ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1856/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест»

на додаткову ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 (у складі колегії суддів: Гетьман Р.А. (головуючий), Сгара Е.В., Склярук О.І.)

у справі № 905/1856/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер»,

про визнання незаконними дій, скасування наказу та стягнення 6 706 355,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» (далі - ТОВ «Укрдонінвест») звернулося до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ) (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.01.2022) про:

- визнання незаконними дій Регіонального відділення ФДМУ та скасування наказу від 02.09.2021 № 01810 «Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2»;

- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ «Укрдонінвест» грошових коштів у розмірі 6 706 355,58 грн, сплачених за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 як гарантійний внесок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок незаконних дій відповідача було анульовано результати аукціону, припинено розпочату процедуру аукціону, а в подальшому не повернуто позивачу грошові кошти у вигляді сплаченого гарантійного внеску в сумі 6 706 355,58 грн, які були внесені товариством як учасником електронного аукціону.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 позов ТОВ «Укрдонінвест» задоволено. Визнано незаконними дії Регіонального відділення ФДМУ та скасовано наказ від 02.09.2021 № 01810 «Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2»; стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ «Укрдонінвест» грошові кошти у розмірі 6 706 355,58грн, сплачені за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 як гарантійний внесок. Стягнуто з Регіонального відділення ФДМУ на користь ТОВ «Укрдонінвест» судовий збір у сумі 102 865,33 грн.

Заступник керівника Донецької обласної прокуратури оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Донецької обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21. Поновлено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21 у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрдонінвест» грошових коштів у сумі 6 706 355,58 грн і судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Заступника керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21.

Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1856/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлроуд Сервіс» (далі - ТОВ «Рейлроуд Сервіс») на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Заступника керівника Донецької обласної прокуратури про передачу заяви про поновлення строку на подання касаційної скарги у справі № 905/1856/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1856/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Донецької обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 клопотання Заступника керівника Донецької обласної прокуратури задоволено. Повернуто Донецькій обласній прокуратурі зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 205 730,66 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 24.03.2023 № 446.

ТОВ «Рейлроуд Сервіс» як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21 вирішено питання про його права, інтереси та обов`язки, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 поновлено ТОВ «Рейлроуд Сервіс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою цього товариства (вх. № 697Д від 12.04.2023) на рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21.

У серпні 2023 року ТОВ «Укрдонінвест» подало до апеляційного суду заяву про відмову від позову (вх.№10046 від 24.08.2023), в якій позивач просить прийняти відмову від позову у справі № 905/1856/21; визнати нечинним рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21; закрити провадження у справі № 905/1856/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 24.08.2023 заяву ТОВ «Укрдонінвест» задоволено; прийнято відмову ТОВ «Укрдонінвест» від позову у справі № 905/1856/21; визнано нечинним рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21; закрито провадження у справі № 905/1856/21.

У жовтні 2023 року Донецька обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду із заявою (вх.№12573 від 17.10.2023), в якій просить розподілити судові витрати у зв`язку із закриттям провадження у справі № 905/1856/21 через відмову позивача від позову; стягнути з ТОВ «Укрдонінвест» на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору в сумі 360 028,66 грн за подачу апеляційної та касаційної скарг у цій справі.

Додатковою ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 заяву Донецької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі № 905/1856/21 про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з ТОВ «Укрдонінвест» на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору у сумі 360 028,66 грн за подання апеляційної та касаційної скарг у цій справі.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2023 року ТОВ «Укрдонінвест» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати додаткову ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Донецької обласної прокуратури про розподіл судових витрат у зв`язку із закриттям провадження у справі № 905/1856/21.

Касаційну скаргу ТОВ «Укрдонінвест» обґрунтовує, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали порушено положення статей 129 130 ГПК, оскільки прокуратурою не доведено обставин, які при закритті провадження у справі є підставою для стягнення з позивача судового збору, сплаченого прокуратурою при поданні апеляційної та касаційної скарг на судові рішення у цій справі. При цьому судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного суду щодо застосування статті 130 ГПК у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додаткових ухвалах від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 905/1856/21 за касаційною скаргою ТОВ «Укрдонінвест» з підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та постановлено здійснити перегляд оскаржуваного судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Донецька обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначила про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат, тому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Суд розглядає зазначену справу з дотриманням розумних строків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (частина 3 статті 2 ГПК).

Метою впровадження, зокрема принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з положенням частини 2 статті 14 ГПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) передбачено у пункті 1 частини 2 статті 46 ГПК. Про такі процесуальні дії позивач зазначає в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (стаття 191 ГПК). За результатами відмови позивача від позову суд, прийнявши таку відмову, закриває провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина четверта статті 231 ГПК.

Отже, відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу, та є виявом принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).

Як свідчать матеріали справи, що розглядається, суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК, у зв`язку з відмовою ТОВ «Укрдонінвест» від позову.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Отже, у разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі/залишено позов без розгляду/вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення/постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.

Донецька обласна прокуратура звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про постановлення додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат і обґрунтувала вимоги тим, що відповідачем y цій справі є Регіональне відділення ФДМУ, інтереси якого в апеляційній та касаційній інстанціях представляв прокурор. Зокрема, прокурором в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ до Східного апеляційного господарського суду спрямовувалась апеляційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022, за подання якої прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 154 298,00 грн (платіжне доручення від 17.08.2022 № 979).

Також, Заступником керівника Донецької обласної прокуратури рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 було оскаржено у касаційному порядку і за подання касаційної скарги до Верховного Суду Донецькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 205 730,66 грн (платіжне доручення від 14.12.2022 № 1780).

Таким чином, Донецькою обласною прокуратурою у справі № 905/1856/21 понесено судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 360 028,66 грн.

Стаття 123 ГПК визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 ГПК визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальними правилами розподілу судових витрат у вигляді судового збору передбачено, що такі витрати можуть бути покладені судом на самого платника судового збору, або на іншу сторону, або відшкодовані з державного бюджету особі, яка його сплатила.

Разом із тим розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», відповідно до частини 1 статті 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 зазначеного Закону, яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору за ухвалою суду повертається з державного бюджету особі, яка його сплатила.

Законом України «Про судовий збір» не передбачено відшкодування понесених відповідачем витрат у вигляді судового збору у разі відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК.

Натомість положеннями частини 3 статті 130 ГПК визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК у відповідача згідно з першим реченням частини 3 статті 130 ГПК виникає право на відшкодування йому за рахунок позивача понесених витрат, до яких належить і судовий збір, і витрати, пов`язані з розглядом справи. На користь такого висновку свідчить і припис частини 3 статті 129 ГПК, за яким, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 904/1478/19, постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 904/854/20).

З урахуванням наведеного у справі, що розглядається, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що у зв`язку з відмовою позивача від позову і закриттям провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК, прокурор, який діє в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ (відповідача), згідно з частиною 3 статті 130 ГПК має право на відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 904/1478/19.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Укрдонінвест» про те, що сума сплаченого прокурором судового збору за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням від 14.12.2022 № 1780 на суму 205 730,66 грн та згідно з платіжною інструкцією від 24.03.2023 № 446 на суму 205 730,66 грн, є помилково (надміру) сплаченою сумою, повернення якої відбувається відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, є безпідставними з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Донецька обласна прокуратура двічі зверталася до суду касаційної інстанції і за подання кожної касаційної скарги було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 14.12.2022 № 1780 на суму 205 730,66 грн та платіжною інструкцією від 24.03.2023 № 446 на суму 205 730,66 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 судовий збір у сумі 205 730,66 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 24.03.2023 № 446, було повернуто Донецькій обласній прокуратурі зі спеціального фонду Державного бюджету України за клопотанням Заступника керівника Донецької обласної прокуратури відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі (ухвала Верховного Суду від 20.04.2023).

Натомість судовий збір, сплачений згідно із платіжним дорученням від 14.12.2022 № 1780 на суму 205 730,66 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі № 905/1856/21, касаційне провадження за якою було закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК згідно з ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023, підлягав стягненню за заявою Донецької обласної прокуратури про розподіл судових витрат, що і було зроблено судом апеляційної інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат.

Верховний Суд не приймає до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17 та додаткові ухвали від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20 (висновки у яких стосуються компенсації витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу), оскільки відповідно до статей 302 303 315 ГПК, статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд касаційної інстанції у цьому випадку враховує висновки, які викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 904/1478/19, щодо застосування частини 3 статті 130 ГПК у розгляді питання про відшкодування відповідачу понесеного судового збору у випадку прийняття відмови позивача від позову.

Разом із тим оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводів, які б спростовували зазначені вище висновки суду апеляційної інстанції, скаржником у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а додаткової ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 905/1856/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко