ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 873/33/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Бонтлаб В.В., у режимі відеоконференції,
відповідача: Скрипчук М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агро Юніверс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 (суддя Станік С.Р.)
у справі №873/33/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07.06.2022 у третейській справі №9/22 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "Агро Юніверс"
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст рішення третейського суду та заяви про видачу виконавчого документа
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07.06.2022 у третейській справі №9/22 (далі - Рішення) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (далі - Позивач) до Фермерського господарства "Агро Юніверс" (далі - Відповідач), стягнуто з Відповідача на користь Позивача: заборгованість та грошові кошти, нараховані у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу №171/21/119 від 14.04.2021 і №171/21/120 від 14.04.2021, у загальній сумі 1169046,07 грн; третейський збір у сумі 12091,00 грн.
2. Позивач 13.06.2022 подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення (далі - Заява), посилаючись на невиконання його Відповідачем у добровільному порядку.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 Заяву задоволено.
4. Ухвала мотивована відсутністю підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
5. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду та повернути справу до суду апеляційної інстанції на повторний розгляд.
6. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права, ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
7. Відповідач посилається на наявність підстави для скасування рішення третейського суду, передбаченої пунктом 5 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
8. За доводами Відповідача, залучення його було суто формальним, оскільки він не брав участі в розгляді справи та фактично був позбавлений такої можливості, адже станом на день проведення судового засідання та ухвалення Рішення в третейського суду була відсутня інформація про отримання Відповідачем ухвали про відкриття провадження, а зазначена ухвала була вручена у місті Новоград-Волинський, поштовий індекс 10495, тоді як адресою Відповідача є: вул. Коцюбинського, 14, село Видумка, Пулінський район, Житомирська область, поштовий індекс 12041.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
10. Позивач вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам чинного законодавства та сталій судовій практиці у вирішенні аналогічних спорів, а доводи Відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
11. Зокрема, Позивач зазначає, що обставини неналежного повідомлення Відповідача про розгляд третейської справи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні Заяви відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Закону України "Про третейські суди", а також для скасування оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладені договори купівлі-продажу №171/21/119 від 14.04.2021 і №171/21/120 від 14.04.2021, за умовами яких продавець зобов`язався в строки, визначені відповідним договором, додатком до нього або фінансовою/товарною розпискою, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість.
13. У пунктах 13.2 договорів №171/21/119 і №171/21/120 сторони домовилися про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні зазначених договорів, припиненні, зміні, визнанні недійсними повністю або частково, або у зв`язку з ними, або випливають з них та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському судів при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, відповідно до Регламенту вказаного третейського суду, який є частиною третейської угоди.
14. Згідно з пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та третейського застереження, що міститься у договорах ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" до ФГ "Агро Юніверс" призначено на розгляд справи третейського суддю Мамченко Ю.В.
Позиція Верховного Суду
15. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
16. З огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
17. Звертаючись із апеляційною скаргою, Відповідач зазначає про наявність підстави для скасування рішення третейського суду, передбаченої пунктом 5 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України.
18. Верховний Суд вважає безпідставним посилання Відповідача на зазначену норму процесуального права в межах цієї справи, адже оскарження рішення третейського суду є окремою судовою процедурою, що врегульована главою 1 розділу VII Господарського процесуального кодексу України та здійснюється саме за заявою сторони, третьої особи або особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейських суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, про скасування рішення третейського суду.
19. Натомість предметом розгляду в цій справі є заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, подання та розгляд якої врегульовані главою 2 розділу VII Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим положення статті 350 цього Кодексу застосуванню не підлягають.
20. Водночас, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), Верховний Суд під час апеляційного розгляду справи приймає до уваги, що вирішення третейським судом питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, окрім підстави для скасування такого рішення третейського суду, є також підставою для відмови у видачі наказу на його виконання відповідно до пункту 9 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України та пункту 9 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
21. Однак з огляду на наявні у справі докази та викладені в апеляційній скарзі доводи Верховний Суд не вбачає підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції, зважаючи на таке.
22. Згідно з положеннями статті 351 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
23. Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначений статтею 354 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
24. Відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
25. Аналогічні положення щодо підстав відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
26. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
27. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.
28. Разом з тим відповідно до частини 1 статті 5, частини 1 статті 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
29. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (ч.ч. 1 - 3 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").
30. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер (ч. 3 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").
31. Дослідивши надані учасниками справи докази та матеріали наданої третейським судом третейської справи №9/22, Верховний Суд вбачає, що предметом спору в зазначеній третейській справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за отриманий товар та користування товарним кредитом, штрафів, пені, інфляційних втрат за договорами №171/21/119 і №171/21/120.
32. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди". Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.
33. При цьому зазначений спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в пунктах 13.2 договорів №171/21/119 і №171/21/120. Підстави для висновку про недійсність відповідного третейського застереження в матеріалах справи відсутні. Ухвалюючи Рішення Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди.
34. Склад третейського суду, яким прийнято Рішення, визначений відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту зазначеного Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та викладених сторонами в пунктах 13.2 договорів №171/21/119 і №3171/21/120 третейських застережень. Обставини невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято Рішення, учасники справи не доводили.
35. На день постановлення ухвали за Заявою Рішення не було скасовано судом, а передбачений частиною 2 статті 352 Господарського процесуального кодексу України та частиною 1 статті 56 Закону України "Про третейські суді" строк для звернення за видачею наказу на його виконання не закінчився.
36. Щодо наведених в апеляційній сказі доводів Відповідача про вирішення третейським судом у Рішенні питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі Верховний Суд враховує, що положення пункту 9 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України та пункту 9 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" стосуються саме кола осіб, які не є учасниками справи, але рішення третейського суду стосується їх прав, інтересів та обов`язків або в рішення міститься судження про права (інтереси, обов`язки) цих осіб у відповідних правовідносинах.
37. При цьому склад учасників третейського розгляду визначений статтею 34 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою такими учасниками є сторони та їх представники, а також треті особи. Зокрема, однією зі сторін третейського розгляду є відповідач, тобто фізична чи юридична особа, якій пред`явлено позовні вимоги (ст. 2 зазначеного Закону).
38. Однак, звертаючись із Заявою, Відповідач не довів, що при ухваленні Рішення Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків вирішив питання про права та обов`язки певних осіб (окрім Позивача та Відповідача), які не є учасниками третейського розгляду в третейській справі №9/22 в розумінні наведених положень Закону.
39. Натомість зі змісту Рішення вбачається, що при його ухваленні третейський суд вирішив питання про права та обов`язки Відповідача саме як сторони третейського розгляду, тому Відповідач помилково кваліфікує свій статус у відповідному третейському спорі як особи, що не брала участі у справі.
40. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що наведений у статті 355 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" перелік підстав, з яких може бути відмовлено у видачі наказу третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
41. Зокрема, наведеними нормами процесуального права не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні заяви про видачу відповідного виконавчого документа як неповідомлення третейським судом належним чином особи, яка брала участь у справі, про місце та час третейського розгляду.
42. Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема, у постановах від 24.12.2019 у справі №870/45/19, від 18.11.2020 у справі №876/32/20), що при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
43. У зв`язку з наведеним Верховний Суд не приймає до уваги викладені в апеляційній скарзі аргументи Відповідача про ухвалення третейським судом Рішення без належного повідомлення його про розгляд справи, незабезпечення права Відповідача на участь у засіданні третейського суду, на надання відзиву на позовну заяву, оскільки вони виходять за межі розгляду господарськими судами заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.
44. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення Заяви, оскільки Відповідач не довів наявність передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання відповідного рішення третейського суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
45. Звертаючись з апеляційною скаргою, Відповідач не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.
46. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
47. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку судові витрати покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 253 269 270 271 275 276 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агро Юніверс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі №873/33/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Білоус
В. Пєсков