ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/321/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Пільков К.М., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 (головуючий суддя: Кузнецов В.О., судді: Чус О.В., Вечірко І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ"
про стягнення 126 484,80 грн,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ" про стягнення збитків у сумі 126 484,80 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані неякісним виконанням відповідачем робіт за договором підряду від 06.06.2017 за № 260111 та відмовою у гарантійний строк виправити недоліки роботи, у зв`язку з чим позивач відмовився від договору та вимагає відшкодування збитків на підставі положень частини третьої статті 858 Цивільного кодексу України.
1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що жодним положенням Договору №260111 від 06.06.2017 не передбачено забезпечення мережі Інтернет, оскільки за договором йдеться про локальну мережу для обміну інформацією між пристроями, підключеними до цієї мережі.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2019 у справі №904/321/19 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено у повному обсязі.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2019 у справі №904/321/19 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 08.01.2020 (згідно з реєстраційним номером АГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 904/321/19 до Касаційного господарського суду.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 у справі № 904/321/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Пільков К.М., Мачульський Г.М.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 904/321/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" залишено без руху до 17.03.2020 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано доказів сплати судового збору за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
25.02.2020 від скаржника до Касаційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 904/321/19. До клопотання скаржник долучив платіжне доручення № 34134 від 20.02.2020 на суму 3 842,00 грн.
3.4. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
3.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 20.03.2020.
При цьому, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині застосування ст.102 Господарського процесуального кодексу України та ст.853 Цивільного кодексу України.
3.6. Колегія суддів також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
При цьому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4, зокрема щодо можливості продовження встановленого судом процесуальний строк за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Прикінцевими та Перехідними положеннями вказаного Закону встановлено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
3.7. Однак у строк, встановлений вищезазначеним Законом, відповідач не скористався своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подав до суду касаційної інстанції письмового відзиву на касаційну скаргу ТОВ "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА".
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" (скаржник, позивач) просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 904/321/19 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2019.
4.2. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції при аналогічних обставинах справи встановлює інші висновки щодо застосування норм права, ніж у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14 березня 2018 року у справі № 911/2085/17.
Також позивач вказує, що дана господарська справа має виняткове значення для позивача, оскільки позивач витратив досить значні для нього грошові кошти для забезпечення досить важливою функцією власного санаторію - можливістю доступу в приміщеннях санаторію відпочиваючими до мережі Інтернет через локальну мережу Wi-fi. Без даної функції зменшується попит на послуги санаторію та загальна кількість відпочиваючих людей. При цьому, відповідач допускав пряме нехтування обов`язками щодо виконання гарантійного ремонту локальної мережі санаторію, оскільки жодного разу в гарантійний період на підставі повідомлень позивача не обстежив локальну мережу щодо виявлених недоліків, не повідомив про причини виникнення недоліків та порядок їх усунення. При розгляді справи в суді першої інстанції, відповідач зловживав наданими правами з метою затягування розгляду справи шляхом подання суду клопотання про призначення судової експертизи, а в подальшому не оплатив послуг судового експерта, та не з`являвся на наступні судові засідання по цій справі в суді першої інстанції. Тобто, відповідач показав повну зневагу до своїх обов`язків в період гарантійного строку, а суд апеляційної інстанції встановлює відсутність будь-яких доказів наявності причинного зв`язку зі збитками, які були нанесені позивачу.
Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" жодним належним і допустимим доказом не довело порушення відповідачем своїх господарських зобов`язань перед позивачем та наявність причинного зв`язку між діями відповідача та збитками, суперечить дослідженим судом першої інстанції доказам та нормам ст. ст. 614 859 857 858 Цивільного кодексу України, а обов`язок доведення відсутності вини доводиться особою, яка порушила зобов`язання - відповідачем, а не позивачем.
На думку позивача, актом комісії від 11.07.2018 та висновком судового експерта від 23.10.2018 встановлено наявність недоліків виконаних відповідачем робіт в період гарантійного строку - локальна мережа не виконує у повному обсязі функції відповідно до договору, доступ до Інтернет-мережі та наявність Wi-fi у повному обсязі не забезпечується. Наявність вини відповідача та причинного зв`язку у цьому підтверджується незабезпеченням останнім згідно умов Договору в межах гарантійного строку виконання створеною ним локальною мережею функцій у повному обсязі та не усунення ним виявлених недоліків. Відповідач згідно зі ст. 614 ЦК України не довів жодними доказами, що він вчинив всі необхідні дії для забезпечення належного виконання зобов`язань в гарантійний період. Оскільки відповідач не усунув виявлених в межах гарантійного строку недоліків виконаних робіт на підставі вимоги позивача, а також оскільки вказані недоліки є істотними, позивач має право на відшкодування збитків згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК України.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції правомірно встановив факт ухилення відповідача від проведення судової експертизи, що підтверджується наявними матеріалами справи, та застосував ч. 4 ст. 102 ГПК України, оскільки повернення матеріалів з експертної установи було обумовлене саме не проведенням оплати відповідачем вартості судової експертизи, а не наданням технічної документації на обладнання. Про відсутність у сторін договору технічно-експлуатаційної документації на обладнання суд повідомив судового експерта та направив матеріали для продовження проведення судової експертизи.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 06.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ" (далі-Підрядник) укладено Договір підряду №260111 (далі-Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт з "Будівництва локальної мережі санаторію "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" (далі-Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити роботи, зазначені вище, на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).
5.2. Додатком №1 до Договору підряду №260111 від 06.06.2017 сторонами у вигляді Протоколу узгоджено вартість договірної ціни по роботам "Будівництво локальної мережі санаторію "Курорт Орлівщина", що складає 117390,00 грн, в тому числі ПДВ - 19565,00 грн. Протокол містить номенклатуру матеріалів та обладнання, а також найменування робіт, зокрема: технічне рішення по схемі ВОЛС; налаштування обладнання Wi-Fi; монтаж патч-панелі оптичною 19" 1U, SC; монтаж боксу оптичного (зварювання та монтаж); прокладання кабелю тощо.
5.3. Відповідно до п. 3.1 Договору термін виконання робіт за Договором: початок - червень 2017р.; закінчення - липень 2017р.
Згідно з п.4.1 Договору попередню оплату вартості Обладнання, зазначеного у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток №1), Замовник перераховує згідно з рахунком-фактурою, наданим Підрядником протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору. Оплата складає 92070,00 грн, в тому числі ПДВ - 15345,00 грн.
Розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником за фактично виконані роботи, зазначені в Актах про приймання робіт на протязі 5 банківських днів після їх підписання (п. 4.2 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачені обов`язки Підрядника: виконати роботи з використанням ресурсів.
Підрядник за свій рахунок забезпечує гарантійне усунення дефектів, що виникли по його провині, протягом одного року з моменту підписання Акта про приймання робіт за Договором (пп. 5.1.1, 5.1.2 Договору).
Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 7.1 Договору).
5.4. 13.06.2017 на виконання умов Договору, позивач платіжним дорученням №98 сплатив відповідачу попередню оплату за Договором у сумі 92070,00 грн.
5.5. 28 липня 2017 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно з яким Підрядник здав, а Замовник прийняв та зобов`язався оплатити Роботи відповідно до умов Договору.
5.6. Директором ТОВ "Ентхіл" підписано Схему організації зв`язку санаторій "Курорт Орлівщина", в якій зазначено місця розташування обладнання в санаторії позивача.
5.7. Платіжним дорученням №30595 від 20.09.2017 року позивач сплатив відповідачу решту вартості виконаних робіт у сумі 25320,00 грн, виконавши умови з оплати у повному обсязі.
5.8. У зв`язку з відсутністю Wi-Fi в санаторії для відпочиваючих, які стали скаржитися на відсутність цієї послуги, яка була заявлена позивачем при рекламуванні свого закладу, 30.01.2018 Замовник повідомив Підрядника листом №11.0 про проблеми з мережею інтернет та Wi-fi-ресурсом. Цим листом Замовник просив Виконавця усунути недоліки у роботі мережі інтернет та Wi-fi-ресурсу на території ТОВ "САНАТОРІЙ "Курорт Орлівщина".
Даний лист отриманий відповідачем 13.02.18, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Але на вказану письмову вимогу жодних дій Підрядником вчинено не було.
5.9. Повторно ТОВ "САНАТОРІЙ "Курорт Орлівщина" листом від 13 липня 2018 року № 98 повідомив ТОВ "ЕНТХІЛ" про наявність недоліків (дефектів) виконаних робіт у межах встановленого пунктом 5.1.2. даного Договору гарантійного строку та запропоновано провести огляд виявлених недоліків 20.07.2018 року.
Даний лист отриманий відповідачем 16.07.2018, що підтверджується експрес-накладною №59000350026295. Проте, відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника для участі в обстеженні стану виконаних робіт та виявленні недоліків (дефектів).
5.10. Позивач наказом №90/1 від 11.07.2018 створив комісію у складі заступника генерального директора з загальних питань Дьоміної Н.В., заступника генерального директора з адміністративно-господарської частини Северина В.І., начальника відділу маркетингу та збуту Дубіль О.В. для обстеження виконаних робіт. У зв`язку з відсутністю представника виконавця позивачем у складі створеної комісії було складено 20.07.2018 акт про виявлені недоліки роботи локальної мережі та строки усунення вказаних недоліків по Договору підряду № 260111 від 06.06.2017.
Даним актом встановлено, що локальна мережа, що була предметом виконання робіт на підстав договору №260111 від 06 червня 2017 року, взагалі відсутня та наявне обладнання не забезпечує її наявність.
5.11. Позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення виявлених недоліків (дефектів) виконаних робіт від 23.07.2018 вих. №109 разом із вищевказаним актом, в якій позивач вимагав усунути в строк до 28.07.2018 включно виявлені недоліки (дефекти) в межах встановленого гарантійного строку, а саме: забезпечити роботу з використанням належного обладнання локальної мережі Wi-fi у визначених будівлях, що вказані у договорі підряду (в будівлі адміністрації (пансіонат), в будівлі корпусу 1 (пансіонат), в будівлі їдальні (пансіонат), в будівлі приймальної (пансіонат), в будівлі корпус 4 (пансіонат), в будівлі корпус 3 (пансіонат), в будівлі корпус 2 (пансіонат), в будівлі КЗ "Козацька слобода").
Даний лист отриманий відповідачем поштою 04.09.2018, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП "Укрпошта".
Дана вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.
5.12. 12.09.2018 між позивачем та Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності №04/09 було укладено договір щодо виконання центром експертного дослідження.
23 жовтня 2018 судовим експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голіковою О.В. було складено висновок за результатами проведення експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів.
За висновком судового експерта Голікової О.В. телекомунікаційна мережа "Локальна мережа санаторія "Курорт Орлівщина", виконана відповідно до Договору №260111 від 06 червня 2017 року, не виконує у повному обсязі функції відповідно до договору, доступ до Інтернет-мережі та наявність Wi-fi у повному обсязі не забезпечується.
5.13. Листом від 03.12.2018 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду з вимогою про відшкодування збитків.
Зазначений лист залишився без реагування та задоволення з боку відповідача.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд дійшов висновку, що під час розгляду справи є встановленим факт невідповідності виконаних відповідачем робіт умовам договору, останнім в порядку гарантійних зобов`язань недоліки не усунуто, а тому є правомірною вимога позивача про відшкодування йому витрат, понесених ним внаслідок оплати цієї роботи та замовлення експертних досліджень в порядку ст.853 Цивільного кодексу України.
6.2. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про встановлення під час розгляду справи факту невідповідності виконаних відповідачем робіт умовам договору внаслідок ухилення відповідача від участі в експертизі не підтверджено належними та допустимими доказами.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що під час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" жодним належним і допустимим доказом не довело порушення відповідачем своїх господарських зобов`язань перед позивачем та наявність причинного зв`язку між діями відповідача та збитками.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
7.2. У спірних правовідносинах на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності: наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.
У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
7.3. За правилами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За змістом статей 76,77 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
7.4. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на договорі підряду, який регулюється статтями 837-886 ЦК України.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові;
7.5. Суд першої інстанції зазначив, що зміст умов договору, укладеного між сторонами у справі, свідчить про те, що предметом підряду є будівництво локальної мережі санаторію, що передбачає налаштування обладнання Wi-Fi.
Законодавство України не містить нормативно-правового визначення поняття Wi-Fi.
На сайті https://ru.wikipedia.org › wiki › Wi-Fi, зазначено, що Wi-Fi - це технологія бездротової локальної мережі з обладнанням на основі стандартів IEEE 802.11. Логотип Wi-Fi є торговою маркою Wi-Fi Alliance. Під абревіатурою Wi-Fi (від словосполучення англійською Wireless Fidelity[1], яке можна дослівно перевести як "бездротова прив`язаність") в даний час розвивається ціле сімейство стандартів передачі цифрових потоків даних по радіоканалах. Wi-Fi праціює в безліцензійному частотному діапазоні ISM (2402-2480 МГц).
В силу ч.3 ст.75 ГПК України місцевий господарський суд визнав наведені обставини загальновідомими, а тому такими, що не потребують доказування.
7.6. Отже, дослідивши Додаток №1 до Договору підряду №260111 від 06.06.2017, в якому сторонами узгоджено Протокол, що містить номенклатуру матеріалів і обладнання та найменування робіт, а також зміст Схеми організації зв`язку санаторій "Курорт Орлівщина" (арк.с. 23 Т.1), суд дійшов висновку, що обставини справи та умови договору дозволяють встановити характер та суть завдання від Позивача як Замовника, метою якого було забезпечення відпочиваючих в санаторії доступом до мережі Інтернет через локальну мережу Wi-Fi в усіх корпусах санаторія, їдальні та приймальній санаторія.
Посилання Відповідача на те, що за договором замовлялося будівництво локальної мережі, в той час як мережа Інтернет не носить локального характеру, судом відхилені з огляду на зазначену вище загальновідому інформацію, що таке Wi-Fi.
Суд першої інстанції вказав, що обставини справи свідчать про те, що визначення, яке саме потрібно обладнання для виконання замовлення Позивача, було запропоновано виключно Відповідачем, який взяв на себе відповідні зобов`язання як компетентне та спроможнє підприємство у відповідній галузі.
7.7. В силу ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Статтею 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
7.8. Так, місцевий суд на підставі власної оцінки доказів встановив, що матеріали справи свідчать про те, що після прийняття підрядних робіт від Відповідача і оплативши їх, в подальшому Позивач виявив, що встановлена Відповідачем локальна мережа не виконує функції Wi-Fi на території санаторію, про що одразу сповістив останнього. Відповідач ухилився від встановлення причин цього, тому Позивач створив комісію, склав акт від 20.07.2018 про виявлені недоліки роботи локальної мережі (арк.с. 28-30 Т.1), та замовив експертизу в експертній установі.
Частинами 3 та 4 статті 853 ЦК України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
За висновком експерта Голікової О.В. телекомунікаційна мережа "Локальна мережа санаторія "Курорт Орлівщина", виконана відповідно до Договору №260111 від 06 червня 2017 року, не виконує у повному обсязі функції відповідно до договору, доступ до Інтернет-мережі та наявність Wi-fi у повному обсязі не забезпечується. Вартість послуг експерта з надання цього висновку склала 9094,80грн.
У зв`язку з тим, що висновок експерта не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність відповідно до вимог, встановлених ч.7 ст.98 ГПК України, суд першої інстанції прийняв цей висновок як звичайний письмовий доказ відповідно до ст.93 ГПК України.
7.9. Крім цього, положення статті 853 ЦК України не містять застережень щодо проведення експертизи в порядку судової процедури отримання доказів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 у справі було призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (за виключенням судового експерта Голікової О.В.).
На вирішення експертизи було поставлено наступні запитання:
- Чи в робочому (працездатному) стані знаходиться локальна мережа санаторію "Курорт Орлівщина", яку виконано на підставі Договору підряду №260111 від 06.06.2017р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Орлівщина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ"?
- Яке призначення (технічне, споживче тощо) має обладнання та роботи, які передбачені цим вищевказаним Договором?
- Чи забезпечує без необхідності встановлення додаткового обладнання локальна мережа санаторію "Курорт Орлівщина", яка встановлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ" на підставі Договору підряду №260111 від 06.06.2017р., наявність зони Wi-fi та доступ до інтернет-мережі через Wi-fi у будівлях, зазначених на схемі організації зв`язку санаторію "Курорт Орлівщина" (арк.с. 23)? Якщо ні, що є тому причиною?
7.10. При цьому, обґрунтовуючи дане призначення експертизи суд першої інстанції у вказаній ухвалі зазначив, що саме Відповідач подав клопотання (арк.с. 128-130), в якому просить суд призначити у справі №904/321/19 судову експертизу телекомунікаційних систем та засобів, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Також місцевий суд вказав, що, враховуючи той факт, що ініціатором проведення експертних досліджень є Відповідач, тому авансові витрати з проведення судової експертизи суд покладає саме на останнього.
При цьому, суд касаційної інстанції відмічає, що такі дії суду першої інстанції, крім наведеного фактичного мотивування, повністю відповідають положенням вищевказаної ч.4 ст.853 ЦК України, оскільки відповідач є саме підрядником у спірних правовідносинах.
7.11. Проте, від оплати експертних досліджень Відповідач ухилився, в подальшому повністю відсторонився від участі у справі.
Наслідком цього стало те, що 16.07.2019 справу повернуто від експертної установи до суду без проведення експертизи у зв`язку з тим, що станом на 09.07.2019р. оплата за проведення судової експертизи до Центру не надійшла (арк.с. 213 Т.1).
7.12. Частиною 4 статті 102 ГПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що з урахуванням бездіяльності відповідача щодо виконання покладеного на нього судом обов`язку по авансовій оплаті експертизи та положень вказаної процесуальної норми є усі підстави вважати, що обставини невідповідності виконаних Відповідачем робіт умовам договору є встановленими.
Доводи апеляційного суду, що при визнанні обставин невідповідності виконаних підрядником робіт за спірним договором судом першої інстанції не прийнято до уваги, що нормами статті 102 Господарського процесуального кодексу України регламентується порядок збирання матеріалів для проведення експертизи, прямо спростовуються наведеними положеннями частини 4 вказаної статті, які чітко передбачають відповідні наслідки в разі ухилення учасника справи і від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, крім необхідності подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів.
В даному випадку обов`язок такої участі у вигляді авансової оплати експертизи, як зазначено вище, покладався на відповідача вищевказаною ухвалою місцевого суду як відповідно до дій відповідача, так і положень ч.4 ст.853 ЦК України.
7.13. У зв`язку з тим, що Відповідач не усунув виявлені недоліки у межах гарантійного строку за вимогою Позивача до 28 липня 2018 року, останній відмовився від договору і просить відшкодувати заподіяні йому збитки у розмірі вартості робіт з "Будівництва локальної мережі санаторію "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" та витрат на проведення експертизи.
7.14. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, відшкодування збитків (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим порушенням збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
7.15. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що оскільки під час розгляду справи є встановленим факт невідповідності виконаних Відповідачем робіт умовам договору, останнім в порядку гарантійних зобов`язань недоліки не усунуто, є правомірною вимога Позивача про відшкодування йому витрат, понесених ним внаслідок оплати цієї роботи та замовлення експертних досліджень в порядку ст. 853 ЦК України.
Заперечення Відповідача проти позову місцевим судом вірно відхилені з таких підстав:
- аргументи про те, що ним поставлене якісне обладнання у працездатному стані, не доводять відповідність виконаних ним робіт умовам договору;
- з приводу аргументів про те, що у Позивача залишається змонтоване Відповідачем обладнання, тому його вартість не може бути включена до складу збитків, суд зазначає, що предметом договору є не поставка обладнання, а виконання робіт, ціна яких відповідно до положень ст.843 ЦК України включає до себе витрати підрядника у вигляді вартості використаного обладнання. Також суд першої інстанції погодився із аргументами Позивача, який зазначив, що Відповідач не позбавлений можливості демонтувати і забрати спірне обладнання, яке не забезпечує виконання функції, що замовлялися Позивачем;
- твердження Відповідача про те, що Позивач вносив зміни до змонтованого обладнання, не доводиться належними та допустимими доказами, у тому числі у зв`язку із відмовою Відповідача оплатити проведення судової експертизи.
7.16. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими.
8. Висновки Верховного Суду
8.1. Згідно з п. 4 ч.1 ч ст.308 Господарського процесуального кодексу України:
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині."
Згідно зі ст.312 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):
"Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону".
8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" задовольнити, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 904/321/19 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2019 залишити в силі.
8.3. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842 грн за подання касаційної скарги підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА"
8.4. Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:
"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."
Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст.129 300 301 304 308 312 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 904/321/19 задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 904/321/19 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2019 у даній справі залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТХІЛ" (49017, м.Дніпро, вул.Ногинська, буд. 31, ідентифікаційний код 36496103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ "КУРОРТ ОРЛІВЩИНА" (51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Орлівщина, вул.Лісна, буд. 32, ідентифікаційний код 32286611) 3842 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді К. Пільков
Г. Мачульський