№ 904/2137/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 904/2137/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Євстигнеєва Н.М.)

від 04.01.2024

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Євстигнеєва Н.М.)

від 18.01.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.)

від 26.09.2024

у справі № 904/2137/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович

про визнання недійсними довіреності, рішення загальних зборів учасників та нової редакції статуту,

за участю представників учасників справи:

позивача - Тарикіна І.Д., Мартинюк Ю.С.

відповідача 1 - Чулінін Д.Г.

відповідача 2 - Омельченко Д.В.

відповідача 3 - не з`явилися

відповідача 4 - не з`явилися

відповідача 5 - не з`явилися

відповідача 6 - не з`явилися

третьої особи ОСОБА_6 - не з`явилися

третьої особи приватного нотаріусу Кота Б.А. - Базюкевич Є.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

визнати недійсною довіреність від 09.03.2023, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213, виданою на ім`я Бондаренко Леоніда Петровича як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента"(Код ЄДРПОУ 35052859);

визнати недійсним рішення №09-03/2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023;

визнати недійсною нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента".

1.2. Позовна вимога про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023 мотивована тим, що учасниками ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" не приймалось будь-яких рішень, якими б надавались відповідні повноваження ОСОБА_7 , як представнику ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", для участі в загальних зборах ТОВ "НМВО "Бента". Таким чином, ОСОБА_7 приймав участь в загальних зборах ТОВ "НМВО "Бента" та голосував на підставі довіреності, яка є недійсною з підстав відсутності акта (рішення) ТОВ "Фірма "Порт ЛТД" щодо голосування по порядку денному загальних зборів учасників ТОВ "НМВО "Бента".

Вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НМВО "Бента" обґрунтована тим, що в частині звільнення директора ОСОБА_8 та призначення директором ОСОБА_9 , ОСОБА_4 не мала права як опікун майна ОСОБА_1 та ОСОБА_5 голосувати замість останніх при прийняті відповідного рішення за відсутністю на це повноважень, а відтак рішення прийнято не одноголосно, що є порушенням пункту 5.3 статуту ТОВ "НМВО "Бента". За переконанням позивача частина третя статті 44 Цивільного кодексу України надає право опікуну особи, зниклої безвісти за особливих обставин управляти майном в інтересах такої особи, а не використовувати право в управлінні товариством, яке дає частка в статутному капіталі, оскільки таке право участі (право управління) нерозривно пов`язане з особою.

Вимога про визнання недійсним статуту є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "НМВО "Бента".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення №09-03/2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023; визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", що була затверджена рішенням №09-03/2023 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента". У задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Борисом Анатолійовичем, за реєстровим №213, виданою на ім`я ОСОБА_7 , як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" відмовлено. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивачки про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 09.03.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню виходячи з того, що дії ОСОБА_4 як опікуна над майном ОСОБА_1 виявились такими, що порушили корпоративні права останньої, за висновком суду опікун на майном діяла не в інтересах позивачки, тобто недобросовісно. Крім того, у зв`язку із визнанням судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 09.03.2023, яким затверджено нову редакцію статуту, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання недійсним статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням від 09.03.2023, що призведе до реального відновлення корпоративного права позивачки, яке порушене.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання довіреності від 09.03.2023, недійсною, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає, оскільки видача довіреності ґрунтувалась на новому статуті ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", затвердженому рішенням загальних зборів від 08.03.2023, які є чинними.

Також місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 у справі № 904/2137/23 заяву приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" на користь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

2.4. Розподіляючи витрати приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича, суд першої інстанції, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; дійшов висновку за можливе не розподіляти всю заявлену до стягнення суму правничої допомоги та стягнути з позивача та відповідача-1 на користь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича 5 000,00 грн та відповідно 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

2.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 у справі №904/2137/23 залишено без змін.

