№ 903/794/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 903/794/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Фіщука Владислава Володимировича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025

та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2025

у справі № 903/794/24

за заявою Фізичної особи підприємця Фіщука Владислава Володимировича

про неплатоспроможність.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату і час судового засідання були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Фіщук Владислав Володимирович (далі - ФОП Фіщук В.В., боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Разом із заявою надано декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Фіщука В.В., введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича, заборонено боржнику вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, вирішено інші процесуальні питання.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 02.10.2024 за № 74202 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Фіщука В.В.

Боржник подав заяву про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника, яка долучена до матеріалів справи.

Арбітражний керуючий подав звіт про перевірку декларацій про майновий стан боржника, в якому повідомив, що за результатом отримання відповідей на запити, отримання офіційної інформації із загальнодоступних джерел встановлено відображення боржником - Фіщуком В.В. неповної інформації у поданих ним деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звернулось з заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 1 156 450,22 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2024 заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (кредитор) про визнання грошових вимог до боржника задоволено повністю; визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до ФОП Фіщука В.В. на загальну суму 1156450,22 грн та включено вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості: 4 844,80 грн - встановити що витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 1 151 605,42 грн - вимоги другої черги; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Самчука А. М. включити визнані судом вимоги АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до реєстру вимог кредиторів та провести збори кредиторів в порядку пункту 4 статті 122 КУзПБ; призначено дату засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Арбітражний керуючий подав заяву, в якій повідомив суд, що зборами кредиторів не було схвалено запропонований боржником план реструктуризації боргів.

Боржник подав клопотання про визнання його банкрутом та відкриття процедури погашення боргів. Вказував, що ним розроблено проект плану реструктуризації боргів боржника, однак збори кредиторів, не погодили даний план, а тому просить припинити процедуру реструктуризації боргів ФОП Фіщука В.В., припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Самчука А. М.; визнати банкрутом ФОП Фіщука В.В.; ввести процедуру погашення боргів ФОП Фіщука В.В., призначити керуючим реструктуризацією майна боржника арбітражного керуючого Самчука А. М.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" подало клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ, при обґрунтуванні якого вказувало про зазначення боржником у деклараціях та уточнених деклараціях про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, що є свідченням того, що боржник ухиляється від погашення боргу перед ними, та наявності підстав для закриття провадження у справі.

Боржник подав заяву про долучення до матеріалів справи повторних уточнених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Арбітражний керуючий подав заяву про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди у справі про неплатоспроможність ФОП Філіщук В.В. за період з 01.10.2024 по 25.02.2025 в сумі 74 077,85 грн, а також просив перерахувати на його рахунок 45 420,00 грн основної грошової винагороди, авансованої на депозитний рахунок суду.

Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.03.2025, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025, клопотання кредитора АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Фіщука В.В. задоволено.

Клопотання ФОП Фіщука В.В. про припинення процедури реструктуризації боргів боржника, визнання боржника ФОП Фіщука В.В. банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута ФОП Фіщука В.В. арбітражного керуючого Самчука А. М. - залишено без розгляду.

Провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Фіщука В.В. - закрито.

Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2024.

Повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника - арбітражного керуючого Самчука А.М. припинено.

Клопотання арбітражного керуючого Самчука А.М. про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди задоволено.

Звіт арбітражного керуючого Самчука А.М. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі №903/794/24 про неплатоспроможність ФОП Фіщука В.В. (за період з 01.10.2024 по 25.02.2025 включно) в загальному розмірі 74077,85 грн затверджено.

Сплачено керуючому реструктуризацією боргів ФОП Фіщука В.В. арбітражному керуючому Самчуку А.М. основну грошову винагороду за період з 01.10.2024 по 25.02.2025 включно у розмірі 45 420,00 грн, на рахунок арбітражного керуючого Самчука А.М. за рахунок коштів, внесених ФОП Фіщука В.В. на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області у відповідності до квитанції №0.0.3701993799.1 від 13.06.2024 на суму 45 420,00 грн.

Ухвалюючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в деклараціях (уточнених, виправлених) про майновий стан боржником наведена неповна та недостовірна інформація про майно, доходи членів сім`ї боржника, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника, заявлені суми грошових витрат боржника не відповідають відображеному ним доходу.

Проаналізували поведінку боржника суди встановили, у даній справі боржником тричі подавались декларації майновий стан боржник, а останні взагалі подані за наслідками заявленого кредитором клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про недобросовісну поведінку божника.

Апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника з огляду на приписи пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, вказавши на невиконанням боржником обов`язку щодо надання суду повної та достовірної інформації щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ФОП Фіщука В.В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду волинської області від 11.03.2025 в частині закриття провадження у справі та залишення без розгляду клопотання ФОП Фіщука В.В. про припинення процедури реструктуризації боргів боржника, визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника; скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025, якою ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2025 залишено без змін; прийняти нове рішення про визнання боржника ФОП Фіщука В. В. банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Вважає, що суди неправильно застосували приписи КУзПБ закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, оскільки не надали оцінки поданим ним виправленим деклараціям на предмет повноти та достовірності вказаної в них інформації про майновий стан, а також застосували норми права без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 №910/6639/20 та . від 11.08.2020 у справі №918/127/20.

Скаржник, зокрема, не погоджується з висновком обох судових інстанцій про ненадання ним інформації про майно та майнові активів його батьків, оскільки він спільний побут з ними не веде та спільно не проживає, про що було надано відповідні пояснення в уточненій декларації.

Крім того зазначає про процесуальні порушення, вважає, що суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу без участі боржника, його представника та керуючого реструктуризацією; не з`ясувавши обставини, що мають значення для справи в разі наявності в суду будь-яких сумнівів стосовно тих чи інших обставин, здійснив передчасні та помилкові висновки, які суперечать обставинам справи.

Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її вимог та доводів, вважає, що позиція боржника суперечить встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам справи. Просить оскаржувані ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд зазначає таке.

В статті 113 КУзПБ закріплено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених цією Книгою.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

В силу пункту 11 частини третьої статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації (зокрема, постанови Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21, від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20).

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Верховний Суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, на які зокрема посилається скаржник, та є усталеною практикою при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що на виконання положень статті 116 КУзПБ Фіщуком В.В. разом з заявою про визнання його неплатоспроможним надано декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки.

За результатом перевірки декларацій боржника, керуючим реструктуризацією було подано суду 04.11.2024 звіт про перевірку декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки, у якому зазначено, що боржником відображено неповну інформацію у поданих деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї, а саме:

1) за результатом отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається реєстрація речового права за Фіщуком Владиславом Володимировичем : права користування (найму (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, оренда нежитлового приміщення (готелю /літер Б-2/) загальною площею 917 кв.м., місце розташування:

АДРЕСА_1 ) за результатом отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається реєстрація речового права за ОСОБА_2 :

- житловий будинок АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0720880200:01:001:0093;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0722880700:04:001:6591.

3) за результатом отримання інформації з ГУ Держгеокадастру у Волинській області вбачається реєстрація права власності за ОСОБА_2 на:

- земельна ділянка кадастровий номер: 0720880200:01:001:0093;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0722880700:04:001:6591;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0720880201:01:001:0236;

- земельна ділянка кадастровий номер: 0722880700:04:001:6589.

4) за результатом отримання інформації від РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області вбачається реєстрація права власності на транспортні засоби, а саме:

- за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль марки BMW 330D, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;

- за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль марки BMW 13S, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ; НОМЕР_4 .

5) за результатом отримання інформації від Державної інспекції архітектури та містобудування України вбачається:

- зареєстроване Управлінням ДАБІ у Волинській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 09.08.2019 за реєстраційним номером: ВЛ061192210809 щодо об`єкта будівництва: Реконструкція квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , замовник будівництва: ОСОБА_3 . Статус дозвільного документа: Діючий;

- зареєстроване Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 21.08.2019 за реєстраційним номером: ВЛ141192331367 щодо об`єкта будівництва: Реконструкція квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , замовник будівництва: ОСОБА_3 . Статус дозвільного документа: Діючий;

- зареєстроване Управлінням ДАБІ у Волинській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.07.2014 за реєстраційним номером: ВЛ062141990158 щодо об`єкта будівництва: нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , замовник будівництва: ОСОБА_2 . Статус дозвільного документа: Діючий;

- зареєстроване ДІАМ України декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 28.12.2022 за реєстраційним номером: ІУ101221228304 щодо об`єкта будівництва: нове будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 0722880700:04:001:6591, замовник будівництва: ОСОБА_2 . Статус дозвільного документа: Діючий;

- зареєстроване Управлінням ДАБІ у Волинській області декларацію про початок виконання будівельних робіт (дата не зазначена) за реєстраційним номером: ВЛ08212050845 щодо об`єкта будівництва: реконструкція магазину промислових товарів під буфет, за адресою: АДРЕСА_4 , замовник будівництва: ОСОБА_2 . Статус дозвільного документа: Діючий.

- зареєстроване Управлінням ДАБІ у Волинській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за реєстраційним номером: ВЛ14212074916 щодо об`єкта будівництва: реконструкція магазину промислових товарів під буфет, за адресою: АДРЕСА_4 , замовник будівництва: ОСОБА_2 . Статус дозвільного документа: Діючий.

6) з відповіді на запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 2 квартал 2021 року по 2 квартал 2024 року вбачається наступна інформація:

щодо Фіщука Владислава Володимировича :

- за 2021 рік заробітна плата - 17 299,02 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2022 рік заробітна плата - 17 468,95 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2021 рік дохід самозайнятої особи - 299 195, 30 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2022 рік дохід самозайнятої особи - 241 435, 03 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2023 рік дохід самозайнятої особи - 39 450, 00 грн без вирахування сплаченого податку;

щодо ОСОБА_3 :

- за 2021 рік - соціальні виплати в розмірі 32 343,33 грн; за 2022 рік дохід самозайнятої особи - 3 600,00 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2023 рік дохід самозайнятої особи - 438 637,00 грн без вирахування сплаченого податку;

- за 2024 рік дохід самозайнятої особи - 124 341,12 грн без вирахування сплаченого за 2024 рік заробітна плата - 17 600, 00 грн без вирахування сплаченого податку;

щодо ОСОБА_2 :

- за 2021 рік - 8 109,32 грн за надання земельної частки (паю) в оренду. за 2023 рік - 8 109,32 грн за надання земельної частки (паю) в оренду;

- за 2024 рік - 7 406,00 грн дохід самозайнятої особи. за 2021 рік - 301 200,00 грн згідно податкової декларації платника єдиного податку;

- за 2022 рік - 2 079 571,71 грн згідно податкової декларації платника єдиного податку; за 2023 рік - 2 703 309,58 грн згідно податкової декларації платника єдиного податку.

01.11.2024 боржник подав виправлені декларації про майновий стан за 2021-2024 роки на основі, як він зазначає отриманого 30.10.2024 повідомлення від арбітражного керуючого.

23.01.2025 кредитор подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, при обґрунтуванні якого вказував про не відображення в уточнених деклараціях ряду відомостей.

03.02.2025, тобто після заявленого кредитором клопотання про закриття провадження у справі, боржником втретє подано уточнені декларації про майновий стан за 2021-2024 роки. При цьому, заперечень щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі, боржник не подавав.

Нормами КУзПБ передбачено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Водночас законодавцем не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації, а зазначена в ній інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

У даній справі суди встановили, що кредитором перевірено надані боржником декларації та виявлено наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а саме:

- не вказано інформацію про доходи від оренди/суборенди приміщення готелю загальною площею 917 кв.м., місце розташування: АДРЕСА_5;

- в пункті 69 щодо витрат боржника та членів його сім`ї на утримання вищевказаного майна не відображено відомостей про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації ОСОБА_3 (є засновником (частка 50%) та керівником ТОВ «Актеон» (код ЄДРПОУ 32273293);

- в уточнених деклараціях Розділ III (Б) зазначено неповну інформацію щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника, саме щодо документів на право власності та дати, вартості нерухомого майна та розділ V (Б) транспортних засобів, що перебувають у власності, оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника;

- в декларації за 2023 рік (придбання транспортних засобів членами сім`ї) не зазначено суму витрат, понесених на їх придбання. На праві власності матері боржника у 2022 році належав автомобіль марки BMW Х5;

- у боржника та членів його сім`ї відсутні готівкові кошти. Разом з тим, отримуючи у 2023 році дохід самозайнятої особи у сумі 39 450,00 грн без вирахування сплаченого податку, боржник зазначає про понесені ним витрати на побутові потреби та інші грошові витрати в сумі 55 000,00 грн, а у 2024 році при відсутності будь-якого доходу, боржник зазначає про понесені ним витрати на потові потреби та інші грошові витрати в сумі 55 000,00 грн.

Відтак, суди встановили обставини подання боржником втретє повторних уточнених декларацій на 125 день після відкриття провадження у справі, після поданого кредитором клопотання про закриття провадження у справі, без пояснень про неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів сім`ї рухомого майна, частки у статутному (установчому) капіталі товариства, доходу від оренди/суборенди приміщення, тощо, та невчинення боржником чи його представником відповідних дій для отримання такої інформації.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 та є усталеною практикою при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

З огляду на викладене, за встановлених судами обставин, а саме, наведення боржником у деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації про майно, доходи членів сім`ї боржника, подання не передбаченої законом третьої (уточненої, виправленої) декларації), невідповідність суми витрат боржника відображеному ним доходу, Верховний Суд погоджується із висновками попередніх судів про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на приписи пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Суди під час розгляду справи врахували висновок Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 116 КУзПБ, який викладений у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, зокрема про те, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Колегія суддів зауважує, що у постановах від 22.05.2022 у справі №916/1482/21, від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20 Верховний Суд звертав увагу, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.

Отже відображена боржником в деклараціях про майновий стан інформація має відповідати правовстановлюючим документам, відомостям з державних реєстрів тощо.

Неповнота зазначення боржником майнового стану членів її сім`ї є підставою відповідно до частини сьомої статті 123 КУзПБ для закриття провадження у справі.

Наведеним спростовуються протилежні доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, який постановив оскаржувану ухвалу без участі боржника, його представника та керуючого реструктуризацією, не з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 12.02.2025 повідомив учасників справи про дату засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі; за клопотанням учасників справи розгляд справи відкладено на 25.02.2025, проте арбітражний керуючий та боржник в судове засідання не з`явились, подали клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 25.02.2025 було відкладено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11.03.2025; явку боржника визнано обов`язковою з метою з`ясування обставин справи. Однак боржник проігнорував вимогу суду, в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання.

Не знайшли свого підтвердження посилання скаржника на неврахування господарськими судами постанов Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 11.08.2020 у справі №918/127/20 при вирішенні питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи замість переходу до процедури погашення боргів боржника, оскільки викладеним у цих постановах висновкам Верховного Суду оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать, що спростовуються викладеним вище.

Верховний Суд зауважує, що наведені в касаційній скарзі заперечення проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, яка підтримана судом апеляційної інстанції у відповідній постанові, щодо недобросовісної поведінки боржника, зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Вищевикладене у сукупності свідчить, що оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, тому доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фіщука Владислава Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.03.2025 у справі №903/794/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді О.В. Васьковський

В. Я. Погребняк