№ 903/744/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/744/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Багіров Р.А.,

відповідача 1 - Наглій Н.В.,

відповідача 2 - не з`явився,

відповідача 3 - Шульжук В.В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Волинської області

від 16.12.2020,

на додаткове рішення Господарського суду Волинської області

від 28.12.2020

у складі судді Дем`як В. М.,

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 09.04.2021 та

на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 26.04.2021

у складі колегії суддів: Юрчук М. І., Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.

за позовом ОСОБА_1

до Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області; Державного підприємства "Сетам" в особі відокремленого підрозділу Волинської філії Державного підприємства "Сетам"; Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Мале підприємство "Стерн"

про визнання недійсними електронних торгів та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Державного підприємства "Сетам" в особі відокремленого підрозділу Волинської філії Державного підприємства "Сетам" та Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" про:

- визнання недійсними електронних торгів з реалізації 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", результати яких оформлені протоколом проведення електронних торгів № 218894 від 12.12.2016;

- визнання недійсним акта про проведені електронні торги від 07.02.2017, складеного головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Денисюк Валентиною Сергіївною у зведеному виконавчому провадженні № 48846483, за яким у Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" виникло право власності на 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн";

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.08.2017 відносно Малого підприємства "Стерн" (код ЄДРПОУ: 13356187) - внесення судового рішення, яке потребує зміни атрибутів суб`єкта, запис № 11986670008002071, реєстратор Маковецький Віктор Михайлович; Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.10.2017 відносно Малого підприємства "Стерн" (код ЄДРПОУ: 13356187) - зміна складу комісії з припинення/виділу, запис № 11981420009002071, реєстратор Глущенко Дарина Сергіївна, Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.10.2017 відносно Малого підприємства "Стерн" (код ЄДРПОУ: 13356187) - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, запис № 11981070010002071, реєстратор Глущенко Дарина Сергіївна, Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради; заміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні електронні торги з реалізації 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" за своєю правовою природою є правочином, який може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів. В якості підстав недійсності спірного правочину позивачка зазначила те, що він:

- суперечить частині 4 статті 63 Господарського кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", оскільки за цим правочином був реалізований статутний капітал Малого підприємства "Стерн", який не поділяється на частки, не належить боржнику - ОСОБА_2 , а є власністю самого Малого підприємства "Стерн", яке не було та не є боржником у будь-яких виконавчих провадженнях, а відтак, не може бути предметом продажу на електронних торгах,

- був порушений порядок визначення ціни переданого на торги майна (державний виконавець не врахував висновки рецензії на звіт про оцінку майна, не надіслав боржнику звіт про оцінку майна);

- майно було передане на торги та реалізоване за заниженою ціною, яка не відповідає дійсній ринковій вартості та яка була визначена без урахування вартості майна підприємства.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до пункту 1.3 статуту Малого підприємства "Стерн" (тут і далі по тексту - у редакції, затвердженій рішенням власника Малого підприємства "Стерн" від 22.12.2006 та зареєстрованій 09.01.2007, № запису 11981050003002071 з урахуванням змін до статуту, затверджених рішенням власника Малого підприємства "Стерн" від 22.12.2006, яка була чинна станом на дату проведення спірних електронних торгів) ОСОБА_2 є одноособовим засновником (власником) Малого підприємства "Стерн".

Згідно із пунктом 4.3 статуту Малого підприємства "Стерн" для забезпечення діяльності підприємства засновником (власником) створюється статутний капітал (фонд) у розмірі 200 000,00 грн.

22.01.2013 Луцький міськрайонний суд Волинської області видав виконавчий лист № 0308/11299/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 22.07.2008 в сумі 10 890,14 доларів США та за договором позики від 20.01.2009 в сумі 1 043,73 доларів США, а всього на загальну суму 11 933,87 доларів США та 1 058,11 грн сплаченого судового збору.

25.01.2013 старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Онуфрійчук Ю.В. постановою від 25.01.2013 відкрив виконавче провадження № 36167728 з виконання зазначеного виконавчого листа.

09.04.2014 Головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Дуда Ю. М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 0308/11299/12, описав та наклав арешт на майно боржника, а саме: на 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", що в грошовому еквіваленті складає 200 000,00 грн, про що склав відповідний акт опису й арешту майна серії ВЛ № 36167728 від 09.04.2014.

11.08.2014 з метою проведення оцінки вартості зазначеного арештованого майна, що належить позивачу в складі Малого підприємства "Стерн", державний виконавець призначив експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні № 36167728 - ОСОБА_4 , про що виніс відповідну постанову, якою зобов`язав експерта надати письмовий висновок про ринкову вартість 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", що належить ОСОБА_5

22.09.2014 державний виконавець прийняв постанову у виконавчому провадженні № 36167728 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою, зокрема наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що зареєстроване за Малим підприємством "Стерн" у межах суми звернення стягнення - 96 409,73 грн.

Станом на дату накладення державним виконавцем зазначеного арешту на майно боржника Малому підприємству "Стерн" належало на праві приватної власності наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка площею 1,5407 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, (для обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель). Документи, що посвідчують право власності: Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 575239 від 25.04.2012 та інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна Довідка № 179726427 від 04.09.2019);

- адміністративно-виробнича будівля А-1, площею 187,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку виникло на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2006 у справі № 7/106-75;

- цех по виготовленню кормів В-1, площею 123,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який виник на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2006 у справі № 7/106-75;

- водонапірна башта Б-1, площею 10,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку виникло на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2006 у справі № 7/106-75.

Згідно з висновком про вартість майна, що належить ОСОБА_2 у складі Малого підприємства "Стерн", складеним суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом підприємницької діяльності, оцінювачем ОСОБА_4 , вартість такого майна станом на 01.08.2014 складає 178 400,00 грн без ПДВ.

У зв`язку з відсутністю підтвердження того, що боржник ( ОСОБА_2 ) була поінформована про результати оцінки вартості майна, таке майно не було реалізоване та 15.05.2015 державний виконавець постановою повторно призначив ОСОБА_4 експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні № 36167728 та зобов`язав експерта надати письмовий висновок про ринкову вартість 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", що належить ОСОБА_5 .

Згідно з висновком про вартість майна, що належить ОСОБА_2 у складі Малого підприємства "Стерн", складеним суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом підприємницької діяльності, оцінювачем ОСОБА_4 , вартість такого майна станом на 01.05.2015 складала 246 500,00 грн без ПДВ.

22.07.2015 боржник - ОСОБА_2 подала державному виконавцю заперечення на висновок експерта, в якому, зокрема, вказала про те, що статутний капітал підприємства не може бути оцінений та реалізований на торгах у виконавчому провадженні, де боржником є власник такого підприємства, оскільки таке майно є власністю підприємства, а не його засновника, зазначила про те, що оцінка майна була проведена неправильно та необ`єктивно, просила призначити рецензування зазначеного висновку.

Державний виконавець постановою від 07.08.2015 призначив рецензування зазначеного звіту про оцінку майна, проведення якого доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірта Консалтинг".

У рецензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірта Консалтинг" № 02 від 30.09.2015 на звіт про оцінку майна, що належить ОСОБА_5 у складі цілісного майнового комплексу - Малого підприємства "Стерн", встановлено, що цей звіт не відповідає в повній мірі вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинуло на достовірність оцінки.

22.01.2016 державний виконавець з метою проведення оцінки вартості арештованого майна постановою призначив ОСОБА_6 експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні № 36167728 та зобов`язав експерта надати письмовий висновок (звіт) про оцінку майна з питань ринкової вартості 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", що належить ОСОБА_5 .

Згідно із звітом про оцінку майна (100% статутного капіталу) Малого підприємства "Стерн", складеним суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом підприємницької діяльності, оцінювачем ОСОБА_6 , вартість такого майна станом на 10.06.2016 складає 200 000,00 грн.

У подальшому державний виконавець подав на адресу Волинської філії Державного підприємства "Сетам" заявку № 28404 від 29.08.2016 на реалізацію арештованого майна (рухомого майна): 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" за стартовою ціною продажу 200 000 грн у зведеному виконавчому провадженні № 48846843 з виконання виконавчих листів, виданих Луцьким міськрайонним судом Волинської області № 0308/11299/12 від 09.11.2012, № 161/17882/14-ц від 28.01.2015 та № 161/14607/15-ц від 18.12.2015 про стягнення з ОСОБА_5 на загальну суму 499 514,15 грн.

Перші електронні торги, які були призначені на 01.11.2016, не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Наступні торги були призначені на 21.11.2016 із зниженою стартовою ціною - 150 000 грн, які також не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Втретє торги були призначені на 12.12.2016 за зниженою стартовою ціною майна до 100 000 грн. Переможцем цих торгів став їх єдиний учасник - Приватне підприємство виробнича фірма "КМЗ", яке придбало майно за запропонованою ціновою пропозицією 100 000 грн. Проведення зазначених торгів було оформлене протоколом проведення електронних торгів № 218894 від 26.12.2016.

07.02.2017 головний державний виконавець Другого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Денисюк В. С. склав акт про проведені електронні торги у зведеному виконавчому проваджені № 48846483 від 07.02.2017.

Отримані за результатом проведених торгів від переможця торгів грошові кошти в сумі 100 000 грн були розподілені наступним чином: згідно з розпорядженням державного виконавця ВП № 52674761/17 від 27.12.2016 85 000 грн були перераховані в дохід бюджету міста Луцьк як борг позивача, стягувач - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, 9 500 грн - зараховані до бюджету як виконавчий збір, 500 грн - як витрати виконавчого провадження, 5 000 грн - як винагорода організатора торгів.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31.07.2019 після проведення зазначених електронних торгів до Єдиного державного реєстру були внесені наступні зміни щодо Малого підприємства "Стерн":

- 14.08.2017 - внесення судового рішення, яке потребує зміни атрибутів суб`єкта (зміна власника підприємства з ОСОБА_5 на Приватне підприємство виробнича фірма "КМЗ"), запис № 11986670008002071, реєстратор ОСОБА_7 ; Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради. Ця реєстраційна дія була проведена на підставі постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2017 по справі № 161/7129/17, якою суд визнав протиправними дії державного реєстратора про відмову Приватному підприємству виробничій фірмі "КМЗ" у проведені державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та зобов`язав державного реєстратора провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, шляхом внесення змін до статуту Малого підприємства "Стерн" про зміну складу засновників відповідно до рішення від 22.02.2017 засновника (власника) ППВФ "КМЗ";

- 06.10.2017- зміна складу комісії з припинення/виділу ( ОСОБА_5 замінена на ОСОБА_8 ), запис № 11981420009002071, реєстратор ОСОБА_9 , Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради;

- 09.10.2017 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, запис № 11981070010002071, реєстратор ОСОБА_9 , Департамент "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" Луцької міської ради; заміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів ( ОСОБА_5 замінена на ОСОБА_8 ).

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, додаткового рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.12.2020 у справі № 903/744/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- позивач була поінформована про факт опису і арешту майна , а саме 100 % статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" одноосібним власником якого вона була на момент реалізації, та про вартість його оцінки та про проведення електронних торгів;

- із оспорюваного протоколу проведення прилюдних торгів вбачається, що майно яке реалізовувалось - статутний капітал, а не підприємство;

- матеріали виконавчого провадження (які досліджувались в судовому засіданні) підтверджують , що Другий відділ ДВС м. Луцька подав заявку на реалізацію арештованого майна 29.08.2016 за вих № 28404, відповідно до якої організатору торгів - Волинській філії ДП "Сетам" передавалося на реалізацію майно, яке визначено в статусі як рухоме майно, вид майна: інше рухоме майно, найменування майна: 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн";

- перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. Відповідальність за відповідність документів та достовірність інформації зазначеної у заявці, покладена на державного виконавця;

- позивач фактично звернувся з позовом та доводить неправомірні дії Другого відділу ДВС м. Луцьк Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) у визначенні ціни статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", та порядку повідомлення із звітом експертної оцінки, а не порядку проведення електронних торгів ДП «Сетам» в особі відокремленого підрозділу-Волинської філії та ППВФ «КМЗ»;

- доказів самостійного оскарження дій державного виконавця за вказаних позивачем підстав, зазначених в позовній заяві, суду не надано;

- судом встановлено, а позивачем не доведено порушення правил проведення електронних торгів відповідачем Волинською філією державного підприємства "Сетам", впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті проведення спірних торгів;

- вимоги про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від визнання недійсними електронних торгів;

- суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача - 3 про застосування строку позовної давності, оскільки дана заява мотивована тим, що позивач як на підставу позову посилається на неправомірну оцінку предмета продажу на електронних торгах, однак позивачем пропущено трьох річний строк позовної давності для її оскарження, водночас, строк позовної давності за приписами до статей 256 257 Цивільного кодексу України застосовується до предмету позову, а не до його підстав.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 28.12.2020 заява Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 903/744/19 задоволена: присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не подавалася, водночас з доданих до заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу доказів вбачається, що понесені Приватним підприємством виробничою фірмою "КМЗ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн є підтвердженими.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2020 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.2020 у справі № 903/744/19 залишені без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- в матеріалах даної справи відсутні будь-які письмові докази щодо спору між позивачем та Малим підприємством "Стерн" щодо визначення вартості майна;

- у зв`язку із укладенням кредитної угоди між банком та позичальником ОСОБА_5 , між баком та Малим підприємством "Стерн", в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, предметом якого виступило нерухоме майно - адміністративно-виробнича будівля А-1, цех по виготовленню кормів В-1, водонапірна башта Б-1. Пунктом 12 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету іпотеки становить 222 880 грн. А наступним пунктом договору іпотеки (13) сторони погодили, що ринкова вартість предмету іпотеки становить 318 400 грн згідно із висновком Волинської торгово-промислової палати від 31.12.2006. Таким чином, ринкова вартість нерухомого майна, яке належало Малому підприємству "Стерн" на праві приватної власності (без вартості земельної ділянки), становила 318 400 грн (станом на 31.12.2006), про що ОСОБА_5 , як директор цього підприємства, була обізнана достеменно;

- Малим підприємством "Стерн" формувався статутний фонд (статутний капітал), який є відмінним від набуття та формування майна підприємства (нерухомого та рухомого). Таке формування розпочалося засновниками малого підприємства "Стерн" ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , продовжено ОСОБА_11 , а після його смерті - ОСОБА_5 . Саме ОСОБА_5 було створено останній із зареєстрованих у встановленому порядку розмір статутного капіталу (фонду), порядок його збільшення та зменшення. Саме ОСОБА_5 , як одноособовим засновником та власником Малого підприємства "Стерн", розмір статутного капіталу (фонду) було визначено у 200 000 грн за рахунок додаткового грошового внеску засновника (власника) - ОСОБА_5 у розмірі 199900,00 грн, оскільки попередній статутний фонд (капітал) у розмірі 100 грн був сформований повністю. З огляду на зазначене, а також на ту обставину що будь-яке інше нерухоме майно, оскільки воно є забезпеченим іпотекою та перебуває під забороною відчуження, а відтак не може бути статутним капіталом, суд приходить до висновку, що статутний капітал (фонд) Малого підприємства "Стерн" - це грошовий внесок у розмірі 200 000 грн, з яких 100 грн - сформований статутний фонд та 199 900 грн - додатковий внесок ОСОБА_5 . Матеріалами справи підтверджується часткове формування статутного капіталу - у розмірі 100 грн, тоді, як докази про внесення додаткового грошового внеску засновника (власника) - ОСОБА_5 у розмірі 199 900,00 грн на розрахунковий рахунок Малого підприємства "Стерн" чи у касу підприємства відсутні. Саме на цей статутний капітал (фонд) Малого підприємства "Стерн" був накладений арешт головним державним виконавцем; щодо нього здійснювалася експертна оцінка та саме він був предметом електронних торгів;

- експертна оцінка 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" проводилася тричі, за результатами яких кожного разу експертом складався звіт експертної оцінки. Такі звіти надсилалися на адресу засновника Малого підприємства "Стерн" ОСОБА_5 за відомими органу державної виконавчої служби адресами. Дослідженими матеріалами виконавчого провадження у суді першої інстанції встановлено, що державним виконавцем було направлено звіт експертної оцінки на адресу ОСОБА_5 : листом державної виконавчої служби за №32107 від 24.09.2014, який адресований ОСОБА_5 наступного змісту "згідно звіту про оцінку майна, що належить ОСОБА_5 у складі МП "Стерн" складає 178400 грн, додаток копія висновку про оцінку", останній направлений на адресу позивача, однак також повернутий на адресу державної виконавчої служби з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання"; листом державної виконавчої служби за №42930 від 05.12.2014, який адресований ОСОБА_5 наступного змісту "згідно звіту про оцінку майна, що належить ОСОБА_5 у складі МП "Стерн" складає 178400 грн, додаток копія висновку про оцінку", останній направлений на адресу позивача, про те повернутий на адресу державної виконавчої служби з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Між тим, на даному листі є відмітка про те, що ОСОБА_5 з даним листом ознайомлена 21.01.2015, що не заперечується представником позивача в судовому засіданні; листом державної виконавчої служби за №19773 від 11.06.2015, який адресований ОСОБА_5 наступного змісту "згідно звіту про оцінку від 01.05.2015 (дата завершення складання звіту 25.05.2015) виконаного суб`єктом оціночної діяльності - ОСОБА_4 вартість описаного та арештованого майна, що належить ОСОБА_5 у складі МП "Стерн" складає 246 500 грн, додаток копія висновку про оцінку" останній направлений на адресу позивача, однак також повернутий на адресу державної виконавчої служби з відміткою Укрпошти "адресат відсутній". Окрім того, ОСОБА_5 за адресами: м. Луцьк, пр-т. Молоді, 19/9 та м. Луцьк, вул. Вороніхіна, 13 державний виконавець Другого відділу ДВС м. Луцьк 30.09.2016 направляв повідомлення за вих. № 38022 із копією акту опису й арешту майна, а саме: 100 % статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" від 09.04.2014 та інформацією про заборону розтрати, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. За вказаними адресами державний виконавець Другого відділу ДВС м. Луцьк надіслав 27.06.2016 для ОСОБА_5 повідомлення про здійснену оцінку арештованого майна та висновок про вартість об`єкта оцінки - майна 100 % статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" (база оцінки - ринкова, ринкова вартість оцінки становить 200 000 грн. Суб`єкт оціночної діяльності № 14873/13ФДМУ ОСОБА_6 ). Нормативно-правовими актами не встановлено чіткої форми відправлення письмового повідомлення про проведення торгів і в тому разі коли відповідне повідомлення надсилається простим, а не рекомендованим відправленням, таких доказів і не може бути. "Процедура повідомлення" розрахована на доведення до зацікавлених осіб необхідної інформації стосовно торгів (лоту, місця та часу проведення, ціни) і саме це є важливим при розгляді судами питань щодо дотримання організатором торгів положень частини 4 пункту 2 Розділу VII Порядку, тобто з`ясуванню перш за все підлягає обставина інформованості боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №925/796/18. За таких обставин, можна зробити висновок, що позивач була поінформована як про факт опису і арешту майна, а саме 100 % статутного капіталу Малого підприємства "Стерн", одноосібним власником якого вона була на момент реалізації, так само і про вартість його оцінки та про проведення електронних торгів;

- перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. Відповідальність за відповідність документів та достовірність інформації. зазначеної у заявці, покладена на державного виконавця;

- із матеріалів справи прослідковується, що позивач, звернувшись із позовом про визнання електронних торгів недійсними, фактично оскаржує дії головних державних виконавців Другого відділу ДВС м. Луцьк Дуди Ю.М. та ОСОБА_12 , як неправомірні у визначенні ціни 100% статутного капіталу Малого підприємства "Стерн" та порядку ознайомлення із звітом експертної оцінки. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, а позивач такі дії не оскаржував, у зв`язку із чим його доводи щодо порушень, допущених посадовими особами державної виконавчої служби до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №344/1868/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі №490/5475/15. Доказів самостійного оскарження дій державного виконавця (державних виконавців) за вказаних позивачем підстав, зазначених в позовній заяві суду не надано;

- вимоги про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не підлягають задоволенню, оскільки: вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів; державна реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом внесення змін до статуту малого підприємства "Стерн" про зміну складу засновників відповідно до рішення від 22.02.2017 засновника (власника) Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" була вчинена на виконання постанови Луцького міськрайонного суду, яке набрало законної сили.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 заяву Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 903/744/19 задоволено: присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства виробничої фірми "КМЗ" 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- позивач до суду апеляційної інстанції письмових клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката чи заперечень стосовно саме розміру заявлених Приватним підприємством виробничою фірмою "КМЗ" витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, не подавав;

- в свою чергу, суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- надані Приватним підприємством виробничою фірмою "КМЗ" докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 3 500 грн за рахунок позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2020, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_1 у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначила:

- пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 63, 66, 113 та 139 Господарського кодексу України, статті 190 Цивільного кодексу України, статті 53-1 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у цій же справі;

- пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: скаржниця зазначає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 2 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Приватне підприємство виробнича фірма "КМЗ" та Державне підприємство "Сетам" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзив Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на касаційну скаргу ОСОБА_1 подано після закінчення строку встановленого Судом для його подання, відтак залишається без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Приватне підприємство виробнича фірма "КМЗ" подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які визначають, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Однією з підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норми статей 63, 66, 113 та 139 Господарського кодексу України, статті 190 Цивільного кодексу України, статті 53-1 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у цій же справі.

Колегія суддів погоджується із даними доводами, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15ц).

Так, Верховний Суд, під час попереднього касаційного перегляду судових рішень у даній справі, зробив наступний висновок щодо правильного застосування статей 66, 113 та 139 Господарського кодексу України, статті 190 Цивільного кодексу України: аналіз наведених норм законів свідчить про те, що вартість частки засновника підприємства у статутному капіталі підприємства визначається з урахуванням вартості майна підприємства та розміру частки засновника у статутному капіталі підприємства. При цьому вартість майна підприємства повинна відповідати вартості його активів за вирахуванням вартості зобов`язань підприємства, тобто має визначатися, виходячи з вартості чистих активів підприємства, а також має проводиться на підставі дійсної (ринкової) вартості майна підприємства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у підприємстві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією підприємства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

При цьому, направляючи дану справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували наведеного та не з`ясували чи була ціна майна боржника (частки у статутному капіталі Малого підприємства «Стерн»), вказана у спірному договорі, визначена у відповідності до цих вимог, не дослідили надані позивачем до матеріалів справи докази в підтвердження дійсної вартості її частки в статутному капіталі Малого підприємства «Стерн», визначеної відповідно до цих вимог.

Суд вважає, що судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи не враховано висновок щодо застосування статей 66, 113 та 139 Господарського кодексу України, статті 190 Цивільного кодексу України, оскільки судами не було надано оцінки звіту про оцінку майна (100% статутного капіталу) Малого підприємства "Стерн", яким було визначено вартість частки позивача, та на підставі якого дану частку передано на продаж на електронних торгах. Зокрема, судами не досліджувалося питання відповідності звіту про оцінку майна (100% статутного капіталу) Малого підприємства "Стерн" критеріям визначення частки засновника підприємства у статутному капіталі підприємства, наведеним у висновку Верховного Суду щодо застосування статей 66, 113 та 139 Господарського кодексу України, статті 190 Цивільного кодексу України.

Водночас, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій під час нового розгляду, в порушення вимог статей 238, 282, частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, не дослідили надані позивачем до матеріалів справи докази в підтвердження дійсної вартості її частки в статутному капіталі Малого підприємства «Стерн». Зокрема, судами не надано будь-якої оцінки наданому позивачем висновку № 56 судової-економічної експертизи від 18.06.2019 (т. 1 а. с. 84-92), яким визначено грошову вартість корпоративних прав, що належать позивачу.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що ринкова вартість нерухомого майна, яке належить Малому підприємству "Стерн" на праві приватної власності, була визначена в договорі іпотеки, про що позивачу було відомо.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ринкова вартість нерухомого майна Малого підприємства "Стерн" зазначена в договорі іпотеки від 19.01.2007 визначена станом на 31.12.2006, тому не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна станом 10.06.2016 (дата оцінки вартості частки позивача).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначаючи, що все нерухоме майно Малого підприємства "Стерн" забезпечене іпотекою та перебуває під забороною відчуження, тому не враховується під час оцінки частки, не спростував та не відхилив доводи позивача про те, що в іпотеку за договором іпотеки від 19.01.2007 було передано тільки нежитлові приміщення, в той час як у власності Малого підприємства "Стерн" перебуває також земельна ділянка, вартість якої не була врахована під час оцінки.

Водночас, знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги про те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Так, скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо повідомлення позивача державним виконавцем про результати визначення вартості та оцінки майна, проведеної 10.06.2016, за відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували дані обставини.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України № 606-XIV "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, відповідно до положень частини 3 статті 58 Закону України № 606-XIV "Про виконавче провадження", що позивач ознайомлений з результатами визначення вартості його частки, проведеної 10.06.2016.

Отже, висновок судів про те, що державним виконавцем було повідомлено позивача про результати визначення вартості та оцінки майна, проведеної 10.06.2016 є необґрунтованим.

Разом з тим, за відсутності доказів повідомлення позивача про результати визначення вартості та оцінки майна, проведеної 10.06.2016, посилання судів на ненадання позивачем доказів оскарження дій державного виконавця (державних виконавців) щодо визначення вартості чи оцінки майна є безпідставними.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Встановлення зазначених обставин, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку як про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та про визнання недійсним акта про проведені електронні торги, так і про відмову у задоволенні похідних позовних вимог про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

З огляду на відсутність повноважень у касаційного суду щодо оцінки доказів у справі відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційного суду вважає, що прийняті місцевим та апеляційним судами рішення по суті спору слід скасувати та направити справу № 924/1293/19 на новий розгляд до суду першої інстанції для виправлення процесуальних порушень щодо повноти встановлення фактичних обставин справи та виконання вказівок касаційного суду при новому розгляді справи.

Враховуючи те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій по суті спору у цій справі є скасованими за результатом їх перегляду в касаційному порядку, а додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, та є його невід`ємною складовою, відповідно додаткове рішення суду першої інстанції та додаткова постанова суду апеляційної інстанції також підлягають скасуванню.

7. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 300 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2020, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 28.12.2020, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 903/744/19.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

О.О. Мамалуй