№ 904/9932/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 904/9932/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників сторін відповідно протоколу судового засідання в режими відеоконференції від 23.11.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022

у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю.

до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив"

про визнання грошових вимог у розмірі 686 016 650,83 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив".

1.2. Від ПАТ "Златобанк" в особі уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. 21.12.2021р. надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 686 016 650,83 грн.

1.3. В обґрунтування поданої заяви представник АТ "Златобанк" зазначив, що 28.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (надалі - АТ «Златобанк», Банк) та Приватним акціонерним товариством «Дніпровський завод мінеральних добрив» було укладено Кредитний договір №247/12-КLMV, з наступними договорами про внесення змін до кредитного договору (далі Кредитний Договір, Договір).

- банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику грошові кошти за кредитною лінією на суму 20 967 000,00 грн., 20 729 569,79 доларів США та 1 200 000,00 євро;

- відповідно до п. 1.4. договору кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 27.11.2013 року.

1.4. Банк зазначав, що у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року у справі № 904/4550/16 задоволено позов банку та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (код 31980517) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (код 35894495) заборгованість за кредитним договором №247/12-КLMV, розраховану станом на 23.05.2016 року у розмірі: 17 137 332,31 дол. США - боргу за основним кредитом, 1 000 000,00 євро - боргу за основним кредитом, 2 188 197,18 дол. США боргу за процентами, 141 111,09 євро - боргу за процентами, 80 158 019,07 грн. пені, 5 000, 00 грн. - штрафу, 4 714755,67 грн. 3 % річних з простроченої суми, 205 801,22 грн. - судового збору. Отже, факти існування основного зобов`язання встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

1.5. Додатково банк нарахував боржнику пеню за умовами п.4.1 кредитного договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із суми неповерненого кредиту та несплачених процентів за період з 24.10.2016 року по 23.04.2017 року, розмір якої складає: 2 877 798,91 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021 року становить 77 769 925,52 грн. та 169 795,67 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021 року складає 5 170 634,72 грн. Загальна сума пені складає 82 940 560,24 грн.

1.6. Також нараховано штраф у розмірі 5 000,00 грн. згідно п.3.4 кредитного договору.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 року у справі № 904/9932/16 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" у розмірі 4 540,00грн. (1 черга задоволення), 603 071 090,59 грн. (4 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 82 945 560,24 грн. (6 черга задоволення).

Зобов`язано керуючого санацією арбітражного керуючого Штельманчука М.С. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

2.1. Суд першої інстанції, мотивуючи ухвалене рішення, вказав, що:

- в обґрунтування поданої заяви представник ПАТ "Златобанк" зазначив, що 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив" було укладено кредитний договір №247/12-КLMV, з наступними договорами про внесення змін до кредитного договору;

- відповідно до п. 1.4. договору кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 27.11.2013 року;

- до договору сторонами укладено 32 додаткові договори, якими сторони змінювали строки та умови повернення кредиту, сплати процентів, та ін.;

- зобов`язання по кредитному договору до теперішнього часу ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" належним чином не виконуються;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року у справі № 904/4550/16 задоволено позов банку та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" заборгованість за кредитним договором №247/12-КLMV, розраховану станом на 23.05.2016 року у розмірі: 17 137 332,31 дол. США - боргу за основним кредитом, 1 000 000,00 євро - боргу за основним кредитом, 2 188 197,18 дол. США боргу за процентами, 141 111,09 євро - боргу за процентами, 80 158 019,07 грн. пені, 5 000, 00 грн. - штрафу, 4 714755,67 грн. 3 % річних з простроченої суми, 205 801,22 грн. - судового збору; отже, факти існування основного зобов`язання встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

- Суд зазначив, що внаслідок неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство - 24.04.2017 року (на 23.04.2017 року включно) - у боржника ПрАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі: 17 137 332,31 дол. США - заборгованість по кредиту (тіло) в дол. США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021року становить 463 120 982,08 грн.); 1 000 000,00 євро - заборгованість по кредиту (тіло) в євро (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021року становить 30 452 100,00 грн.; 3 787 681,51 дол. США - заборгованість по процентам в доларах США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021року становить 102 358 683,89 грн.); 234 444,41 євро - заборгованість по процентам в євро (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021 року становить 7 139 324,62 грн.).

- Загальний розмір заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту та процентам станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство - 23.04.2017 року в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату звернення з заявою про кредиторські вимоги - 13.12.2021року складає 603 071 090,59 грн.

- Додатково боржнику ПАТ "Златобанк" нарахував пеню за умовами п.4.1 кредитного договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із суми неповерненого кредиту та несплачених процентів, з урахуванням вимог ст. 232 ч.6 ГК України, за період з 24.10.2016 року по 23.04.2017 року, розмір якої складає: 2 877 798,91 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021 року становить 77 769 925,52 грн. та 169 795,67 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2021 року складає 5 170 634,72 грн.

- Загальна сума пені складає 82 940 560,24 грн.

-Також, ПАТ "Златобанк" нарахував боржнику штраф за неналежне виконання зобов`язань, передбачений п. 3.4 кредитного договору, у розмірі - 5000,00 грн.

- Суд, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що вказані вимоги банку до боржника є конкурсними в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства і підлягають визнанню судом.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 року по справі №904/9932/16 скасовано.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 686 016 650,83 грн, відмовлено.

3.1. Приймаючи наведене судове рішення, апеляційний господарський суд встановив, що місцевим господарським судом раніше було прийнято ухвалу від 10.10.2019 року та розглянуто грошові вимоги ПАТ "Златобанк", щодо яких прийнято судом оскаржувану ухвалу від 01.06.2022 року.

Проаналізувавши зміст ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року у цій справі, апеляційний господарський суд встановив, що суд, визнавши, що заява з грошовими вимогами ПАТ "Златобанк" від 24.05.2017 року підписана особою, яка не мала повноважень на її підписання, все ж надав оцінку грошовим вимогам банку та відхилив їх.

Порівнявши зміст грошових вимог, їх розмір, підстави їх виникнення, які були викладені у заяві ПАТ "Златобанк" №1624 від 24.05.2017 року, та які були викладені у повторно поданій АТ "Златобанк" заяві з грошовими вимогами №22/21 від 13.12.2021 року, яка зареєстрована судом 21.12.2021 року, апеляційний суд встановив, що банком були заявлені абсолютно ідентичні та однорідні вимоги, порівняно із заявою, яка надійшла до суду вперше у 2017 році, оскільки в обох заявах вимоги обґрунтовані однаковими підставами виникнення грошових зобов`язань, однаковим розміром, строком, та в обох заявах міститься посилання на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року у справі №904/4550/16.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2022 року у справі № 904/9932/16.

4.1. Скаржник переконує, що висновок апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові суперечить нормам процесуального права та правовим позиціям Верховного суду щодо неможливості розгляду заяви, підписаної неуповноваженою особою а також щодо того, що судовим рішенням є таке, яким розглянуто справу по суті, а судовим рішенням відносно кредиторських вимог - рішення ухвалене при дослідженні судом обставин наявності чи відсутності заборгованості та підтвердження її доказами.

Скаржник вважає, що за своєю сутністю та змістом ухвала від 10.10.20219р. не є ухвалою, якою розглянуті кредиторські вимоги банку. Також, з огляду на зазначення в ухвалі від 10.10.2019р. встановленого судом факту підписання заяви з грошовими вимогами неуповноваженою особою, суд в принципі не мав права розглядати таку заяву.

Крім того, скаржник вважає, що встановивши в мотивувальній частині ухвали від 10.10.20219р. обставини відсутності повноважень у представника банку на підписання заяви з кредиторськими вимогами, суд мав як за логічним, так і за процесуальним критерієм, застосувати прямо передбачені процесуальним законом наслідки, чого суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові не врахував.

Також, у касаційній скарзі зазначено, що в постанові суду апеляційної інстанції не застосовано висновки про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 800/98/17, від 26.02.2019 по справі № 908/710/18.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. Національним Банком України, подано відзив на касаційну скаргу з проханням її задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.

6. АТ «Еко-Азот», Арбітражним керуючим Штельманчуком М.С. подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

7. Арбітражним керуючим Штельманчуком М.С. подано клопотання про закриття касаційного провадження.

Провадження у Верховному Суді

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9932/16 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2022.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 по справі № 904/9932/16.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на 23 листопада 2022 року о 12:30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Апеляційним господарським судом встановлено:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року порушено провадження у цій справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" та введено процедуру розпорядження майном боржника;

- ПАТ "Златобанк" в особі уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. 21.12.2021 року подано до суду заяву про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 686 016 650,83 грн, у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором від 28.11.2012 №247/12-КLMV;

- 15.02.2022 року ухвалою господарського суду у цій справі припинено процедуру розпорядження майном боржника та введено процедуру санації боржника;

- при розгляді справи та постановлені ухвали про визнання грошових вимог ПАТ "Златобанк" до боржника, суд першої інстанції ухвалив рішення виключно підставі доводів та доказів, які були подані до суду банком, без урахування заперечень боржника та арбітражного керуючого, які містяться у матеріалах справи, зокрема, у відповіді боржника щодо заявлених грошових вимог ПАТ "Златобанк" (т.2 грошових вимог а.с. 99-102), у повідомленні про розгляд грошових вимог, ( т.2 грошових вимог а.с 106-108), у яких боржник та арбітражний керуючий Штельманчук М.С. звертали увагу господарського суду на те, що банк вже звертався з аналогічними вимогами до боржника і ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року грошові вимоги ПАТ "Златобанк" було відхилено;

- водночас у цій справі, 10.10.2019 року місцевим господарським судом було винесено ухвалу, яка набрала законної сили та якою заяву ПАТ "Златобанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 860 837 803,87 грн, відхилено.

- заявлені ПАТ "Златобанк" на підставі заяви №1624 від 24.05.2017 року грошові вимоги у розмірі 860 837 803,87 грн складались з наступних вимог: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 17 137 332,31 дол. США; заборгованості за основним боргом (кредитом) - 1 0000,00 євро; заборгованості за процентами - 3 892 409,65 дол. США (станом на 15.05.2017 року); заборгованості за процентами - 240 555,52 євро (станом на 15.05.2017 року); заборгованості по сплаті пені - 244 093 920,10 грн.; штрафу за незалежне виконання зобов`язань - 5 000,00 грн.; 3% від простроченої суми заборгованості - 18 385 563,12 грн.

-порівнявши зміст грошових вимог, їх розмір, підстави їх виникнення, які були викладені у заяві ПАТ "Златобанк" №1624 від 24.05.2017 року, та які були викладені у повторно поданій АТ "Златобанк" заяві з грошовими вимогами №22/21 від 13.12.2021 року, яка зареєстрована судом 21.12.2021 року, апеляційний господарський суд встановив, що банком були заявлені абсолютно ідентичні та однорідні вимоги, порівняно із заявою, яка надійшла до суду вперше у 2017 році, оскільки в обох заявах вимоги обґрунтовані однаковими підставами виникнення грошових зобов`язань, однаковим розміром, строком, та в обох заявах міститься посилання на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року у справі №904/4550/16.

- за змістом ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року у цій справі вбачається, що суд, визнавши, що заява з грошовими вимогами ПАТ "Златобанк" від 24.05.2017 року підписана особою, яка не мала повноважень на її підписання, все ж надав оцінку грошовим вимогам банку та відхилив їх.

13. Встановивши фактичні обставини щодо прийняття в ухвалі від 10.10.2019 року рішення по суті заявлених вимог, а саме, про відхилення вимог ПАТ ПАТ "Златобанк" до ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" на підставі кредитного договору № 247/12-KLMV від 28.11.2012 року а також набрання наведеною ухвалою законної сили та її обов`язковість для виконання, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що будучи обізнаним, що його вимоги вже розглянуті господарським судом та відхилені у повному обсязі, ПАТ "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" повторно звертається з тими самим грошовими вимогами до боржника з тих самих підстав та ідентичним обґрунтуванням.

14. Апеляційний господарський суд вважає, що в порушення принципів дії законної сили судового рішення, норм господарського процесуального законодавства та Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд Дніпропетровської області безпідставно прийняв до розгляду вказану заяву ПАТ "Златобанк" з грошовими вимогами до ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", повторно розглянув грошові вимоги, які вже були предметом розгляду, та ухвалив судове рішення за результатом такого розгляду.

15. У оскаржуваній постанові, суд апеляційної інстанції зазначив, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає та не надає право кредитору повторно звертатись з тими самим грошовими вимогами, які вже були розглянуті та щодо яких прийнято судове рішення щодо їх визнання чи відхилення.

16. Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, Касаційний господарський суд виходить з такого.

17. Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

18. 21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

19. Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

20. Частиною 3 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розпорядник майна зобов`язаний розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку.

21. Частиною 5 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що, крім іншого, розпорядник майна з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд.

22. У цьому спорі, як встановив апеляційний господарський суд, банком заявлені вимоги за наявності такого, що набрало законної сили рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто, в порушення принципів дії законної сили судового рішення, норм господарського процесуального законодавства та Кодексу України з процедур банкрутства, без урахування заперечень боржника та арбітражного керуючого, які містяться у матеріалах справи.

23. Отже, господарський суд Дніпропетровської області безпідставно прийняв до розгляду вказану заяву ПАТ "Златобанк" з грошовими вимогами до ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", повторно розглянув грошові вимоги, які вже були предметом розгляду, та ухвалив судове рішення за результатом такого розгляду.

24. Проте Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає та не надає право кредитору повторно звертатись з тими самим грошовими вимогами, які вже були розглянуті по суті та по яким прийнято судове рішення щодо їх визнання чи відхилення.

25. Крім того, як зазначалось вище, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України,

26. Згідно п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

27. Відповідно до п.3 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

28. Отже, чинним законодавством України взагалі не допускається подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є прийняте рішення, що фактично полягатиме у переоцінці обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили.

29. Повторне звернення з тими самим вимогами з тих самих підстав фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

30. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач звертається з вимогами до відповідача.

31. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

32. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07. 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

33. Зазначені обставини, як встановив, апеляційний господарський суд були викладені арбітражним керуючим у повідомленні про розгляд грошових вимог ПАТ "Златобанк" №01-32/04-02 від 02.02.2022 року (т.2 грошових вимог, а.с.106-108). Однак, місцевий господарський суд не врахував наведених аргументів, не надав їм оцінки та задовольнив повторно заявлені грошові вимоги ПАТ "Златобанк" у повному обсязі, чим порушив норми процесуального законодавства.

34. Положеннями статей 13 73 76 - 76 ГПК України закріплено обов`язок доказування кожною стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей обов`язок слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

35. Положеннями статті 79 ГПК України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Судом апеляційної інстанції наведено належне обґрунтування відсутності порушеного права позивача, за захистом якого товариство звернулось до суду.

36. З матеріалів справи не вбачається та скаржником під час розгляду справи не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 74 76-77 ГПК України, обставини того, що подана повторно заява з кредиторськими вимогами до боржника стосується іншого предмета та підстав.

37. Колегія суддів відхиляє безпідставні посилання скаржника, викладені на обґрунтування доводів касаційної скарги, оскільки такі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком суду апеляційної інстанції, проте, скаржник не врахував, що подання заяви із кредиторськими вимогами повторно, за наявності чинного рішення про їх відхилення, спрямовано на повторний перегляд справи у не передбачений процесуальним законом спосіб, повторне звернення з тими самим вимогами з тих самих підстав фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

38. Враховуючи зазначене, апеляційний господарським судом зроблені правильні висновки, що ґрунтуються на правових наслідках дії законної сили судового рішення, про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, відтак, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови відсутні.

39. Доводи касаційної скарги про те, що в постанові суду апеляційної інстанції не застосовано висновки про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 800/98/17, від 26.02.2019 по справі № 908/710/18, не знайшли свого підтвердження, оскільки судові рішення, на які посилається скаржник прийняті, зокрема, за інших встановлених судами фактичних підстав

40. Подане арбітражним керуючим Штельманчуком М.С. клопотання про закриття касаційного провадження задоволенню не підлягає, оскільки скаржником підставами для оскарження визначено п.п.1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

41. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

42. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

46. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняту у цій справі постанову, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без адоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №904/9932/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков