ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 873/30/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023

у справі №873/30/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-2015"

про оскарження (скасування) рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023

у третейській справі № 47/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-2015";

2) ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Парнер" (далі - ТОВ "Агрохім-Парнер", позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-2015" (далі - ТОВ "Агросвіт-2015", відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції

Між ТОВ "Агрохім-Партнер" та ТОВ "Агросвіт-2015" укладено договір поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022.

У пункті 9.2 договору сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Також, між ТОВ "Агрохім-Партнер", ОСОБА_1 та ТОВ "Агросвіт-2015" укладено договір поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ОСОБА_1 як поручитель поручилась перед ТОВ "Агрохім-Партнер" як кредитором за виконання ТОВ "Агросвіт-2015" як боржником всіх грошових зобов`язань за договором, передбаченим п. 2 цього договору (основний договір).

Згідно з п. 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміється договір поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022, укладений між ТОВ "Агрохім-Партнер" та ТОВ "Агросвіт-2015".

У п. 6.2 договору поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022 сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

ТОВ "Агрохім-Парнер" було подано до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позов до ТОВ "Агросвіт-2015" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з договором поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022 та договором поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022.

Як убачається з матеріалів третейської справи № 47/22, головою Третейського суду при Асоціації українських банків для розгляду позову ТОВ "Агрохім-Парнер" про стягнення заборгованості призначено розпорядженням третейського суддю Мамченко Ю.В.

03.01.2023 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків (третейський суддя Мамченко Ю.В.) ухвалив рішення у справі № 47/22, яким зазначений позов ТОВ "Агрохім-Партнер" задовольнив частково. Закрив провадження у справі № 47/22 в частині стягнення штрафу у розмірі 81 635,43 грн. Стягнув солідарно з ТОВ "Агросвіт-2015" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агрохім-Партнер" суму заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за договором поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022 у розмірі 95 735,12 грн. Стягнув солідарно з ТОВ "Агросвіт-2015" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агрохім-Партнер" третейський збір у сумі 3 281,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Агрохім-Партнер" відмовив.

ТОВ "Агрохім-Партнер" 09.01.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22. До заяви додано клопотання ТОВ "Агрохім-Партнер" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 заяву ТОВ "Агрохім-Партнер" прийнято до розгляду. Задоволено клопотання ТОВ "Агрохім-Партнер" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Розгляд заяви призначено на 24.01.2023 о 10:00 в режимі відеоконференції. Витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків матеріали справи № 47/22 для огляду; засвідчену копію сформованих матеріалів справи № 47/22 (для долучення). Зобов`язано кожну із сторін третейського спору та третейський суд надати суду належні та допустимі докази про наступне: чи визнавалась третейська угода у даній справі недійсною; чи не скасоване рішення третейського суду у справі № 47/22 компетентним судом; чи є в провадженні інших судів заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду; чи відповідав склад третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам закону.

ТОВ "Агросвіт-2015" подало до Північного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" заяву про оскарження (скасування) рішення третейського суду, в якій заявник просив суд прийняти цю заяву до спільного розгляду із заявою ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22 (справа № 873/30/23); у задоволенні зазначеної заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 об`єднано провадження з розгляду заяви ТОВ "Агросвіт-2015" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейський справі № 47/22 в одне провадження з провадженням з розгляду заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейський справі № 47/22 (справа № 873/30/23).

ТОВ "Агросвіт-2015" подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про зміну підстав позову шляхом доповнення підстав заяви про скасування рішення третейського суду, в якій заявник просив суд прийняти цю заяву до розгляду разом із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейський справі № 47/22 та задовольнити заяву ТОВ "Агросвіт-2015" про скасування зазначеного рішення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 заяву ТОВ "Агросвіт-2015" про оскарження (скасування) рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі №47/22 задоволено. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22 скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі №47/22 відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Агрохім-Партнер" на користь ТОВ "Агросвіт-2015" 1 342,00 грн судового збору за подання заяви про оскарження (скасування) рішення третейського суду. Судові витрати за розгляд заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22 покладено на ТОВ "Агрохім-Партнер".

Ухвала Північного апеляційного господарського суду мотивована наявністю передбачених законом підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22, оскільки судом встановлено незаконність складу третейського суду, яким прийнято рішення. Відповідно до статті 355 ГПК України та частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" наявні правові підстави для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ТОВ "Агрохім-Партнер" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №873/30/23, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22 та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агросвіт-2015" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023.

В обґрунтування доводів зазначає, що в порушення вимог статті 238 ГПК України, поза увагою суду та без належного правового дослідження та оцінки залишено подані та існуючі докази по даній справі, зокрема щодо визначення (призначення) третейського судді у справі за процедурою, порядком та строками відповідно до Закону України «Про третейські суди» та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

За доводами скаржника, Північний апеляційний господарський суд, не навів належних та допустимих обґрунтувань, котрі б надавали можливість стверджувати те, що Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22 підлягає скасуванню із відповідними правовими наслідками.

На підтвердження правомірності та обґрунтованості вимог даної апеляційної скарги, просить врахувати правову позицію Верховного Суду, що викладена в таких постановах: від 18.06.2019 у справі №920/330/18, від 17.07.2018 у справі №915/1145/17, від 20.04.2021 у справі №873/131/20.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Агрохім-партнери», вважає її необґрунтованою, безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню та просить суд залишити оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду без змін з огляду на те, що склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди". Крім того, просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо поданих клопотань

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому просить «віднайти підтвердження здійсненого платежу до Казначейства на підставі платіжного документа (платіжного інструкція № 244 від 27.04.2023 в сумі 2684,00 грн) обслуговуючого банку АТ «ПУМБ».

Начальник відділу забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду звернувся до фінансово-економічного управління Верховного Суду із службовою запискою № 1769/0/22-23 від 19.06.2023 про надання інформації щодо підтвердження зарахування судового збору.

У відповідь на службову записку начальником фінансово-економічного управління - головним бухгалтером надано витяг з виписки Головного Управління Державної казначейської служби у м. Києві від 27.04.2023 щодо зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України коштів у сумі 2684,00 грн, сплачених ТОВ «Агрофарм-Партнер» згідно з платіжною інструкцією № 244 від 27.04.2023.

Крім того, Голова Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Жуков А.М. подав до Верховного Суду заяву про залучення його до участі у розгляді справи. В обґрунтування посилається на те, рішення суду першої інстанції впливає на його права та обов`язки як голови третейського суду щодо призначення третейських суддів на розгляд справи.

Крім того, у поданій заяві Жуков А.М. просить скасувати оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2022 у третейській справі № 47/22 та про видачу наказу на це рішення.

Відповідно до частини 2 статті 50 ГПК, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Розглянувши заяву голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А.М., Верховний Суд встановив, що заявник не є стороною спірних правовідносин у справі № 873/30/22, суд не прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи; постановлена Північним апеляційним господарським судом ухвала, якою скасоване рішення третейського суду від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22, не впливає на права та обов`язки Жукова А.М. як голови Третейського суду при Асоціації українських банків щодо призначення третейських суддів на розгляд справи, оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частини судового рішення суду першої інстанції у цій справі не містять жодних посилань і застережень щодо прав або обов`язків заявника.

Адже порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді регламентовано приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди" та положенням Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення заяви голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А.М. про залучення до участі у справі.

У зв`язку з відхилення заяви про залучення до участі у справі, викладені в ній доводи щодо скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 колегією суддів не розглядаються.

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом судового розгляду у цій справі є заяви ТОВ "Агросвіт-2015" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейський справі № 47/22 та заява ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейський справі № 47/22 (справа № 873/30/23), які об`єднані в одне провадження ухвалою суду першої інстанції від 01.03.2023.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої, шостої - сьомої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

У пункті 9.2 договору поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022 сторони погодили третейське застереження, відповідно до якого всі вимоги, які виникають при виконанні цього договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.

Аналогічного змісту третейське застереження також погоджено сторонами у пункті 6.2 договору поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022.

Отже, умовами пункту 9.2 договору поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022 та пункту 6.2 договору поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022 сторони погодили третейське застереження, предметом якого є вирішення будь-якого спору, пов`язаного з цими договорами.

За частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 3 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".

Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної.

У пункті 9.2 договору поставки товару № 25/22/СЛ від 18.02.2022 та пункті 6.2 договору поруки № П/25/22/СЛ від 17.06.2022 сторонами погоджено, що третейський розгляд у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється третейським судом відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди.

Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

Статтею 9 Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків визначено, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Системний аналіз наведених положень Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та Положення свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду або його заступника, який з цього приводу видає розпорядження.

Такі положення зазначеного Регламенту узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді. Разом з тим недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

У цій справі розгляд третейської справи за позовом та оскаржене рішення третейського суду ухвалено третейським суддею Мамченко Ю.В.

Підставою здійснення розгляду справи третейським суддею Мамченко Ю.В. визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. у справі № 47/22 (а.с. 107 третейської справи).

Однак зі змісту наявного в третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що зазначене розпорядження не містить відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі. Тобто, в розпорядженні голови Третейського суду відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження.

Відтак неможливо достеменно встановити дату прийняття такого розпорядження, дотримання Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" 5-тиденного строку, передбаченого пунктом 2 статті 17 його Регламенту і, як наслідок, дотримання таким судом принципів законності та незалежності при формуванні складу суду.

Водночас суд враховує, що 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України №1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила № 1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Водночас, відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).

Пунктом 1.2. ДСТУ 4163-2020 визначено, що цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

За пунктом 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (пункти 5.10., 5.11. ДСТУ 4163-2020).

Пунктами 4.1.4, 4.1.10 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять" ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 (далі - ДСТУ 2732:2004) визначено, що дата (службового) документа це реквізит службового документа, який свідчить про час створення і (або) підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування службового документа; реквізит (службового) документа це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікування, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.

Схоже визначення поняття змісту реквізиту службового документа закріплено у пункті 2 розділу І Правил № 1000/5, який визначає реквізит службового документа як обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Згідно з пунктом 3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Отже, дата та реєстраційний індекс розпорядження є обов`язковим реквізитами розпорядження як організаційно-розпорядчого документа, наявність належного оформлення яких надає йому юридичної сили, а в зворотному випадку - відсутність таких обов`язкових реквізитів (їх не зазначення) свідчить, що такого документа немає юридичної сили.

До того ж, як свідчить зміст пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, саме з наявністю такого реквізиту розпорядження голови третейського суду про призначення складу третейського суду як дата, пов`язується можливість перевірки та надання оцінки дотримання порядку визначення складу суду для розгляду конкретної третейської справи, адже саме дата розпорядження дозволяє перевірити та визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати.

Відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації українських банків таких реквізитів як дата його видачі та реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.

За цих умов, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 23.02.2023 у справі № 873/88/22, від 09.05.2023 у справі № 873/9/23.

З огляду на вказані обставини, Верховний Суд погоджується з висновком Північного апеляційного господарського суду про наявність законодавчо визначених підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22 відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 350 ГПК України та пункту 4 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду в частині розгляду заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22, Верховний Суд погоджується з висновком Північний апеляційний господарський суд про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою - другою статті 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Відповідно до частини першої статті 356 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу про видачу наказу або про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким, у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", є наказ.

Відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

У справі, що розглядається, Верховним Судом встановлена наявність передбачених законом підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22, оскільки встановлено незаконність складу третейського суду, яким прийнято рішення, відповідно до статті 355 ГПК України та частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди", про що зазначено вище.

Скасування рішення третейського суду свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання вказаного рішення третейського суду.

З урахуванням наведеного, а також приписів статті 350 ГПК України, які визначають підстави для скасування рішення третейського суду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок, викладений в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 про задоволення заяви ТОВ «Агросвіт-2015» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у третейській справі № 47/22 та відмову у задоволенні заяви ТОВ «Агрохім-Партнер» про видачу виконавчого документа на примусове виконання вказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.01.2023 у справі № 47/22.

Правова позиція Верховного Суду, що викладена в постановах: від 18.06.2019 у справі № 920/330/18, від 17.07.2018 у справі №915/1145/17, від 20.04.2021 у справі №873/131/20, яку скаржник просить врахувати, не є подібною до правовідносин у справі № 873/30/20.

Так, у справах № 920/330/18, № 915/1145/17 предметом позову були, відповідно, вимоги про визнання додаткової угоди до договору суборенди земельних ділянок, про визнання недійсним ліцензійного договору про передачу прав на використання торговельної марки, з підстав, передбачених приписами частин першої, другої, третьої, п`ятої статті 203 ЦК України, частини першої статті 215 ЦК України.

У справі № 873/131/20 Верховним Судом переглядалась ухвала апеляційного господарського суду про скасування рішення третейського суду, який прийняв рішення у справі, яка не підвідомча третейському суду відповідно до Закону України «Про третейські суди», та у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Відтак, правовідносини у наведених в апеляційній скарзі судових рішеннях Верховного Суду не є подібними до правовідносин у справі № 873/30/23, що переглядається Верховним Судом, за критеріями визначення подібності правовідносин, оскільки не стосуються питання формування складу третейського суд в постійно діючому третейському суді, його відповідності вимогам Закону України "Про третейські суди".

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду оскарженого судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у цій справі відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 253 269 275 276 282 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №873/30/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Білоус В.В.

Пєсков В.Г.