ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/416/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (суддя Кощеєв І.М. - доповідач, судді: Дармін М.О., Чус О.В.)

у справі № 904/416/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут»)

до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»)

про стягнення заборгованості,

за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Полтаваенергозбут» звернулося до суду з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості за спожиту (активну) електричну енергію, нарахування коефіцієнту кредитування, а також нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 зі справи № 904/416/21, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту (активну) електричну енергію у розмірі 64 006 112,35 грн., нарахування коефіцієнту кредитування у розмірі 191 536,05 грн., 3% річних у розмірі 1 071 022,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 198 541,76грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 758 197,65 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

02.12.2021 на примусове виконання рішення суду виданий судовий наказ.

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у березні 2023 року звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, відповідно до якої (скарги) просило суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686.

Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що державний виконавець Фещук О.А. не мала права приймати постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686, з огляду на те, що державний виконавець Сніжинський Т.Є. першим відкрив виконавче провадження № 69275031 за судовим наказом у справі № 904/416/21 щодо боржника - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і в силу приписів частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був виконувати всі наступні дії щодо цього підприємства.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 зі справи № 904/416/21 (суддя Ліпинський О.В.), зокрема, у задоволенні скарги ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання неправомірною та скасування постанови від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686 відмовлено.

Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що 10.03.2023 заступник директора департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видав доручення про передачу державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. виконавчого провадження № 69275031, що перебуває в провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є.; на виконання письмового доручення начальника органу виконавчої служби державний виконавець Фещук О.А. 10.03.2023 прийняла виконавче провадження № 69275031 та постанову про об`єднання наявних в неї на виконанні проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686; за відсутності підстав для висновку про неправомірність дій начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо видачі письмового доручення на передачу виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого, після чого останнім винесена оскаржувана постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене, підстав для задоволення скарги немає.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 зі справи ухвалу суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні скарги ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686, в цій частині ухвалено нове рішення: скаргу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено; скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686; в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ВДВС на користь ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 147,00 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що при винесенні постанови від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686, ВДВС були порушені вимоги частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вказана постанова є неправомірною, а скарга ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на дії державного виконавця обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ВДВС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій з посиланням на неправильне застосування названим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ВДВС, з посиланням на приписи статті 287 ГПК України, зазначав про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, вказував на порушення судом приписів статей 236 312 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» просило Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись, зокрема, на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду

Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 904/416/21, ухвалена за наслідками перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 про розгляд скарги на дії державного виконавця.

При цьому Суд враховує, що в силу приписів частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухваленні оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 904/416/21, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Статтею 18 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2022 за заявою ТОВ «Полтаваенергозбут» державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. відкрито виконавче провадження № 69275031 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 по справі № 904/416/21.

15.02.2023 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. за виконавчим документом - наказом № 904/1326/22, виданим господарським судом Дніпропетровської області 23.12.2022, відкрито виконавче провадження № 71047629 про стягнення коштів з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ».

10.03.2023 заступник директора департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видав доручення «Щодо передачі виконавчих проваджень», згідно з яким, зокрема, з метою належної організації роботи Відділу, у відповідності до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», а саме об`єднання виконавчих проваджень, за якими боржником є ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до зведеного виконавчого провадження, доручив: передати державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. виконавче провадження № 69275031, що перебуває в провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є.; державному виконавцю Фещук О.А. прийняти для подальшого виконання ВП № 69275031.

10.03.2023 державний виконавець Фещук О.А. при примусовому виконанні наказу № 904/416/21, який виданий 02.12.2021 винесла постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686.

Верховний Суд зазначає, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є «судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах», який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Так, статтею 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 343 ГПК України).

Таким чином, за змістом статті 339 ГПК України право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця обмежене випадками, коли такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушуються права та свободи скаржника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2020 в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що: «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Механізм об`єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження регламентований статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» та передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Суд зазначає про те, що Закон України «Про виконавче провадження» є Законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, а Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

На виконання зазначених приписів Закону у пункті 14 розділу III Інструкції передбачено, що в разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Водночас відповідно до частин другої та четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» у разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого. Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктами 3, 5 розділу V Інструкції виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі: хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці; звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця; включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону; утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову.

Суд виходить, зокрема, із принципу обов`язковості виконання судового рішення, мети здійснення судового контролю, сторони виконавчого провадження, якою подано скаргу - боржником у контексті наявності та необхідності спрямованості скарги на захист прав на інтересів сторони виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що письмове доручення заступника директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України «Щодо передачі виконавчих проваджень» передувало подальшому об`єднанню державним виконавцем Фещук О.А. при примусовому виконанні наказу № 904/416/21, який виданий 02.12.2021, виконавчих проваджень щодо боржника.

Суд зазначає про помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції визначеного Законом порядку виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника та механізму й підстав для передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби за письмовим дорученням начальника органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи.

Об`єднання/приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та передача виконавчого провадження є різними (самостійними) процедурами, які пов`язані з рухом виконавчих проваджень в межах одного або між різними органами державної виконавчої служби. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 зі справи № 580/591/20.

Судом апеляційної інстанції не встановлено, а ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як боржником, не доведено порушення його прав самим по собі об`єднанням державним виконавцем Фещук О.А. виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686, що є визначальним у розгляді скарги ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на дії державного виконавця.

Верховний Суд у зазначеному аспекті зазначає, що саме по собі об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686 прав боржника не порушує, оскільки не позбавляє його права у подальшому оскаржувати дії, бездіяльність чи рішення державного виконавця, якщо останні не відповідатимуть законодавству, порушуватимуть права та інтереси боржника. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи № 657/233/14-ц.

Згідно з матеріалами скарги на дії державного виконавця ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» не оскаржувалися дії (рішення) заступника директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про передачу державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. виконавчого провадження № 69275031, що перебуває в провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. Водночас саме за умови такого оскарження підлягають встановленню та дослідженню обставини обґрунтованості/необґрунтованості та відповідності/невідповідності закону, зокрема, приписам статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», дій (рішення) начальника ВДВС про передачу виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 зі справи № 640/19607/18.

Неврахування наведених обставин призвело до помилково скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволення скарги на дії ВДВС, яка (ухвала) відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги ВДВС знайшли своє підтвердження, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволення скарги на дії ВДВС залишити в силі.

Судові витрати

У силу приписів статті 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Витрати ВДВС зі сплати судового збору з касаційної скарги покладаються на ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатом розгляду скарги на дії ВДВС про відмову в її задоволенні, - залишенню в силі.

Судові витрати ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з апеляційної скарги покладаються на назване Підприємство, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволення скарги на дії ВДВС підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 129 300 308 312 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 зі справи № 904/416/21 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 зі справи № 904/416/21 залишити в силі.

4. Стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 2147,20 грн. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова