№ 904/2078/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/2078/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.,

учасники справи:

прокурор - виконувач обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області

представник Офісу Генерального прокурора - Сімаченко А.О.

позивач - Державної екологічної інспекції України

представник - не з`явився

відповідач - Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття",

представник - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 17.06.2021

у складі судді: Крижний О.М.

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 23.11.2021

у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Орєшкіна Е.В., Чус О.В.,

у справі за позовом

виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції України

до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 3 154 574,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2021 року виконувач обов`язків керівника Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України (далі - позивач) з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" (далі - ДП "Кривбасшахтозакриття", відповідач) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3 154 574,10 грн. (том 1, а. с. 1 - 17).

1.1. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідачем допущено порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування).

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі № 904/2078/21 позов задоволено;

стягнуто з ДП "Кривбасшахтозакриття" збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 3 154 574,10 грн., з яких:

- 946 372,23 грн. до спеціального фонду державного бюджету України, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень;

- 630 914,82 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень;

- 1 577 287,05 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень;

стягнуто з ДП "Кривбасшахтозакриття" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 47 318,61 грн.

2.1. Місцевим судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:

- ДП "Кривбасшахтозакриття" засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; є державним комерційним підприємством; утворене з метою організації та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення післяліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності та пов`язаного з цим капітального будівництва.

- ДП "Кривбасшахтозакриття" є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно з регламентом скиду, та експлуатує його з 01.09.2004;

- згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 03.12.2019 № 326 та направлення № 31 від 03.12.2019 Державною екологічною інспекцією України в період з 09.12.2019 по 13.12.2019 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами зазначеної перевірки встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 здійснювалось спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням пункту дев`ять статті 44, статей 48 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів довільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності", пунктів 15 та 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 № 465 (із змінами);

- у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 виробничий контроль за додержанням регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, на підставі договірних відносин з ДП "Кривбасшахтозакриття", здійснювався хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал" (свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ І5О 10012:2005 № 08-0007/2019 від 02.01.2019, чинне до 02.01.2022), Комплексною геологічною партією КП "Південукргеоголія". За результатами виробничого контролю створено протоколи КП "Південукргеологія" №1 від 31.01.2019 та № 2 від 28.02.2019, протоколи КП "Кривбасводоканал" дослідження проби води № 59-61 від 30.01.2019, №97-99 від 06.02.2019, № 106-108 від 13.02.2019, №127-129 від 20.02.2019, № 157-159 від 27.02.2019, які в подальшому використовувались для розрахунку збитків;

- відповідно до результатів контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, та результатами виробничого контролю, наданих ДП "Кривбасшахтозакриття", які зафіксовано у вищенаведених протоколах, середні концентрації забруднюючих речовин на скиді зворотних вод становлять: хлориди - 19367,42 г/м3, нітрити - 0,14 г/м3, азот амонійний -0,24 г/м3, амоній сол. - 0,31 г/м3, сульфати - 1390,37 г/м3, сухий зал. -36616,6 г/м3, нітрати - 2,73 г/м3 , БСК5 - 2,33 г/м3 , завислі речовини -16,55 г/м3, нафтопродукти - 0,048 г/м3, залізо загальне - 0,15 г/м , феноли -0,001 г/м3, фосфати - 0,05 г/м3;

- за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією України складено відповідний акт № 2/4-9 від 13.12.2019 та на адресу ДП "Кривбасшахтозакриття" внесено припис за №2/4-7 від 18.12.2019 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України. Крім того, Державною екологічною інспекцією України 14.01.2020 складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до якого загальна сума збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) становить 3 154 574,10 грн.

2.2. Місцевий суд зазначив про необґрунтованість заперечення відповідача про те, що скид здійснювався на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у п. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, оскільки зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України не входить до переліку дозвільних документів.

2.3. Судом встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, яка є чинною (п.7.3. Методики).

З огляду на встановлені обставини, місцевий суд дійшов висновку, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого діючим законодавством порядку здійснення спеціального водокористування, а тому є підставою для стягнення збитків.

2.4. Суд зазначив, що законодавством встановлено презумпцію вини правопорушника, тобто, прокурор та позивач не повинні доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини. При цьому, суд зауважив, що актом № 2/4-9 від 13.12.2019 встановлено факт здійснення відповідачем скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець надлишків зворотних вод 4 294 000 м3 за період з 28.01.2019 по 28.02.2019 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44 48 49 Водного кодексу України. Водночас відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснення у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу вчинялось не з вини водокористувача.

2.5. Місцевий суд визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що у такий спосіб (здійснення скиду) ними виконувалося розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р, оскільки зазначене розпорядження не носить зобов`язального характеру для відповідача, а має рекомендаційний характер для скидання надлишків із ставка-накопичувача з метою запобігання виникненню аварійної ситуації.

З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку, що вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 3 154 574,10 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

3. Постановою від 23.11.2021 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Кривбасшахтозакриття" залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 залишив без змін (том 3, а. с. 185 - 193).

3.1. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до положень статей 44 та 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, який видається уповноваженим на це державним органом, а Кабінет Міністрів України відповідно до положень статті 14 Водного кодексу України наділений повноваженнями надавати дозвіл на аварійне скидання забруднених вод. Тому здійснення скидання відповідачем надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" не звільняє відповідача від обов`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, відповідно до якого розпорядження Кабінету Міністрів України не входить до переліку дозвільних документів.

3.2. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині наявності у суб`єкта господарювання відповідних дозвільних документів здійснено екологічною інспекцією в межах своїх повноважень. Так, судом встановлено, що Державною екологічною інспекцію України в період з 09.12.2019 по 03.12.2019 проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" здійснюється спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування. Також за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією України складено відповідний акт № 2/4-9 від 13.12.2019, відповідно змісту якого встановлено факт здійснення відповідачем скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець надлишків зворотних вод - 4294000 м3 за період з 28.01.2019 по 28.02.2019 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44 48 49 Водного кодексу України.

3.3. Суд зауважив, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 (із змінами та доповненнями). При цьому суд зауважив, що навіть у випадку аварійного скиду, без дозволу, нараховується плата на підставі цієї Методики, тому заперечення відповідача щодо неправомірності здійснення нарахувань є безпідставними.

3.4. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що невнесення Державною екологічною інспекцією України та її відділом у Дніпропетровській області ДП "Кривбасшахтозакриття" приписів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування за обставин існування законодавчих норм, які це встановлюють, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання таких вимог закону.

3.5. З урахуванням положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та встановленого факту бездіяльності Державної екологічної інспекції України, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з підприємства збитків, заподіяних державі, та не мала на меті вжити в подальшому такі заходи, суд дійшов висновку про дотримання прокурором положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та погодився з обґрунтуванням прокурора про те, що у цьому випадку інтереси держави полягають в охороні навколишнього природного середовища, раціональному використанні природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, як невід`ємної умови сталого економічного та соціального розвитку України. При цьому, за рахунок стягуваних до спеціальних фондів коштів, одержаних в рахунок відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу, фінансуються, зокрема, й видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища, відповідно до статей 42, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини третьої статті 29, статті 69-1 Бюджетного кодексу України тощо.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ДП "Кривбасшахтозакриття" 14.01.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 904/2078/21.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2078/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2022.

6. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2078/21 за касаційною скаргою ДП "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 904/2078/21, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ДП "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 відбудеться 29.03.2022 об 11:00.

6.1. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з чим 29.03.2022 розгляд касаційної скарги у справі № 904/2078/21 не відбувся.

6.2. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

6.3. Враховуючи викладене, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про призначення касаційної скарги Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 904/2078/21 до розгляду на іншу дату у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

7. Ухвалою від 13.04.2022 Верховний Суд розгляд касаційної скарги ДП "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 904/2078/21 призначив на 14.06.2022, 12:00.

8. Від Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчика Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокурор просив касаційну скаргу ДП "Кривбасшахтозакриття" залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

9. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (14.06.2022) від ДП "Кривбасшахтозакриття" надійшла заява про відкладення розгляду справи. Колегія суддів, обговоривши в судовому засіданні вказану заяву, з урахуванням думки представника Офісу Генерального прокурора, прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення і вважала за можливе розгляд справи здійснити у раніше визначену дату.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 904/2078/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ДП "Кривбасшахтозакриття")

11. Скаржник аргументував необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні щодо визнання Державною екологічною інспекцією України факту відсутності умов та механізму видачі дозволу на спеціальне водокористування по скиду шахтних вод в річку Інгулець для ДП "Кривбасшахтозакриття", про що зазначено у Протоколі міжвідомчої наради з питань вирішення проблеми скидання надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова у річку Інгулець від 14.07.2021, оскільки такий протокол не був предметом дослідження у справі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №904/4941/20.

11.1. Скаржник, з посиланням на постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20, від 02.02.2021 у справі № 908/125/18, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17, від 10.04.2018 у справі № 923/771/16, зазначив, що на позивача покладається обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності поведінки та причинний зв`язок із заподіяною шкодою. При цьому, скаржник звернув увагу, що доказів заподіяння збитків, настання негативних наслідків у вигляді забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля, позивачами не надано. Крім того, виконання чинного розпорядження КМУ №1096-р, не може вважатись протиправною поведінкою скаржника; на думку скаржника, ухвалюючи судові рішення, судами не було досліджено чи мало місце порушення вимог Індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в межвегетаційний період 2019-2020 років, який був предметом контролю позапланового заходу.

11.2. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 826/540/16, від 08.06.2021 у справі № 640/4984/19, від 27.04.2021 у справі № 420/1487/19.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 11 - 11.2. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення збитків з ДП "Кривбасшахтозакриття" за здійснення спеціального у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 водокористування без дозвільних документів.

Здійснюючи перегляд оскаржуваних рішень в касаційному порядку, Верховний Суд враховує таке.

16. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 14 Водного кодексу України, до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах.

17. Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р (далі - Розпорядження), з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено до 1.03.2020 скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.

18. Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

19. Частиною першою статті 47 Водного кодексу України унормовано, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

20. Водночас, згідно з частинами першою, другою статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

21. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

22. Частиною першою статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев`ята статті 44 Водного кодексу України).

23. Відповідно до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а пунктом 17 Правил передбачено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

23.1. Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод, що передбачено пунктом 1 цих Правил.

24. Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/8682/16, від 09.09.2021 у справі №904/4941/20.

Щодо суті касаційної скарги

25. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Кривбасшахтозакриття" є суб`єктом спеціального водокористування, яке в свою чергу, відповідно до Водного кодексу України, здійснюється виключно за дозволом на спеціальне водокористування.

26. Системний аналіз викладених вище положень законодавства з урахуванням встановлених судами обставин справи щодо здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 скидання зворотних вод у річку Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування свідчить, що суди попередніх дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків на суму 3 154 574,10 грн. за порушення відповідачем законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

27. Судова колегія вважає правильною позицію судів попередніх інстанцій, відповідно до якої здійснення скидання надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" не звільняє відповідача від обов`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.

28. Доводи скаржника, викладені у пункті 11.1. описової частини цієї постанови про невстановлення наявності у діях ДП "Кривбасшахтозакриття" усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

28.1. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

28.2. Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

29. Також є правильними висновки попередніх судових інстанцій про те, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

29.1. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

29.2. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

29.3. Судова колегія звертає увагу, що зібрані у справі докази підтверджують порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період з 28.01.2019 по 28.02.2019, що зафіксовано в акті перевірки. Скаржником встановлені у акті перевірки порушення в порядку, передбаченому положеннями 74 76 - 77 ГПК України, не спростовано, що в свою чергу надає можливість притягнення відповідача до відповідальності у відповідності до статті 1166 ЦК України (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/739/19, від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20).

30. Доводи касаційної скарги про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20 є необґрунтованими з огляду на таке.

31. Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20, розгляд зазначеної справи здійснювався за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, на суму 2 534 223,10 грн., з яких позивач просив стягнути 760 266,93 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% стягнень; 506 844,62 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень; 1 267 111,55 грн. - до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області. Позов мотивовано здійсненням ДП "Кривбасшахтозакриття" скиду надлишків зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування. При цьому позов подано прокурором, оскільки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.

31.1. Також зі змісту зазначеної постанови вбачається, що підставою для стягнення з відповідача збитків на суму 2 534 223,10 грн. за порушення відповідачем законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів було зумовлене встановленими обставинами щодо здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 скидання зворотних вод у річку Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування.

31.2. Отже, предмет позову, встановлені судами обставини та суб`єктний склад у справі № 904/4941/20 та у цій справі є тотожними, а відтак відсутні підстави для відступу від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 904/4941/20.

31.3. При цьому, доводи щодо встановлених на підставі дослідження Протоколу міжвідомчої наради з питань вирішення проблеми скидання надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова у річку Інгулець від 14.07.2021 обставин Верховним Судом не приймаються, оскільки такі доводи зводяться до вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу та додаткової перевірки доказів, що не входить до повноважень Верховного Суду відповідно до положень статті 300 ГПК України.

32. Верховний Суд звертає увагу, що скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, в якому встановлюється граничний обсяг скидання забруднюючих речовин. Разом з тим, скаржником факт відсутності такого дозволу не заперечувався та в порядку, передбаченому положеннями статті 74 76 - 77 ГПК України, не спростований.

33. Верховний суд звертає увагу на помилковість доводів скаржника щодо необхідності застосування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 826/540/16, від 08.06.2021 у справі № 640/4984/19, від 27.04.2021 у справі № 420/1487/19.

33.1. Системний аналіз змісту зазначених постанов дає підстави для висновку про те, що такі рішення прийняті судами адміністративної юрисдикції, а предметом судового розгляду було не стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів за відсутності відповідної ліцензії, а визнання дій органів державної екологічної інспекції протиправними та скасування прийнятих ними приписів.

33.2. Отже, правові висновки у зазначених скаржником постановах є нерелевантними до правовідносин, які виникли у цій справі з огляду на інший суб`єктний склад, предмет, встановлені судами обставини та правове регулювання.

34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

34.1. Суд касаційної також звертає увагу на висновки, зроблені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

34.2. У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій. При цьому, наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судами обставини та щодо оцінки наявних в матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих місцевим та апеляційним судом рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

36. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

37. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДП "Кривбасшахтозакриття" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Судові витрати

39. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В.Васьковський