№ 902/1326/13 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/1326/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Деруго Людмили Мар`янівни

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020,

за скаргою фізичної особи-підприємця Деруго Людмили Мар`янівни

на дії державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаврилюка Сергія Васильовича

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк"

до фізичної особи-підприємця Деруго Людмили Мар`янівни

про стягнення заборгованості 65 679,40 грн за договором від 14.12.2011 №б/н.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1326/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") до Фізичної особи-підприємця Деруго Людмили Мар`янівни (далі - ФОП Деруго Л.М., відповідач, скаржник) про стягнення 65679,40 грн заборгованості за договором б/н від 14.12.2011.

2. Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню зі скаргою на дії головного державного виконавця

2.1. За результатами розгляду справи №902/1326/13, рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.11.2013 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ФОП Деруго Л.М. на користь АТ КБ "Приватбанк"40 618,48 грн - заборгованості по кредиту, 15 705,82 - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5 303,50 грн - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 4 051,60 - грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 720,50 грн - судового збору.

2.2. 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області було видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 15.11.2013 у справі №902/1326/13.

2.3. 20.08.2020 ФОП Деруго Л.М. звернулась до Господарського суду Вінницької області зі скаргою від 17.08.2020 №б/н на дії державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаврилюка Сергія Васильовича, у якій просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2019 №58958325. Зобов`язати державного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаврилюка С.В. повернути наказ суду №902/1326/13, виданий Господарським судом Вінницької області 29.11.2013, стягувачу в порядку частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 (суддя - Міліцанов Р.В.) у справі №902/1326/13 поновлено ФОП Деруго Л.М. строк на оскарження дій державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаврилюка Сергія Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду №902/1326/13, виданого Господарським судом Вінницької області 29.11.2013. Відмовлено у задоволенні скарги ФОП Деруго Л.М. про визнання неправомірними дій державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаврилюка Сергія Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 29.11.2013 у справі №902/1326/13 про стягнення заборгованості з ФОП Деруго Л.М.; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58958325 від 22.04.2019; зобов`язання державного виконавця повернути Господарському суду Вінницької області наказ від 29.11.2013 у справі №902/1326/13.

3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (колегія суддів: Коломис В.В. - головуючий, Миханюк М.В., Дужич С.П.) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/1326/13 залишено без змін.

3.3. Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з моменту пред`явлення 20.10.2015 виконавчого документа до виконання, станом на 05.10.2016 строк пред`явлення виконавчого документа переривався та в силу пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII не сплинув і був продовжений до трьох років. Згідно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.09.2017 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання був встановлений з дня його повернення, тобто з 28.09.2017 року (дати повернення наказу стягувачу) до 28.09.2020 включно. З аналізу частини четвертої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив і, відповідно, право на примусове виконання вказаного виконавчого документа заявником (стягувачем) не втрачено, відсутні підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020, ФОП Деруго Л.М. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця у повному обсязі.

5. Аргументи учасників справи

5.1. Аргументи касаційної скарги

5.1.1. ФОП Деруго Л.М. зазначає, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доводам скаржника та не в повному обсязі виконав обов`язок щодо перевірки обставин зазначених скаржником у апеляційній скарзі, у зв`язку з чим прийняв рішення про залишення ухвали суду без змін.

5.1.2. Так, згідно з доводів скаржника:

- судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи ФОП Деруго Л.М., що прийняття Літинським відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови від 20.10.2015 про відкриття виконавчого провадження №49076119 не підтверджено належним чином, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази надіслання вказаної постанови боржнику;

- судами попередніх інстанцій порушено вимоги статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки роздруківка копій матеріалів виконавчого провадження із зазначенням "ВП-спецрозділ" не є належним доказом, в підтвердження того, що виконавче провадження №49076119 було відкрито постановою від 20.10.2015. За твердженням скаржника, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо наявності такої постанови та взагалі відсутні відомості щодо наявності виконавчого провадження №49076119;

- скаржник вважає безпідставними висновки попередніх судових інстанцій про те, що з моменту пред`явлення 20.10.2015 виконавчого документа до виконання, станом на 05.10.2016 строк пред`явлення виконавчого документа переривався та в силу пункту 5 прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII не сплинув і був продовжений до трьох років. Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.09.2017 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", строк пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання був встановленим з дня його повернення, тобто з 28.09.2017 (дати повернення наказу стягувачу) до 28.09.2020 включно.

5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями

6.1. На виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 15.11.2013 у справі №902/1326/13 у порядку статті 116 ГПК України (в редакції, чинній на час видачі наказу) 29.11.2013 видано наказ на примусове стягнення. У наказі зазначено, що рішення набрало законної сили 29.11.2013 та наказ може бути пред`явлений до виконання протягом одного року.

6.2. Так, судами встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в реєстрі Автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що державним виконавцем неодноразово вчинялись дії з відкриття виконавчого провадження з передачею наказу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Суди встановили, що судовий наказ №902/1326/13, виданий 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області:

- вперше надійшов на виконання до підпорядкованого відділу 21.01.2014, на виконання якого виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №41617470 від 23.01.2014;

- 23.07.2014 виконавче провадження ВП№ 41617470 закінчено у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV);

- 08.09.2014 на виконання до підпорядкованого відділу державної виконавчої служби повторно надійшов судовий наказ №902/1326/13 виданий 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області, на виконання якого виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 44665924 від 12.09.2014;

- 31.03.2015 виконавче провадження ВП №44665924 закінчено в зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV;

- 20.10.2015 на виконання до підпорядкованого відділу державної виконавчої служби втретє надійшов судовий наказ №902/1326/13, виданий 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області, на виконання якого виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №49076119 від 21.10.2015;

- 30.03.2016 виконавче провадження ВП №49076119 закінчено в зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV;

- 21.02.2017 на виконання до підпорядкованого відділу державної виконавчої служби вчетверте надійшов судовий наказ №902/1326/13, виданий 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області, на виконання якого виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 53463502 від 22.02.2017;

- 28.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

6.3. Згідно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53463502 від 28.09.2017 виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 28.09.2020.

6.4. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Касаційний господарський суд переглядає оскаржені судові рішення відповідно до положень статті 300 ГПК України.

7.2. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Оскаржуваними судовими рішеннями відмовлено у задоволенні скарги ФОП Деруго Л.М. про визнання неправомірними дій державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Гаврилюка Сергія Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 29.11.2013 у справі №902/1326/13 про стягнення заборгованості з ФОП Деруго Л.М.; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №58958325 від 22.04.2019; зобов`язання державного виконавця повернути Господарському суду Вінницької області наказ від 29.11.2013 у справі №902/1326/13.

7.4. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

7.5. За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

7.6. Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження". Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

7.7. Як свідчать матеріали справи, станом на 29.11.2013 (час постановлення судом наказу №902/1326/13) діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.

7.8. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону №606-XIV (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

7.9. У пункті 1 частини другої статті 22 Закону №606-XIV зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

7.10. Отже, виконавчий документ (наказ суду), виданий 29.11.2013 у справі №902/1326/13, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили.

7.11. Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону №606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

7.12. Так, у справі, що розглядається, судами встановлено, що виконавчий документ пред`явлено стягувачем до примусового виконання до Літинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 21.01.2014. Зважаючи на це, відповідно до статті 23 Закону №606-XIV строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання перервався.

7.13. Як встановлено судами обох інстанцій, стягувач систематично пред`являв виконавчий документ до примусового виконання: 08.09.2014, 20.10.2015, у лютому 2017 року, 19.04.2019 (а.с. 113).

7.14. Державним виконавцем неодноразово вчинялись дії з відкриття виконавчого провадження з передачею наказу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, а саме:

- 12.09.2014 (31.03.2015 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону №606-XIV);

- 21.10.2015 (30.03.2016 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону №606-XIV).

7.15. Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша, друга статті 12 Закону №1404-VIII).

7.16. Частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

7.17. Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

7.18. У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

7.19. Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

7.20. Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності цим законом (05.10.2016), так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 у справі №910/11424/15, від 20.05.2019 у справі №904/10285/15, від 30.07.2019 у справі №922/3137/15, від 26.12.2019 у справі №10/339/10).

7.21. Оскільки у цій справі на момент набрання чинності Законом №1404-VIII строк пред`явлення наказу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2013 не сплинув та був встановлений до 30.03.2017 (з огляду на переривання строку у зв`язку з пред`явленням наказу до виконання 30.03.2016), з урахуванням положень пункту 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та частини першої статті 12 цього Закону на цей наказ поширюється вимога про збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років.

7.22. Судами встановлено, що 22.02.2017 Літинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №902/1326/13, виданого 29.11.2013 Господарським судом Вінницької області.

7.23. 28.09.2017 державним виконавцем Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII (у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення).

7.24. Так відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53463502 від 28.09.2017 виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 28.09.2020.

7.25. Пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

7.26. Частиною п`ятою статті 12 Закону №1404-VIII унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

7.27. Отже, наведена норма, встановлюючи з якого саме моменту починається перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, наводить лише два випадки такого повернення, а саме: 1) неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення; 2) встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. Обидва ці випадки є такими, що підпадають під положення статті 37 цього Закону.

7.28. Так, частиною першою, статті 37 Закону №1404-VIII, яка має назву "Повернення виконавчого документа стягувачу", унормовано таке. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2).

7.29. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частини четверта, п`ята статті 37 Закону №1404-VIII).

7.30. Аналізуючи вищенаведену норму права, колегія суддів дійшла висновку, що: по-перше, вона встановлює випадки повернення виконавчого документа стягувачу після відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим у відповідності до чинного законодавства; по-друге, стаття 37 цього Закону прямо встановлює право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, саме тоді, коли виконавчий документ було повернуто стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, унормовуючи підстави "повернення виконавчого документа без прийняття до виконання".

7.31. З огляду на викладене вище та обставини, встановлені попередніми судовими інстанціями, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 29.11.2013 у справі №902/1326/13 не закінчився та був встановлений до 28.09.2020.

7.32. Отже, підсумовуючи наведене вище, суди попередніх інстанцій зробили вірні висновки, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження 22.04.2019, діяв правомірно та в межах строків, встановлених статтею 12 Закону №1404-VIII.

7.33. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги відповідача про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2019 №58958325; зобов`язання державного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаврилюка С.В. повернути наказ суду №902/1326/13, виданий Господарським судом Вінницької області 29.11.2013, стягувачу в порядку частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

7.34. Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанції неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, та не досліджено належним чином усіх доказів по справі колегією суддів відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи судами фактичні обставини були встановлені з дотриманням статей 74-79, статті 86 ГПК України.

7.35. Посилання скаржника на те, що надана державним виконавцем до матеріалів справи роздруківка матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу №9028/1326/13 із зазначенням "ВП-спецрозділ" не є належним доказом у справі, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Як вірно встановлено та зазначено судом апеляційної інстанції, вказана інформація сформована в Автоматизованій системі виконавчого провадження у відповідності до вимог, встановлених Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, а тому є належним та допустимим доказом у розумінні статей 77 76 ГПК України.

7.36. Доводи скаржника щодо відсутності у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого від 20.10.2015 №49076119 спростовуються матеріалами справи (а.с. 114).

7.37. Доводи скаржника щодо відсутності доказів надіслання вказаної постанови боржнику, на переконання колегії суддів, по-перше, ніяким чином не впливають на правомірність дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження в межах строків, встановлених статтею 12 Закону №№1404-VIII; по-друге, не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, а дослідження вказаних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції; по-третє, не входить до кола обставин, що підлягали встановленню судами в межах підстав заявленої скарги на дії державного виконавця.

7.38. Щодо доводів скаржника, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо наявності такої постанови та наявності виконавчого провадження №49076119, то вказані обставини в повному обсязі досліджено судом апеляційної інстанції, їм надано належну оцінку. Зокрема, колегія суддів підтримує висновок судів попередніх інстанцій про те, що дії державного виконавця щодо внесення такої інформації до Автоматизованої системи виконавчих проваджень та, відповідно, дії щодо направлення/ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику можуть бути предметом розгляду скарги на його дії у відповідності до вимог Закону №1404-VIII та ніяким чином не впливають на правомірність його дій з відкриття виконавчого провадження в межах строків, встановлених статтею 12 Закону №№1404-VIII.

7.39. На переконання колегії суддів, вказані доводи скаржника зводяться перш за все до намагання поставити під сумнів дії державного виконавця щодо виконання рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантовано стягувачу статтею 1291 Конституції України.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, підстави для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

9. Судові витрати

9.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Верховний Суд, керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Деруго Людмили Мар`янівни залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/1326/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко