ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л. В., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Сковородіної О.М.

від 10.10.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихий П.В., Сіверін В.І., Терещенко О.І.

від 22.10.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа»

про стягнення 4 020 320,33 грн

за участю представників:

від позивача: не з?явився.

від відповідача: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (відповідач) про стягнення боргу у загальній сумі 4 020 320,33 грн, у тому числі: пеня - 2 461 870,11 грн, 3% річних - 242 128,19 грн, інфляційні втрати - 1 316 322,03 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем були порушені умови договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014 купівлі-продажу природного газу щодо своєчасної оплати товару.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

15.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (покупець) було підписано договір купівлі-продажу природного газу № 1229/15-БО-6.

За приписами п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору продавець зобов?язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

За правилами п. 2.1 договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014 продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 1990 тис. куб. м, у тому числі в січні 450 тис. куб. м, лютому 400 тис. куб. м, березні 300 тис. куб. м, квітні 80 тис. куб. м, жовтні 110 тис. куб. м, листопаді 280 тис. куб. м, грудні 370 тис. куб. м.

За змістом п. 5.2 укладеного сторонами правочину до сплати за 1000 куб. м газу належить 7 661,64 грн з ПДВ.

Сторонам неодноразово вносились зміни до вказаного пункту договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014, внаслідок чого ціна газу становила:

-з 01.02.2015 - 7 416,84 грн з ПДВ (додаткова угода №1 від 12.02.2015),

-з 01.03.2015 - 11 333,64 грн з ПДВ (додаткова угода №2 від 18.03.2015),

-з 01.04.2015 - 9 600,24 грн з ПДВ (додаткова угода №3 від 15.04.2015),

-з 01.05.2015 - 9 122,88 грн з ПДВ (додаткова угода №4 від 14.05.2015),

-з 01.10.2015 - 8 905,32 грн з ПДВ (додаткова угода №7 від 20.10.2015),

-з 01.11.2015 - 7 288,12 грн з ПДВ (додаткова угода №9 від 22.10.2015),

-з 01.12.2015 - 7 292,58 грн з ПДВ (додаткова угода №11 від 25.11.2015).

Відповідно до п. 11 договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014 останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014 між позивачем та відповідачем було підписано акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням послуги на транспортування):

-б/н від 31.01.2015 у січні 2015 року на суму 1 901 075,06 грн,

-б/н від 28.02.2015 у лютому 2015 року на суму 1 602 163,53 грн,

-б/н від 31.03.2015 у березні 2015 року на суму 1 760 000,95 грн,

-б/н від 30.04.2015 у квітні 2015 року на суму 565 962,95 грн,

-б/н від 31.10.2015 у жовтні 2015 року на суму 668 148,35 грн,

-б/н від 30.11.2015 у листопаді 2015 року на суму 1 531 887,04 грн,

-б/н від 31.12.2015 у грудні 2015 року на суму 1 902 365,75 грн.

За змістом п. 6.1 договору № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, зобов`язання з оплати газу, мали бути виконані відповідачем: за поставкою січня 2015 року на суму 1 901 075,06 грн - 16.02.2015 включно, за поставкою лютого 2015 року на суму 1 602 163,53 грн - 16.03.2015; за поставкою березня 2015 року на суму 1 760 000,95 грн - 14.04.2015 включно; за поставкою квітня 2015 року на суму 565 962,95 грн 14.05.2015 включно; за поставкою жовтня 2015 року на суму 668 148,35 грн - 16.11.2015 включно; за поставкою листопада 2015 року на суму 1 531 887,04 грн - 14.12.2015 включно; за поставкою грудня 2015 року на суму 1 902 365,75 грн - 14.01.2016 включно.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій розрахунок за вказаними поставками енергоносія було здійснено відповідачем з порушенням строків, встановлених договором № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014, а саме:

1) за поставкою січня 2015 року на суму 1 901 075,06 грн сплачено: 30.12.2015 - 1 308 927,25 грн., 31.12.2015 - 27 982,44 грн, 28.01.2016 - 88 824,34 грн, 10.02.2016 - 39 788,35 грн., 11.02.2016 - 435 552,68 грн;

2) за поставкою лютого 2015 року на суму 1 602 163,53 грн сплачено: 11.02.2016 - 1 166 239.98 грн;12.02.2016 -99 903,13 грн, 15.02.2016 - 63 168,88 грн, 16.02.2016 - 1 529,33 грн, 17.02.2016 - 7 040,21 грн, 24.02.2016 - 243 977,14 грн, 10.03.2016 - 20 304,86 грн;

3) за поставкою березня 2015 року на суму 1 760 000,95 грн сплачено: 0.03.2016 - 38 020,81 грн; 12.03.2016 - 380 354,43 грн, 14.03.2016 - 93 762,17 грн, 16.03.2016 - 1 247 863,54 грн;

4) за поставкою квітня 2015 року на суму 565 962,95 грн сплачено: 16.03.2016 - 250 051,70 грн, 25.03.2016 - 88 706,70 грн, 29.03.2016 - 30 137,23 грн, 30.03.2016 - 9 822,74 грн, 31.03.2016 - 124 305,29 грн, 01.04.2016 - 18 008,35 грн, 11.04.2016 - 6 947,51 грн, 12.04.2016 - 2 530,52 грн, 13.04.2016 - 13 050,80 грн, 14.04.2016 - 22 402,11 грн;

5) за поставкою жовтня 2015 року на суму 668 148,35 грн сплачено: 14.04.2016 -119 941,07 грн, 15.04.2016 - 548 207,28 грн;

6) за поставкою листопада 2015 року на суму 1 531 887,04 грн сплачено: 15.04.2016 - 512 751,15 грн, 18.04.2016 - 19 477,24 грн, 21.04.2016 - 904,27 грн, 25.04.2016 - 65 408,39 грн, 26.04.2016 - 387,57 грн, 27.04.2016 - 36 216,13 грн, 11.05.2016 - 8 663,99 грн, 13.05.2016 - 20 113,67 грн, 16.05.2016 - 334 216,41 грн, 17.05.2016 - 486,44 грн, 23.05.2016 - 513,78 грн, 25.05.2016 - 1 477,85 грн, 26.05.2016 - 2 530,09 грн, 30.05.2016 - 126 388,46 грн, 01.06.2016 - 35 759,49 грн, 29.06.2016 - 353,36 грн, 21.10.2016 - 30 007,81 грн, 25.10.2016 - 97 864,84 грн, 08.11.2016 - 3 964,53 грн, 10.11.2016 - 122 459,62 грн, 14.11.2016 - 273,36 грн, 15.11.2016 - 8 053,33 грн, 16.11.2016 - 335,13 грн, 17.11.2016 - 9 566,22 грн, 18.11.2016 - 67,04 грн, 24.11.2016 - 29 541,87 грн, 25.11.2016 - 26 745,46 грн, 28.11.2016 - 37 359,54 грн;

7) за поставкою грудня 2015 року на суму 1 902 365,75 грн сплачено: 28.11.2016 - 49 592,41 грн, 01.12.2016 - 25 559,62 грн, 12.12.2016 - 7 971,85 грн, 13.12.2016 - 126 669,53 грн, 14.12.2016 - 1 045 610,27 грн, 16.12.2016 - 26 265,89 грн, 20.12.2016 - 44 567,23 грн, 21.12.2016 - 64 964,78 грн, 22.12.2016 - 56 578,20 грн, 23.12.2016 - 15 762,45 грн, 26.12.2016 - 398 017,92 грн, 27.12.2016 - 40 805,60 грн.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Донецької області рішенням від 10.10.2018 позов задовольнив частково. Стягнув з Комунального підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3% річних - 242 123, 27 грн, інфляційні втрати - 1 300 533,36 грн та 23 139,85 грн судового збору.

Розстрочив виконання рішення від 10.10.2018 у справі № 905/1309/18 на 12 місяців за графіком. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактичне перерахування вартості природного газу на суму 9 931 603,63 грн було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором № 1229/15-БО-6 від 15.12.2014, а тому обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 242 123,27 грн.

Щодо інфляційних втрат, то суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було враховано правил нарахування інфляційних втрат при здійсненні відповідного розрахунку, що призвело до безпідставного збільшення заявленої до стягнення суми інфляційної складової боргу в сумі 15 788,67 грн.

Відмовляючи в частині стягнення 2 461 870,11 грн пені суд зазначив, що позивач при нарахуванні пені не врахував приписи Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.10.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2018 у справі №905/1309/18 в частині відмови у стягненні 15 788,67 грн інфляційних втрат скасував. Прийняв в цій частині нове рішення, яким позов про стягнення 15 788,67 грн інфляційних втрат задовольнив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судове рішення обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не вірно здійснено розрахунок інфляційних за період з 01.03.2015 по 30.11.2016 лише на суму основного боргу, без урахування інфляційних за минулий період.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №905/1309/18 в частині відмови у стягненні з відповідача 2 461 870,11 грн пені та наданні розстрочки строком на 12 місяців, вважає що в цій частині судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з?ясуванні обставин справи.

Зазначає, що судами неправильно застосовано норму статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», пункт 27 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», статтю 1 Закону України «Про електроенергетику».

Вважає, що судами не враховано висновки постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 913/65/18, оскільки відповідно до пункту 27 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» позивач є постачальником природного газу, а не енергопостачальною організацією.

Щодо розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців, то судами попередніх інстанцій всупереч вимогам статті 331 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 905/1309/18 залишити без змін.

Склад суду у даній справі визначений згідно з витягом з протоколу розподілу судової справи від 29.11.2019 та від 09.12.2019, які наявні в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Спір стосується поширення на спірні правовідносини, пов?язані із стягнення пені, на період проведення антитерористичної операції мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», а також надання відповідачу розстрочки виконання рішення за відповідним графіком.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, а тому підстави для їх перегляду Верховним Судом відсутні.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень частини другої статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

У постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 913/66/18, висновки якої суд враховує, зазначено, що відповідно до Закону України «Про енергозбереження», пункту 1,5 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси». Комунальне підприємство, основним видом діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», є виконавцем/виробником житлово - комунальних послуг.

Таким чином встановивши, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку щодо поширення на спірні правовідносини, пов`язані із стягненням пені, мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Враховуючи висновки, викладені у постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 913/66/18, а також що відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг та здійснює свою діяльність у місті Краматорську Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, суди попередніх інстанцій правильно встановили відсутність підстав для стягнення пені, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Доводи заявника касаційної скарги, що правові висновки з приводу застосування статей 1, 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» викладені в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 913/65/18, судом касаційної інстанції не приймаються, так як позицію з правильного застосування вищенаведених норм викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 913/66/18 від 18.01.2019.

Отже, аргументи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги, що суд першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, порушив вимоги статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочив виконання рішення суду на 12 місяців, при цьому не вказавши виняткових обставин, які повинні бути встановлені судом для надання розстрочки виконання рішення суду, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до частини 1- 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необхідність розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців за результатами розгляду всіх обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та враховуючи інтереси позивача. Крім того, на час звернення з касаційною скаргою закінчився строк наданої розстрочки, оскільки останній платіж необхідно було здійснити до 10.10.2019, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень в цій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої в частині залишеній без змін судом апеляційної інстанції та постанову апеляційної інстанцій - без змін.

Судові витрати

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 905/1309/18 в частині відмови у стягненні пені в розмірі 2 461 870,11 грн та надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець