ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5431/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.

та представників:

позивача - Петровський Д. О.

відповідача - Скирда В. Є.

третьої особи 1 - не з`явився

третьої особи 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2022 (головуючий суддя - Кощеєв І. М., судді - Дармін М. О., Чус О. В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 (суддя - Красота О. І.)

у справі № 904/5431/21

за позовом Управління каналів річки Інгулець

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом : 1) Міністерство економіки України, 2) Державне агентство водних ресурсів України

про стягнення заборгованості в сумі 10 012 200,00 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Управління каналів річки Інгулець

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: 1) Міністерство економіки України, 2) Державне агентство водних ресурсів України

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 38 966 400,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Управління каналів річки Інгулець (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (відповідач) про стягнення 10 012 200 грн заборгованості.

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості послуг з подачі води згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-Р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець".

3. Разом з цим, Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Управління каналів річки Інгулець у якому просило суд стягнути грошові кошти в розмірі 38 966 400 грн, які набуті та зберігаються без достатніх правових підстав.

4. Доводи позивача за зустрічним позовом мотивовані тим, що останній перераховував на користь Управління каналів річки Інгулець 38 966 400 грн в рахунок подачі води у Карачунівське водосховище виключно через те, що вважало договір № 319 від 12.04.2019 укладеним в редакції протоколу розбіжностей, й виконувало умови даного договору. Враховуючи, що єдиною правовою підставою для перерахування АТ "Кривбасзалізрудком" грошових коштів в загальному розмірі 38 966 400 грн на користь Управління каналів річки Інгулець, був договір № 319 від 12.04.2019, який товариство вважало укладеним, проте, який згідно висновків Верховного Суду, покладених в основу постанови від 20.02.2020 у справі № 904/1995/19 є таким, що не відбувся - Управління каналів річки Інгулець набуло та зберігає вказані грошові кошти належні відповідачу без достатньої правової підстави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2022 первісний позов задоволено в повному обсязі - стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Управління каналів річки Інгулець 10 012 200 грн заборгованості. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

6. Рішення місцевого господарського суду, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець" та Регламентом промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році на відповідача покладено обов`язок за рахунок власних коштів здійснити роботи з розбавлення зворотних вод та з промивання русла річки Інгулець у 2019 році. Отже, відповідно до розпорядження КМУ від 27.12.2018 № 1096-р та Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році безпосереднім виконавцем послуг з подачі технічної води для виконання Регламенту є саме позивач, який зобов`язаний здійснити подачу води в необхідних обсягах, а відповідач компенсувати позивачу витрати з подачі води.

7. Разом з цим, підставою для відмови у задоволені зустрічного позову, стало те, що позивачем за зустрічним позовом грошові кошти в загальному розмірі 38 966 400 грн сплачено з зазначенням призначення платежу: "оплата за постачання тех. води для виконання Регламенту промивання р. Інгулець згідно за дог. № 319 від 12.04.2019", відповідно такі кошти набуто відповідачем за зустрічним позовом за наявності правової підстави, а тому їх не може бути стягнуто в силу положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як безпідставно набуті. При цьому, обов`язок щодо сплати вартості послуг (робіт) з подачі технічної води на виконання Регламенту та промивання і оздоровлення річки Інгулець виник у АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на підставі організаційно-розпорядчого акту Кабінету Міністрів України, а саме розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець". Враховуючи той факт, що розпорядження КМУ від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" є чинним та не скасовувалось, то положення цього акту Кабміну є обов`язковим для АТ "Кривбасзалізорудком", в тому числі щодо зобов`язання останнього здійснити роботи з промивання русла річки Інгулець за рахунок власних коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2022 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022, в частині задоволення позовних вимог Управління каналів річки Інгулець про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 10 012 200,00 грн заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

9. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що господарські суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/9617/20, від 20.02.2020 у справі № 904/1995/19, від 27.09.2022 у справі № 916/1738/21, від 23.02.2022 у справі № 904/5816/20, від 04.07.2018 у справі № 369/1923/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 346/2946/16-ц.

10. Так скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення первісного позову, оскільки в порушення приписів частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не врахували, що у справі № 904/1995/19, зокрема, встановлено факт неукладення між сторонами договору № 319 від 12.04.2019 за яким відповідач сплачував на користь позивача грошові кошти за послуги з подачі технічної води на виконання Регламенту та промивання і оздоровлення річки Інгулець.

11. При цьому, скаржник зауважує, що місцевий і апеляційний господарські суди неврахували, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" саме по собі не є нормативно-правовим актом та не може бути підставою для виникнення зобов`язання, визначеного статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно таке розпорядження, за відсутності укладеного між сторонами договору, не встановлює для відповідача обов`язку сплачувати грошові кошти на рахунок позивача.

12. Також скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що апеляційний господарський суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час розгляду апеляційної скарги.

13. Скаржник зазначає, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги АТ "Криворізький залізорудний комбінат" до розгляду на 08.09.2022 о 14:00 на адресу відповідача і його представника не надходили, зокрема і до електронного кабінету адвоката в Електронному Суді, а про розгляд апеляційної скарги відповідач дізнався з інформації, розміщеної на сайті "Судова влада України" де було зазначено про призначення апеляційної скарги АТ "Криворізький залізорудний комбінат" до розгляду на 08.09.2022 о 14:30. Проте, прибувши для участі в судовому засіданні 08.09.2022 приблизно о 14:05 представнику відповідача стало відомо про те, що о 14:30 відбудеться розгляд апеляційної скарги АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на додаткове рішення у цій справі, а розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 було розпочато о 14:00, при цьому, представника відповідача не допустили до зали судових засідань.

14. Наведене, за доводами скаржника, призвело до порушення прав і законних інтересів АТ "Криворізький залізорудний комбінат", через недотримання судом апеляційної інстанції порядку повідомлення учасника справи про розгляд апеляційної скарги.

Позиція інших учасників справи

15. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

16. Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" є гірничодобувним підприємством Кривбасу, який здійснює діяльність пов`язану з добуванням залізної руди підземним (шахтним) способом, видобуток та переробка якої супроводжується великими обсягами відкачки і використання підземних вод.

17. Надлишки зворотних шахтних вод цілодобово протягом року спрямовуються в ставок-накопичувач, який знаходиться на відстані 3,2 км від річки Інгулець у балці Свистунова та який перебуває на балансі ДП "Кривбасшахтозакриття".

18. Діючий на даний час режим скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець полягає у щорічному дозованому (регульованому) скиданні надлишків зворотних вод, передбаченому загальним проектом відведення, використання та скидання надлишків шахтних вод Кривбасу, яке відбувається за індивідуальним регламентом скидання, відповідно до спеціального розпорядження Кабінету Міністрів України, в чітко визначений міжвегетаційний період (листопад - лютий), з розбавленням зворотних вод до рекомендованих норм якості води (рівнів вмісту хлоридів та мінералізації) у контрольних створах, розташованих нижче випуску. Після скидання надлишків зворотних вод запроваджуються заходи з ліквідації наслідків скидання шляхом здійснення промивки русла р. Інгулець.

19. Це є необхідним та виправданим заходом, оскільки здійснюється виключно з метою недопущення виникнення серйозних та масштабних наслідків техногенного характеру та надає єдиної реальної можливості здійснювати експлуатацію існуючих потенційно небезпечних об`єктів у стані захищеності населення та об`єктів довкілля від небезпеки, тобто у такому стані, коли відсутній неприпустимий ризик заподіяння непередбаченої шкоди для життя і здоров`я людини, матеріальних об`єктів, навколишнього середовища.

20. Враховуючи той факт, що в Україні відсутні затверджені у встановленому порядку єдині правила, норми чи інструкції щодо порядку розроблення і затвердження індивідуальних регламентів скидання зворотних вод у водні об`єкти, регламент скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу розробляється окремо на кожний міжвегетаційний період з врахуванням вимог і рекомендацій діючої нормативно-правової бази щодо даного напрямку робіт.

21. З огляду на зазначене та з метою запобігання низці аварій на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну (ставок-накопичувач, загальна система транспортування шахтних вод) через надмірне накопичення надлишків зворотних шахтних вод та уникнення зупинки гірничорудних підприємств Кривбасу у зв`язку з припиненням відкачування підземних вод Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець".

22. Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України передбачає виконання заходів з промивання русла р. Інгулець після завершення скиду надлишків зворотних вод за рахунок залучення гірничорудними підприємствами Кривбасу близько 125 млн. куб. метрів дніпровської води.

23. Саме виконання цього заходу надає можливості забезпечити необхідну якість води в р. Інгулець для зрошення в Миколаївській та Херсонській областях та поступово поліпшити якість питної води по каскаду водосховищ в Кіровоградській та Дніпропетровській областях.

24. Розпорядженням від 27.12.2018 № 1096-р, Кабінет Міністрів України доручив: Державному агентству водних ресурсів розробити та затвердити на підставі гідрологічного прогнозу щодо весняної повені у 2019 році в басейні р. Інгулець регламент промивання русла і екологічного оздоровлення зазначеної річки з визначенням відповідальності за його виконання; Міністерству економічного розвитку і торгівлі забезпечити взаємодію з гірничорудними підприємствами щодо здійснення ними заходів з розроблення регламентів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього розпорядження, а також робіт з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла р. Інгулець за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання.

25. Додатком № 1 до зазначеного розпорядження, Кабінет Міністрів України визначив перелік гірничодобувних підприємств, які здійснюють заходи з розроблення регламентів скиду надлишків зворотних вод та промивання русла і екологічного оздоровлення р. Інгулець, а також робіт з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла зазначеної річки за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання. Серед вказаних у даному додатку підприємств визначено і Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом).

26. В подальшому, на виконання пункту 2 вказаного розпорядження Кабміну, Державним агентством водних ресурсів України з врахуванням протоколу Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем р. Інгулець суббасейну нижнього Дніпра у 2019 році було розроблено Регламент промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році, який було затверджено 22.03.2019.

27. Положеннями пункту 3 та пункту 8 цього Регламенту також було визначено, що фінансування заходів з промивання русла р. Інгулець здійснюється за рахунок власних, коштів гірничодобувних підприємств, в тому числі і за рахунок Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", в розмірах залежно від фактичного обсягу скидання.

28. Пунктом 4 вищевказаного Регламенту обов`язок щодо виконання вказаних послуг покладено на Управління каналів річки Інгулець (позивач за первісним позовом).

29. Так, Регламентом окремо зобов`язано Управління каналів річки Інгулець: забезпечити режим подачі води по каналу Дніпро-Інгулець; розпочати роботу Інгулецької ГНС, виходячи з якості води, що відповідає нормативній та потребі у зрошувані меліорованих земель.

30. Крім того, відповідно до пункту 8 Регламенту, Управління каналів річки Інгулець визначено відповідальним за дотриманням режиму роботи каналів Дніпро-Інгулець та Інгулецької зрошувальної системи.

31. На виконання покладених на Управління каналів річки Інгулець обов`язків, останнє в період з травня по вересень 2019 року здійснило подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання промивки та екологічного оздоровлення р. Інгулець в загальній кількості 45,1 млн. м3, що підтверджується відповідними актами та не заперечувалося відповідачем за первісним позовом.

32. Посилаючись на Регламент та договір, відповідачем за первісним позовом було частково сплачено вартість подачі води та перераховано на рахунок Управління каналів річки Інгулець лише 38 966 400 грн. Дану обставину позивач підтверджує випискою з казначейського рахунку позивача.

33. В квітні 2019 року з метою належного оформлення даних правовідносин, позивачем на адресу відповідача було направлено проект Договору від 12.04.2019 № 319 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році.

34. Відповідно до запропонованих позивачем умов договору, Управління каналів річки Інгулець на виконання Регламенту промивки річки Інгулець у 2019 році зобов`язувалось подати технічну воду в загальній кількості 45,1 млн. м3, а відповідач сплатити позивачу затрати по постачанню води із розрахунку 1,086 грн з ПДВ за 1 кубічний метр води.

35. Проте, із запропонованими позивачем умовами договору відповідач не погодився і звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про укладання договору № 319 від 12.04.2019 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році в редакції ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

36. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019 у справі № 904/1995/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" до Управління каналів річки Інгулець відмовлено повністю.

37. Вказаним судовими рішеннями встановлено, що договір № 319 від 12.04.2019 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році між Управлінням каналів річки Інгулець та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" є неукладеним у зв`язку з недосягненням між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, а саме вартості послуг. Таким чином, будь-які договірні відносини між Управлінням каналів річки Інгулець та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з приводу постачання води по каналу Дніпро-Інгулець на виконання Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році відсутні.

38. Відповідно до здійсненої Управлінням каналів річки Інгулець калькуляції вартості послуг з подачі води до каналу Дніпро-Інгулець вартість подачі 1 м3 води становить 1,086 грн з ПДВ. Загальна ж вартість витрат Управління каналів річки Інгулець, понесених в результаті здійснення подачі води для виконання Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році становить 48 978 600 грн.

39. Доводячи обґрунтованість розрахунку, позивач за первісним позовом зазначив що при формуванні ціни послуг керується постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів" та Порядком визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 25.12.2013 № 544/1561/1130, яким визначено особливості формування вартості та надання платних послуг юридичним та фізичним особам.

40. Пунктом 3.2 даного Порядку визначено, що розмір договірних (вільних) цін за кожний вид платної послуги визначається на підставі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних безпосередньо з наданням (виконанням) відповідної платної послуги.

41. Згідно з умовами пункту 3.3. Порядку до складу витрат на надання (виконання) платних послуг належать: прямі витрати на оплату праці; прямі матеріальні витрати; інші прямі витрати; загальногосподарські витрати, у тому числі витрати на оновлення та модернізацію основних засобів, що використовуються для надання платних послуг. До прямих витрат на оплату праці відносяться витрати на заробітну плату штатним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов`язана з наданням платних послуг у порядку, встановленому законодавством, а також передбачені законодавством відрахування на соціальні заходи. До прямих матеріальних витрат відноситься вартість основних матеріалів, необхідних для виконання робіт, надання послуг, допоміжних та інших матеріалів, які віднесені до конкретного виду надання послуг. До інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які віднесені до конкретного виду надання послуг.

42. До загальногосподарських витрат відносяться всі витрати на управління виробництвом та обслуговування і управління водогосподарською організацією в цілому. Визначення складу та механізму їх розподілу здійснюється з урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248.

43. Позивач за первісним позовом зазначив, що із загальної вартості послуг по подачі 1 м3 води ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" сплачує вартість електроенергії, затраченої на її подачу та покриває витрати, пов`язані з експлуатацією об`єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу Управління каналів річки Інгулець, згідно калькуляції.

44. Державне агентство водних ресурсів України в своїх поясненнях підтвердило, що калькуляція вартості послуг з подачі води до каналу Дніпро-Інгулець 1 м3 води становить 1,086 грн з ПДВ та виконана Управлінням каналів річки Інгулець у повній відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

45. Проте своє зобов`язання щодо повної оплати вартості послуг з подачі води, яке встановлено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" належним чином не виконало.

46. Так, відповідачем за первісним позовом було частково сплачено вартість подачі води та перераховано на рахунок Управління каналів річки Інгулець лише 38 966 400 грн.

47. За розрахунками позивача заборгованість Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" перед Управлінням каналів річки Інгулець, згідно приписів Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" та Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році, а саме щодо встановлення обов`язку ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" здійснити роботи з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та промивання русла річки Інгулець за рахунок власних коштів, становить 10 012 200 грн.

48. Так, розрахунок суми заборгованості складається з: 1,086 грн (вартість послуг з подачі м3 води) х 45 100 000 м3 (загальний об`єм води) = 48 978 600,00 грн (загальна вартість послуг з подачі води). При цьому, 48 978 600,00 грн - 38 966 400,00 грн (розмір послуг сплачених відповідачем) = 10 012 200 грн.

49. Відповідачем за первісним позовом суму заборгованості у розмірі 10 012 200 грн не сплачено, що і є причиною виникнення спору за первісним позовом.

Позиція Верховного Суду

50. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтно-механічний завод" до якої приєднався Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Бугай І. В., не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

51. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

52. Постанова суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду у справі, яка переглядається оскаржуються в частині задоволення первісних позовних вимог Управління каналів річки Інгулець до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 10 012 200 грн заборгованості, відповідно, висновки судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для задоволення зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" не є предметом касаційного перегляду у цій справі.

53. Так, статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання Конституції і законів України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

54. У силу приписів статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

55. Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про Кабінет Міністрів України".

56. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

57. Частиною першою статті 41 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" установлено, що Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності КМУ, схваленої Верховною Радою України.

58. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

59. Частиною другою статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов КМУ.

60. Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень КМУ (частина третя статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

61. Порядок проведення засідань КМУ, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності встановлює Регламент КМУ, затверджений постановою КМУ від 18.07.2007 № 950 (далі Регламент).

62. Пунктом 1 параграфу 30 Регламенту визначено, що акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

63. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо; затвердження державної цільової програми, плану заходів; утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; виділення коштів з резервного фонду державного бюджету; делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках; передачі майна; кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру. (пункт 2 § 30 Регламенту).

64. Так, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець" та Регламентом промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році на відповідача за первісним позовом покладено обов`язок за рахунок власних коштів здійснити роботи з розбавлення зворотних вод та з промивання русла річки Інгулець у 2019 році.

65. При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17 (на яку посилався суд апеляційної інстанції), згідно якої розпорядження Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом.

66. Частиною другою статті 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

67. Відповідно до положень статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

68. Частиною третьою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

69. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що у квітні 2019 року з метою належного оформлення даних правовідносин, Управлінням каналів річки Інгулець на адресу АТ "Кривбасзалізрудком" було направлено проєкт Договору від 12.04.2019 № 319 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році. Відповідно до запропонованих Управлінням умов договору, Управління каналів річки Інгулець на виконання Регламенту промивки річки Інгулець у 2019 році зобов`язувалось подати технічну воду в загальній кількості 45,1 млн. м3, а АТ "Кривбасзалізрудком" сплатити позивачу за первісним позовом затрати по постачанню води із розрахунку 1,086 грн. з ПДВ за 1 кубічний метр води. Проте, із запропонованими Управління каналів річки Інгулець умовами договору АТ "Кривбасзалізрудком" не погодилося і звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про укладання договору № 319 від 12.04.2019 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році в редакції ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

70. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2019 у справі № 904/1995/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" до Управління каналів річки Інгулець відмовлено повністю.

71. Вказаним судовим рішенням встановлено, що договір № 319 від 12.04.2019 на подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання Регламенту промивання р. Інгулець у 2019 році між Управлінням каналів річки Інгулець та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" є неукладеним у зв`язку з недосягненням між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, а саме вартості послуг.

72. З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що будь-які договірні відносини між Управлінням каналів річки Інгулець та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з приводу постачання води по каналу Дніпро-Інгулець на виконання Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році відсутні.

73. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у сторін у відповідності до частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", а також Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році, затвердженого 22.03.2019 виникли та існують зобов`язання щодо здійснення заходів з промивання русла і екологічного оздоровлення р. Інгулець. Зокрема, на Управління каналів річки Інгулець було покладено обов`язок забезпечити подачу води по каналу Дніпро-Інгулець, а на ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" обов`язок оплатити промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець.

74. Верховний суд погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

75. Так, місцевий і апеляційний господарські суди встановили, що на виконання покладених на Управління каналів річки Інгулець обов`язків позивач за первісним позовом в період з травня по вересень 2019 року здійснив подачу води по каналу Дніпро-Інгулець для виконання промивки та екологічного оздоровлення р. Інгулець в загальній кількості 45,1 млн. м3, що підтверджується відповідними актами, які підписані ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат". Крім того, факт подачі позивачем води в повному обсязі та факт належного виконання Управлінням каналів річки Інгулець своїх зобов`язань не заперечується відповідачем. Відповідно до здійсненої позивачем калькуляції вартості послуг з подачі води до каналу Дніпро-Інгулець вартість подачі 1 м3 води становить 1,086 грн з ПДВ. Загальна вартість витрат позивача, понесених в результаті здійснення подачі води для виконання Регламенту промивання русла та екологічного оздоровлення р. Інгулець у 2019 році становить 48 978 600 грн.

76. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що Державне агентство водних ресурсів України підтверджує, що калькуляція вартості послуг з подачі води до каналу Дніпро-Інгулець 1 м3 води становить 1,086 грн з ПДВ та остання виконана позивачем у повній відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

77. Також суди попередніх інстанцій врахували, що обсяг поданої води та розрахунок вартості послуг з подачі води до каналу Дніпро-Інгулець , відповідачем не оскаржується.

78. Проте своє зобов`язання щодо оплати вартості послуг з подачі води, яке передбачене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" належним чином не виконало. Так, відповідачем було частково сплачено вартість подачі води та перераховано на рахунок Управління каналів річки Інгулець лише 38 966 400,00 грн. Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

79. З урахуванням наведеного, Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення первісного позову щодо та стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості в сумі 10 012 200 грн є обґрунтованими. При цьому, доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, натомість доводи скаржника у цій частині фактично зводяться до незгоди останнього з висновками судів першої та апеляційної інстанції та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

80. Разом з цим, враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20)), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/9617/20 (спір, пов`язаний із розрахунками за спожитий природний газ) та від 27.09.2022 у справі № 916/1738/21 (спір про внесення змін до договору оренди землі), оскільки спір у наведених справах не стосується стягнення заборгованості за надані послуги з подачі води згідно розпорядження Кабінету Міністрів України. Правовідносини у наведених скаржником справах не відповідають терміну "подібність правовідносин" ні за змістовим (основним), ні за суб`єктним та об`єктним (додатковими) критеріями.

81. Також Верховний Суд не вбачає невідповідності висновків судів попередніх інстанцій у цій справі правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 904/1995/19, про неврахування якої зазначає скаржник у касаційній скарзі.

82. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1812/18, від 10.11.2020 у справі № 904/762/16 та від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, щодо різниці між преюдиціальними фактами і оцінкою іншим судом певних обставин. Більше того, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що місцевий і апеляційний господарські суди не залишили поза своєю увагою судові рішення у справі № 904/1995/19.

83. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

84. Що стосується доводів касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, яке полягає у тому, що апеляційний господарський суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

85. Як зазначено у оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 24.03.2022.,

86. При цьому, матеріали справи свідчать, що вказана ухвала апеляційного господарського суду від 22.02.2022 була направлена на адресу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 22.02.2022 та отримана вказаним учасником справи 09.03.2022, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900095752476.

87. 24.03.2022 розгляд справи № 904/5431/21 в судовому засіданні не відбувся.

88. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.06.2022.

89. Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції від 15.04.2022 була направлена на адресу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 18.04.2022 та отримана вказаним учасником справи 21.04.2022, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900096413748

90. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 08.09.2022.

91. Вказана ухвала апеляційного господарського суду направлена 02.06.2022 на електронну пошту Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", про що свідчить відповідний список розсилки процесуальних документів від 02.06.2022.

92. Апеляційний господарський суд зокрема зазначив, що про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника.

93. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

94. Оскільки ухвалу апеляційного господарського суду від 22.02.2022, якою відкрито апеляційне провадження надіслано за адресою скаржника, повідомленою самим же скаржником, а також ухвалу від 02.06.2022, якою відкладено розгляд апеляційної скарги на 08.09.2022 о 14:00 направлено на електронну адресу яка була зазначена скаржником в апеляційній скарзі, Верховний Суд вважає, що судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове провадження.

95. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (див. mutatis mutandis рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.89, N 11681/85)).

96. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, N 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) від 14.10.2003, заява N 50966/99)).

97. Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду. Скаржник, подавши апеляційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом.

98. Верховний Суд бере до уваги, що саме скаржник був ініціатором апеляційного провадження, а тому, звернувшись з апеляційною скаргою у справі він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

99. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

100. Верховний Суд також зауважує, що електронний варіант ухвали суду від 02.06.2022 розміщено в мережі Інтернет на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за адресою: https://reestr.court.gov.ua/Review/104581024 та оприлюднено 03.06.2022.

101. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

102. Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень, тим паче знаючи, що попередні судові засідання були призначені на 24.06.2022 і 02.06.2022, однак вказаного не зробив.

103. Скаржник як учасник судового провадження який добросовісно користується процесуальними правами, вживає заходів спрямованих на слідкування за розглядом його справи в суді, в тому числі він не позбавлений можливості ознайомитися з повним текстом зазначеної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим. Зазначене відповідає рішенню Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", який підкреслив, що сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

104. Також Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що на відміну від розгляду справи в суді першої інстанції, відповідно до положень статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

105. Відповідно до частин одинадцятої-тринадцятої статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

106. Як свідчать матеріали справи, участі свого представника у судових засіданнях відповідач жодного разу не забезпечив.

107. За наведених обставин, саме лише посилання скаржника на неотримання ухвали апеляційного господарського суду від 02.06.2022, якою призначено розгляд поданої ним апеляційної скарги на 08.09.2022 о 14:00 за відсутності існування обставин, які об`єктивно унеможливили ознайомлення представника або скаржника з текстом судового рішення в ЄДРСР, яке було розміщене там більш як за три місяці до судового засідання, а також з урахуванням того, що явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, і неявка відповідача не перешкоджала розгляду апеляційної скарги у справі по суті (вирішення чого є прерогативою апеляційного господарського суду), не свідчить про порушення апеляційним господарським норм процесуального права та що справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

У контексті наведеного колегія суддів звертається до правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 06.09.2022 у справі № 904/4393/21.

108. Разом з цим, враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20)), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 904/5816/20 (Верховний Суд передав справу на новий розгляд через те, що суд апеляційної інстанції взагалі не розглянув заяву учасника справи (апелянта) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомив заявника про результат розгляду заяви та ухвалив оскаржувану постанову), від 04.07.2018 у справі № 369/1923/15-ц (Верховним Судом наведено загальні висновки щодо принципу справедливості, однак у наведеній постанові не було предметом касаційного перегляду питання повідомлення апеляційним судом учасника справи про розгляд апеляційної скарги) та від 26.09.2018 у справі № 346/2946/16-ц (Верховний Суд у вказаній постанові навів загальні висновки щодо принципу рівності учасників цивільного процесу і принципу справедливості, однак у наведеній постанові не було предметом касаційного перегляду питання повідомлення апеляційним судом учасника справи про розгляд апеляційної скарги). Так, правовідносини у наведених скаржником справах не відповідають терміну "подібність правовідносин" ні за змістовим (основним), ні за суб`єктним та об`єктним (додатковими) критеріями.

109. За таких обставин, беручи до уваги передбачені статтею 300 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

110. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

111. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

112. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

113. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова- без змін.

Розподіл судових витрат

114. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 у справі № 904/5431/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець