ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5877/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Дудченко В.В. (адвокат),
відповідача - Астраханцева Л.В. (адвокат), Рудницька Ю.О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022,
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 849 020 297,44 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз"), у якому просить стягнути заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу у сумі 712 774 751,52 грн, пеню у розмірі 101 226 271,73 грн, 3% річних у розмірі 8 412 674,43 грн, та 26 606 599,76 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем неналежно виконано умови договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000702 (далі - договір) у частині своєчасної та повної оплати за надані послуги з балансування обсягів природного газу на загальну суму 712 774 751,52 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду односторонні акти про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.08.2018 №08-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.09.2018 №09-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.10.2018 №10-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.11.2018 №11-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.12.2018 №12-18-1512000702-БАЛАНС; від 26.02.2019 №12-18-1512000702-БАЛАНС; від 31.01.2019 №01-19-1512000702-БАЛАНС; від 28.08.2019 №02-19-1512000702-БАЛАНС.
1.3. За твердженням позивача, у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди у порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 712 774 751,52 грн.
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 (суддя - Бондарєв Є.М.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф., Вечірко І.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення та постанову суду мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог АТ "Укртрансгаз", оскільки останнім не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин щодо вчинення конкретних дій з врегулювання обсягів газу в газотранспортній системі, а, отже, й не доведено надання послуг балансування за спірними відносинами, а відтак не підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та "інфляційних втрат".
2.3. Суди попередніх інстанцій встановили, що сторонами не підписано додатки 1, 2, 3 до договору. З огляду на наведене суди дійшли висновку, що без наявності підписаних додатків 1, 2, 3 до договору, зокрема додатку 3 (перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника), неможливо встановити зміст та обсяг наданої послуги.
2.4. Надання послуг балансування, визначення їх обсягу та вартості перебуває у безпосередньому зв`язку з обсягом послуг транспортування природного газу. Відсутність узгоджених між сторонами умов щодо обсягів та порядку надання послуг транспортування у додатках 1, 2 та 3 унеможливлює виконання й решти положень договору, зокрема і в частині визначення обсягів та вартості послуг балансування.
2.5. Суди також вказували на те, що для регулювання відносин щодо подання номінацій/реномінацій, визначення небалансу в період з липня 2018 року по лютий 2019 року мають застосовуватися положення Кодексу ГТС в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 28.04.2017 №615.
2.6. За наявними у матеріалах справи доказами неможливо перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував у системі, який, на думку АТ "Укртрансгаз", відповідач використав за період з липня 2018 року по лютий 2019 року, як безпідставно відібраний відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
2.7. Позивачем не надано достатніх первинних документів та вичерпної інформації, які свідчили б про реальність надання послуг балансування АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у період з липня 2018 року по лютий 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні акти врегулювання небалансів не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. АТ "Укртрансгаз" (далі - скаржник) 09.05.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. Зокрема позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 4 і підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС ) без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17.
4.1.3. Скаржник також зазначає про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 10 глави 3 розділу ХІІ, підпунктів 1 - 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №826/16697/17, від 06.03.2018 у справі №917/492/17.
4.1.4. Судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №923/1064/18, від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18, від 13.08.2019 у справі №925/352/18, в яких судами задоволено позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" щодо стягнення вартості послуг балансування, наданих оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування - оператору газотранспортної системи - за наслідком відбору оператором газорозподільної системи з газотранспортної системи обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати без подання таких обсягів до газотранспортної системи. Суди також не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №904/2732/18.
4.1.5. За твердженням скаржника, дослідження обставин документального підтвердження надання послуг балансування нерозривно пов`язано із необхідністю застосування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у зазначених постановах, щодо обов`язковості документального підтвердження таких обставин з урахуванням поданих позивачем доказів, зокрема: актів послуг балансування обсягів природного газу та розрахунками вартості послуг балансування, алокацій (звітів) АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, звітів по точках входу/виходу за липень-листопад 2018 року, та електронних файлів від АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, актів приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року та інших наданих позивачем разом з позовною заявою доказів.
4.1.6. Позивач наголошує, що односторонній акт надання послуг балансування з урахуванням норм редакції Кодексу ГТС (у редакції, яка діяла у спірний період) є умовою документального підтвердження надання послуг балансування. Разом з тим наявні у матеріалах справи односторонні акти наданих послуг балансування підтверджують обставини неврегулювання відповідачем у спірний період своїх негативних місячних небалансів, що є необхідною умовою для надання позивачем послуг балансування. Однак такі докази безпідставно не були досліджені судами попередніх інстанцій на предмет підтвердження обставини виникнення у відповідача у спірний період негативних місячних небалансів у зазначених в односторонніх актах надання послуг балансування обсягах, складання яких прямо передбачено умовами договору. Тобто суди не врахували того, що і договором (пункт 11.4) і Кодексом ГТС (у редакції, яка діяла в спірний період) передбачено, що підставою для проведення розрахунків послуг балансування є саме односторонній акт, оформлений оператором ГТС відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ХІV Кодексу ГТС.
4.1.7. Вказані обставини підтверджуються актуальною судовою практикою (постановою колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20), про наявність якої позивачем було повідомлено суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 23.02.2022, однак суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував наведених висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм Кодексу ГТС відносно доказів, на підставі яких визначається небаланс замовника послуг транспортування.
4.1.8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 у справі №916/2090/16.
4.1.9. За твердженням позивача, Верховним Судом при розгляді справи №916/2090/16 надано оцінку правовідносинам, що склалися за інших фактичних обставин (період виникнення небалансу червень 2016 року) та інших застосовуваних норм права (глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС у редакції станом на червень 2016 [від 06.05.2016]), аніж у даному спорі між позивачем та відповідачем щодо стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період січень - червень 2018 року.
4.1.10. Крім того, в основу оскаржуваних судових рішень у частині визнання договору неукладеним було покладено висновки Верховного Суду щодо застосування статей 179 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 638 ЦК України, викладені в постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 (відсутність узгодження сторонами істотних умов договору через непідписання обов`язкових додатків до нього), тоді як зазначені висновки не узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, щодо відсутності підстав для визнання неукладеним договору, який виконувався сторонами. Відповідач замовляв послуги з транспортування природного газу за договором (подавав номінації, надавав алокації, підписував акти приймання-передачі природного газу у віртуальній точці в спірний період), він фактично виконував договір, а тому втратив право стверджувати, що договір є неукладеним. Фактичне виконання договору також підтверджено судовими рішеннями у справі №904/8564/16.
4.1.11. Отже, в даному випадку судами попередніх інстанції не враховано умови укладеного між сторонами договору та знову невірно застосовано розділи XII, XIV Кодексу ГТС. За таких умов суд апеляційної інстанції не мав підстав застосовувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, а Верховний Суд від таких висновків також має відступити.
4.2. Аргументи, зазначені у відзивах на касаційну скаргу
4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу, поданому суду 15.06.2022, відповідач доводи касаційної скарги не визнає і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
4.2.2. АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" зазначає про те, що скаржником не наведено вмотивованих обґрунтувань щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначених ним постановах, а саме: позивач не довів наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення), а тому підстави для задоволення касаційної скарги в цій частині відсутні.
4.2.3. Висновки суду в частині того, що непідписання додатків 1, 2 до договору призвело до неузгодженості істотних договірних умов щодо надання послуг балансування, і така неузгодженість при вирішенні судом спору про стягнення заборгованості за надання відповідних послуг має тлумачитися проти АТ "Укртрансгаз" відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.07.2021 у справі №927/1041/19.
4.2.4. Зміст касаційної скарги позивача зводиться лише до незгоди останнього з прийнятими судовими рішеннями у справі. При цьому доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права, ненадання судами оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження та всім доводам позивача, що, на переконання АТ "Укртрансгаз", призвело до невідповідності висновків судів обставинам справи, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, нез`ясування судами обставин, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, що, у свою чергу, призвело до прийняття судами незаконних рішень, - не знаходять свого підтвердження, і просить касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 - без змін.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. Суди попередніх інстанцій установили, що 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз", (оператор) та АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" (замовник) укладено договір №1512000702 транспортування природного газу.
5.2. Відповідно до умов Договору:
- АТ "Укртрансгаз" (оператор) надає АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" (замовнику) послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (пункт 2.1);
- послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (пункт 2.3);
- обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (пункт 2.4);
- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5);
- додатки 1, 2, 3 до договору є його невід`ємними частинами. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8);
- замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (пункт 4.1);
- згідно з пунктом 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору;
- окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника (пункт 5.4. договору);
- на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ) (пункт 5.5. договору);
- у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу (пункт 9.1 договору);
- вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою Вбалансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 договору);
- оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи з виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (пункт 9.4 договору, у редакції Додаткової угоди від 29.11.2017 №1);
- послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору (пункт 11.4 договору);
- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (пункт 13.1договору).
- у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору).
5.3. Як стверджує позивач, ним встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу за загальний період з липня 2018 року по лютий 2019 року, які, на думку позивача, виникли у підповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу.
5.4. За даними позивача, у зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, АТ "Укртрансгаз" надав АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 712 774 751,52 грн, що підтверджується односторонніми актами про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.08.2018 №08-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.09.2018 №09-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.10.2018 №10-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.11.2018 №11-18-1512000702-БАЛАНС; від 30.12.2018 №12-18-1512000702-БАЛАНС; від 26.02.2019 №12-18-1512000702-БАЛАНС; від 31.01.2019 №01-19-1512000702-БАЛАНС; від 28.08.2019 №02-19-1512000702-БАЛАНС.
5.5. Зазначені акти надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу відповідними супровідними листами.
5.6. Позивач наполягає, що з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точках входу/виходу у останнього відповідно до пункту 9.4 договору та пункту 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов`язання з оплати таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
5.7. У свою чергу, відповідач у встановлений договором строк не оплатив послуги балансування на загальну суму 712 774 751,52 грн, а тому з посиланням на пункт 13.5 договору позивач нарахував пеню в сумі 101 226 271,73 грн за загальний період з 01.07.2018 по 27.06.2019; нарахування проводилося за кожним актом окремо.
5.8. Посилаючись на статтю 625 ЦК України, на прострочений борг відповідача позивач нарахував 8 412 674,43 грн 3% річних за загальний період з 01.07.2018 по 27.06.2019 та 26 606 599,76 грн інфляційні втрати за загальний період з вересня 2018 року по травень 2019 року; нарахування проводилося за кожним актом окремо.
5.9. Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.
5.10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
5.11. До спірних правовідносин за період липень 2018 року - лютий 2019 року мають застосовуватись положення Кодексу ГТС у редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2017 №615.
5.12. Учасниками справи не надано суду доказів підписання сторонами договору додатків 1, 2 та 3.
5.13. Відсутність вказаних додатків, і зокрема додатку 3, вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено додатками до типового договору.
5.14. Надання послуг балансування, визначення їх обсягу та вартості перебуває у безпосередньому зв`язку з обсягом послуг транспортування природного газу. Відсутність узгоджених між сторонами умов щодо обсягів та порядку надання послуг транспортування у додатках 1, 2 та 3 унеможливлює виконання й решти положень договору, зокрема і в частині визначення обсягів та вартості послуг балансування (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.08.2021 у справі №903/973/19).
5.15. Виходячи з аналізу зазначених положень законодавства в сукупності з умовами договору, непідписання додатків 1, 2, 3 до договору свідчить про неузгодженість істотних договірних умов щодо надання послуг балансування.
5.16. Позивач вказує, що ним було встановлено наявність у відповідача негативного небалансу в липні в обсязі 1 409,345 тис.куб.м, в серпні в обсязі 1 434,371 тис.куб.м, у вересні в обсязі 4 498,973 тис.куб.м, в жовтні в обсязі 2 219,986 тис.куб.м, у листопаді в обсязі 6 059,844 тис.куб.м, в грудні в обсязі 19 481,411 тис.куб.м та в обсязі 314,868 тис.куб.м, у січні в обсязі 10 496,357 тис.куб.м та у лютому 7 998,786 тис.куб.м, що підтверджується наявними в матеріалах справи: алокаціями (звітами) АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-грудень 2018 року та січень- лютий 2019 року; звітами по точках входу/виходу за за липень-грудень 2018 року та січень- лютий 2019 року; електронними файлами АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" (з цифровим підписом) про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року; актами приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за липень - грудень 2018 року та січень - лютий 2019 року. На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги балансування обсягів природного газу, про що було складено односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, зазначені в пункті 5.4 цієї постанови.
5.17. АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у алокаціях (звітах) про поділ фактичного обсягу природного газу у спірні місяці по всіх категоріях визначав небаланс в обсязі "0".
5.18. Відповідач не оплатив позивачеві вартість послуг балансування за спірний період.
5.19. Позивачем не надано суду доказів вчинення конкретних дій з врегулювання обсягів газу в газотранспортній системі, а, отже, й не доведено надання послуг балансування у спірних відносинах.
5.20. Позивачем не надано суду доказів понесення ним як оператором ГТС обґрунтованих та реальних витрат, пов`язаних із здійсненням балансування.
5.21. АТ "Укртрансгаз" ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи, не надано жодної інформації щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, що вказує на відсутність дій АТ "Укртрансгаз" з балансування газотранспортної системи.
5.22. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XIII Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінам.
5.23. Отже, оператор газотранспортної системи надає послуги балансування з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, усунення загрози цілісності газотранспортної системи.
5.24. Разом з тим матеріали справи таких договорів на підтвердження купівлі-продажу природного газу не містять.
5.25. Позивачем не надано достатніх первинних документів та вичерпної інформації, які свідчили б про реальність надання послуг балансування АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у період з липня 2018 року по лютий 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні акти врегулювання небалансів не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.
5.26. Судами враховано правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, та заначено про те, що висновок про укладеність чи неукладеність договору за умови відсутності факту його підписання сторонами є правовою оцінкою судом сукупності встановлених фактичних обставин справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6.3. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.4. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором транспортування природного газу за послуги балансування обсягів природного газу.
6.5. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
6.6. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
6.7. Господарським кодексом України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.
6.8. Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
6.9. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).
6.10. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
6.11. За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
6.12. Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
6.13. Кодекс ГТС (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
6.14. Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
6.15. Договір містить розділ VII "Тарифи", який передбачає, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
6.16. При цьому розділ 9 Договору та глава 4 розділу XIV Кодексу ГТС містять порядок та формули визначення вартості послуг балансування.
6.17. Як вбачається із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та додатка 2 (транспортування), які згідно з пунктом 2.8 договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
6.18. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що додатки 1, 2 та 3 до договору сторонами не укладалися.
6.19. За оцінкою господарських судів попередніх інстанцій, непідписання додатків 1, 2, 3 до договору свідчить про неузгодженість істотних договірних умов щодо надання послуг балансування. Зокрема, відсутність укладеного додатку 3 (перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника) унеможливлює встановлення обставин щодо змісту та обсягів наданої послуги, а тому такий договір у силу вимог частини восьмої статті 181 ГК України є неукладеним.
6.20. З огляду на наведене Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
6.21. Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
6.22. Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.
6.23. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.
6.24. Скаржник послідовно посилається на те, що відповідач виконував умови договору: отримував послуги транспортування природного газу (зокрема, приймав природний газ у відповідних віртуальних точках ГТС), що підтверджується алокаціями АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" та актами приймання-передачі природного газу. У матеріалах справи також наявні листи від 16.11.2017 № Др03.1-СЛ-18083-1117 та від 04.12.2017 №Др03.1-СЛ-18887-1217, в яких АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" зазначає, що саме на виконання умов укладеного договору (пункт 19.6) інформує АТ "Укртрансгаз" про зміну уповноважених представників ПАТ "Дніпропетровськгаз" та повідомляє інформацію відповідно до пункту 19.4 договору щодо уповноважених представників ПАТ "Дніпропетровськгаз", що призначені забезпечувати виконання положень договору, із зазначенням відповідних осіб, їх посад, номерів телефонів та електронної пошти (т.1, а.с.23, 24).
6.25. Крім того, скаржник посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі №904/8564/16 вже було встановлено наявність негативного небалансу газу у відповідача в липні 2016 року за договором №1512000702 від 17.12.2015 та задоволено відповідні позовні вимоги AT "Укртрансгаз" у зв`язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу. Рішення, яке набрало законної сили у справі №904/8564/16, також підтверджує і те, що договір є узгодженим, чинним та таким, на підставі якого вже встановлені відповідні права та обов`язки сторін цього договору, а саме рішення у справі №904/8564/16 має преюдиціальне значення і для даної справи №904/5877/19.
6.26. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам щодо виконання сторонами умов договору. Так, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що заперечення відповідача проти позову були обґрунтовані розбіжністю у нарахуванні вартості наданих послуг балансування та безпідставністю застосування позивачем при розрахунку вартості цих послуг коефіцієнту 1,2, а не посиланням на неукладеність договору транспортування природного газу чи на його фактичне невиконання сторонами.
6.27. Крім того, судами не надано будь-якої оцінки наявним у матеріалах справи алокаціям (звітам) АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, звітам по точках входу/виходу за липень-листопад 2018 року, та електронними файлами від АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, акти приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року та іншим наданим позивачем разом з позовною заявою доказами, підтверджується надання відповідачу послуг балансування у липні - грудні 2018 року, січні - лютому 2019 року.
6.28. Водночас ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не перевірили аргументи позивача щодо фактичного виконання сторонами умов договору.
6.29. Отже, без належної та всебічної перевірки зазначених доводів позивача щодо виконання спірного договору сторонами та встановлення відповідних обставин при розгляді судами іншої господарської справи висновки попередніх судових інстанцій щодо неукладеності договору є передчасними.
6.30. Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
6.31. За змістом договору послуги, які можуть бути надані замовнику: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС; послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (пункт 2.3).
6.32. Отже, послуги балансування системи безпосередньо пов`язані із послугою транспортування природного газу.
6.33. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.
6.34. Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
6.35. Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
6.36. У главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).
6.37. Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
6.38. Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).
6.39. Отже, як за законом, так і за договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
6.40. Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
6.41. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
6.42. З огляду на наведене для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як це передбачено Кодексом ГТС.
6.43. Водночас відповідно до пункту 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оператор газорозподільної мережі укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній мережі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної мережі та власної господарської діяльності.
6.44. Разом з тим й АТ "Укртрансгаз" згідно з пунктом 10 розділу ХІІІ Кодексу ГТС як оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
6.45. Отже, АТ "Укртрансгаз" для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним.
6.46. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій, обмежившись лише посиланням на недоведеність позивачем надання послуг балансування природного газу, не дослідили та не встановили в повній мірі фактичні обставини справи, пов`язані із рухом товарно-матеріальних цінностей (закупівлею позивачем природного газу) для забезпечення надання відповідачеві спірних послуг з балансування. В контексті наведеного вище судам попередніх інстанцій належало також встановити факт закупівлі позивачем природнього газу, що використовувався для балансування в спірний період.
6.47. Таким чином, суди попередніх інстанцій припустились порушення норм процесуального права, здійснивши передчасні та недостатньо обґрунтовані висновки в частині встановлення відсутності підстав для сплати відповідачем спірних сум, а відтак доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підвердження.
6.48. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
6.49. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
6.50. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, прийняті за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
6.51. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що згідно з абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
6.52. Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 зазначеного Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.
6.53. За результатами перегляду даної справи в касаційному порядку колегія суддів, враховуючи наведене у розділі 6 цієї постанови та правовий висновок, викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 (щодо обґрунтування необхідності у відступленні від правового висновку), не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №916/2090/16 та від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, оскільки справа №904/5877/19 передається на новий розгляд, що не означає вирішення спору в ній по суті і формування певних правових висновків.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. З огляду на наведене у розділі 6 цієї постанови, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
7.2. Відповідно до частин третьої і четвертої статті 310 ГПК України зазначені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
7.3. Під час нового розгляду справи судам необхідно: врахувати викладене у цій постанові; надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів здійсненим за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України; ураховуючи принципи господарського судочинства, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
8. Судові витрати
8.1. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №904/5877/19 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя В. Селіваненко