ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 873/75/22
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Громака В.О.,
за участю представників сторін:
ТОВ "Поверхность-Інвест" - Рибарука М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022
у справі №873/75/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ"
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 27.06.2022
у третейській справі № 1901/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ"
про стягнення 1021861,65 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Інвест" (далі - ТОВ "Поверхность-Інвест", позивач) звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" (далі - Третейський суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" (далі - ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 021 961,65 грн в межах договору № 015/19 від 16.08.2019, з яких 248 790,65 грн - заборгованість по оплаті винагороди за права на програми, 33 204,58 грн - пеня, 82 981,60 грн - 36% річних, 656 885,02 грн - штраф згідно положень пункту 9.4.2 договору, а також реєстрацій збір, третейський збір та витрати на правничу допомогу.
За результатами розгляду вказаної справи, 27.06.2022 Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Українська правнича фундація" винесено рішення у справі № 1901/22, яким позовні вимоги ТОВ "Поверхность-Інвест" задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" на користь ТОВ "Поверхность-Інвест" 1 021 861,85 грн, з яких: 248 790,65 грн - сума боргу по оплаті винагороди за права на програми; 33 204,58 грн - сума пені; 82 981,60 грн - сума 36% річних; 656 885,02 грн - сума штрафу згідно до положень п.п. 9.4.2 п. 9.4 Договору.
ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" (заявник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Третейського суду від 27.06.2022.
В обґрунтування підстави для скасування рішення заявник зазначив, що оскаржуване рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 заяву ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" залишено без задоволення; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 27.06.2022 залишено без змін.
Ухвала суду мотивована тим, що третейська угода в даній справі укладена у вигляді третейського застереження та міститься у п. 11.6 договору №015/19 від 16.08.2019, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про третейські суди"; при ухваленні оскаржуваного рішення Третейський суд вирішив питання, які не виходять за межі третейської угоди; третейська угода (застереження) не визнана недійсною компетентним судом.
В частині доводів про невідповідність вимогам закону складу Третейського суду, яким прийнято рішення, ухвала мотивована відсутністю законодавчо визначених підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки господарським судом не встановлено обставин звернення учасників справи із заявою про відвід третейського судді та обставин, що перешкоджали учасникам справи звернутися із заявою про відвід третейського судді. Наведені в заяві в якості підстав скасування доводи про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, не знайшли свого підтвердження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" подало до касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ» задовольнити; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фун дація» від 27.06.2022 у третейській справі № 1901/22 скасувати; стягнути із ТОВ «Поверхность-Інвест» на користь ТОВ «Неза лежна телекомпанія Норма-ТВ» витрати зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення Третейського суду від 27.06.2022 у третейській справі № 1901/22 підлягало скасуванню на підставі пункту 2 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", пункту 2 частини 2 статті 350 ГПК України. Вказане скаржник пояснює тим, що рішення Третейського суду прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою, посилаючись на припинення дії укладеного між сторонами договір 31.12.2020, тому спір про нарахування штрафних санкцій після цієї дати виходить за межі третейського застереження.
В апеляційній скарзі ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" також зазначає, що Третейський суд у складі третейського судді Забавського Дмитра Анатолійовича, яким здійснено розгляд третейського спору у справі № 1901/22, не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України «Про третейські суди», адже суддя Забавський Д.А. є адвокатом, діяльність якого не припинена, та який неодноразово здійснював представництво інтересів позивача в судах, посилаючись на перелік судових рішень Господарського суду міста Києва.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
ТОВ "Поверхность-Інвест" подало відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" без задоволення, рішення Третейського суду від 27.06.2022 у справі № 1901/22 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі №873/75/22 залишити без змін.
14.12.2022 ТОВ "Поверхность-Інвест" подано заяву, в якій зазначило про наявність судових витрат, зокрема на правничу допомогу, докази про понесення яких буде подано протягом п`яти днів після прийняття касаційним господарським судом судового рішення, згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України.
Апеляційне провадження
Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі №873/75/22 та призначено до розгляду на 30.11.2022.
29.11.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю його представника - адвоката Халдай І.В. з`явитися в судове засідання через ведення воєнного стану, постійне відключення електроенергії.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 з метою забезпечення учасникам справи процесуального права на участь в судовому засіданні клопотання ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" задоволено; розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.12.2022.
13.12.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю представник апелянта - адвоката Халдай І.В. з`явитися в судове засідання, оскільки з 08.12.2022 він перебуває на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності.
Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2022 задоволено клопотання ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ"; розгляд апеляційної скарги на 21.12.2022; звернуто увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.
20.12.2022 від ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його представника - адвоката Халдай І.В. з`явитися в судове засідання через перебування на лікарняному (додано копію листка непрацездатності станом на 16.12.2022).
21.12.2022 в судовому засіданні, за участі представника позивача ТОВ "Поверхность-Інвест"- Рибарука М.М., на обговорення було постановлено питання щодо можливості здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Розглядаючи заявлене клопотання колегія суддів касаційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" про чергове відкладення розгляду справи спрямоване на її затягування, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим суд знаходить можливим розглянути справу за його відсутності.
Колегія суддів ураховує, що учасник справи, який бажає взяти участь у судовому засіданні, однак з різних причин не може з`явитися до приміщення суду має право звернутися з відповідним клопотанням у порядку, визначеному статтею 197 ГПК України. При цьому, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
Наведені в клопотанні аргументи неможливості прибути в судове засідання не спростовують відсутності перешкод для звернення відповідача до суду з клопотання про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або забезпечення участі в судовому засіданні іншого представника.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 03.06.2021 у справі № 800/540/16.
Позиція Верховного Суду
Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи №873/75/22, третейської справи № 1901/22 та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
За змістом частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 та частини 2 статті 253 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом; Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Частинами 3, 4 статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Відповідно до статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до абз. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Частинами 1, 4 - 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 16.08.2019 між ТОВ "Поверхность-Інвест" та ТОВ "Незалежна телекомпанія "Норма-ТВ" укладено договір №015/19 про надання права на використання програм шляхом ретрансляції (далі - договір).
Третейська угода, що укладена у вигляді третейського застереження, міститься у п. 11.6 договору №015/19 від 16.08.2019, а саме: усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Українська правнича фундація» у відповідності з його Регламентом. Третейський суд складається з одного третейського судді. Місцем розгляду спору сторони визначили місто Київ.
Отже сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін уклали відповідний договір, в якому закріплено можливість передачі зазначеного спору на вирішення третейського суду.
Частиною третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Предметом спору, що розглядався третейським судом було стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язання щодо сплати винагороди (роялті) по договору № 015/19 від 16.08.2019 та застосування відповідальності, передбаченої цим договором (п. 9.1).
В апеляційній скарзі ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" стверджує, що позивач звернувся до третейського суду поза межами дії договору, оскільки згідно пункту 10.1. договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до « 31» грудня 2019 р. включно. Відтак, на думку скаржника, нарахування боргу за період після припинення договору є питанням, яке виходить за межі третейської угоди.
Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Пунктом 10.1. договору № 015/19 від 16.08.2019, укладеного між сторонами, погоджено, що Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами та діє до « 31» грудня 2019 р. включно. Цей Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі Сторін не пізніше, ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії Договору, письмово не сповістила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього Договору («Термін дії»).
Виходячи з наведеного вище та, керуючись положеннями статей 629 651 654 ЦК України, статті 188 ГК України сторони можуть припинити дію Договору у будь-який час виключно за угодою сторін.
В пункті 10.4 договору сторони закріпили, якщо до моменту закінчення терміну дії договору або у випадку припинення доступу провайдера (ТОВ «Незалежна телекомпанія «Норма-ТВ») до сигналу на підставі передбачених цим договором існуватимуть невиконані грошові зобов`язання провайдера перед компанією (ТОВ «Поверхность-Інвест») за цим договором, провайдер повинен виконати такі зобов`язання в повному обсязі та з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, при цьому договір буде діяти до моменту повного належного виконання невиконаних зобов`язань провайдером перед компанією.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.08.2018 у справі № 906/493/16 дійшла висновку про те, що господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.
Окрім того, предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.10.2018 в справі №910/8961/17 та від 30.09.2020 у справі № 873/64/20).
Отже, з моменту укладання договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договору між сторонами.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсною або оспорення дійсності третейської угоди сторонами, відтак третейська угода, викладена у тексті договору № 015/19 від 16.08.2910 підлягала застосуванню на час розгляду справи третейським судом.
Враховуючи наведене, касаційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «Незалежна компанія «Норма-ТВ» про те, що спір був розглянутий третейським судом поза межами третейської угоди.
Усталеною практикою Верховного Суду з вирішення подібних спорів, викладеною у постановах від 15.07.2021 у справі № 876/20/21, 10.06.2021 у справі № 873/12/21, від 25.05.2021 у справі № 876/21/21, від 13.03.2021 у справі № 876/86/20, від 30.09.2020 у справі № 873/64/20, підтверджується правова позиція, що припинення дії договору не припиняє зобов`язання щодо повної оплати та дії третейського застереження та не позбавляє сторони права на звернення до третейського суду з питань, які обумовлені таким третейським застереженням; відповідні спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають на підставі вказаного договору, підлягають розгляду у відповідному третейському суді.
Ще одним доводом апеляційної скарги зазначено, що третейський суд у складі третейського судді Забавського Д.А., яким здійснено розгляд третейського спору у справі № 1901/22, не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди», адже суддя Забавський Д.А. є адвокатом, діяльність якого не припинена, та який неодноразово здійснював представництво інтересів позивачів у третейському суду.
За змістом положень статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди" для постійно діючих третейських судів та судів для вирішення конкретного спору передбачений порядок формування складу третейського суду, визначення кількісного та персонального складу третейського суду.
Так, у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").
В третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами (частини четверта, шоста статті 16, частини перша, друга статті 17 Закону України "Про третейські суди"). Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, визначеному в частині третій статті 17 зазначеного Закону.
У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання, пов`язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято його рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди (висновок Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі №978/1764/18).
Відповідно до пункту 12 статті 28 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» (далі - Регламент) ухвала Голови Третейського суду про призначення складу третейського суду свідчить про сформований склад третейського суду для розгляду справи. Така ухвала направляється Третейським судом сторонам у справі.
Відповідно до пункту 1 статті 29 Регламенту третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:
1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
2) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
3) на його прохання або за спільним рішенням сторін;
4) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;
5) у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі;
6) у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону;
7) якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
Відповідно до пунктів 3 - 6 статті 29 Регламенту за наявності підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, призначений чи обраний третейський суддя повинен заявити самовідвід не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня його призначення, шляхом подання відповідної заяви Голові Третейського суду; Голова Третейського суду, у випадку надходження заяви від третейського судді про самовідвід, не пізніше 2 (двох) календарних днів, призначає іншого третейського суддю для розгляду спору; Сторона спору може заявити про відвід обраного чи призначеного третейського судді шляхом подання на ім`я Голови Третейського суду письмової мотивованої заяви про відвід третейського судді протягом 3 (трьох) календарних днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до частини 1 цього Регламенту; У випадку надходження заяви від сторони спору про відвід третейського судді Голова Третейського суду зобов`язаний, не пізніше 2 (двох) календарних днів з дня надходження, розглянути її та винести мотивовану ухвалу про задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви.
Матеріалами третейської справи підтверджується, що ухвалою Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» від 19.01.2022:
1) Визнано наявність компетенції у Третейського суду для розгляду спору за позовом ТОВ "Поверхность-Інвест" (ідентифікаційний код: 38238961) до ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" (ідентифікаційний код: 20946311) про стягнення заборгованості у розмірі 1 021 861 грн. 85 коп. за договором від 16 серпня 2019 року №015/19.
2) Прийнято справу №1901/22 за позовом ТОВ "Поверхность-Інвест" (ідентифікаційний код: 38238961) до ТОВ Незалежна телекомпанія Норма-ТВ (ідентифікаційний код: 20946311) про стягнення заборгованості у розмірі 1 021 861,85 грн. за договором від 16 серпня 2019 року № 015/19 до провадження.
3) Визначено, що протокол засідання Третейського суду у справі № 1901/22 не ведеться.
4) Сторонам визначитись з кандидатурою третейського судді по даній справі в строк до 18 год. 00 хв. « 31» січня 2022 року.
5) Направлено сторонам: копію Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» (в ред. від 12.11.2021 року); копію Положення про витрати, пов`язані з вирішенням спору в Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Українська правнича фундація» (Додаток до Регламенту) (в ред. від 21.04.2021 року); копію Списку третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» (в ред. від 21.04.2021 року).
6) Запропоновано Сторонам направити до суду свої пропозиції щодо кандидатури третейського судді на електронну адресу Третейського суду - ulfa.kіеv@gmail.соm, з подальшим направленням оригіналів на поштову адресу: вул. Івана Мазепи, буд. 11-а, кв. 21, м. Київ, 01010.
7) Попереджено Сторони про наслідки та роз`яснити Сторонам право Голови суду, передбачене ч. 10 ст. 28 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація», щодо призначення третейського судді в разі не обрання його кандидатури або обрання різних суддів Сторонами у строк, встановлений в п. 4 цієї ухвали.
8) Запропоновано Відповідачу подати до Третейського суду відзив на позовну заяву.
Всупереч вимогам ухвали від 19.01.2022 сторони не направили свої пропозиції щодо кандидатури третейського судді, матеріали справи не містять відомостей щодо наявності пропозицій сторін про кандидатуру судді третейського суду сторонами.
Ухвалою Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» від 01.02.2022 третейським суддею для розгляду справи №1901/22 призначено Забавського Дмитра Анатолійовича.
Отже, суд апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що склад третейського суду визначено відповідно до положень третейського застереження та згідно з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація", затвердженого позачерговими загальними зборами Ради Асоціації "Українська правнича фундація" (протокол № 3 від 12.11.2021).
Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 20 Закону України "Про третейські суди", за наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону. Відтак, процедура відводу третейського судді у порядку встановленому Законом, здійснюється тоді, коли процедура відводу не визначена в третейській угоді або регламентом третейського суду з дотриманням вимог закону.
Порядок відводів і підстави відводів суддям Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" визначені визначено пунктами 1 - 7 статті 29 розділу 3 Регламенту.
Так, у відповідності до пункту 5 статті 29 Регламенту сторона спору може заявити про відвід обраного чи призначеного третейського судді шляхом подання на ім`я Голови Третейського суду письмової мотивованої заяви про відвід третейського судді протягом 3 (трьох) календарних днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до частини 1 цього Регламенту.
Матеріалами третейської справи підтверджується обізнаність сторін про розгляд справи третейським судом (подавались клопотання про відкладення, відзив на заяву). Водночас обставин звернення учасників справи із заявою про відвід третейського судді, а також обставин, що перешкоджали учасникам справи звернутися із заявою про відвід третейського судді після постановлення ухвали від 01.02.2022 про призначення третейським суддею для розгляду справи № 1901/22 Забавського Д.А. не встановлено.
Враховуючи наведене, з огляду на положення статті 20 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок застосування визначеної в ній процедури відводу у випадку відсутності таких положень в третейській угоді або у регламенті третейського суду, а також зважаючи на те, що розділ 3 Регламенту містить порядок відводу та самовідводу третейського судді, якими учасники справи не скористались, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про безпідставність тверджень заявника про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону. Подібні за своїм змістом правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №978/1743/18; від 21.11.2018 у справі № 978/1652/18.
Аргументи скаржника про наявність обставин неодноразового представництва Заваським Д.В. інтересів позивачів, що свідчить про невідповідність склад суду, яким здійснено розгляд третейської справи, вимогам статей 16 - 19 Закону України «Про третейські суди», визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду необґрунтованими, а тому відхиляються судом з огляду на таке.
Згідно статті 18 Закону України "Про третейські суди" третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Третейськими суддями не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У третейській справі № 1901/22 за позовом ТОВ «Поверхность-Інвест» до ТОВ «Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" представником позивача була адвокат Жиленкова В.В., що підтверджується матеріалами третейської справи (додатками до позову: договором про надання правничої допомоги від 26.04.2019, додатковою угодою № 7 від 01.04.2021, додатковою угодою № 9 від 05.01.2022, платіжним дорученням про оплату, свідоцтвом про право на здійснення адвокатської діяльності, ордером; клопотаннями, поясненнями представника). У наведених відповідачем в апеляційній скарзі постановах Господарського суду міста Києва Завадський Д.В. як адвокат представляв інтереси інших осів, які не є сторонами даної справи, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Відтак, скаржником в апеляційній скарзі не обґрунтовано належними засобами доказування невідповідність судді третейського суду Завадського Д.В. вимогам до третейських суддів, встановлених статтею 18 Закону України "Про третейські суди".
За таких обставин Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення без задоволення заяви ТОВ "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 27.06.2022 через недоведеність наявності підстав в розумінні норм статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 ГПК України, за яких спірне рішення Третейського суду має бути скасоване.
Твердження скаржника про порушення Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права наведених вище висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Молочна компанія "Галичина" та залишення без змін ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 873/10/22.
Розподіл судових витрат
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 25 129 240 253 269 270 275 276 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна телекомпанія Норма-ТВ" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі № 873/75/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Жуков С.В.