№ 905/1465/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1465/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації

на рішення Господарського суду Донецької області

(суддя - Лобода Т.О.)

від 08.02.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Тихий П.В., судді: Плахов О.В., Терещенко О.І.)

від 01.05.2024

у справі № 905/1465/23

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів"

про стягнення 1 809 273,77 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Мартиненко А.М.

відповідача - Отцевич Є.Ю.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - ПрАТ "Донецькоблгаз") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" (далі - ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів") про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у лютому-травні, грудні 2022 року, січні-вересні 2023 року за договором розподілу природного газу № 011т від 01.01.2019 в загальній сумі 1 809 273,77 грн, з якої 1 140 293,88 грн сума основного боргу, 494 657,78 грн пені, 40 834,67 грн 3% річних та 133 487,44 грн інфляційних втрат.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу №011т від 01.01.2019 в частині оплати вартості наданих послуг в повному обсязі.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд вказав, що за змістом норм чинного законодавства, як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача, в той час як з матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідача газопостачання припинено, заяв про його відновлення подано не було, ЕІС-код відповідача заблоковано та на нього не заводилось номінацій, відсутність газопостачання за спірний період не заперечується позивачем, у зв`язку з чим розподіл природного газу до межі належності об`єкта споживача не здійснювався, а тому відсутні правові підстави для здійснення відповідачем оплати нарахованої позивачем за спірний період вартості послуг з розподілу природного газу, а також за прострочення такої оплати - пені, 3% річних та інфляційних втрат.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення вартості наданих послуг за договором розподілу природного газу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №905/1465/23, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.2. Підставами касаційного оскарження ПрАТ "Донецькоблгаз" визначило пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ПрАТ "Донецькоблгаз" підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано частину першу статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", абзаців 14, 15 пункту 4 глави 1, абзацу 1 пункту 3 глави 3 розділу І, пункту 9 глави 6 розділу VI, абзаців 1, 2 пункту 4, абзаців 1, 2 пункту 5, абзаців 2, 3 пункту 7 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494; постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та затвердженого нею Типового договору розподілу природного газу без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, від 15.11.2023 у справі № 918/756/22, від 17.01.2024 у справі № 911/1528/22; щодо застосування пункту 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем без урахування висновків, викладених у постановах від 24.05.2022 у справі № 924/605/21, від 20.10.2021 у справі № 924/1098/20.

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо комплексного застосування норм частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", абзаців 14, 15 пункту 4 глави 1, абзацу 1 пункту 3 глави 3 розділу І, пункту 9 глави 6 розділу VI, абзаців 1, 2 пункту 4, абзаців 1, 2 пункту 5, абзаців 2, 3 пункту 7 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем; постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та затвердженого нею Типового договору розподілу природного газу у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

3.7. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.8. Підставою касаційного оскарження також зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.

3.9. ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів останньої заперечує та просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що позивач, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на незастосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, спірні правовідносини не є подібними, оскільки у наведених скаржником справах заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалася з відповідачів, які мали можливість продовжувати господарську діяльність, не блокували ЕІС-код в інформаційній платформі оператора ГТС та не стикалися з незалежними від них перешкодами зовнішнього характеру, пов`язаними з військовими діями, які унеможливлювали відновлення господарської діяльності. Також вказує, що скаржник не обґрунтував необхідність формування висновку щодо вказаних скаржником норм в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених обставин цієї справи та підстав для відмови у задоволенні позову. До того ж зазначив, що скаржником не враховуються істотні обставини, які свідчать про неможливість отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу у спірний період.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" (споживач) 01.01.2019 укладено договір розподілу природного газу № 011т з протоколом розбіжностей (далі - договір) на підставі заяви-приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу № 011т, яка є додатком № 2 до договору. Вказаний договір укладений сторонами на умовах Типового договору розподілу природного газу, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (пункт 1.2 договору).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.

За умовами пункту 12.2 договору якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.

Судами встановлено, що з моменту укладення між сторонами договору, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вносились зміни до Типового договору на розподіл природного газу. Доказів розірвання договору матеріали справи не містять, а тому суд враховує умови договору в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.1 договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.3 договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 3.1 договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником.

Пунктом 3.2 передбачено, що за умови включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Розділом VI договору погоджено наступний порядок розрахунків.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (пункт 6.2 договору).

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 6.6 договору).

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.8 договору).

Пунктами 8.1 та 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктами 9.1 та 9.3 договору Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі, зокрема, подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання. за ініціативою Споживача необхідно припинити газопостачання на об`єкт споживача чи його окремі газові прилади для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач не пізніше ніж за п`ять робочих днів повинен письмово повідомити про це Оператора ГРМ та узгодити з ним дату припинення газопостачання, а Оператор ГРМ в узгоджену зі споживачем дату зобов`язаний припинити газопостачання споживачеві.

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №011т від 01.01.2019 підписана директором ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів", містить дані щодо персонального EIC-коду споживача, назви та опису об`єкту, його адреси, параметрів вузла обліку. До заяви-приєднання сторонами підписано Плановий обсяг розподілу на 2019 рік, Перелік комерційних вузлів обліку газу та Перелік газоспоживаючого обладнання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2746 від 22.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Донецькоблгаз" установлено Приватному акціонерному товариству з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,18 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ).

Сторонами був підписаний акт приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021, в якому, зокрема, зазначено про надання Оператором ГРМ замовнику послуги розподілу природного газу в обсязі 139 762,30 куб.м, крім того нормовані витрати при транспортуванні 0,00 куб.м, при цьому замовлений обсяг послуги складає 206 592,79 куб.м. В Акті також зазначено інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік, який складає 2 107 779,30 куб.м, величину річної потужності на поточний календарний рік - 2 479 113,42 куб.м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році - 206 592,79 куб.м; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році (за замовчуванням) - 175 648,28 куб.м.

Відповідач 10.12.2021 звернувся до позивача з листом, в якому вказував, що ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" з жовтня 2021 скоротило обсяг виробництва та споживання природного газу, просило надіслати представника АТ "Донецькоблгаз" для тимчасового перекриття та пломбування запорної арматури на комерційному вузлі обліку на ГРП.

Згідно акта від 10.12.2021 у зв`язку з відсутністю відборів газу підприємством, припинено (обмежено) газопостачання ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" та опломбовано шляхом встановлення заглушки на вхідній засувці вузла обліку газу.

В подальшому 22.12.2021 працівниками позивача було здійснено обстеження ВОГ відповідача, про що складений акт від 22.12.2021 з відповідними додатками.

22.12.2021 також був складений акт №413 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури. В акті зазначено, що пломбування вхідної засувки здійснено у зв`язку із припиненням споживання природного газу згідно листа відповідача № 4-2/15-67 від 10.12.2021.

06.10.2022 позивач (відправник Слов`янське УГГ) направив на електронну адресу відповідача супровідний лист №622/11 від 04.10.2022 з інформаційним листом щодо розміру річної замовленої потужності на наступний 2023 календарний рік, який просив підписати та один екземпляр інформаційного листа повернути на його адресу.

20.10.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача підписаний керівником ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" інформаційний лист щодо розміру річної замовленої потужності на наступний 2023 календарний рік, з якого вбачається, що обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2021 - 30.09.2022) складає 135 878,00 куб.м, величина замовленої потужності, яка розрахована для щомісячної оплати Споживачем у 2023 році (за замовчуванням) складає 11 323,17 куб.м.

Позивачем нараховано відповідачу плату за надані ним послуги з розподілу природного газу на загальну суму 1 387 892,29 грн за період лютий-травень 2022 року, грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року, а саме:

- акт № 8/7 від 28.02.2022 на суму 248 717,96 грн та рахунок № 8/7 від 28.02.2022;

- акт № 8/2 від 31.03.2022 на суму 248 717,96 грн та рахунок № 8/4 від 31.03.2022;

- акт № 8/3 від 30.04.2022 на суму 248 717,96 грн та рахунок № 8/5 від 30.04.2022;

- акт № 8/4 від 31.05.2022 на суму 248 717,96 грн та рахунок № 8/6 від 31.05.2022;

- акт № 8/5 від 31.12.2022 на суму 248 717,9 грн та рахунок № 8/7 від 31.12.2022;

- акт № 8/1 від 31.01.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/1 від 31.01.2023;

- акт № 8/2 від 28.02.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/2 від 28.02.2023;

- акт № 8/3 від 31.03.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок №8/3 від 31.03.2023;

- акт № 8/4 від 30.04.2023 на суму 16 033,6 1грн та рахунок № 8/4 від 30.04.2023;

- акт № 8/5 від 31.05.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/5 від 31.05.2023;

- акт № 8/6 від 30.06.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/6 від 31.06.2023;

- акт № 8/7 від 31.07.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/7 від 31.07.2023;

- акт № 8/8 від 31.08.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок № 8/10 від 31.08.2023;

- акт № 8/10 від 30.09.2023 на суму 16 033,61 грн та рахунок №8/11 від 30.09.2023.

Вказані акти та рахунки направлені на електронну адресу відповідача.

Нарахування вартості послуг з розподілу у період з червня по листопад 2022 року не здійснювався.

Позивачем надано листи Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи": № 7106ВИХ-22-257 від 23.05.2022, в якому повідомлено, що станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи" розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф; № 7106ВИХ-22-374 від 10.10.2022 в якому повідомлено, що станом на 10.10.2022 працівниками ТОВ "Оператор ГТС України" виконано ремонтно-відновлювальні роботи на магістральному газопроводі "Шебелинка-Слов`янськ". Протягом 11-12.10.2022 Краматорське ЛВУМГ готове виконати подачу природного газу до розподільчих мереж АТ "Донецькоблгаз" від ГРС м. Краматорськ з вихідним тиском не менш ніж 1,5 кгс/см2, в цей період також буде виконано сумісну перевірку приладів обліку газу; № 7106ВИХ-22-375 від 10.10.2022, в якому повідомлено про те, що у зв`язку з закінченням ремонтних робіт на магістральних газопроводах Краматорське ЛВУМГ готове поновити подачу природного газу до розподільчих мереж АТ "Донецькоблгаз", зокрема, від ГРС у м. Слов`янськ.

У відповідь на лист №7106ВИХ-22-375 від 10.10.2022 позивач повідомив ТОВ "Оператор ГТС України" про готовність прийняття природного газу в газорозподільні мережі, які під`єднані до ГРС Слов`янськ 12.10.2022 починаючи з 13:00 год.

12.10.2022 на офіційному веб-сайті позивача було опубліковано оголошення про поетапний пуск природного газу до ГРМ.

У подальшому представниками Оператора ГТС та АТ "Донецькоблгаз" складено акт калібрування та опломбування вимірювального комплексу від 12.10.2022, яким зафіксовано пуск газу до ГРС Слов`янськ 12.10.2022 о 13:30 год.

Згідно з факсограмою № 275 від 20.12.2022 у зв`язку з повним наповненням газорозподільних мереж від вже працюючих повною мірою ГРС ТОВ "Оператор ГТС України" та здійснення доставки природного газу до межі балансової належності споживачів, здійснення нарахування за послугу розподілу природного газу поновлено з грудня 2022 року всім споживачам.

19.07.2022 позивач направив на електронну пошту відповідача лист вих.№ 534/11 від 14.07.2022, яким повідомив про наявність заборгованості станом на 01.06.2022 за послуги розподілу природного газу в сумі 747 272,85 грн та просив терміново вжити заходи щодо оплати боргу.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом вих.№4-2/15-18 від 19.07.2022 повідомив, що у зв`язку з тим, що промисловий майданчик ТОВ "ВО СЗВІ" знаходиться на території активних бойових дій у м. Слов`янськ Донецької області, ведення господарської діяльності підприємства після 24.02.2022 стало неможливим, а з початку квітня 2022 року на території підприємства повністю відсутній персонал заводу та не проводиться ніяких робіт, пов`язаних з використанням природного газу. Також повідомляє, що повне припинення промислово-господарської діяльності призвело до відсутності фінансової можливості з виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, у тому числі по оплаті за послуги розподілу природного газу.

22.02.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача претензію про сплату заборгованості вих. №147/41 від 21.02.2022, в якій просив протягом 3 робочих днів сплатити заборгованість за договором розподілу природного газу в сумі 1 012 024,42 грн.

27.03.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача супровідний лист вих.№331/41 від 24.03.2023 з актом звірки № 25 взаємних розрахунків за період з січня 2022 року по лютий 2023 року, в якому просило підписати акт та один екземпляр повернути на його адресу. Згідно акта звірки № 25 взаємних розрахунків за даними Слов`янського УГГ станом на 28.02.2023 заборгованість відповідача складала 1 028 058,01 грн.

30.10.2023 позивач супровідним листом вих.№1112/1/4.1 від 27.10.2023 направив відповідачу акт звірки № 372 взаємних розрахунків за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року, акти та рахунки з лютого 2022 року по вересень 2023 року та просив прийняти міри до негайної сплати заборгованості в сумі 1 140 293,88 грн. Супровідний лист з додатками були направлені 30.10.2023 на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку, а також на електронну пошту відповідача.

Відповіді на вказані вимоги позивачем не отримано, сума заборгованості не сплачена.

Невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу № 011т від 01.01.2019 в частині оплати вартості наданих послуг в повному обсязі стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості наданих послуг за договором розподілу природного газу, а також нарахованих на суму основного боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

5.4. Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.5. Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним (частина друга статті 40 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з пунктом 4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

5.6. Судами встановлено, що між сторонами 01.01.2019 укладено договір розподілу природного газу № 011т шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов. Вказаний договір станом на даний час є чинним, що не заперечується сторонами.

5.7. Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання (пункт 7 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).

Умовами спірного договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).

5.8. Позивачем нараховано відповідачу вартість послуги розподілу природного газу за період з лютого по травень 2022 року, грудень 2022 року, з січня по вересень 2023 року в загальній сумі 1 387 892,29 грн, що підтверджується наданими актами та рахунками, підписаними з боку позивача. Вказані документи направлені відповідачу на його електронну адресу та юридичну адресу засобами поштового зв`язку.

Умовами договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.8 договору).

Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Судами встановлено, що спірні акти направлялися оператором ГРМ як на електронну адресу відповідача, так і направлялися на юридичну адресу відповідача, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про відсутність підстав вважати надані акти неналежними.

5.9. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено припинення газопостачання відповідачу в грудні 2021 року, яке не відновлено до теперішнього часу.

Відповідно до акта про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за наявності) від 10.12.2021 Слов`янським УТГ у зв`язку з відсутністю відборів газу підприємством, припинено (обмежено) газопостачання ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" та опломбовано шляхом встановлення заглушки на вхідній засувці вузла обліку газу.

Відповідно до визначення термінів, наведеного в пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС: межа балансової належності - точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу.

Судами встановлено, що наказом ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" № 26 від 28.02.2022 "Про припинення діяльності ТОВ "ВО СЗВІ" припинено діяльність ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" з 01.03.2022 на термін дії воєнного стану в Україні та, зокрема, вирішено провести консервацію технологічного обладнання, випалювальних печей та сушильних агрегатів.

Наказом ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" № 27 від 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів з 25.03.2022 у зв`язку з воєнною агресією проти України до моменту припинення та відміни воєнного стану або до моменту відновлення основної діяльності товариства.

Відповідно до визначення термінів, наведеного в пункті 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;

ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний Оператором газорозподільної системи в установленому цим Кодексом порядку (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).

В підтвердження відсутності замовлених номінацій на постачання газу відповідачем також долучено до матеріалів справи лист ТОВ "ВКФ "Теплобуд" №15/11-6 від 15.11.2023, в якому зазначено про блокування EIC-коду споживача в інформаційні платформі Оператора ГТС з 12.03.2022 та те, що номінації на нього не заводяться.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам справи, суди виходили також з того, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Слов`янської міської територіальної громади Донецької області, де здійснював свою діяльність відповідач, включена до переліку територій можливих бойових дій, дата початку бойових дій - 24.02.2022. Воєнний стан в України триває досі та є продовженим до 11 серпня 2024 року.

Крім того, відповідачем подано до ДПС заяву про неможливість подання податкової звітності під час воєнного стану. Тобто, виходячи із зазначеного, відповідачем зупинено господарську діяльність.

Судами також враховано лист Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи", в якому зазначено, що станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи" розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф. При цьому, судами встановлено, що вказаний лист не містить інформації щодо дати початку неможливості такого газопостачання з вказаних підстав, що ставить під сумнів можливість забезпечення позивачем цілодобового доступу до газорозподільної системи повний місяць - травень 2022 та, як наслідок, правомірність нарахування послуги розподілу відповідачу за вказаний період.

5.10. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За умовами договору, укладеного між сторонами, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Виходячи із зазначених положень як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за заявою відповідача газопостачання припинено, заяв про його відновлення подано не було, відсутність газопостачання за спірний період не заперечується позивачем, у зв`язку з чим розподіл природного газу до межі належності об`єкта споживача не здійснювався.

Скаржник наголошує на тому, що незалежно від припинення газопостачання послуга розподілу підлягає оплаті з огляду на забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, посилаючись на пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ за змістом якого, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Як було зазначено забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого припинено, що свідчить про відсутність необхідності в отриманні зазначеної частини послуги в умовах відсутності переміщення та доставки природного газу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, що підтверджують відсутність газопостачання та наявність фактичного відключення відповідача від мереж позивача у спірний період, зупинення господарської діяльності відповідача, блокування ЕІС-Коду споживача в інформаційні платформі Оператора ГТС та відсутність заведених на нього номінацій, колегія суддів погоджується з висновками судів, що зазначене виключає можливість надання позивачем відповідачу у цей період послуги розподілу як в частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною мережею з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача, так і цілодобового доступу споживача до такої системи.

За таких обставин, доводи скаржника про наявність передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для подання касаційної скарги фактично зводяться до незгоди останнього з висновками судів попередніх інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж ті, що були встановлені цим судом, і стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.11. Щодо доводів касаційної скарги ПрАТ "Донецькоблгаз" стосовно застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", абзаців 14, 15 пункту 4 глави 1, абзацу 1 пункту 3 глави 3 розділу І, пункту 9 глави 6 розділу VI, абзаців 1, 2 пункту 4, абзаців 1, 2 пункту 5, абзаців 2, 3 пункту 7 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494; постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та затвердженого нею Типового договору розподілу природного газу без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, від 15.11.2023 у справі № 918/756/22, від 17.01.2024 у справі № 911/1528/22; щодо застосування пункту 10 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем без урахування висновків, викладених у постановах від 24.05.2022 у справі № 924/605/21, від 20.10.2021 у справі № 924/1098/20, колегія суддів зазначає наступне.

Суд зауважує, що скаржник обравши пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як підставу касаційного оскарження, має довести, що суди попередніх інстанцій не застосували релевантну практику, наведену у касаційній скарзі.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Так, у справах:

- № 914/3254/21 Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн та в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу, виходив з того, що на порушення положень статей 86 236 269 282 Господарського процесуального кодексу України місцевий та апеляційний господарські суди, розглядаючи вимоги первісного позову, достовірно не встановили об`єкти відповідача, які в спірний період були фактично підключені (приєднані) до газорозподільної системи, а також беззаперечно приймаючи доводи відповідача про безпідставне припинення газопостачання на його об`єкти з 04.09.2020, тобто з дати опломбування об`єктів товариства згідно з актом контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, суди не з`ясували щодо яких саме об`єктів відповідача, підключених до газорозподільної системи, було припинено газопостачання в спірний період, коли відбулося і чи відбулося механічне від?єднання об`єктів відповідача від мереж і яких саме, а також чи подавалася споживачем заява про остаточне припинення користування природним газом та розірвання договору (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 924/1099/20);

- № 918/756/22 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про те, що обставина демонтажу приладів обліку, а саме лічильника газу та коректора газу шляхом пломбування газоспоживаючого обладнання, жодним чином не впливають на наявність у об`єктів відповідача цілодобового доступу до ГРС, оскільки дані об`єкти зберегли фізичне з`єднання з газорозподільною системою. Право на користування потужністю об`єкта газової інфраструктури, в обсязі та на умовах встановлених в договорі розподілу природного газу, наявна у відповідача, оскільки його об`єкти забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільчої системи та відповідно можливістю для подальшого споживання природного газу, що підтверджується наявним фізичним з`єднанням цих об`єктів з газорозподільною системою та діючими між сторонами умовами укладеного договору розподілу природного газу; ураховуючи наявність між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу, відсутність заяв відповідача на остаточне припинення користування природним газом, первісний позов є обґрунтованим. АТ "Рівнегаз" направлялись ТОВ "Поліська енергосервісна компанія" звіти за спожитий природний газ за спірні місяці, однак будь-яких зауважень чи заперечень в частині визначення об`єму чи обсягу природного газу зі сторони споживача не надходило. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу. При порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура, передбачена цим розділом, не застосовується. Відтак, за наявності, в коректорі об`єму газу, достатніх даних для визначення об`єму газу по об`єкту споживача, процедура перерахунку об`ємів до споживача не застосовувалась. Припинення газопостачання відбулось відповідно до вимог положень Кодексу ГРМ за згодою споживача та не з вини Оператора ГРМ, а тому відсутні підстави для стягнення з АТ "Рівнегаз" вартості недоотриманого природного газу;

- № 911/1528/22 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про те, що матеріали справи не містять доказів розірвання договірних відносин між АТ "Київоблгаз" та ТОВ "Камелія-PR", з огляду на що спірний договір розподілу природного газу був чинний. Враховуючи, що у справі встановлено наявність у ТОВ "Камелія-PR" обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також, враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, отже, у споживача існує обов`язок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ. Використання листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання через військову агресію російської федерації проти України має супроводжуватися іншими доказами на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином. Крім того, вказаний лист не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Споживачем не дотримано строки та форма звернення із заявкою на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності на 2022 рік, відтак оператором ГРМ був здійснений розрахунок величини річної замовленої потужності ТОВ "Камелія-PR" на 2022 рік у відповідності до вимог абзацу 9 пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС. Споживача було повідомлено про величину річної замовленої потужності на 2022 рік та про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2022 році.

При цьому, колегія суддів враховує, що в межах зазначених справ заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з відповідачів, які мали можливість продовжувати господарську діяльність, не блокували власний ЕІС-код в інформаційній платформі Оператора ГТС та не стикались з незалежними від них перешкодами зовнішнього характеру, які унеможливлювали відновлення господарської діяльності та фактичне споживання відповідного обсягу газу й отримання послуг з його розподілу. Водночас у справі, що переглядається, у відповідача була відсутня можливість прийняти послугу з розподілу природного газу у зв`язку з припиненням виробничої діяльності та неможливістю виконання договору через військові дії.

Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №924/605/21 та від 20.10.2021 у справі №924/1098/20 в підтвердження неоднакового застосування у подібних правовідносинах пункту 10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не застосовували при прийнятті рішень наведену вище норму матеріального права та відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог не у зв`язку з тим, що відповідач за власною ініціативою звільнив приміщення на користь нового споживача та перестав у зв`язку з цим користуватись природним газом, а з інших підстав (через неможливість відповідача у спірний період отримувати послуги з розподілу природного газу з незалежних від нього обставин, пов`язаних з військовими діями у безпосередній близькості до місцезнаходження відповідача).

У справах №924/605/21 та №924/1098/20 заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з товариства (м. Красилів Хмельницького району Хмельницької області) (товариства, яке вимушено не зупиняло господарську діяльності через військові дії) за період з вересня по грудень 2020 року та з січня по серпень 2020 року (тобто за період до введення в Україні воєнного стану), вимоги про стягнення якої були задоволені, у зв`язку з тим, що відповідач не звертався до позивача із заявою про внесення змін до договору розподілу природного газу через відключення окремих газових приладів (передачею потужностей та приладів обліку іншій особі).

Таким чином, проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у вказаних скаржником справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, тобто, дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм.

5.12. У касаційній скарзі ПрАТ "Донецькоблгаз" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про не дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.13. З огляду на викладене, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою, в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин доводи касаційної скарги, обґрунтовані посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 236 296 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації в іншій частині залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №905/1465/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець