ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5647/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.)
від 12.02.2025
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі № 904/5647/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотам", Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ-Комбі", ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотам" (далі - ТОВ "Тотам"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ-Комбі" (далі - ТОВ "АБВ-Комбі"), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) та просить суд:
- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - частину нежитлової будівлі, частка власності 87/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5123,95 кв.м. (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2668738512060, номер об?єкту в РПВН 4239223) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотам" (ідентифікаційний код 45424343; місцезнаходження: Україна, 50002, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кобилянського, будинок 219);
- визнати право власності ТОВ "АБВ-Комбі" (ідентифікаційний код 30816192; місцезнаходження: Україна, 49052, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Челябінська, будинок 1) на нерухоме майно - частину нежитлової будівлі, частка власності 87/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5123,95 кв.м. (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 2668738512060, номер об?єкту в РПВН 4239223).
1.2. Позивач вважає, що її права були порушені незаконними діями інших учасників товариства, зокрема незаконним переходом частки померлого чоловіка позивача в статутному капіталі, без її згоди.
Позивач зазначає про відсутність волевиявлення та необхідного вираження волі позивача - власника частки у статутному капіталі та майна ТОВ "АБВ-Комбі" на передачу до статутного фонду та у власність відповідача спірного нерухомого майна.
1.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у відкритті провадження у справі № 904/5647/24 відмовлено.
1.4. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
1.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі № 904/5647/24.
1.6. ОСОБА_1 на адресу Центрального апеляційного господарського суду направлено заяву про забезпечення позову про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та про визнання права власності на нерухоме майно.
Заява мотивована тим, що відповідачі можуть вчинити дії, які позбавлять її прав на частку в майні товариства, тому необхідно забезпечити позов, щоб уникнути порушень прав позивача.
Також позивач вказує на наявність кримінальних порушень, зокрема шахрайства, з боку учасників ТОВ "АБВ-Комбі", і вважає, що відсутність забезпечення позову може ускладнити захист її прав.
За змістом заяви, ОСОБА_1 просить апеляційний господарський суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тотам" в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме: частину нежитлової будівлі, частка власності 87/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5123,95 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2668738512060, номер об`єкту в РПВН 4239223) та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - частину нежитлової будівлі, частка власності 87/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5123,95 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2668738512060, номер об`єкту в РПВН 4239223) до винесення рішення суду по справі.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 904/5647/24 відмовлено.
2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на оскарженні в апеляційному господарському суді перебуває ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, а тому за висновками суду апеляційної інстанції в нього відсутні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки провадження у справі не відкрито. Апеляційний суд не наділений повноваженнями суду першої інстанції щодо вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №904/5647/24, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення заяви.
3.2. ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки суд апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для справи. При цьому посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 11.08.2020 у справі №911/3136/19, від 26.08.2020 у справі №907/73/19, від 19.10.2020 у справі №915/373/20, від 12.02.2020 №381/4019/18, від 14.05.2020 у справі №922/2277/19, від 28.04.2020 у справі №20з-20, від 26.10.2020 у справі №905/257/19, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 13.04.2020 у справі №913/495/19 (щодо застосування статей 67 136 137 140 Господарського процесуального кодексу України).
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
4.3. За переконанням скаржника, суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
4.4. Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у відкритті провадження у справі № 904/5647/24 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 у справі № 904/5647/24.
ОСОБА_1 на адресу Центрального апеляційного господарського суду направлено заяву про забезпечення позову про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та про визнання права власності на нерухоме майно.
4.5. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.6. Статтею 138 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок подання заяви про забезпечення позову.
Так, за змістом цієї статті заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
4.7. Отже, виходячи зі змісту статей 136 138 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається до пред`явлення позову судом першої інстанції, або на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
4.8. Відповідно до частин першої та другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу,
4.9. Отже, оскільки на оскарженні в апеляційному господарському суді перебуває ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову апеляційним судом, оскільки провадження у справі не відкрито.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком, що апеляційний суд не наділений повноваженнями суду першої інстанції щодо вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову.
4.10. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, оскільки у зазначених скаржником справах судом касаційної інстанції перевірялися судові рішення за результатом розгляду по суті заяви про забезпечення. Натомість у оскаржуваній справі не встановлювалися обставини наявності/відсутності підстав для задоволення зазначеної заяви. Посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2020 у справі №913/495/19 також відхиляються, оскільки предметом апеляційного оскарження було рішення місцевого господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи по суті, а тому у суду касаційної інстанції були відсутні підстави для скасування з мотивів неможливості розгляду заяви про забезпечення позову судом апеляційної інстанції.
Інші доводи скаржника, також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, носять декларативний характер, направлені на оцінку обставин наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційних скарг оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржники.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236 240 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №904/5647/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова