ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1342/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Тиліпського Д.В., Богушка О.В., Степаненка О.М.,

відповідача - Куренного С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

на рішення Господарського суду Донецької області

(суддя - Мельниченко Ю.С.)

від 24.10.2017

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Дучал Н.М., судді - Россолов В.В., Слободін М.М.)

від 10.01.2019,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь",

про стягнення 150 816 958,92 грн

В С Т А Н О В И В:

у червні 2017 року ПАТ "Українська інноваційна компанія" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Електросталь» про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 154 395 674,66 грн, з яких 121 735 530,77 грн - заборгованість за кредитом, 11 189 771,63 грн - несплачені проценти за користування кредитом, 15 864 789,76 грн - пеня за прострочення повернення кредиту, 2 026 866,76 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Електросталь".

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.10.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Електросталь» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованість за кредитом в сумі 120 717 846,43 грн, заборгованість за процентами в сумі 11 096 227,29 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність заявлених вимог в частині стягнення кредиту та процентів за користування кредитом та неправомірність вимог позивача про стягнення пені, враховуючи положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2017 скасовано. Прийнято нове рішення у справі, яким відмовлено в задоволенні позову.

Приймаючи рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновків, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків банківської установи - ПАТ "Український інноваційний банк" згідно з законодавчо встановленою процедурою, зокрема за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013. Враховано правову позицію об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 910/8117/17.

ПАТ "Українська інноваційна компанія" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 повністю, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.10.2017 - в частині стягнення 683,82 грн заборгованості за кредитом та в сумі 521,36 грн заборгованості за процентами, закривши провадження в цій частині.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Наголошує, що є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком», зокрема за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013. Вказує, що кредитні кошти, надані ТОВ «Електросталь» за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013 є власністю ПАТ "Українська інноваційна компанія". Стверджує, що постанова об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 910/8117/17, на яку послався суд апеляційної інстанції, прийнята без врахування всіх обставин переходу прав та обов`язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ "Українська інноваційна компанія".

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній факт правонаступництва ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2019 зупинено касаційне провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16.

ТОВ «Електросталь» у додаткових поясненнях до відзиву вважає правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 законною та обґрунтованою.

ПАТ "Українська інноваційна компанія" у додаткових поясненнях до касаційної скарги вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16 не можуть бути застосовані до цієї справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 11.06.2013 між ПАТ «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк», банк) та ТОВ «Електросталь» (позичальник) був укладений кредитний договір № 01/15-ю від 11.06.2013 про надання кредиту, згідно з п. 3.1 якого відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 5 000 000,00 доларів США, на термін до 10 червня 2014 року включно.

Кредитний договір № 01/15-ю від 11.06.2013 про надання кредиту, укладений між ПАТ «Український інноваційний банк» як банківською установою та ТОВ «Електросталь» як позичальником.

Згідно з ст. 1 кредитного договору, визначення терміну «кредит» трактується як капітал банку у грошовій формі, що передається позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

До договору були укладені додаткові угоди №1 від 14.06.2013, №2 від 09.07.2013, №3 від 01.08.2013, №4 від 10.02.2014, №5 від 10.06.2014, №6 від 10.09.2014, №7 від 10.11.2014, №8 від 12.05.2015, №9 від 10.06.2015.

Додатковою угодою № 9 від 10.06.2015 до кредитного договору № 01/15-ю про надання кредиту від 11.06.2013, пункт 3.1 договору сторонами викладено в такій редакції: відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 5 000 000,00 дол. США на термін до 10 червня 2016 року включно згідно з таким графіком погашення заборгованості: починаючи з липня 2015 року по травень 2016 року - по 100 000, 00 дол. США щомісячно, червень 2016 року - остаточне погашення.

Відповідно до п. 3.4.1 договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі 11,5% річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь-який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за Кредитом.

При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і році.

Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту з « 01» (першого) по « 10» (десяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом перерахування з поточного рахунку на рахунок № НОМЕР_1 в Донецькій філії ПАТ «Укрінбанк», МФО 334873, код ЄДРПОУ 32582387. У разі невиконання вимог пп. 5.3.14 та/або пп.5.3.16 цього договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,5% річних.

Згідно з п. 3.4.3 договору процентна ставка в порядку, передбаченому п. 8.4 договору, підлягає коригуванню при зміні вартості залучених кредитних ресурсів, про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен дати письмову відповідь на пропозицію банку збільшити (зменшити) процентну ставку протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання відповідного письмового повідомлення банку. Банк не має права встановити розмір нової (збільшеної) процентної ставки без письмової згоди позичальника.

Граничним терміном повернення кредиту є 10 червня 2016 року включно. Погашення відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на зазначений в цьому пункті договору рахунок в ПАТ «Укрінбанк». Кредитні кошти повертаються лише в тій валюті, в якій вони були надані (п. 3.5.1 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 10.06.2015).

Положеннями п. 3.5.4 договору сторони обумовили, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в такій черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, пеня за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, щомісячної комісії, штраф тощо.

За п. 5.3.2 договору позичальник зобов`язався, зокрема, повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному пунктами 3.1, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1 договору. На вимогу банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони за невиконання (неналежне виконання) умов цього договору несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.3 договору).

У разі порушення терміну повернення кредиту, в т.ч. графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.4 договору).

За положеннями п. 7.5 договору пеня, передбачена пунктами 7.3, 7.4 цього договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання).

Згідно з п. 8.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку. Цей договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за цим договором відповідно до умов цього договору).

Факт видачі ПАТ «Укрінбанк» кредиту позичальнику ТОВ «Електросталь», підтверджується копією меморіального ордеру № 4574500 від 12.06.2013 на суму 5 000 000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 39 965 000,00 грн; випискою особових рахунків ТОВ «Електросталь» з 01.01.2013 по 14.07.2016.

Позивач наполягав на частковому виконанні відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 121 735 530,77 грн за кредитом, в сумі 11 189 771,63 грн за процентами за користування кредитом. Крім того, за прострочення повернення кредиту позивачем нараховано пеню у сумі 15 864 789,76 грн, за прострочення сплати процентів за користування кредитом нараховано пеню в сумі 2 026 866,76 грн.

Окрім того, судами встановлено, що постановою правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

22.03.2016, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правлінням Національного банку України винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрінбанк".

22.03.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії несплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі № 826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання протиправними постанови правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, зокрема, було визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України у справі № 826/5325/16 на судові рішення у цій справі.

09 серпня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні касаційних скарг у справі № 826/14033/17, в межах якої постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеною без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 20.02.2018, визнано протиправними і скасовано постанову правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з пунктом 1.1 статуту ПАТ «Укрінком» у редакції від 13.07.2016, ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на публічне акціонерне товариство "Укрінком", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Укрінбанк".

Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Укрінком", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком", перереєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 13.07.2016, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком".

ПАТ "Українська інноваційна компанія" має ідентифікаційний код юридичної особи 05839888, тобто такий, який мало ПАТ "Укрінбанк" до зміни найменування.

За змістом статей 80 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Законом України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).

У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.

За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частинами 1 і 7 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Главою 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26- 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення, план реорганізації банку не складається. Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас відповідно до частин 1 - 3 статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням. Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

За змістом статті 16 цього Закону статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов`язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.

Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України.

При цьому, зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.

Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність". До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України «Про акціонерні товариства»), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України «Про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України «Про акціонерні товариства).

Сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не утворилась.

Власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частини третьої статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), пункту 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.

Отже, правочин між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбувся, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Укрінком» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини щодо учасників цієї справи, відсутні підстави стверджувати про зміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013 або припинення цього зобов`язання відповідно до умов глави 50 ЦК України.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою.

Стаття 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" дійсно передбачає, що слово «банк» може бути тільки в назві юридичної особи, яка зареєстрована НБУ як банк та має банківську ліцензію. З тієї точки зору, що ПАТ «Український інноваційний банк» є зареєстрованим НБУ як банк, але втратив банківську ліцензію та не відновив її, може видатися, що у цьому є певна невідповідність статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Однак розуміння статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" має не виходити за межі інших положень банківського законодавства. Дослівне тлумачення статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в тому контексті, що відкликання банківської ліцензії призводить до необхідності виключення з назви банку слова «банк», не відповідає суті подальших процедур щодо банку, у якого відкликана банківська ліцензія, передбачених цим законодавством. Законом не передбачено виключення з назви банку слова «банк» після відкликання ліцензії банку. Банківським законодавством передбачена послідовність процедур для випадку відкликання банківської ліцензії. Перебування банку у цих процедурах з наявним у його назві словом «банк» не порушує мети спеціальних вимог до назви банку та слова «банк» у його назві, оскільки відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов`язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії.

Права банка щодо його боржників комплексно пов`язані з його зобов`язаннями перед кредиторами. У зв`язку з цим не може процес виконання зобов`язань проблемним банком здійснюватися в порядку ліквідації цього банку, а реалізація його прав бути відділеною від цього процесу. Зокрема, відповідно до банківського законодавства (частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників.

Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні - загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства.

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства.

Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Дії щодо реєстрації змін до статуту банку мають здійснюватися відповідно до частини першої статті 68 Конституції України та частин другої, третьої статті 13 ЦК України, не руйнуючи систему координації та організації банківського ринку, передбачену банківським законодавством, зокрема Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке заявляє про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

Враховуючи те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ПАТ «Українська інноваційна компанія» права відповідної вимоги до ТОВ «Електросталь» за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013.

Письмового правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні (кредитному договорі №01/15-ю від 11.06.2013 про надання кредиту, укладеному між ПАТ «Український інноваційний банк» та ТОВ «Електросталь») та/або щодо відступлення ПАТ «Укрінбанк» на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» прав вимоги за кредитним договором № 01/15-ю від 11.06.2013, позивачем до матеріалів справи не надано; доказів на підтвердження правонаступництва між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» матеріали справи не містять.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", відсутній.

Верховний Суд враховує, що питання правонаступництва ПАТ «Українська інноваційна компанія» прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» було предметом дослідження об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/8117/17 та Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16, відповідно до висновків яких переходу прав та обов`язків від банківської установи (ПАТ «Український інноваційний банк») до юридичної особи, яка не має статусу банку (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не відбулося.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.

З огляду на вищезазначене, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, викладеним в оспорюваному рішенні, та вважає, що заявлені ПАТ «Українська інноваційна компанія» позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Аргументи касаційної скарги та додаткових пояснень до неї не спростовують висновки судів про відсутність правонаступництва у спірних правовідносинах.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі за № 905/1342/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Кондратова