ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1326/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Сильченка О.В.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 20 "Горизонт"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (судді: Слободін М. М., Хачатрян В. С., Склярук О. І.) і рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 (суддя Бокова Ю. В.) у справі

за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 20 "Горизонт"

до Слов`янської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська",

про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 № 15-XV-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення",

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. До Господарського суду Донецької області звернувся Житлово-будівельний кооператив №20 "Горизонт" (далі - ЖБК № 20 "Горизонт") з позовною заявою до Слов`янської міської ради, якою просив визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 №15-XV-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані набуттям позивачем внаслідок будівництва багатоквартирного житлового будинку права власності на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 262,2 кв. м, яке знаходиться у житловому будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську, внаслідок чого рішення відповідача про передачу даного об`єкту у комунальну власність є неправомірним.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Після скасування постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 21.09.2017 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017, рішенням Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 у задоволенні позовних вимог ЖБК №20 "Горизонт" до Слов`янської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська", про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 №15-XV-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення" відмовлено.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 залишено без змін.

2.3. Суди виходили із того, що у цій справі юридична особа заявляє вимогу про скасування реєстрації права власності територіальної громади на суспільно-важливий об`єкт - нежитлове вбудоване приміщення культурно-освітнього напрямку. Водночас встановили, що у цьому спорі жодні права позивача не порушені, а задоволення вимог позивача призведе до втрати територіальною громадою прав на об`єкт, який використовується за своїм призначенням, і несе ризики припинення функціонування дитячо-юнацького клубу "Романтика". Тому суди дійшли висновків, що інтерес позивача не підлягає судовому захисту, оскільки його неможливо кваліфікувати як суспільно-корисний.

Посилаючись на норми Конституції Української РСР 1937 року, норми статей 86 87 94 24 25 Цивільного кодексу Української РСР, статті 35 Закону України "Про власність" та, встановивши на підставі статутних положень житлово-будівельних кооперативів, те, що житлово-будівельні кооперативи, які існували на момент будівництва, набували у власність виключно житлові приміщення, а нежитлове вбудоване приміщення культурно-освітнього напрямку не було призначене для обслуговування жилих приміщень будинку, на момент прийняття рішення про надання дозволу ЖБК № 20 "Горизонт" на оформлення права власності на жилий будинок перебувало у користуванні відділу народної освіти, суди дійшли висновків, що позивачем не доведений факт набуття права власності на спірне приміщення. З огляду на положення статей 19 55 Конституції України, статей 24, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суди вказали, що Слов`янська міська рада правомірно володіє спірним приміщенням на підставі рішення виконкому Слов`янської міської ради від 16.09.1992 № 411.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, ЖБК № 20 "Горизонт" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЖБК №20 "Горизонт" до Слов`янської міської ради у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами не було взято до уваги пункти 14, 20, 23 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966, оскільки, на думку скаржника, реєстраційне посвідчення є документом, що підтверджує реєстрацію права власності за особою. Тому позивач є єдиною особою, за якою зареєстровано право власності на спірне приміщення. Судами не врахована передача вартості закінченого будівництва у сумі 305 424 крб, тобто у повному обсязі, на баланс ЖБК № 20 "Горизонт".

3.3. У відзиві Слов`янська міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 залишити без змін.

Наголошує, що нежитлове приміщення не призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, тому права позивача як співвласника багатоквартирного будинку не порушені оспорюваним рішенням.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. 29.05.1974 рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради трудящих затверджено акт приймання будинку (споруди) житловий будинок №8 на 60 квартир в Комсомольському районі. Згідно із вказаним актом будівля має чотири секції, загальний об`єм 11 475,9 куб.м, корисна площа 2 761 кв.м, житлова 1 903 кв.м, квартир - 60.

4.2. Згідно з авізо № 242 від 12.07.1974, складеним відділом капітального будівництва Слов`янського міськвиконкому, на баланс ЖБК № 20 "Горизонт" передано безкоштовно вартість закінченого будівництвом житлового будинку №8 Комсомольського мікрорайону в м. Слов`янську, сума 305 424 крб.

4.3. 28.01.1976 був складений технічний паспорт на будівлю, згідно з яким багатоквартирний житловий будинок станом на 10.02.1975 має 60 квартир, загальною площею 3257,9 кв.м, житловою площею 1792,6 кв.м, також у цокольному поверсі розташовані нежитлові вбудовані приміщення культурно-освітнього напрямку загальною площею 189,6 кв.м, загальний об`єм будинку (разом з цокольним поверхом) - 12275 куб.м.

4.4. Рішенням Слов`янського виконавчого комітету Ради народних депутатів № 683 від 12.12.1986 затверджено та у відділі з обліку та розподілу житлової площі РИ № 683 від 12.12.1986 зареєстровано «Конкретний устав ЖБК № 20 "Горизонт" на пров. Генерала Батюка 10 з кількістю квартир 60, кількість членів кооперативу 60, корисна площа 3257 кв.м, житлова площа 1792,6 кв.м, балансова вартість 308 тис. руб.

4.5. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 728335, 12.12.1986 зареєстровано юридичну особу ЖБК №20 "Горизонт", ідентифікаційний код юридичної особи 23125268; місцезнаходження м. Слов`янськ, пров. Генерала Батюка, б.10, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру - 12771200000000884.

На цей час позивач діє на підставі нової редакції Статуту ЖБК №20 "Горизонт", державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.10.2009, номер запису № 12771050003000884.

4.6. Згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 №411 "Про перерахунок заробітної плати педагогів - організаторів ЖЕО та передачу дитячо-юнацьких клубів відділу народної освіти" приміщення, у яких розташовані клуби, залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам з використанням усіх площ тільки за призначенням.

4.7. Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992 №489/6 надано дозвіл позивачу на оформлення права колективної власності на житловий будинок по пров. Батюка, 10 у м . Слов`янську .

4.8. 17.12.1992 на будинок № 10 по провулку Батюка у м. Слов`янську видане реєстраційне посвідчення на ім`я ЖБК "Горизонт" згідно з рішенням виконкому Слов`янської міської ради № 489/6 від 16.12.1992 та актом про прийняття в експлуатацію від 29.05.1974.

4.9. Згідно з копією інвентаризаційної справи на багатоквартирний житловий будинок на провулку Батюка 10 у м.Слов`янську, за зведено-оціночним актом вартість будинку на провулку Батюка, 10 становить 305 424 руб, право власності на спірне нежитлове вбудоване приміщення станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

4.10. Наявними у інвентаризацій справі документами підтверджується, що будівництво житлового будинку здійснювалось з урахуванням розміщення на цокольному поверсі коридору, кладової, спортивної кімнати, спортивного залу, майстерні, піонерської, бібліотек (для молодших класів, для старших класів), площею 189,6 кв.м, загальна площа цокольного поверху зі сходовою клітиною - 276,10 кв.м.

4.11. Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради №633 від 12.09.2016 "Про клопотання перед Слов`янською міською радою про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення", на підставі звернення відділу освіти Слов`янської міської ради щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, розташованому по пров . Батюка, 10 у м. Слов`янську, в якому розміщений дитячо-юнацький клуб "Романтика", що є структурним підрозділом комунального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Слов`янська, враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 № 411, вирішено клопотати перед Слов`янською міською радою щодо прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею - 262,2 кв. м, яке знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

4.12. Рішенням Слов`янської міської ради № 15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення", згідно з рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 633 від 12.09.2016, враховуючи рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.09.1992 № 411, яким зазначено, що "приміщення, у яких розташовані клуби залишаються на балансі ЖЕО та передаються у безоплатне користування відділу народної освіти без права передачі іншим організаціям та особам, з використанням усіх площ тільки за призначенням", прийнято в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 262,2 кв. м, що знаходиться у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, провулок Батюка, 10.

4.13. Спір у цій справі виник через незаконність, на думку позивача, рішення Слов`янської міської ради № 15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янської міської ради № 15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення".

5.3. Звертаючись до господарського суду із цим позовом, позивач посилається на наявність в нього права власності на майно, яке було передано до комунальної власності оспорюваним рішенням. Зазначає, що відповідно до пункту 19 Примірного статуту Житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186 "Про затвердження типового статуту житлово-будівельного кооперативу" жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу. За умовами статті 384 Цивільного кодексу України будинок, споруджений житлово-будівельним кооперативом, є його власністю. Вважає, що прийняття оскаржуваного рішення міською радою порушує його право власності на це майно.

5.4. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що оспорюване рішення не порушує прав та інтересів позивача, в тому числі будь-яких прав речового характеру, колегія суддів вважає передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження і оцінки наявних доказів у справі.

5.5. Так, постановою Верховного Суду від 12.12.2018 наголошувалося на тому, що судами не в повному обсязі досліджено наступні докази: 1) рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992р. №489/6, яким надано дозвіл на оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську ; 2) висновок щодо реєстрації домоволодіння від 19.12.1992 (оформлене на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради народних депутатів від 16.12.1992); 3) реєстраційне посвідчення. Проте при новому розгляді справи зазначені докази належним чином не досліджені та не оцінені.

5.6. Зокрема, дослідивши реєстраційне посвідчення, видане позивачу на підставі рішення виконкому Слов`янської міської ради від 16.12.1992 № 489/6 «Про оформлення права колективної власності на жилий будинок на пров. Батюка м. Слов`янська», суди попередніх інстанцій зазначили, що у вказаному реєстраційному посвідченні площа житлового будинку не зазначена. При цьому не взяли до уваги того, що реєстраційне посвідчення оформлене на житловий будинок та дійшли передчасного висновку, що зазначений документ стосується лише житлових приміщень у будинку. Не враховано також, що рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 16.12.1992 №485/6, висновком про реєстрацію домоволодіння від 19.12.1992 передбачено оформлення права колективної власності на житловий будинок на пров. Батюка , 10.

5.7. У оскаржуваних судових рішеннях не наведено достатніх доводів та мотивів, на підставі яких спростовуються аргументи позивача щодо фінансування будівництва будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську за рахунок внесків членів житлово-будівельного кооперативу, підтверджені наявними доказами у справі.

5.8. Судами також залишилося недослідженим питання щодо участі відділу освіти у витратах щодо експлуатації будинку, на що звертав увагу Верховний Суд у постанові від 12.12.2018.

5.9. Обґрунтованими є також доводи скаржника щодо недоведеності існування державних капітальних вкладень на будівництво будинку на пров. Батюка , 10 у м. Слов`янську, оскільки доказів таких капітальних вкладень матеріали справи не містять та факти фінансування будівництва житлового будинку на пров. Батюка, 10 у м. Слов`янську за рахунок державних коштів судами не встановлювались.

5.10. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому при оцінці законності рішення Слов`янської міської ради № 15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення" судам слід було також установити, чи наявні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення.

5.11. При цьому, слід керуватися загальними вимогами цивільного законодавства щодо права комунальної власності та підстав її набуття. Зокрема, відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

5.12. Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Перелік підстав набуття права власності визначається цивільним законодавством.

5.13. Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

5.14. Водночас, судами не установлено, чи існували визначені законодавством підстави для набуття права комунальної власності на спірне нежитлове приміщення та для прийняття рішення Слов`янської міської ради № 15-XV-7 від 14.09.2016 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення."

5.15. Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу № 20 "Горизонт" до Слов`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Слов`янської міської ради від 14.09.2016 № 15-XV-7 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Слов`янська нежитлового вбудованого приміщення" колегія суддів вважає передчасними.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

6.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити частково.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 20 "Горизонт" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (і рішення Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 у справі № 905/1326/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв