№ 905/1965/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

Cправа № 905/1965/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023)

у складі колегії суддів: Радіонової О. О. (головуючий), Істоміної О.А., Стойки О. В.

у справі № 905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"

до Акціонерного товариства "К.Енерго"

про банкрутство, -

На розгляд суду постало питання щодо апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою не учасника цієї справи про банкрутство.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 18.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Акціонерного товариства "К.Енерго" строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича; встановлено дату попереднього засідання суду на 23.01.2020 року.

2. 21.11.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) за номером 64202 про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "К.Енерго".

3. 12.08.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області затверджено реєстр вимог кредиторів АТ "К.Енерго"; призначено дату підсумкового засідання суду на 24.09.2020 та призначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 21.08.2020 відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. 24.09.2020 постановою Господарського суду Донецької області визнано банкрутом боржника - АТ "К.Енерго", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника - АТ "К.Енерго" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.

5. 26.12.2022 до Господарського суду Донецької області надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - АТ "К.Енерго", складений за результатами ліквідаційної процедури (з додатками згідно переліку).

6. 03.04.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/1965/19 у задоволенні кредиторських вимог Міністерства юстиції України до АТ "К.ЕНЕРГО", які складаються зі збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 54 179 613,40 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 240 000 грн за подання позовної заяви, 360 000 грн судового збору за подання апеляційної скарги та судових витрат за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 4 204 грн, відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі №905/1965/19 апеляційна скарга Міністерства юстиції України задоволена частково, змінено мотивувальну частину оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 03.04.2023, в іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

7. 05.04.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі №905/1965/19 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс АТ "К.Енерго". Ліквідовано юридичну особу АТ "К.Енерго". Закрито провадження у справі № 905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго" на підставі пункту 5 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (частина 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, далі - КУзПБ). Зобов`язано Державного реєстратора здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Короткий зміст апеляційної скарги

8. Міністерство юстиції України звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 19.04.2023, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 та передати справу на розгляд Господарському суду Донецької області.

9. Скаржник вказував, що на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі №905/1965/19 Міністерство юстиції України подана апеляційна скарга, а відтак рішення про відмову у задоволенні кредиторських вимог Міністерства юстиції України не є остаточними. Отже, на момент прийняття оскаржуваної ухвали, питання щодо кредиторських вимог Мінюсту остаточно у судовому порядку вирішено не було.

10. Крім того, Міністерство юстиції України вказує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суду першої інстанції було відомо про те, що Північним апеляційним господарським судом розглядається справа №910/22855/17 за позовом Міністерства юстиції України до АТ "К. Енерго" про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського Суду з прав людини. Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, скаржник доводить, що вимоги Міністерства юстиції України є вимогами першої черги.

11. Також скаржник звертає увагу на те, що згідно з абзацом четвертим резолютивної частини ухвали від 05.04.2023, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установленому КУзПБ строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визначаються такими, що не підлягають виконанню.

12. Однак, враховуючи те, що провадження у Північному апеляційному господарському суді у справі №910/22855/17 триває, на думку скаржника, висновок, якого дійшов суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 05.04.2023 є передчасним та таким, що грубо порушує права Міністерства юстиції України, яке діє в інтересах Держави.

13. Також скаржник стверджував, що судом першої інстанції не надано оцінку належності проведеної ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, не дотримано черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству звіту ліквідатора, не оцінено повноту пошуку майнових активів для включення їх в ліквідаційну масу, не надано оцінку повноті реалізації ліквідатором активів, не з`ясовано здійснені заходи щодо виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута, не надано оцінку виконання боржником обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у випадку загрози неплатоспроможності.

14. 23.05.2023 ухвалою Східного апеляційного господарського суду, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19, призначено справу до розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

15. 24.07.2023 ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №905/1965/19 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у цій справі - закрито.

16. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі №905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго" і права апелянта та його майнові інтереси оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема, на оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 підлягає закриттю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 22.08.2023 Міністерством юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19;

- направити справу № 905/1965/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції;

- розглянути касаційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за участю Міністерства юстиції України.

18. Міністерство юстиції України стверджує, що звернулось з апеляційною скаргою в порядку статей 17 254 ГПК України, в якій обґрунтовано, що оскаржуване судове рішення прийнято про його права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок є очевидним та безумовним, а не ймовірним.

19. Скаржник доводить, що вирішення спору у справі по суті до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/22855/17 може зумовити ситуацію, за якої, у випадку задоволення позовних вимог Міністерства юстиції України, буде унеможливлено виконання рішення суду у справі №910/22855/17, оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі № 905/1965/19 ліквідовано юридичну особу - АТ "К.Енерго" та закрито провадження у цій справі про банкрутство, а вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

20. Проте, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу про закриття апеляційного провадження від 24.07.2023, не здійснив належного дослідження обставин справи, не врахував цього факту та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження чим порушив ст. 2 5 7 ГПК. Вважає, що внаслідок цього були порушені права Мінюсту, гарантовані ч. 1 та ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 28, ч. 1 та ч. 4 ст. 32, ч. 4 ст. 41, ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6, ст. 8, ст. 13 ст. 18 Конвенції, ст. 201, ст. 299, ст. 1166, ст. 1191 Цивільного кодексу України.

21. Скаржник також вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості чи неможливості судом закрити провадження у справі (у зв`язку з відсутністю порушеного права скаржника), якщо майнові вимоги до відповідача є предметом розгляду справи в провадженні, яке перебуває поза процедурою банкрутства, при цьому провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство.

22. На думку Міністерства юстиції України, висновок суду апеляційної інстанції про те, що скаржник своє порушене право вже захищає в окремому позовному провадженні № 910/22855/17 не відповідає положенням статті 7 КУзПБ щодо розгляду судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник.

23. Крім того, скаржник стверджує, що всупереч частини 6 статті 45 КУзПБ, ухвала за результатами розгляду заяви Міністерства юстиції України протягом 8 місяців (з дня подання заяви до дати скасування судового рішення) судом першої інстанції постановлена не була. При цьому вказує. що не зважаючи на повідомлення Міністерства юстиції про відкладення розгляду заяви Міністерства юстиції України про грошові вимоги у справі №905/1965/19 на інший день, але за можливості не раніше прийняття рішення Північним апеляційним господарським судом у справі №910/22855/17, таке право судом першої інстанції не було реалізовано, чим грубо порушено приписи статті 13 ГПК України. Отже, при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та другої інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме: ст. 7 11 13 14 ГПК, які призвели до неправильного вирішення справи.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

24. Від ліквідатора АТ "К.Енерго" арбітражного керуючого Паркулаба В. Г. до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ліквідатор просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки він отримав ухвалу про відкриття касаційного провадження 06.12.2023 та відмовити в задоволенні касаційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023.

25. Ліквідатор стверджує. що Міністерство юстиції України не надуло статусу учасника у цій справі про банкрутство, а ухвала Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 не стосувалася прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника.

26. Разом з тим, ліквідатор стверджує, що скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги повідомив Суд та надав докази, які суперечать один одному та ймовірно є недостовірними. На думку ліквідатора, ураховуючи обставини подання скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та можливого вчинення кримінального правопорушення (встановлення обставин якого віднесено до компетенції правоохоронних органів), з метою недопущення подібних випадків з боку Міністерства юстиції України, а майбутньому та зміцнення правової дисципліни серед працівників даного органу, ліквідатор вважає, необхідним винесення окремої ухвали відносно особи, яка підписала касаційну скаргу та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження від імені скаржника та направити таку ухвалу на адресу Міністерства юстиції України та до відповідних правоохоронних органів.

В. Хід провадження у суді касаційної інстанції

27. 06.09.2023 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1965/19 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №905/1965/19 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: подати Суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням причин такого пропуску разом з доказами, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції або навести Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

28. Міністерством юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №905/1965/19.

29. 26.09.2023 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені Міністерством юстиції України підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19.

30. 06.10.2023 Міністерством юстиції України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №905/1965/19 у встановлений строк подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у цій справі, до якої, серед іншого, додано копію поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому скаржнику надійшла копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19 (заява надійшла до Верховного Суду 10.10.2023).

31. 06.11.2023 ухвалою Верховного Суду, серед іншого, поновлено Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19. Відкрито касаційне провадження у справі у справі № 905/1965/19 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи № 905/1965/19. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу Міністерства юстиції України до 23.11.2023. Витребувано з Господарського суду Донецької області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 905/1965/19, які стосуються розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у цій справі.

32. 06.12.2023 до Верховного Суду надійшли витребувані матеріали справи № 905/1965/19.

33. У зв`язку з надходженням матеріалів справи до Верховного Суду 06.12.2023, повний текст цієї постанови складено та підписано у розумні строки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності/відсутності підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою не учасника справи на ухвалу суду першої інстанції.

36. Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

37. За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

38. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

39. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на судовий захист.

40. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

41. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

42. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

43. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

44. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

45. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

46. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

47. Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

48. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

49. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

50. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, від 29.04.2021 по справі №904/5874/19. Така позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

51. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (тут і далі в редакції на момент винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

52. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

53. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 та зазначає наступне.

54. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

55. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

56. За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

57. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

58. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

59. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі №905/1965/19 відмовлено у задоволенні кредиторських вимог Міністерства юстиції України до АТ "К.Енерго".

60. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі №905/1965/19 апеляційна скарга Міністерства юстиції України задоволена частково, змінено мотивувальну частину оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 03.04.2023, в іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

61. Таким чином, як встановив суд апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України не набуло статусу учасника у цій справі про банкрутство.

62. Стосовно осіб, грошові вимоги яких до боржника відхилені судом (абзац 4 частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства), колегія суддів Верховного Суду також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, відповідно до якої: "Особа, яка за наслідком відмови у визнанні її грошових вимог конкурсного характеру відповідно до статей 1, 23 Закону про банкрутство та статей 1 45 46 Кодексу України з процедур банкрутства, не набула статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та наступних судових рішень у справі про банкрутство (введення санації, введення ліквідаційної процедури та інших), за винятком залучення такої особи у справу про банкрутство у випадку розгляду майнових та інших спорів щодо боржника, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства)".

63. Отже, не маючи статусу учасника у справі про банкрутство, Міністерство юстиції України позбавлене процесуального права оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

64. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

65. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

66. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

67. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

68. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

69. Пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

70. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

71. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

72. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

73. Судом апеляційної інстанції у цій справі встановлено, що ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 не містяться висновки щодо прав, інтересів або обов`язків Міністерства юстиції України.

74. Аргументи Міністерства юстиції України про вирішення судом першої інстанції в ухвалі від 05.04.2023 питання про права, інтереси та обов`язки скаржника зводяться до того, що на момент закриття провадження у справі про банкрутство № 905/1965/19 є невирішеною господарська справа № 910/22855/17 за позовом Міністерства юстиції України до АТ "К.Енерго", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" про стягнення збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 54 179 613,40 грн. Зазначене, на думку скаржника, унеможливить виконання рішення суду у справі № 910/22855/17, оскільки юридичну особу відповідача ліквідовано.

75. Водночас, слід зазначити, що розгляд справи № 910/22855/17 в окремому позовному провадженні не є перепоною, у даному випадку, для звернення заявником до господарського суду, у відповідності до положень статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, із заявою про грошові вимоги до боржника в межах справи про банкрутство. За загальним правилом господарський суд досліджує всі надані кредитором та боржником докази на підтвердження своїх вимог та заперечень та встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника. При цьому, наявність остаточного судового рішення, яким вирішено спір по суті між заявником та боржником має значення задля мети звільнення від доказування встановлених такими судовими рішеннями у межах попереднього засідання обставин.

76. Як вже вказувалося вище, Міністерство юстиції України зверталося до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до АТ "К.ЕНЕРГО" та ухваленими судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції заявнику було відмовлено.

77. Відносно доводів скаржника про те, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що скаржник своє порушене право вже захищає в окремому позовному провадженні у справі № 910/22855/17 не відповідає положенням статті 7 КУзПБ щодо розгляду судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що в межах перегляду цієї справи № 905/1965/19 Суд не може надавати оцінку діям суду при розгляді справи № 910/22855/17 щодо передачі/непередачі матеріалів справи для розгляду в межах справи про банкрутство.

78. З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що незавершення розгляду справи № 910/22855/17 зумовлює вирішення питання про права, інтереси та обов`язки Міністерства юстиції України ухвалою місцевого господарського суду від 05.04.2023 у справі № 905/1965/19 про закриття провадження у справі про банкрутство АТ "К.Енерго".

79. Відносно необхідності формування висновку Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів зазначає, що зміст положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19, від 30.08.2022 у справі № 910/2328/21).

80. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

81. Однак саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду без належного обґрунтування того, у чому полягало неправильне застосування судом попередньої інстанції цих норм не є підставою для висновку про їх неправильне застосування у спірних правовідносинах.

82. Дослідивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються незгоди скаржника із прийнятим судовим рішенням.

83. У зв`язку з наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду в цій частині.

84. Аргумент касаційної скарги про порушення судом першої інстанції ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також щодо не відкладення судом першої інстанції розгляду заяви скаржника з грошовими вимогами на інший день, але не раніше вирішення справи № 910/22855/17, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки такі доводи стосуються ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви скаржника з грошовими вимогами до боржника, яка не є наразі предметом касаційного перегляду.

85. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, а доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

86. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

87. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків апеляційного господарського суду.

88. Відносно заявленого у відзиві клопотання ліквідатора АТ "К.Енерго" арбітражного керуючого Паркулаба В. Г. про винесення окремої ухвали відносно Міністерства юстиції України з мотиву ймовірного подання скаржником недостовірних доказів на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.

89. Частиною першою, другою, восьмою статті 246 ГПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

90. Колегія суддів зазначає, що обставини щодо поважності причин пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 та, відповідно, поновлення скаржнику такого строку, вже були предметом дослідження Судом під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі, про що Верховним Судом постановлено відповідну ухвалу від 06.11.2023.

91. Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21).

92. Колегія суддів суду касаційної інстанції не встановила порушень скаржником норм процесуального права, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі.

93. Окрім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).

94. Таким чином, заявлене арбітражним керуючим клопотання про необхідність постановлення окремої ухвали щодо Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

95. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

96. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

97. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

98. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

99. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 905/1965/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік