ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5249/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - Майтака І. В.,
Комунального підприємства "Кривбасводоканал" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (у складі колегії суддів: Антонік С. Г. (головуючий), Березкіна О. В., Іванов О. Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 (суддя Красота О. І.)
у справі № 904/5249/21
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 2 230 298,53 грн,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"; найменування змінено на Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", далі - АТ "Криворізький залізорудний комбінат") про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору від 28.10.2013 № 564/1642 у розмірі 2 052 930,92 грн, 174 499,13 грн - пені та 2 868,48 грн - 3% річних.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 28.10.2013 №564/1642 (далі - Договір) в частині несвоєчасної оплати рахунків № 889/1533/п33 та №890/1533/п33 від 30.03.2021 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь КП "Кривбасводоканал" 2 052 930,92 грн - заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення згідно Договору від 28.10.2013 №564/1642, 174 499,13 грн - пені, 2 868,48 грн - 3% річних та судовий збір у розмірі 33 454,48 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог КП "Кривбасводоканал" щодо стягнення з відповідача коштів за розрахунками витрат води на загальну суму 2 052 930,92 грн та наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами договору, та 3% річних як відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 скасовано частково, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь КП "Кривбасводоканал" 1 094 897,16 грн боргу, 1 861,32 грн пені, 1 529,86 грн 3% річних. Стягнути з КП "Кривбасводоканал" на користь АТ "Криворізький залізорудний комбінат" 8 236, 50 грн витрат на сплату судового збору. "
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що листом 16 Державна пожежно-рятувальна частина головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - 16 Державна пожежно-рятувальна частина ГУ ДСНС у Дніпропетровській області) від 13.04.2021 № 14 підтверджується наявність пломби на пожежному гідранті на об`єкті водокористування споживача - санаторій-профілакторій ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за адресою: вул. Сергія Колачевського, 80б, корпус № 2, м. Кривий Ріг та її зняття працівниками пожежно-рятувальної частини - 31.01.2020, тому дійшов висновку, що розрахунок витрат води на підставі Акту № 23/21ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за Договором від 28.10.2013 № 564 (далі - Акт № 23/21ТІ) повинен бути проведений за 2 дні. Також у зв`язку з цим судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок пені та 3% річних.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2022 року АТ "Криворізький залізорудний комбінат" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5249/21 за касаційною скаргою АТ "Криворізький залізорудний комбінат" з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засідання на 16.03.2022.
У відзиві на касаційну скаргу КП "Кривбасводоканал" зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції без змін.
16.03.2022 судовий розгляд справи № 904/5249/21 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся, зважаючи на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, згідно з яким в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 справу № 904/5249/21 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Суховий В.Г.
Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Сухового В. Г. від 28.04.2022 справу № 904/5249/21 за касаційною скаргою АТ "Криворізький залізорудний комбінат" призначено до розгляду у відкритому судовому засідання на 01.06.2022.
Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022).
КП "Кривбасводоканал" в судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", також те, що зазначений учасник справи не звертався до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника зазначеного учасника справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ "Криворізький залізорудний комбінат", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.10.2013 між КП "Кривбасводоканал" та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" укладено Договір, за умовими якого КП "Кривбасводоканал" зобов`язується забезпечити ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (споживач) питною водою виробником якої є ДПП «Кривбаспромводопостачання» та прийняти від нього стічні води (на підставі Правил № 2202), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 533 200 куб. м/рік, в тому числі: інші 533 200 куб. м/рік, також стічні води в обсязі 547 800 куб. м/рік, в тому числі: інші 547 800 куб. м/рік (пункт 1.1 Договору).
Об`єкти водокористування та водовідведення зазначені у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.5 Договору вода подається споживачу при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок споживача, своїми силами, згідно з технічними умовами КП "Кривбасводоканал". Перелік приладів обліку на об`єктах водокористування та водовідведення зазначено у Додатку № 2, який є невід`ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 2.1 Договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на дату підписання Договору, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринку комунальних послуг від 13.09.2013 № 139 за 1 куб. м/рік без ПДВ для бюджетних установ: вода питна 1,35 грн, стоки 1,23 грн; для інших споживачів: вода питна - 3,74 грн, стоки - 4,24 грн та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринку комунальних послуг від 10.02.2012 № 90 за 1 куб. м/рік без ПДВ для населення: вода питна - 0,83 грн, стоки - 1,07 грн.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюється споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після платіжного доручення, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Пунктом 4.2 встановлено, що споживач зобов`язаний, зокрема, стежити за схоронністю приладів обліку, пломб і з`єднань водолічильника, запірної арматури, манометра, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла, забезпечувати цілісність обладнання комунальних водопроводів і каналізації розміщених в межах їх володінь (труби, водолічильники, колодязі, грубі грати, вказівні таблички, гідранти, тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищувати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю вказаних пломб, забезпечити відведення поверхневих вод від колодязів, вчасно повідомляти позивача про виявлені пошкодження на об`єктах водопостачання та водовідведення, що йому належать.
Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема: за порушення зобов`язань встановлених Договором або законодавством; невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договору; за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення у термін, зазначений у пункті 3.1 Договору, споживач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (стаття 231 ЦК України).
Договір набирає чинності з 28.10.2013 і діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 31.12.2016, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості (пункт 9.1 Договору).
Відповідно до пункту 9.2 Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до продовження терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення урегульовано Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 № 936/15627.
26.01.2021 КП "Кривбасводоканал" направив на електронну адресу відповідача лист № 769 в якому просив надати доступ та технічну документацію (акти розмежування балансової належності сторін та технічні умови на встановлення приладів обліку по кожному об`єкту) на об`єкти водопостачання та водовідведення з метою проведення перевірки систем у період з 27.01.2021 по 26.02.2021 та повідоми прізвища осіб, уповноважених на перевірку.
01.02.2021 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал": провідним інспектором відділу по роботі з юридичними особами Черновою Л. М., інспектором Черновим А. В. та представником споживача - електромеханіком санаторію-профілакторію Неводником О. Ф. проведено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення за Договором на об`єкті водокористування споживача - санаторій-профілакторій ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за адресою: вул. Сергія Колачевського, 80б, корпус № 1, м. Кривий Ріг, про що складено Акт № 22/21ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за Договором від 28.10.2013 № 564 (далі - Акт № 22/21ТІ).
Актом № 22/21ТІ встановлено, що відповідно до акту про зняття охоронної пломби від 11.11.2020 представниками КП "Кривбасводоканал" була знята пломба з водомірного вузла для проведення державної повірки лічильника, споживачем надано довідку від 23.11.2020 № 256698 про непридатність лічильника ВСКМ-16/40, завод. № 5517, але заміна водомірного вузла на новий не здійснена, що є порушенням пункту 5.14 Правил № 190.
Крім того, при перевірці раніше встановлених КП "Кривбасводоканал" пломб виявлено, що на території санаторію-профілакторію на мережі споживача в колодязі ВК-2 на кришці пожежного гідранту порушено цілісність пломбувального дроту пломби КП КВК С32027889, що є порушенням пункту 5.18 Правил № 190. Пожежний гідрант повторно опломбовано пломбою С 616525013 відповідно до пункту 7.3 Правил № 190.
Акт №22/21ТІ підписано представниками КП "Кривбасводоканал" та представником ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" без зауважень, до акту додаються: фактична схема водопостачання та фотоматеріали порушення від 01.02.2021.
02.02.2021 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал" ": провідним інспектором відділу по роботі з юридичними особами Черновою Л. М., інспектором Черновим А. В. та представником споживача - електромеханіком санаторію-профілакторію Неводником О. Ф. проведено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення за Договором на об`єкті водокористування споживачас - санаторій-профілакторій ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за адресою: вул. Сергія Колачевського, 80б, корпус № 2, м. Кривий Ріг, про що складено Акт № 23/21ТІ.
Актом № 23/21ТІ встановлено, що при перевірці раніше встановлених КП "Кривбасводоканал" в колодязі ВК-1 відсутня пломба на пожежному гідранті, що є порушенням пункту 5.18 Правил №190. Пожежний гідрант повторно запакетовано (відсутня кришка на пожежному гідранті) та опломбовано пломбою С 61652504 відповідно до пункту 7.3 Правил.
Акт №23/21ТІ підписано представниками КП "Кривбасводоканал" та представником ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" без зауважень, до акту додаються: фактична схема водопостачання та фотоматеріали порушення від 01.02.2021.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.14 Правил №190 КП "Кривбасводоканал" здійснено розрахунок витрат води від 01.02.2021 по об`єкту - санаторій-профілакторій ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", корпус № 1, розташованому за адресою: вул. Сергія Колачевського, 80б, м. Кривий Ріг за період з 03.01.2021 по 01.02.2021 (30 діб), згідно з яким обсяг види за вказаний період складає 40 694 куб. м, обсяг стоків - 40 694 куб. м, всього на суму 1 026 465,46 грн та виписано рахунок № 889/1533/п33 від 30.03.2021.
Крім того, КП "Кривбасводоканал" відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.14 Правил №190 здійснено розрахунок витрат води від 02.02.2021 по об`єкту - санаторій-профілакторій ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", корпус № 2, розташованому за адресою: вул. Сергія Колачевського, 80б, м. Кривий Ріг за період з 04.01.2021 по 02.02.2021 (30 діб) згідно з яким обсяг види за вказаний період складає 40 694 куб. м, обсяг стоків - 40 694 куб. м, всього на суму 1 026 465,46 грн та виписано рахунок.
31.03.2021 КП "Кривбасводоканал" направило ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" лист № 3254 у якому повідомило відповідача про виявлені порушення та проведення у зв`язку з цим розрахунку безоблікового водокористування. До листа було додано рахунки № 889/1533/п33, № 890/1533/п33 від 30.03.2021 на загальну суму 2 052 930,92 грн та акти приймання-передачі послуг з центального водопостачання і водовідведення за Договором.
Однак ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" зазначені рахунки у строки, передбачені умовами Договору не оплатило.
Предметом розгляду у справі № 904/5249/21, що розглядається, є вимога КП "Кривбасводоканал" про стягнення з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 2 052 930,92 грн, 174 499,13 грн - пені та 2 868,48 грн - 3% річних.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частини 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правила №190 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил № 190).
Пунктом 3.1 Правил № 190 встановлено, що розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Згідно з пунктом 3.14 Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
Пунктом 7.3 Правил № 190 передбачено, що у разі наявності у вузлі обліку споживача обвідної лінії запірна арматура на ній пломбується представником виробника в закритому стані. За цілісність пломби відповідає споживач. З метою недопущення самовільного і безоблікового водокористування виробник також має право накладати пломби на пожежні гідранти та крани, які розташовані на мережі споживача.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.13 Правил № 190 Виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляді колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.
Споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.
Згідно з пунктом 5.14 Правил № 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до пункту 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.
Відповідно до пункту 5.18 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.
Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.
У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
Отже, оскільки саме споживач відповідає за цілісність та збереження пломб і деталей пломбування, а також зобов`язаний забезпечувати захист та недопущення сторонніх осіб до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання, то порушення цілісністі пломбувального дроту пломби на кришці пожежного гідранту та відсутність пломби на гідранті, за відсутності доказів протиправних дій сторонніх осіб, є самовільними діями споживача наслідком яких є сплата витрат води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190.
Так, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо розрахунку витрат води на підставі пункту 3.3 Правил № 190.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правильність розрахунку КП "Кривбасводоканал" витрат води за Актом № 22/21ТІ у розмірі 1 026 465,46 грн.
Разом з цим, відповідно до пункту 7.8 Правил № 190 зняття пломб із запірної арматури без попереднього повідомлення виробника може здійснюватися лише при гасінні пожеж. Після закінчення користування протипожежною системою водопостачання споживач зобов`язаний протягом доби надати виробнику акт про зняття пломб та викликати його представника для опломбування.
Пунктами 7.9, 7.10 Правил № 190 передбачено, що витрата води на гасіння пожеж, проведення учбових занять з пожежної безпеки, ліквідацію аварій та стихійного лиха визначається відповідно до оформленого акта із зазначенням часу користування водою за участю представників органів пожежної охорони, споживача та виробника.
Водокористування з пожежних гідрантів та кранів централізованої системи водопостачання дозволяється лише службовому персоналу органів пожежної охорони та виробнику.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 16 Державна пожежно-рятувальна частина ГУ ДСНС у Дніпропетровській області листом від 13.04.2021 № 14 повідомила ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про те, що 31.01.2021 о 00 год. 03 хв. відбувся виїзд пожежно-рятувальної частини на гасіння пожежі за адресою: вул. Сергія Калачевського, 52, кв. 77. Під час гасіння був використаний опломбований пожежний гідрант для заправки водою, який знаходить навпроти будівлі корпусу № 2 санаторію-профілакторію ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".
Отже, цим листом підтверджується наявність пломби на пожежному гідранті і її зняття працівниками пожежно-рятувальної частини 31.01.2021.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок витрат води за Актом №23/21ТІ повинен бути здійснений за 2 дні з 31.01.2021 по 02.02.2021 та здійснивши розрахунок витрат води за 2 дні у розмірі 68 431,70 грн, правомірно здійснив перерахунок пені і 3% річних.
У поданій касаційній скарзі АТ "Криворізький залізорудний комбінат", обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказало, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 904/1435/19.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 08.04.2020 у справі № 904/1435/19, з огляду на те, що у судових рішеннях судів попередніх інстанцій у справі № 904/5249/21, що розглядається, встановлено, які саме самовільні дії були вчинені відповідачем, що стали підставою для нарахування споживачу відповідних послуг витрат води відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190, що підтверджується Актами № 22/21ТІ від 01.02.2020, № 23/21ТІ від 02.02.2020 та копіями фотоматеріалів порушень.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, АТ "Криворізький залізорудний комбінат" зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме - суд необґрунтовано відхилив клопотання про огляд доказів для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про залишення без розгляду судом першої інстанції клопотання скаржника про витребування у позивача оригіналів фотографій, доданих до позовної заяви, для їх огляду в судовому засіданні, оскільки його не розгляд не вплинув на правильність судового рішення та не може бути достатньою підставою для його скасування, з огляду на те, що Акти № 22/21ТІ від 01.02.2020 та № 23/21ТІ від 02.02.2020 підписані представником відповідача без зауважень та у справі наявні копії фотоматеріалів порушень.
Крім того, доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права у зв`язку з не дослідженням судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо підписання Актів № 22/21ТІ від 01.02.2020 та № 23/21ТІ від 02.02.2020 неуповноваженою особою, не беруться Судом до уваги, оскільки листом від 13.07.2020 № ВЕМ 53-72/442 ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" надано позивачу перелік осіб, які є уповноваженими представниками відповідача при обстеженні виробничих об`єктів або здійсненні відбору стічних вод серед яких, зокрема, зазначено електромеханіка Неводніка О. Ф., про що судом першої інстанції зазначено у судовому рішенні та визнано Акти № 22/21ТІ від 01.02.2020 та № 23/21ТІ від 02.02.2020 належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у справі № 904/5249/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: Н. О. Багай
В. Г. Суховий