2.6. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту, як похідної вимоги, погодився із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зазначених вимог, виходячи з того, що звернення до правоохоронних органів із заявою про розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та зверненням до нотаріуса та отримання свідоцтв про опіку над майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було вчинено саме з метою зміни директора товариства, внесення змін до статуту, шляхом викладення його в новій редакції, оскільки без згоди позивачки, ОСОБА_1 , призначення директором ОСОБА_9 є неможливим.

Залишаючи без змін додаткове рішення, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кота Бориса Анатолійовича щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з наданням останньому правничої допомоги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №904/2137/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції, рішення та додаткове рішення, та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України внаслідок підписання позовної заяви особою без права її підписувати.

3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" визначило пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Підставою касаційного оскарження товариство зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 817/66/16 (щодо застосування статей 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"); від 17.06.2021 у справі № 910/2478/20 (щодо застосування статей 16 20 Цивільного кодексу України); від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 (щодо застосування частини шостої статті 13 та частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України).

3.5. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.8. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судові рішення попередніх інстанцій ухвалено з порушенням пункту 1 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (справу розглянуто неповноважним судом) та пункту 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи).

3.9. Товариство зазначило, що справу розглянуто і вирішено в апеляційній інстанції неповноважним складом суду, який необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про огляд та дослідження нових доказів зловживання позивачем правом на позов, а в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції без урахування викладених для подібних правовідносин висновків у наведених постановах Верховного Суду про вичерпний перелік випадків допустимості за статтею 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" усної форми договору про надання правової допомоги адвоката, від чого Велика Палата і Касаційний господарський суд ще не відступали, помилково застосував правила статті 26 цього Закону внаслідок необґрунтованого відхилення заяви відповідача про обставини відсутності укладеного позивачем договору з адвокатом та перевірку підстав наділення представника позивача правом підпису і подання позовної заяви, які мають значення для усунення процесуальних перепон на шляху ухвалення рішення по суті, як такого, і для правильного вирішення справи у підсумку.

3.10. Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №904/2137/23, з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" та просить скасувати оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у позові.

3.11. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.12. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, товариство зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (щодо застосування статей 96-1 116 Цивільного кодексу України, статті 64-1 Господарського кодексу України), від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 (щодо застосування статті 13 Цивільного кодексу України).

При цьому також посилається на постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/15796/15, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13.

3.13. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.14. Зазначаючи підставою пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання тлумачення статті 246 Цивільного кодексу України після кодифікації частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України у відносинах видачі асоційованою юридичною особою з домінуючим вирішальним впливом довіреності на право участі і голосування на загальних зборах учасників залежного господарського товариства.

3.15. У відзиві ОСОБА_1 заперечила проти вимог та доводів касаційної скарги ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" мотивуючи його тим, що зазначене товариство не оскаржувало рішення до суду апеляційної інстанції, що виключає можливість подання ним касаційної скарги; заперечує доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України, посилаючись на правові позиції, викладені у справах № 906/908/21, № 911/321/23 та № 906/907/21.

Також у відзиві ОСОБА_1 заперечила проти вимог та доводів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА", мотивуючи його тим, що в судовому засіданні в суді першої інстанції приймали спільну участь адвокат Мартинюк Ю.С. та позивач ОСОБА_1 , що є очевидним доказом існування належних повноважень адвоката і схвалення його дій, включаючи подання позову; визначення підставою пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованою, оскільки постанови, на які посилається скаржник є незастосовними до даних правовідносин.

3.16. ТОВ Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" подало до Суду додаткові пояснення, якими скаржник просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

3.17. Позивачка, в свою чергу, також подала до Суду додаткові пояснення, підтримавши тим самим доводи, викладені у відзивах.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" затверджено рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.09.2021 (нова редакція).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.09.2023 учасниками ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" є:

ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" (якому належить частка у розмірі 23 400 636,00 грн, що становить 99,96% статутного капіталу ТОВ "НМВО "Бента" та відповідає 99,96% голосів), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (володіють по 0,008% голосів кожен).

Директором ТОВ "НМВО "Бента" станом на 09.03.2023 була ОСОБА_8 .

Рішенням загальних зборів учасників № 07-09/2021 від 07.09.2021 затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" (нова редакція).

