№ 904/4790/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4790/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

ліквідатор, арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович - особисто,

представник ліквідатора - Попов Д.О., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор (скаржник) - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

представники кредитора - Андріїшина Н.П., адвокат, довіреність № 8444-К-Н-О від 23.10.2021, Куценко О.В., адвокат, довіреність № 5353-К-Н-О від 02.07.2021,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект",

представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 04.08.2021 (щодо кредиторських вимог Корпорації "Інформаційні системи України")

у складі судді: Первушина Ю.Ю.,

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 21.02.2022

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. В травні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме" (далі - ТОВ "Імме", кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).

2. 17.05.2021 рішенням загальних зборів змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 за заявою ТОВ "Імме" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (далі - ТОВ "Монтана-Естейт", боржник).

Визнано грошові вимоги ТОВ "Імме" в розмірі 22 700,00 грн. судового збору (1 черга), 54 000,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 1 200 000,00 грн. суми основного боргу (4 черга).

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 08.11.2021.

Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, інше.

4. Корпорація «Інформаційні системи України» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог в загальному розмірі 896 110,08 грн., що складається з: 785 000,00 грн. суми основного боргу, 78 591,72 грн. - інфляційні збитки, 32 518,36 грн. - 3% річних та 4 540,00 грн. судового збору

5. Заява мотивована невиконанням боржником умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 визнані грошові вимоги Корпорації "Інформаційні системи України" (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 24737811) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) в розмірі 4 540,00 грн. (1 черга) та 896 110,08 грн. (4 черга).

7. Ухвала господарського суду мотивована обґрунтованістю заявлених грошових вимог, які підтверджені первинними документами.

8. Під час розгляду заяви Корпорації "Інформаційні системи України" судом встановлено:

8.1. 29.05.2019 між Корпорацією "Інформаційні системи України" (надалі - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (надалі - сторона 2) укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

8.2. Відповідно до пункту 1.1. Договору сторона 1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язалася надати стороні 2 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а сторона 2 зобов`язується прийняти вказану фінансову допомогу і повернути її стороні 1 у визначений цим договором строк.

8.3. Розмір фінансової допомоги за цим договором становить 920 000,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається стороні 2 на безоплатній основі (плата/процент за користування грошовими коштами не нараховується та не сплачується) (пункти 2.1., 2.2. Договору).

8.4. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що фінансова допомога надається стороною 1 стороні 2 зі строком повернення до 31.12.2019.

8.5. Згідно пунктів 4.1., 4.5. Договору сторона 1 зобов`язалася надати фінансову допомогу за заявкою сторони 2, перерахувавши грошові кошти сумі, вказаній в пункті 2.1. договору, на поточний рахунок сторони 2 впродовж 5 банківських днів з моменту підписання цього договору. Фінансова допомога повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок стороні 1.

8.6. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання обов`язків за цим договором.

8.7. На виконання умов вищевказаного договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 кредитором - Корпорацією "Інформаційні системи України", м. Дніпро перераховано на рахунок боржника поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 920 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 699 від 29.05.2019.

8.8. ТОВ "Приватофис" частково повернуто фінансову допомогу у загальному розмірі 135 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- платіжне доручення № 451 від 04.02.2020 у розмірі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 6027 від 15.12.2020 у розмірі 40 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 6617 від 23.02.2021 у розмірі 20 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 6662 від 26.02.2021 у розмірі 10 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 6818 від 19.03.2021 у розмірі 20 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 6897 від 05.04.2021 у розмірі 20 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 7071 від 18.05.2021 у розмірі 15 000,00 грн.

8.9. У зв`язку з неналежним виконанням боржником умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 в частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, кредитором у порядку статті 625 Цивільного кодексу України нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період: січень місяць 2020 по квітень місяць 2021 у загальному розмірі 78 591,72 грн., а також розмір 3% відсотків річних за період: 01.01.2020 по 19.05.2021 в загальному розмірі 32 518,36 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 у справі № 904/4790/21 залишено без змін.

10. Апеляційний суд вказав на те, що в матеріалах справи наявне платіжне доручення, надане заявником в підтвердження перерахування боржнику 920 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги і платіжні доручення, надані в підтвердження часткового повернення боржником отриманої поворотної фінансової допомоги за вищевказаним договором у загальному розмірі 135 000,00 грн.

Апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на наявність ознак фраудаторності правочину, як на підставу для відмови у задоволення заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання цього правочину недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. АТ КБ "ПриватБанк" 04.05.2022 засобами електронного зв`язку, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги Корпорації «Інформаційні системи України».

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4790/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2022.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження;

відкрито касаційне провадження у справі № 904/4790/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022;

судове засідання призначено на 19.07.2022 об 11:50, про що повідомлено учасників справи.

14. 15.07.2022 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича надійшов Відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 Клопотання ТОВ "Агро Комплект" та Корпорації "Інформаційні системи України" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені.

16. 18.07.2022 до Суду від Корпорації "Інформаційні системи України" надійшла Заява про відмову від представництва представника О.С. Таламанчука на підставі статті 248 ЦК України та участі в судовому засіданні цього представника в режимі відеоконференції.

Цієї ж дати до Суду від Корпорації "Інформаційні системи України" (за підписом ліквідатора В.Є. Шевченко) надійшли пояснення щодо касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №904/4790/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.07.2022) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.07.2022.

19. Представники АТ КБ "ПриватБанк" в засіданні суду 19.07.2022 повністю підтримали вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній та додаткових поясненнях щодо касаційної скарги.

Просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відхилити в повному обсязі вимоги Корпорації "Інформаційні системи України" до ТОВ "Монтана-Естейт".

20. Ліквідатор ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий Чичва О.С. (в судовому засіданні) та представник ліквідатора (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів АТ КБ "ПриватБанк" заперечили з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу.

Просили Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

21. Представник ТОВ "Агро Комплект" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив.

Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ КБ "ПриватБанк")

23. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права - статті 3 6 11 13 204 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), порушені норми процесуального права - статті 86 210 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - Г ПК України) та застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду номери і дати яких наведені у касаційній скарзі (щодо завдання господарського суду у попередньому засіданні у справі про банкрутство; щодо обов`язку господарського суду здійснювати правовий аналіз заявлених у справі кредиторських вимог, підстав їх виникнення; щодо обов`язку господарського суду надавати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; щодо перевірки судом наявності ознак фраудаторного правочину; щодо застосування норми матеріального права - стаття 233 ГК України про можливість зменшення (відмови у стягненні) процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України; щодо можливості відхилення вимог кредитора судами без врахування презумпції правомірності правочину та без визнання відповідних умов договору недійсними).

Доводи арбітражного керуючого

(Чичва О.С.)

24. Арбітражній керуючий доводить:

- укладений між Корпорацією "Інформаційні системи України" та ТОВ "Монтана-Естейт" договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 є реальним, не завдав шкоди жодному суб`єкту господарювання, є двостороннім, містить зустрічні права та зобов`язання;

- факт надання грошових коштів боржнику підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи.

Доводи кредитора

(Корпорація "Інформаційні системи України")

25. Кредитор доводить:

- договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги має розумну економічну мету, є оплатним;

- заборгованість до ТОВ "Монтана-Естейт" є активом та входить до ліквідаційної маси Корпорації "Інформаційні системи України". Скасування оскаржених рішень призведе до втрати частини ліквідаційної маси;

- фраудаторність договору повинно бути доведено ухваленим рішенням про визнання недійсним такого договору. Без визнання договору недійсним суд не може відхилити грошові вимоги за умови їх документального підтвердження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 Г ПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

27. Предметом судового розгляду в цій справі є заява Корпорації "Інформаційні системи України" про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 896 110,08 грн., що складається з: 785 000,00 грн. суми основного боргу, 78 591,72 грн. - інфляційні збитки, 32 518,36 грн. - 3% річних та 4 540,00 грн. судового збору

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій грошові зобов`язання ТОВ "Монтана-Естейт" перед Корпорацією "Інформаційні системи України" виникли на підставі Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019.

29. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

30. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45 46 47 КУзПБ.

31. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

32. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

33. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно (господарсько) - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

34. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, ).

35. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.

36. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що грошові вимоги Корпорації "Інформаційні системи України" до боржника ТОВ "Монтана-Естейт" ґрунтуються на договорі про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 (пункт 8 цієї Постанови):

36.1. Корпорація "Інформаційні системи України", на підставі укладеного 29.05.2019 з ТОВ "Приватофис", назву якого надалі було змінено на ТОВ "Монтана-Естейт", договору про надання поворотної фінансової допомоги, перерахувало боржнику 920 000,00 грн.

36.2. ТОВ "Приватофис" частково повернуло отриману за договором від 29.05.2019 поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 135 000,00 грн.

37. Вказані обставини встановлені на підставі доданих до матеріалів справи документів завірених належним чином: Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019, Платіжне доручення № 699 від 29.05.2019, платіжне доручення № 451 від 04.02.2020 у розмірі 10 000,00 грн.; платіжне доручення № 6027 від 15.12.2020 у розмірі 40 000,00 грн.; платіжне доручення № 6617 від 23.02.2021 у розмірі 20 000,00 грн.; платіжне доручення № 6662 від 26.02.2021 у розмірі 10 000,00 грн.; платіжне доручення № 6818 від 19.03.2021 у розмірі 20 000,00 грн.; платіжне доручення № 6897 від 05.04.2021 у розмірі 20 000,00 грн.; платіжне доручення № 7071 від 18.05.2021 у розмірі 15 000,00 грн.

Доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" умов договору від 29.05.2019 у повному обсязі матеріали справи не містять.

38. У зв`язку з неналежним виконанням боржником умов договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 в частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, кредитором у порядку статті 625 ЦК України нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період: січень місяць 2020 по квітень місяць 2021 у загальному розмірі 78 591,72 грн., а також розмір 3% відсотків річних за період: 01.01.2020 по 19.05.2021 в загальному розмірі 32 518,36 грн.

39. Отже, враховуючи зазначені обставини, правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, положення статей 11 509 526 598 625 ЦК України та здійснивши відповідний перерахунок заявлених кредитором сум, дослідивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України" до боржника в сумі 896 110,08 грн. (785 000,00 грн. - сума основного боргу, 78 591,72 грн. - сума інфляційних збитків та 32 518,36 грн. - суми 3% річних) та 4 540,00 грн. - судовий збір.

40. Доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться, зокрема, до того, що Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019 не має жодної економічної мети у вигляді отримання прибутку й містить ознаки фраудаторності.

41. Оцінюючи вказаний довід касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

41.1. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

41.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

41.3. Колегія суддів також спирається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20:

"У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину."

41.4. Цією ж постановою у справі № 904/5314/20 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021у справі № 910/14918/20, у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом із огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки.

41.5. Відтак, слід констатувати, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.

41.6. Втім, колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке:

Положення статей 203 215 ЦК України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правова природа нікчемних правочинів унеможливлює здійснення судового розгляду спору щодо визнання їх недійсними в порядку статті 42 КУзПБ, оскільки такі правочини є недійсними в силу закону та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Таким чином, враховуючи викладене слід дійти висновку, що оспорювані та нікчемні правочини мають різну правову природу та наслідки.

Враховуючи, що визнання недійсним нікчемного в силу закону правочину є неналежним способом захисту прав та інтересів заінтересованої особи, суди під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ у справі про банкрутство мають досліджувати правочини на підставі яких виникли грошові вимоги на предмет їх нікчемності (відповідності закону) та приймати рішення щодо визнання грошових вимог (у певному розмірі) з урахуванням відповідних висновків.

42. Так, на момент розгляду заяви Корпорації "Інформаційні системи України" з грошовими вимогами до боржника судами не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочину - Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 29.05.2019, на підставі якого виникли грошові вимоги заявленого кредитора та його недійсність прямо не передбачена законом, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину та обов`язковість його виконання сторонами.

43. Враховуючи викладене, з урахуванням того, що в цій справі Корпорація "Інформаційні системи України" надала суду документи, які підтверджують її грошові вимоги до боржника, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання їх у розмірі, розрахованому судом першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 308 Г ПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Згідно з положеннями статті 309 Г ПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

46. Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 Г ПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та залишення без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та висновки судів не суперечать правовим висновкам Верховного Суду з питань, що стали підставою касаційного оскарження.

Судові витрати

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до статті 129 Г ПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 Г ПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 (щодо результатів розгляду грошових вимог Корпорації "Інформаційні системи України") та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський