ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1409/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Ткача І. В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі колегії суддів: Соловйової А. Є., Ліпинського О. В., Крижного О. М.

від 03.12.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороза В. Ф., Коваль Л. А., Чередко А. Є.

від 14.05.2020

за позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_5 ,

про витребування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» та відновлення становища, яке існувало до порушення

за участю представників:

позивача: Гиров К. А.

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: Колошина О. В.

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про:

1) визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 620 000,00 грн;

2) витребування та повернення з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт»;

3) відновлення становища, що існувало до порушення права ОСОБА_2 :

- скасування запису про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241070015022068 від 10.07.2018, вчиненого державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Скороход Оленою Олександрівною, яким змінено склад та інформацію про учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт»;

- скасування запису про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241070016022068 від 16.07.2018, вчиненого приватним нотаріусом Кобельницьким Сергієм Івановичем, яким змінено склад та інформацію про учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

4) визначення розміру часток учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона була протиправно позбавлена права на свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 50% і ці обставини були встановлені у судовому рішенні в іншій господарській справі, ця частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 50% вибула з її володіння поза її волею внаслідок незаконних дій інших учасників Товариства та перебуває у власності ОСОБА_1 .

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 24.09.2019 задовольнив клопотання ОСОБА_2 про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» до участі у справі в якості співвідповідача, залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» до участі у справі в якості відповідача-2.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» (далі по тексту - Товариство) (у редакції, затвердженій загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» від 17.12.2005 та зареєстрованій 21.12.2005, яка була чинна станом на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний фонд у розмірі 620 000,00 грн, який формується у грошовій формі. Учасниками Товариства є:

- ОСОБА_2 (позивачка) з часткою у статутному Фонді Товариства у розмірі 310 000,00 грн, що складає 50%,

- ОСОБА_3 (третя особа-1) з часткою у статутному Фонді Товариства у розмірі 155 000,00 грн, що складає 25%,

- ОСОБА_4 (третя особа-2) з часткою у статутному Фонді Товариства у розмірі 155 000,00 грн, що складає 25%.

14.03.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом від 14.03.2018, про продовження діяльності Товариства за модельним статутом, збільшення статутного капіталу товариства на 310 000,00 грн за рахунок грошового внеску ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та перерозподіл часток учасників Товариства у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_2 - 310 000,00 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 - 310 000,00 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу, ОСОБА_4 - 310 000,00 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу.

15.03.2018 та 16.03.2018 за вказаними рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» від 14.03.2018 була проведена державна реєстрація змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- щодо зміни даних про статутні документи товариства, а саме: додана інформація про здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» на підставі модельного статуту (номер запису 12241060012022068);

- щодо збільшення розміру статутного капіталу та збільшення часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (номер запису 12241070013022068).

22.03.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 22/03-13 від 22.03.2018, про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства з підстав невиконання нею обов`язків, пов`язаних із майновою участю в Товаристві, що перешкоджало відновленню платоспроможності підприємства, про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства у зв`язку з виключенням позивача зі складу учасників, відповідно до якого учасниками, що володіють рівними частками по 50 % залишились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.03.2018 за вказаними рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» від 22.03.2018 була проведена державна реєстрація змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» та перерозподілу її частки (номер запису 12241070014022068).

11.04.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 11-04 від 11.04.2018, на яких було прийняте рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

Зазначені вище рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», оформлені протоколами від 14.03.2018, № 22/03-13 від 22.03.2018 та № 11-04 від 11.04.2018 ОСОБА_2 оскаржила в судовому порядку.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 16.07.2018 у справі № 904/1261/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2019, позов задовольнив: визнав недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», оформлені протоколами від 14.03.2018, № 22/03-13 від 22.03.2018 та № 11-04 від 11.04.2018, скасував записи про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №12241060012022068 від 15.03.2018, №12241070013022068 від 16.03.2018, №12241070014022068 від 22.03.2018.

21.12.2016 між ОСОБА_5 (Позикодавець, третя особа-3) та ОСОБА_3 (Позичальник, третя особа-1) був укладений договір позики, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначені цим договором строки до 01.02.2018.

26.03.2018 між ОСОБА_3 (третя особа-1) та ОСОБА_5 (третя особа-3) був укладений додатковий договір до договору позики від 21.12.2016, відповідно до якого у випадку неповернення ОСОБА_3 у строк, визначений цим договором, суми позики він передає у власність ОСОБА_5 відступне: належний на праві власності ОСОБА_3 внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт».

У пункті 3.5. додаткового договору до договору позики сторони визначили, що моментом припинення зобов`язання Позичальника є момент передачі майна Позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10.05.2018, на підтвердження чого сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465 000,00 грн.

Також 26.03.2018 між ОСОБА_4 (третя особа-2) та ОСОБА_5 (третя особа-3) був укладений додатковий договір до договору поруки від 21.12.2016, що забезпечував виконання зобов`язань за вищевказаним договором позики від 21.12.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно до якого, у разі невиконання ОСОБА_4 (Поручитель, третя особа-2) своїх зобов`язань щодо повернення позики, вона передає у власність ОСОБА_5 відступне: належний на праві власності Поручителю внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

У пункті 3.3. додаткового договору до договору поруки сторони визначили, що моментом припинення зобов`язання Поручителя є момент передачі майна позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10.05.2018, на підтвердження чого сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465 000,00 грн.

Бабушкінський районний суду міста Дніпропетровська заочним рішенням від 21.05.2018 у справі №200/6984/18 задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на внесок до статутного капіталу, визнання припиненим зобов`язання за договором позики, зобов`язання вчинити дії. Визнав за ОСОБА_5 право власності на внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 930 000,00 грн, що становить 100% частки статутного капіталу Товариства, визнав припиненим зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 за договором позики від 21.12.2016 та договором поруки від 21.12.2016.

10.07.2018 за зазначеним заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості щодо належності ОСОБА_5 права власності на 100% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

13.07.2018 між ОСОБА_5 як Подавцем (третя особа-3) та ОСОБА_1 як Покупцем (відповідач-1) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив частку у розмірі 930 000,00 грн, що дорівнює 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт».

Відповідно до пункту 3 цього договору разом із часткою у статутному капіталі покупцю передаються корпоративні права підприємства, під якими розуміється право на управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства та інше, відповідно до чинного законодавства.

Факт передачі частки зафіксований в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт» від 13.07.2018.

Відомості щодо належності ОСОБА_1 права власності на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 , вважаючи та посилаючись на те, що вона була протиправно позбавлена права власності на свою частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 50% і ця частка вибула з її володіння поза її волею внаслідок незаконних дій інших учасників Товариства звернулася у квітні 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 620 000,00 грн, витребування та повернення з володіння ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», відновлення становища, що існувало до порушення права ОСОБА_2 шляхом скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12241070015022068 від 10.07.2018 та № 12241070016022068 від 16.07.2018 та визначення розміру її частки як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 03.12.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2020, позов задовольнив частково:

- визначив розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 620 000,00 грн;

- витребував та повернув з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт»;

- визначив розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

В іншій частині позовних вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Суди попередніх інстанцій, врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, дійшли висновку про те, що позивачка обрала належні способи захисту порушених прав, які відповідають способам захисту, визначеним у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також суди, взявши до уваги преюдиційні обставини, встановлені Господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 16.07.2018 у справі № 904/1261/18, що набрало законної сили, зокрема обставини визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», оформлені протоколами від 14.03.2018, № 22/03-13 від 22.03.2018 та № 11-04 від 11.04.2018, визнали обґрунтованими позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 620 000,00 грн та розміру частки позивачки у статутному капіталі Товариства, що складає 310 000,00 грн (50% статутного капіталу Товариства).

Задовольняючи позовну вимогу про витребування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу Товариства, з чужого незаконного володіння, суди виходили з того, що це майнове право вибуло з володіння позивачки поза її волею, позивачка була позбавлена права на свою частку внаслідок незаконних дій інших учасників Товариства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування реєстраційних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суди виходили з того, що ці вимоги не є похідними від вимог, заявлених у цій справі, а підстави, на яких були внесені ці спірні реєстраційні записи, не розглядаються та не досліджуються при розгляді цієї справи

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідачка-1 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В якості підстав касаційного оскарження скаржниця зазначила пункт 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послалася на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували та порушили норми матеріального і процесуального права, не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17. За твердженням скаржниці суди попередніх інстанцій:

- не врахували, що відповідно до положень статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для державної реєстрації змін щодо юридичної особи є судове рішення, яким встановлені розміри часток усіх учасників товариства, а не лише одного учасника, відносно якого вносяться зміни, не вирішили питання щодо встановлення розміру часток інших учасників Товариства, зокрема ОСОБА_1

- здійснили втручання у дискреційні повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», перебрали на себе виключні повноваження загальних зборів Товариства;

- вибірково застосували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, зокрема не врахували висновку, викладеного у пункті 62 цієї постанови щодо необхідності врахування балансу інтересів усіх учасників Товариства і самого Товариства;

- не врахували положення статті 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не дослідили статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», що був долучений до позовної заяви;

- помилково послалися на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2018 у справі № 904/1261/18 як на підставу для встановлення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» та розподілу часток між позивачкою та відповідачем-1, не врахували те, що обставини, встановлені цим рішенням, не мають для ОСОБА_1 юридичних наслідків, оскільки вона не була залучена до участі у справі та питання щодо її прав та інтересів у зазначеній справі не вирішувалося;

- здійснили втручання у дискреційні повноваження у повноваження державного реєстратора, оскільки замість державного реєстратора прийняли рішення про встановлення розміру статутного капіталу на підставі судового рішення, не врахували, що орган державної реєстрації має виключну компетенцію у питаннях прийняття рішення про державну реєстрацію чи відмову у її проведенні за наявності для того передбачених законом підстав;

- порушили принцип рівності усі фізичних осіб (учасників справи) та положення статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності, а також Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не вирішили питання щодо компенсації відповідачу-1 частки статутного капіталу, на яку зменшено статутний капітал змінили розмір частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт».

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду - без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги. Позивачка зазначає про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду та усіх фактичних обставин справи, з правильним застосуванням та дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, з якими Касаційний господарський суд погоджується.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

При цьому виходячи зі змісту статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

За змістом положень пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України стороною спору, що виник з корпоративних відносин може бути учасник, який вибув зі складу юридичної особи, а спір має бути пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, мають характер корпоративних: виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» та його учасником, який був виключений зі складу учасників Товариства за рішенням загальних зборів учасників Товариства, що було визнане недійсним у судовому порядку; пов`язані із захистом права власності учасника на свою частку у статутному капіталі товариства та з неможливістю позивачки реалізовувати свої корпоративні права, зокрема право на управління господарською діяльністю Товариства, з огляду на відчуження її частки поза її волею іншій особі.

При цьому позовні вимоги у цій справі за своєю суттю передбачають поновлення становища, що існувало до порушення прав позивачки (до прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» рішень від 14.03.2018, 22.03.2018 та 11.04.2018).

Визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 18.03.2020 № 466/6221/16-а, вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Аналіз наведеної норми Закону свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

При цьому за змістом частини 5 статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування статті 17 цього Закону, викладеним у пункті 48 постанови від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 та у пункті 31 постанови від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а.

Згідно із зазначеним висновком Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак суди попередніх інстанцій в порушення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не врахували зазначені висновки Верховного Суду та не з`ясували з огляду на обставини у цій справі, чи може відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного позивачкою порушення її прав, бути здійснене лише шляхом витребування з володіння з відповідача-1 частки позивачки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», чи призведе задоволення лише цієї позовної вимоги до відновлення порушених прав позивачки та чи не є заявлені у цій справі позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві передчасними.

Крім того суди попередніх інстанцій не врахували, що у розумінні підпункту «д» пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належним способом захисту порушених прав є, зокрема визначення розмірів часток учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю. Тобто визначення розмірів часток кожного з учасників товариства, а не лише одного учасника, відносно якого вносяться зміни, про що правильно зазначила відповідачка-1 у касаційній скарзі. Про належність саме цього способу захисту порушених прав зазначила Велика Палата Верховного Суду у пункті 61 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, що не врахували суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі, з огляду на що не з`ясували, чи відповідає заявлена ОСОБА_2 позовна вимога про визначення розміру лише її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» належним способам захисту порушених прав, визначеним у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а дійшла висновку про те, що відповідачами за таким позовом (про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві) є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Однак суди попередніх інстанцій не врахували ці висновки Верховного Суду та не з`ясували чи правильно позивач визначив відповідачів у справі за позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки позивача у статутному капіталі товариства.

Наведене вище свідчить про те, що суди, хоча і врахували висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», викладені у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, проте застосували їх вибірково, не у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже саме позивач визначає відповідача у справі, і суд не вправі зі своєї ініціативи залучати співвідповідача або замінювати неналежного відповідача належним.

Проте відповідно до пункту 3 частини 5 статті 13, пункту 4 частини 1 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій. У підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже положення Господарського процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду ставити на обговорення сторін питання належності особи, до якої заявлено позов.

Суд, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний роз`яснити позивачу право подати клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача і наслідки невчинення відповідних дій. І лише в такому разі суд має ухвалити рішення про відмову в позові з підстав його подання до неналежного відповідача.

Аналогічний висновок щодо застосування пункту 3 частини 5 статті 13, частини 1 статті 48, пункту 4 частини 1 статті 182 Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 905/675/19.

Однак зазначений висновок Верховного Суду також не був врахований судами попередніх інстанцій.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Встановлення зазначених обставин, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з цим Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій здійснили втручання у дискреційні повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» та державного реєстратора, перебрали на себе виключні повноваження загальних зборів Товариства та замість державного реєстратора прийняли рішення про встановлення розміру статутного капіталу на підставі судового рішення, оскільки зазначені доводи скаржника не узгоджуються з положеннями пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за змістом якої у разі звернення до суду з відповідним позовом саме суд визначає розмір статутного капіталу товариства та розмір часток учасників у статутному капіталі товариства, а державний реєстратор взагалі не має таких повноважень, він здійснює лише державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу).

З огляду на те, що заявлена позивачкою у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, є обґрунтованою, суди попередніх інстанцій не урахували зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування норми права, допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 904/1409/19 підлягають скасуванню у частині задоволених позовних вимог, а справа - передачі у цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог про відновлення становища, що існувало до порушення права ОСОБА_2 , шляхом скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12241070015022068 від 10.07.2018 та № 12241070016022068 від 16.07.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2020 не оскаржуються та з огляду на межі розгляду справи в суді касаційної інстанції Касаційним господарським судом не переглядаються.

10. Судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 904/1409/19 у частині задоволених позовних вимог скасувати.

3. У цій частині позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 620 000,00 грн, про витребування та повернення з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт», про визначення розміру частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-корт» справу № 904/1409/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

І. Ткач