Засновниками ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" - 97% статутного капіталу, що складає 3 977,00 грн; ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (володіють по 0,6% голосів кожен).

Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які володіють часткою у статутному капіталі товариства по 60 000,00 грн кожен, що відповідає 20% голосів у кожного учасника товариства.

Зі змісту наведеного убачається, що ОСОБА_1 є учасником:

- ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" (з часткою у статутному капіталі 0,008%);

- ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" (з часткою у статутному капіталі 0,6%),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" (з часткою у статутному капіталі товариства 20%).

До приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А., 07.03.2023, звернулася ОСОБА_4 з письмовими заявами, в яких зазначала, що з 24.02.2022 зник її брат - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сестра - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В тексті заяв ОСОБА_4 зазначає, що під час повномасштабного вторгнення країни-агресора, ОСОБА_5 разом зі своєю сестрою - ОСОБА_1 та приватним перевізником їхала з м. Києва до АР Крим та до теперішнього часу не повернулися, а також, що вони є особами зниклими безвісно за особливих обставин, на підтвердження чого заявницею було надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.02.2023, номер кримінального провадження: 12023231040000298.

Також Тарикіною Марією нотаріусу було подано заяви про призначення її опікуном над майном осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , надання повноважень щодо управління їх майном в їх інтересах.

07.03.2023 нотаріусом було видано свідоцтво про призначення опікуна над майном осіб, які зникли безвісно за особливих обставин. Опікуном призначено ОСОБА_4 , реєстровий номер 173.

29.03.2023 приватний нотаріус Кот Б.А. постановив: припинити опіку над майном ОСОБА_1 на підставі її заяви та винести постанову про припинення опіки; зобов`язати опікуна ОСОБА_4 повернути нотаріусу виданий примірник свідоцтва опікуна протягом п`яти днів з моменту припинення опіки.

08.03.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" з порядком денним:

- про дострокове припинення повноважень директора ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" ОСОБА_8 ;

- про призначення директором ТОВ ОСОБА_9 ;

- про зміну місцезнаходження товариства;

- про внесення змін до статуту ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" та затвердження його в новій редакції;

- про внесення змін до відомостей про ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", що містяться в ЄДР.

На загальних зборах 08.03.2023 прийняті наступні рішення, оформлені протоколом № 08-03/2023 від наведеної дати:

- звільнити ОСОБА_8 з посади товариства з 08.03.2023 (перше питання);

- призначити на посаду директора товариства ОСОБА_9 (друге питання);

- змінити місцезнаходження товариства на наступне: АДРЕСА_1 (третє питання);

- викласти статут товариства у новій редакції, затвердити та підписати нову редакцію (четверте питання);

- директору подати документи для проведення реєстрації змін (п`яте питання).

В преамбулі протоколу № 08-03/2023 від 08.03.2023 зазначено, що на зборах були присутні:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД" - 96,86% статутного капіталу, що складає 3 977,00 грн статутного капіталу, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 08.03.2023, за реєстровим № 198, діяв ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія ОСОБА_11 , від 22.11.2022 № 14891, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія ОСОБА_11 , від 22.11.2022 № 14895, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 0,6%;

- ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діяла ОСОБА_4 , повноваження, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

- ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 0,6%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діє ОСОБА_4 , повноваження, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

Наступного дня, 09.03.2023, відбулися загальні збори учасників ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" з порядком денним:

- про надання повноважень на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента", учасником якого є ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова";

- про видачу довіреності уповноваженому на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента", учасником якого є ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова".

На цих зборах, як зазначено в протоколі № 09-03/2023, були присутні:

- ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14891, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія ОСОБА_11 , від 22.11.2022 № 14895, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 20%;

- ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діяла ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

- ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 20%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діяла ОСОБА_4 , повноважень, що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

На загальних зборах 09.03.2023 прийняті рішення:

- надати повноваження на участь у загальних зборах учасників ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_7 , з правом голосувати від імені ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" та приймати рішення по будь-яким питанням порядку денного загальних зборів (перше питання);

- надати довіреність від імені ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова" на ОСОБА_7 з правом представляти інтереси ТОВ перед іншими засновниками (учасниками) в ТОВ "НМВО "Бента", перед державними або приватними нотаріусами, перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в територіальних управліннях юстиції їх відділеннях та підпорядкованим їм службам, в тому числі, але не виключно з питань:

участі в обговоренні між засновниками (учасниками) необхідності внесення змін та доповнень до установчих документів та/або проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР; прийняття участі в загальних зборах засновників (учасників) Товариства; без права розпорядження (продажу) від імені довірителя належної йому частки в статутному капіталі товариства.

09.03.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ "НМВО "Бента" з порядком денним:

- про дострокове припинення повноважень директора ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_8 ;

- про призначення директором ТОВ "НМВО "Бента" ОСОБА_9 ;

- про внесення змін до статуту ТОВ "НМВО "Бента" та затвердження його в новій редакції;

Оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників №09-03/2023 від 09.03.2023 було:

- звільнено ОСОБА_8 з посади директора товариства з 09.03.2023 (перше питання);

- призначено на посаду директора товариства ОСОБА_9 з 10.03.2023;

- викладено статут товариства у новій редакції, затверджено та підписано нову редакцію статуту (третє питання);

- зобов`язано директора подати документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в ЄДР (четверте питання).

Як зазначено в протоколі № 09-03/2023 від 09.03.2023, на зборах 09.03.2023 були присутні:

- ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", яке є учасником ТОВ "НМВО "Бента" з часткою 99,96% статутного капіталу, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим №213, діяв ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія Фейдян А.Л., від 22.11.2022 № 14891, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якого на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом територіальної контори Ширакський марз Республіки Вірменія ОСОБА_11 , від 22.11.2022 № 14895, діяла ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_4 , частка в статутному капіталі складає 0,008%;

- ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якої в статусі опікуна та управителя майна діяла ОСОБА_4 , що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 173;

- ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі складає 0,008%), від імені та в інтересах якого в статусі опікуна та управителя майна діяла ОСОБА_4 , що ґрунтуються на Свідоцтві опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідченому ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 07.03.2023, за реєстровим № 177.

Протокол загальних зборів учасників товариства № 09-03/2023 від 09.03.2023 підписано усіма учасниками товариства та посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим № 214, 215, 216, 217, 218, 219.

В матеріалах справи наявна довіреність від 09.03.2023, якою ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", в особі директора ОСОБА_9 , уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси товариства, як засновника (учасника) в ТОВ "НМВО "Бента" перед іншими засновниками, перед державними або приватними нотаріусами, перед державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в територіальних управліннях юстиції, їх відділеннях та підпорядкованим їм службам, в тому числі, але не виключно з питань:

участі в обговоренні між засновниками (учасниками) необхідності внесення змін та доповнень до установчих документів та/або проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР; прийняття участі в загальних зборах засновників (учасників) товариства; без права розпорядження (продажу) від імені довірителя належної йому частки в статутному капіталі товариства.

Для виконання повноважень, передбачених цією довіреністю, представник має право брати участь у загальних зборах учасників товариства, що будуть відбуватися впродовж терміну дії цієї довіреності, приймати участь в обговоренні порядку денного, ставити будь-які питання на обговорення та голосування, брати участь в голосуванні з будь-яких із запропонованих до розгляду питань з порядку денного на свій розсуд, з правом проставляння підпису, приймати рішення від імені довірителя як учасника (засновника) товариства з будь-яких питань із вказаним вище обсягом повноважень; підписувати будь-які заяви, установчі документи тощо.

Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кот Б.А. 09.03.2023, за реєстровим №213.

ОСОБА_1 просить визнати:

- недійсною довіреність від 09.03.2023, видану на ім`я ОСОБА_7 , як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", яке є учасником ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента";

- недійсним рішення № 09-03/22023 загальних зборів ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023;

- визнати недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента", яка затверджена рішенням загальних зборів від 09.03.2023.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова", звертаючись із касаційними скаргами, підставою касаційного оскарження зазначили пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважають, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

5.4. Положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовано на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України; пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15, від 06.09.2017 у справі №910/3040/16, від 13.09.2017 у справі №923/682/16 тощо);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі №760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах №305/1180/15-ц і №369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах №308/6914/16-ц, №569/1651/16-ц та №372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі №697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі №648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц тощо).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

5.5. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (стаття 35 Закону України "Про господарські товариства").

Частиною другою статті 97 Цивільного кодексу України передбачено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

За приписами статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Як визначено статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У відповідності до положень частин першої та другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, участь в управлінні товариством, є один з елементів змісту корпоративного права, реалізація якого відбувається через участь в роботі вищого органу товариства - загальних зборах учасників, а стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на загальних зборах учасників товариства 09.03.2023 позивачка не брала участі та відповідно не голосувала за прийняття спірних рішень.

Відповідно до приписів статті 96-1 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів учасників) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 44 Цивільного кодексу України на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, приймає виконання цивільних обов`язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов`язані утримувати. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Частина третя статті 44 Цивільного кодексу України надає право опікуну особи, зниклої безвісти за особливих обставин управляти майном в інтересах такої особи.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 Цивільного кодексу України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для видання ОСОБА_4 Свідоцтв опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 07.03.2023 за реєстровим номером №173 та №177, стало звернення до правоохоронних органів гр. ОСОБА_13 , яка, відповідно до матеріалів кримінального провадження №1202323104000298, є довіреною особою ОСОБА_4 .

ОСОБА_13 у заявах від 19.01.2023 та від 14.02.2023 просила оголосити у розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як осіб, що зникли безвісно за особливих обставин.

07.03.2023 саме ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Кот Б.А. із відповідною заявою та отримала свідоцтва про опіку над майном.

09.03.2023 було прийняте оскаржуване рішення №09-03/2023 загальних зборів учасників ТОВ "НМВО "Бента" та призначено директором товариства ОСОБА_9 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дізнавшись, що їх оголошено у розшук та видані свідоцтва на опіку над їх майном невідкладно звернулись до правоохоронних органів та нотаріуса із відповідними заявами.

Постановами приватного нотаріуса Кот Б.А. від 29.03.2023 було припинено опіку над майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також на підставі їх заяв закрито кримінальне провадження №1202323104000298 по їх розшуку.

З огляду на встановлені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що звернення ОСОБА_14 до правоохоронних органів із заявою про розшук ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та зверненням ОСОБА_4 до нотаріуса та отримання нею свідоцтв про опіку над майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було вчинено саме з метою зміни директора товариства, внесення змін до статуту, шляхом викладення його в новій редакції, оскільки без згоди позивачки, ОСОБА_1 , призначення директором ОСОБА_9 є неможливим.

Відповідно до пункту 4.2.5 статуту саме до компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень директора, встановлення розміру його винагороди. І рішення з цього питання приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (пункт 5.3 статуту).

Отже за встановленими обставинами, суди дійшли висновку, що дії ОСОБА_4 як опікуна над майном ОСОБА_1 виявились такими, що порушили корпоративні права вказаної особи. Таке порушення корпоративних прав ОСОБА_1 полягає в тому, що вона втратила контроль над прийняттям рішень учасниками, які вимагали одностайного голосування; позивачка була позбавлена права бути обізнаною про скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, приймати участь у загальних зборах, знайомитись з порядком денним зборів, вносити свої пропозиції до порядку денного, брати участь в обговоренні і голосуванні з винесених на розгляд питань, тобто її незаконно обмежено у праві на участь в управлінні товариством.

Крім зазначеного, суди дійшли висновків про задоволення вимоги про визнання недійсним статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням від 09.03.2023.

5.6. Проаналізувавши зазначені скаржником постанови Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо посилання ТОВ "НМВО "Бента" на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 910/2478/20 щодо застосування статей 16 20 Цивільного кодексу України.

У справі № 910/2478/20 про визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку були проведені з порушенням вимог статей 6, 9, 10, 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктів 6, 7 розділу ІІІ статуту Об`єднання, оскільки у зборах та у прийнятті рішень брали участь особи, які не є співвласниками будинку, листки письмового опитування були оформленні неналежним чином у частині зазначення дати голосування. Також позивач послався на те, що прийняте на зборах рішення про обрання головою правління Об`єднання суперечить статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 13 розділу ІІІ статуту Об`єднання, оскільки обраний голова правління не є співвласником зазначеного багатоквартирного будинку. Верховний Суд, погоджуючись із висновками судів обох інстанцій про відмову у задоволенні позову, з поміж іншого також погодився, що у судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні статті 20 Господарського кодексу України.

Натомість у справі, що переглядається, було заявлено вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів, а не протоколу, як помилково зазначає скаржник.

Щодо посилання скаржників на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 щодо застосування частини шостої статті 13 та частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України.

У справі № 909/1154/21 про визнання недійсним рішення загальних зборів, позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, а саме позивачка стверджувала, що вона не була повідомлена про дату, час, місце та порядок денний загальних зборів учасників товариства, що є порушенням пунктів 6.1.1, 12.1.1, 12.1.11 статуту цього товариства та порушенням її корпоративних прав на участь в управлінні справами. Верховний Суд погодився із висновками судів обох інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши при цьому, що самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників господарського товариства про надання згоди на укладення іпотечного договору щодо передачі майна товариства в іпотеку, про внесення змін і доповнень до іпотечного договору, про підтвердження повноважень директора не стосуються та не порушують прав позивачки на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством.

Тоді як у справі, що переглядається, спірні рішення стосувалися зміни директора товариства та внесення змін до статуту, шляхом викладення його в новій редакції.

Також ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків викладених у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 щодо застосування статей 96-1 116 Цивільного кодексу України, статті 64-1 Господарського кодексу України.

У справі №923/876/16 про визнання недійсними рішень загальних зборів та змін до статуту, визнання права власності, позовні вимоги обґрунтовані порушенням установленого законодавством і статутом товариства порядку скликання та проведення загальних зборів учасників цього товариства, відсутності у представника позивача повноважень на голосування та зазначав про незаконне позбавлення його частки. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначав, що суди не надали оцінки доводам позивача про те, що представник позивача на загальних зборах є одночасно й учасником іншого товариства, яке внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень загальних зборів стало учасником відповідача, а також про те, що позивач не отримував повідомлення про проведення цих зборів. Крім того, суд касаційної інстанції встановив, рішення господарського суду у цій справі безпосередньо стосується прав та обов`язків певних осіб, які не є стороною у справі. За таких умов суд мав залучити їх до участі у справі, однак не вчинив зазначену процесуальну дію, що призвело до порушення норм процесуального права і є безумовною підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на зазначені вище справи з огляду на те, що рішення у цих справах прийняті за інших фактичних обставин, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами.

Стосовно посилання у касаційній скарзі ТОВ "НМВО "Бента" на те, що судами під час ухвалення судових рішень у справі не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 817/66/16 щодо застосування статей 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зазначаючи при цьому, що суд мав залишити позовну заяву без розгляду, оскільки на момент видачі ордеру договору про надання правової допомоги адвокатом Мартинюк Ю.С. скоріше у письмовій формі належним чином укладеним не був, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Судом встановлено, що до позовної заяви долучено ордер адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни, який містить посилання на договір про надання правничої допомоги.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначав, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №320/5420/18 усунула відмінності в практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера. Повноваження адвоката як представника можна підтвердити оригіналом ордера або довіреності, а також їх копіями, засвідченими у визначеному законом порядку.

Тобто ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. У разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.

В ордері адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни відсутні будь-які застереження щодо повноважень представника, зокрема, щодо підписання позовної заяви.

У справі №817/66/16 предметом спору було визнання протиправними та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Суд у зазначеній скаржником справі не досліджує питання щодо достатності наданого ордеру для підтвердження повноважень адвоката в судовому засіданні, однак вирішує питання про те, чи є неукладання договору про надання правової (професійної правничої) допомоги дисциплінарним порушенням.

Посилання на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/15796/15 (про визнання протиправними дій реєстратора), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (про визнання протиправними дій правління НБУ, скасування постанови), від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 (про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників підприємства про обрання виконавчого комітету), не беруться до уваги, оскільки спірні правовідносини вочевидь не є подібними до зазначених скаржником.

5.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" також зазначило підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання тлумачення статті 246 Цивільного кодексу України після кодифікації частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України у відносинах видачі асоційованою юридичною особою з домінуючим вирішальним впливом довіреності на право участі і голосування на загальних зборах учасників залежного господарського товариства.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Положення пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі статтею 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивач звернулася із позовом, в якому визначила три вимоги: визнання недійсною довіреність від 09.03.2023, виданої на ім`я ОСОБА_7 ; визнання недійсним рішення №09-03/2023 загальних зборів учасників ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" від 09.03.2023 та визнання недійсною нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента".

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 у справі №904/2137/23, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнано недійсним рішення №09-03/2023 загальних зборів учасників; визнано недійсною нову редакцію статуту товариства; у задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреності від 09.03.2023, виданої на ім`я Бондаренко Леоніда Петровича, як представника ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І.Блискунова", як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "Бента" відмовлено.

Разом з тим, виходячи із вимог та доводів касаційної скарги, скаржник оскаржує судові рішення лише в частині задоволення позовних вимог, що стосуються визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту, які не обґрунтовувалися неналежним представництвом на підставі довіреності. Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреність не є предметом касаційного оскарження.

За наведеного Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника про необхідність касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо тлумачення статті 246 Цивільного кодексу України після кодифікації частини п`ятої статті 245 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

5.8. Посилаючись на підставу касаційного оскарження на пункт 4 частину другу статті 287 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" зазначило, що справу розглянуто і вирішено в апеляційній інстанції неповноважним складом суду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (абз. 2 частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.01.2024 було визначено склад колегії суддів: Мороз В.Ф. (головуючий суддя), Коваль Л.А., Чередко А.Є.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.09.2024, було визначено склад колегії: Мороз В.Ф. (головуючий суддя), Іванов О.А., Чередко А.Є.

Заперечуючи повноважність складу суду та зазначаючи на незмінюваності суддів, скаржник вказує, що заміна одного із суддів викликає вагомі сумніви в тому, наскільки склад суду залишився незалежним від будь-якого впливу.

Разом з тим, як вбачається із протоколу судового засідання від 26.09.2024 за участю представника скаржника Чулініна Д.Г., суддя-доповідач повідомив сторін щодо зміни складу колегії та наявності відводів, на що представником скаржника було повідомлено про відсутність відводів та можливість розглядати справу. Матеріали справи не містять зауваження щодо протоколу судового засідання.

Щодо доводів касаційної скарги з приводу необґрунтованого відхилення клопотань позивача про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За доводами касаційної скарги, скаржник посилається на пункт 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив заяви скаржника про обставини відсутності укладеного позивачем договору з адвокатом та перевірку підстав наділення представника позивача правом підпису і подання позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи за необґрунтованості клопотання відповідача-1, яким останній просив витребувати договір про надання правничої допомоги за яким позивачка уповноважувала адвоката на представництво її інтересів, в тому числі підписання позовної заяви, виходив з того, що долучення копії договору про надання правової допомоги не потрібне, оскільки ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, до того ж ордер адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни містить посилання на договір про надання правничої допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень з боку судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі щодо необґрунтованого відхилення судом апеляційної інстанції клопотань скаржника про витребування доказів не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційна скарга не містить доводів щодо скасування додаткового рішення, за таких підстав у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, оскільки правовідносини у зазначених справах не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" та ТОВ "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" в цій частині.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 236 238 240 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-медичне виробниче об`єднання "БЕНТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр травматології і ортопедії ім. О.І. Блискунова" в інших частинах залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі №904/2137/23 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець