правил відповідальні посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, а також громадяни зобов`язані проводити, зокрема, будівельні роботи, встановлення огорож, механізмів та обладнання, тимчасових споруд, побутових вагончиків, складування конструкцій і матеріалів, суворо дотримуючись вимог проекту організації будівництва і тільки на підставі ордера Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва. Своєчасно і якісно проводити благоустрій територій після закінчення цих робіт з наступним закриттям ордеру.

53. Відповідальним посадовим особам підприємств, установ, організацій, а також громадянам забороняється проводити земляні, будівельні, монтажні та інші роботи без ордера Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва на їх виконання або з порушенням вимог проекту організації робіт, будівництва.

54. Спірні правовідносини врегульовані й Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), статтею 35 якого визначено, що після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється (частини перша, друга статті 35 Закону №3038-VI).

55. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт встановлює Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466).

56. За визначенням, наведеним у пункті 2 цього Порядку, підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

57. За правилами пункту 4 Порядку №466 підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання підготовчих робіт у разі винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

58. Також, за приписами частини першої статті 37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

59. Дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта. Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані та чинні на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", є чинними до завершення будівництва об`єктів (абзац перший пункту 8, абзац сьомий пункту 9-1 розділу V Прикінцеві положення Закону №3038-VI).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

60. Зміст вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на виконання підготовчих робіт, якими, окрім іншого, охоплюються роботи зі спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, а також складування будівельних матеріалів, виникає після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

61. Встановлення ж тимчасових огорож, в тому числі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони, відбувається на підставі ордеру, виданого згідно з Правилами №47/207, або контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, оформленої відповідно до Правил №1051/1051.

62. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачі висловлювали доводи про те, спірне доручення видано з підстав відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд, огорожі та складання будівельних та інших матеріалів.

63. Так, відповідачі наголошували на тому, що дію отриманого ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" ордеру на встановлення тимчасової огорожі було анульовано 29.04.2010.

64. У запереченнях на позовну заяву, поданих відповідачем до суду першої інстанції, окрім іншого зазначалось й про відсутність у позивача, станом на час проведення перевірки, видання приписів та спірного доручення, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкти демонтажу.

65. Обґрунтовуючи такі аргументи, відповідач посилався на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки по вул . Олеся Гончара, 17-23 у м. Києві від 22.10.2004 №91-6-00354, укладений між Київською міською радою та Товариством (далі - Договір оренди), закінчився 06.11.2011. При цьому, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі №910/31376/15 дію вищевказаного Договору оренди було поновлено на три роки. Цим же судовим рішенням визнано укладеною Угоду до Договору оренди земельної ділянки, в редакції, яка підписана Товариством, пунктом 4 якої передбачалось, що дія договору поновлюється з дня державної реєстрації цієї угоди.

66. Водночас, Департамент наголошував, що державна реєстрація Угоди до Договору оренди земельної ділянки не проведена, а тому відсутні підстави стверджувати, що позивач отримав документ, який посвідчує право користування земельною ділянкою, а відтак і набув право на виконання підготовчих робіт, у межах здійснення яких були встановлені тимчасові споруди і влаштовано складання будівельних та інших матеріалів.

67. Аналогічні мотиви наводились Департаментом і в апеляційній скарзі, проте, такі залишились поза увагою суду першої інстанції, який їм жодної оцінки не надав, не встановив обставин справи в цій частині, не перевірив їх належними та допустимими доказами.

68. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказував лише на те, що право тимчасового користування земельною ділянкою під сумнів не ставиться і не пов`язане із правом розміщення тимчасових споруд.

69. Разом з тим, виходячи зі змісту спірних у цій справі правовідносин та ураховуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що такі обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому підлягали з`ясуванню у ході судового розгляду справи.

70. Поряд із цим, згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

71. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

72. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та витребуваних необхідних документів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

73. Як зазначається у Рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині 3 статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

74. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

75. Водночас, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

76. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

77. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

78. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

79. У пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (заява №63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (заява №2586/07) та пункту 280 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява №42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

80. Крім цього, у пункті 42 рішення у справі "Бендерський проти України" (заява №22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

81. Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії умотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

83. Своєю чергою, за змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

84. Як встановлено під час касаційного розгляду справи, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного і всебічного з`ясування обставин у даній адміністративній справі, не перевірили їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а також не надали оцінки всім аргументам учасників справи, внаслідок чого ухвалили необґрунтовані рішення.

85. Вищезазначене свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, й це, у розумінні частини другої статті 353 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

86. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладені в цій постанові висновки Верховного Суду, повно і всебічно встановити обставини справи, що стосуються спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, надати їм належну юридичну оцінку, перевірити їх доказами та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

87. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

88. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природнього середовища Виконавчого органу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний