ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5361/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Дудченко В.В.,

відповідача - Зінковської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 (головуючий - Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Подобєд І.М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі №904/5361/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"

про стягнення 88178370,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз") про стягнення 82563167,70 грн заборгованості, 5171101,54 грн пені та 444101,27 грн 3 % річних.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 в частині оплати рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 82563167,70 грн. У зв`язку із порушенням договірних зобов`язань позивач просить стягнути з відповідача також нараховані на суму основної заборгованості пеню та 3 % річних.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що положеннями договору передбачено надання послуги на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, а тому порядок розрахунків визначаються саме умовами, визначеними у договорі.

1.4.Також відповідач зазначає про необґрунтоване нарахування пені та 3% річних на умовах, що не відповідають укладеному договору.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.17.12.2015 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Дніпрогаз" (замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1512000733 (далі - договір), за умовами п.п.2.1-2.8 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування). Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

2.2.Розділом 3 договору встановлено, що оператор зобов`язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця. Оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, передбаченому цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.

2.3.Відповідно до розділу 4 договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

2.4.Згідно з розділами 5 - 7 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).

Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.

Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

2.5.Відповідно до розділу IX договору у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою:

В балансування= БЦГ х К х Qбг,

де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природнього газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається позивачем відповідно до Кодексу. Позивач визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму веб-сайті.

2.6.Пунктом 9.4 договору (в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 за № 1/1512000733, умови якої застосовуються до відносин сторін з 29.12.2016) передбачено, що позивач до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач, крім вартості послуг вказаних у абзаці другому даного пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2005 за №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

2.7.Згідно з п.13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

2.8.Додатки 1, 2 та 3 до договору №1512000733 від 17.12.2015 ані в момент підписання договору, ані в подальшому сторонами не укладені.

2.9.При підписанні договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 сторонами не узгоджені: розподіл потужності, транспортування, та головне додаток 3.

2.10.Позивачем відповідачу було виставлено рахунки, а саме: рахунок №03-2019-1512000733 від 31.03.2019 на оплату за добові небаланси за березень 2019 року на загальну вартість 38883999,23 грн; рахунок №04-2019-1512000733 від 30.04.2019 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну вартість 21965545,59 грн.; рахунок №05-2019-1512000733 від 31.05.2019 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну вартість 10906288,23 грн.; рахунок №06-2019-1512000733 від 30.06.2019 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну вартість 10807334,65 грн.

2.11.На підтвердження обсягів місячних небалансів позивачем надано акти №03-2019-1512000733 за березень 2019 року, № 04-2019-1512000733 за квітень 2019 року, №05-2019-1512000733 за травень 2019 року, №06-2019-1512000733 за червень 2019 року.

2.12.Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вказаних вище рахунків за добові небаланси за березень-червень 2019 року не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вартості щодобових небалансів на суму 82563167,70 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 18.02.2020 у справі №904/5361/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021, відмовив в задоволенні позову АТ "Укртрансгаз".

3.2.Вказані рішення мотивовані тим, що укладений між сторонами договір не регулює відносини стосовно щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання відповідача щодо їх оплати, відтак у позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з їх оплати в примусовому порядку.

3.3.Оскільки надані позивачем акти приймання-передачі природного газу підписані без посилання на договір №1512000733 від 17.12.2015, не передбачають обліку такої послуги як балансування у визначені періоди, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що неможливим є перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який, на його думку, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року (включно).

3.4.Враховуючи правові висновки щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, обов`язковості з доказової точки зору доведення факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, суди зазначили, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Заперечення іншої сторони

4.1.АТ "Укртрансгаз" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/5361/19 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.

4.2.Підставою касаційного оскарження АТ "Укртрансгаз" зазначило пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 509 510 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у подібних правовідносинах в частині визначення взаємних прав та обов`язків щодо врегулювання та оплати послуг з врегулювання щодобових небалансів сторін договору транспортування природного газу, укладеного на основі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 (зі змінами №2016 від 24.11.2016, №2017 від 24.11.2016), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1383/27828, (далі - Типовий договір) після 01.03.2019 року; судами попередніх інстанцій не досліджено зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

4.3.За твердженнями скаржника, укладаючи договір сторони не ставили можливість його виконання в залежність від підписаних додатків 1, 2, 3, оскільки вказані додатки не стосуються визначення вартості щодобових небалансів та порядку розрахунку за них, що є предметом позовних вимог у даній справі. Відповідно непідписання цих додатків не позбавляє відповідача можливості фактичного користування природним газом та не знімає обов`язків з позивача щодо транспортування природного газу до відповідача.

4.4.Скаржник наголошує, що по-перше, додаток 3 до договору є і він був підписаний в момент укладання самого договору, а по-друге, постановою НКРЕКП від 17.03.2020 №621 до Типового договору, були внесені зміни, відповідно до яких додаток №3 виключено з Типового договору на транспортування природного газу, що ще раз підтверджує позицію позивача, що вказаний додаток не впливає на права і обов`язки сторін при виконанні договору транспортування природного газу щодо врегулювання добового небалансу.

4.5.Скаржник вважає, що відповідачем як оператором газорозподільної системи надавалася в електронному вигляді інформація щодо добового споживання природного газу, відповідно до якої встановлено добові небаланси у замовника послуг з транспортування природного газу, які мають бути ним оплачені згідно з вимогами Кодексу ГТС, що не враховано судами попередніх інстанцій, які неправильно застосували статті 179 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 203 204 638 ЦК України, пункт 1 глави 1, пункти 2, 6, 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, главу 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС.

4.6.На переконання скаржника, обсяг газу, який склав обсяг небалансу відповідача, доведений позивачем належними та допустимими доказами, на підставі яких позивачем виставлялися відповідачу відповідні рахунки, які безпідставно не оплачені останнім, що є в тому числі й підставою для нарахування пені та 3% річних на суму боргу.

4.7.АТ "Дніпрогаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.8.За твердженнями відповідача, враховуючи наявність висновків Верховного Суду у справах, де предметом пред`явлених вимог були не тільки подібні, а фактично ідентичні правовідносини, необґрунтованою є наведена позивачем підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки: 1) ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору; 2) у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

4.9.Проте, наведене скаржником в касаційній скарзі обґрунтування цієї підстави оскарження та формулювання своїх доводів не дає можливості однозначно зрозуміти, щодо яких саме норм у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, скаржник не обґрунтував, яка існує виключна правова проблема, і в чому вона полягає, не визначив правове питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

4.10.При цьому, відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутній, а позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини щодо врегулювання саме щодобових небалансів (не подано докази внесення відповідних змін до чинного договору), а положення діючого договору не містять умов стосовно порядку розрахунків та оплати щодобових негативних небалансів, на що й звернули увагу суди попередніх інстанцій. Також між сторонами відсутній інший договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, і який з огляду на норми чинного законодавства міг би бути підставою виникнення у замовника відповідного обов`язку.

4.11.Відповідач зазначає, що додатки 1, 2, 3 до договору сторонами не складались та не підписувались, відповідно їх відсутність свідчить про неузгодженість істотних умов договору і, головне, вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик, як це передбачено додатками до типового договору.

4.12.На переконання відповідача, неподання додатку №3 до договору разом з позовною заявою є свідченням про неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи, з огляду на що, в силу приписів статті 118 ГПК України, сторона втратила право посилання на відповідний доказ, і такий документ правомірно судом апеляційної інстанції залишений без розгляду.

4.13.Відповідач зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт набуття відповідачем статусу користувача Інформаційної платформи та факт надання відповідачем згоди на забезпечення електронної взаємодії та документообігу між сторонами договору, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи. Відповідно, у зв`язку із відсутністю між сторонами договору, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів, та відсутністю згоди на забезпечення електронної взаємодії документообігу, виготовлені за допомогою Інформаційної платформи електронні документи є такими, що позбавлені доказової сили.

4.14.Складені позивачем односторонні акти, на переконання відповідача, також не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.

4.15.За твердженнями відповідача, у справі відсутні докази транспортування природного газу за спірним договором. Укладений договір в частині надання послуг добового балансування сторонами не виконувався, розподілу потужності та транспортування газу (в т. ч. з березня по червень 2019 року) не відбувалося, що в свою чергу свідчить про те, що права та інтереси позивача відповідачем порушено не було, а тому вимоги про оплату послуг балансування не підлягають задоволенню.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.2.Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.3.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4.Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.5.Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.6.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.7.Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.8.За приписами частин першої і третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

5.9.Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

5.10.Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором.

5.11.За приписами частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

5.12.Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

5.13.Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

5.14.Кодекс ГТС (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

5.15.Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

5.16.Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність в матеріалах справи та ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання місячних небалансів, оплата за які є предметом цього позову (не подано докази, які б свідчили про внесення до діючого договору відповідних змін, з метою приведення його в відповідність до чинного Кодексу ГТС), свідчить про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з оплати добових небалансів в примусовому порядку.

5.17.Колегія суддів вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

5.18.Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір містить розділ VII "Тарифи", який передбачає, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

5.19.Відповідно до пункту 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Як передбачено пунктом 9.2 договору, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: балансування = БЦГ х К х Qбг, де БГЦ - базова ціна газу, Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу.

5.20.Таким чином, розділ 9 укладеного сторонами договору містить умови, які визначають місячний негативний небаланс замовника, що не враховано судами попередніх інстанцій.

5.21.Поряд з цим, відповідно до пункту 2.4 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), які, за обставинами, встановленими апеляційним судом, не укладались.

5.22.За оцінкою судів попередніх інстанцій, відсутність зазначених додатків вказує на неузгодженість договірних умов про надання послуг балансування та є підставою для відмови в позові.

5.23.Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. Обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

5.24.Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

5.25.Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

5.26.Проте, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам щодо виконання сторонами умов договору №1512000733, не звернули уваги на те, що непідписання вказаних додатків не позбавляє відповідача можливості фактично отримання природного газу та не знімає з позивача обов`язків на транспортування природного газу до відповідача.

5.27.Крім того, судами не надано будь-якої оцінки наданим позивачем на підтвердження наявності у відповідача небалансів актам врегулювання щодобових небалансів, довідкам про добові небаланси, реєстрам завантаження файлів до Інформаційної платформи за березень-червень 2019 року, відповідно не було досліджено обставини, які вони підтверджують або спростовують.

5.28.Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.

5.29.Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

5.30.Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

5.31.У главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).

5.32.Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

5.33.Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).

5.34.Отже, за законом та договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

5.35.Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

5.36.Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

5.37.При цьому, пославшись на те, що діючим договором від 17.12.2015 не передбачено оплату за добові небаланси, а врегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами належним чином не було перевірено реальність надання позивачем послуг балансування відповідачу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

5.38.З огляду на наведене для правильного вирішення цього спору, за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування, судам належало встановити обставини, пов`язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС.

5.39.Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

5.40.Однак, будь-якої оцінки зазначеним обставинам, як й обставинам відповідності/невідповідності складених позивачем односторонніх актів щодо послуг балансування підписаним між сторонами актам приймання-передачі природного газу, суди не надали, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про відмову в позові.

5.41.Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

5.42.Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

5.43.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.44.Частиною п`ятою статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.45.Згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

5.46.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

5.47.В порушення наведених вище приписів законодавства, суди попередніх інстанцій у судових рішеннях припустились порушень норм процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків в частині встановлення відсутності підстав для сплати відповідачем спірних сум.

5.48.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, зокрема, належним чином дослідити обставини надання послуг балансування у березні-червні 2019 року, їх обсяг та вартість, і в залежності від встановленого, відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення касаційної скарги, відповідно про скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судове рішення.

6.5.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином оцінити всі доводи сторін та наявні в матеріалах справи докази, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315-317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/5361/19 скасувати.

3.Справу №904/5361/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

Л.В. Стратієнко