ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4928/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області,
боржник - Комунальне підприємство "Марганецьтепломережа",
ліквідатор Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" - арбітражний керуючий Проскурін Дмитро Олександрович,
представники учасників справи не скористалися правом на участь у судовому засіданні,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича за вх. № 5711/2020
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020
у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020
у складі судді Камши Н.М.
у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
до Комунального підприємства "Марганецьтепломережа"
про визнання грошових вимог на суму 2 532 306,65 грн та судового збору у розмірі 3 842 грн,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 11.05.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" (далі - КП "Марганецьтепломережа"), м. Марганець Дніпропетровської області вул. Лесі Українки, буд.4-А, код ЄДРПОУ 02128112, у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
2. 12.05.2017 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство №42830.
3. 06.06.2019 постановою Господарського суду Дніпропетровської області визнано КП "Марганецьтепломережа" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Проскуріна Д.О.
4. 06.06.2019 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення за №60121 про визнання боржника банкрутом.
Подання заяви про визнання грошових вимог
5. 27.12.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № 43832/04-36-08-08 від 16.12.2019 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог на суму 2 532 306,65 грн та судового збору у розмірі 3 842 грн.
6. 28.01.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення № 01-21/9 від 21.01.2020 ліквідатора про розгляд грошових вимог кредитора до банкрута, згідно з яким ліквідатором визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 3 842 грн з віднесенням до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів, на суму 2 532 306,65 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
7. 17.02.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4928/17 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" на суму 3 842 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 97 876,35 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 605 751,11 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 828 679,19 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішення голосу на зборах та комітеті кредиторів).
8. 18.06.2020 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора КП "Марганецьтепломережа" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/4928/17 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/4928/17 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 763 грн покладено на Комунальне підприємство "Марганецьтепломережа".
9. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що до складу грошових вимог, заявлених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, входять як конкурсні, так і поточні вимоги. Ці вимоги заявлені до Господарського суду Дніпропетровської області 27.12.2019, тобто з пропуском строків як у процедурі розпорядження майном, так і в процедурі ліквідації. Суди дійшли висновку про те, що при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до банкрута підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства та вказали, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
10. Апеляційний господарський суд додатково вказав, що у даному випадку не має місця зворотня дія норм Кодексу України з процедур банкрутства у часі, оскільки судом застосовані ці норми виключно до окремої процесуальної дії - звернення з заявою до суду зі спірними грошовими вимогами.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. 08.07.2020 ліквідатором КП "Марганецьтепломережа" арбітражним керуючим Проскуріним Дмитром Олександровичем через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 904/4928/17, ухвалити нове рішення за результатами розгляду грошових вимог Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області до банкрута, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" в загальній сумі 2 536 148,56 грн та віднести їх до реєстру вимог кредиторів згідно наступної черговості: 3 842 грн (витрати на оплату судового збору) - 1 черга задоволення та 2 532 306,65 грн - VI черга задоволення.
12. На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність, отже в суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування його норм під час розгляду грошових вимог кредиторів та віднесення їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів у відповідності до статті 23 цього Закону, не відповідає правовому висновку Конституційного Суду України, викладеному у абзаці другому пункту 2 мотивувальної частини Рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/1999, відповідно до якого за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі; цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
13. Скаржник зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень щодо продовження чи відновлення строків, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі на подання конкурсними чи поточними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника (банкрута), які закінчилися (сплинули) до дня набрання ним чинності, а також щодо наслідків пропуску кредитором цих строків, які визначалися законом, що діяв раніше.
14. Скаржник стверджує, що в Кодексі України з процедур банкрутства відсутня пряма вказівка про зворотну дію закону в часі, тому у судів першої та апеляційної інстанцій не було правових підстав поширювати норми цього закону на правовідносини, що виникли і закінчилися до дати набрання ним чинності і стосувалися взаємовідносин юридичних осіб.
15. Отже, на думку скаржника, оскільки граничні (присічні) строки для заявлення Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області конкурсних та поточних грошових вимог до боржника (банкрута), встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпочали свій перебіг і сплинули під час дії цього закону, який і передбачав відповідні наслідки пропуску кредитором цих строків, до вказаних подій і фактів має застосовуватися саме Закон, натомість застосування до цих подій і фактів положень Кодексу України з процедур банкрутства є неправильним.
16. Окрім того, ліквідатор КП "Марганецьтепломережа" арбітражний керуючий Проскурін Д.О. у касаційній скарзі вказує, що судом першої інстанції при вирішені по суті заяви Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 43832/04-36-08-07 від 16.12.2019 про визнання кредитором Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі про банкрутство КП "Марганецьтепломережа", не були враховані правові висновки Верховного Суду про застосування відповідних норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 909/722/14.
17. Скаржник зазначає, що при розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належало перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4. статті 102 Податкового кодексу України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, який викладений у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16).
18. Також відмічено, що у разі, якщо протягом 1095 днів контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України).
19. У постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, № К/9901/99/17 Верховний Суд зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
20. Вищенаведена правова позиція щодо застосування зазначених положень законодавства при розгляді грошових вимог податкового органу викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-6.
21. Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 925/1165/16).
22. Однак, як стверджує скаржник, суд першої інстанції вищенаведених правових висновків Верховного Суду не врахував та при прийнятті оскаржуваного судового рішення не здійснив правовий аналіз поданих кредиторських вимог заяви Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області на відповідність їх вимогам статті 102 Податкового кодексу України, як грошовим вимогам, які виникли з податкових зобов`язань боржника та заявлені контролюючим органом в справі про банкрутство, як наслідок дійшов передчасних висновків про наявність підстав для їх задоволення та включення до реєстру вимог кредиторів боржника.
23. Скаржник звертає увагу Суду, що суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку також не врахував вказаних висновків Верховного Суду, та, всупереч вимогами статей 11 269 Господарського процесуального кодексу України та покладених на нього законом завдань, належним чином не перевірив законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а тому дійшов передчасного висновку про її відповідність чинному законодавству.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
24. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про залишення скарги без задоволення з огляду на наступне.
27. Провадження у даній справі про банкрутство КП "Марганецьтепломережа" було порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 11.05.2017 та здійснювалось відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 12.05.2017 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення провадження у даній справі.
28. 06.06.2019 постановою Господарського суду Дніпропетровської області боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора, а також опубліковано відповідне оголошення на сайті Вищого господарського суду України.
29. Положеннями частини першої, четвертої статті 23 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
30. Відповідно до частини першої статті 38 зазначеного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
31. Як вже зазначалося вище 27.12.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду першої інстанції було подано заяву про визнання грошових вимог на суму 2 532 306,65 грн та 3 842 грн судового збору. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до складу заявлених податковим органом вимог входять як конкурсні, так і поточні вимоги.
32. Тобто заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника подана із пропуском встановлених положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строків на заявлення як конкурсних, так і поточних вимог.
33. Як встановлено судом першої інстанції, ліквідатор не заперечував проти суми заявлених вимог та просив їх віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів як такі, що заявлені з пропуском встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку.
34. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до пункту 2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
35. Отже, на дату звернення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області із заявою з грошовими вимогами до боржника (27.12.2019) Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність у зв`язку з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень названого Кодексу).
36. Пунктом 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Кодексу визначено установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
37. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до регулювання передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19.
38. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про правильність застосування у даному випадку до розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами положень саме Кодексу України з процедур банкрутства.
39. Верховний Суд зауважує, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
40. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
41. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про невідповідність висновків апеляційного господарського суду щодо правильності застосування судом першої інстанції положень Кодексу України з процедур банкрутства зазначеному висновку Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у даному випадку, не має місце зворотня дія норм Кодексу України з процедур банкрутства у часі, оскільки судом застосовані ці норми виключно до окремої процесуальної дії - звернення з заявою до суду із грошовими вимогами.
42. Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
43. Верховний Суд зауважує, що на відміну від положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Кодекс України з процедур банкрутства не визначає наслідком пропуску встановленого строку на заявлення конкурсних кредиторських вимог віднесення їх до шостої черги задоволення, а лише позбавляє таких кредиторів права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
44. Відповідно до частини четвертої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
45. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду про визнання вимог кредитора до банкрута в наступній черговості: 3 842 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 97 876,35 грн (заборгованість зі сплати ЄСВ) - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 1 605 751,11 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 828 679,19 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішення голосу на зборах та комітеті кредиторів) з урахуванням черговості задоволення вимог кредиторів, передбаченої положеннями статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
46. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.01.2019 у справі № 909/722/14, з огляду на наступне. Так у справі № 909/722/14 вказано, що "під час розгляду кредиторських вимог у ліквідаційній процедурі, заявлених до боржника, господарському суду слід з`ясувати правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних, надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. При цьому заявлені вимоги конкурсного характеру можуть включатися до реєстру вимог кредиторів тільки у шосту чергу згідно з частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство".
47. Так, у справі № 909/722/14 зауважено про віднесення до шостої черги конкурсних вимог, заявлених кредитором у ліквідаційній процедурі у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", натомість у даній справі № 904/4928/17 правове регулювання заявлених після встановленого строку вимог регулюється положеннями Кодексу України з процедур з банкрутства, що свідчить про неподібність правовідносин у наведених справах.
48. Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-6 щодо спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу встановленого положеннями Податкового кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє з огляду на положення частини третьої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також беручи до уваги те, що зазначені доводи ліквідатор не заявляв ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, в повідомленні про розгляд грошових вимог ліквідатор погоджувався із обґрунтованістю їх розміру та просив внести їх в шосту чергу задоволення вимог кредиторів. Отже, посилання ліквідатора в касаційній скарзі невідповідність кредиторських вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вимогам Податкового кодексу України Верховний Суд відхиляє як такі, що направлені на переоцінку наявних у справі доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
49. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови та про відсутність підстав для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових актів, у зв`язку з чим Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги.
50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки щодо застосування норми права
51. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до пункту 2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Кодексу визначено установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
52. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до регулювання передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19.
53. Оскільки заява з грошовими вимогами до боржника заявником була подана в період дії Кодексу України з процедур банкрутства, судами першої та апеляційної інстанції було правомірно застосовано положення зазначеного Кодексу під час розгляду такої заяви.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
54. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
55. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ліквідатора Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
56. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ліквідатора Комунального підприємства "Марганецьтепломережа" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича за вх. № 5711/2020 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/4928/17 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Васьковський
Л. Катеринчук