№ 905/198/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 905/198/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 (судді: Білоусова Я. О. - головуючий, Пуль О. А., Тарасова І. В.) у справі

за позовом Луганського національного аграрного університету

до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство освіти і науки України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Святогірська міська рада,

про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та поновлення права постійного користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 задоволено позовні вимоги Луганського національного аграрного університету до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства освіти і науки України, а саме:

- визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" від 30.11.2020 № 6234-СГ;

- поновлено Луганському національному аграрному університету право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет) згідно з рішенням Хрестищенської сільської ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі державного акта на право постійного користування від 24.07.1997 серії І-ДН № 004915, до складу якого входять (сформовані внаслідок державної інвентаризації) земельні ділянки з кадастровими номерами, зазначеними у резолютивній частині рішення.

1.2. Згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 залишено без змін.

1.3. Під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом у серпні 2021 року, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021, з апеляційною скаргою звернувся фізична особа-підприємець Шестопалов Ю. М. (далі - ФОП Шестопалов Ю. М.) , який просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги наявністю справи № 905/629/21 про стягнення із Шестопалова Ю. М. безпідставно набутих коштів за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів, і судове рішення у справі № 905/198/21 може вплинути на права Шестопалова Ю. М. у справі № 905/629/21.

Згідно з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Шестопалова Ю. М.

1.4. 22.10.2021 до Східного апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 , який не погоджуючись із рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на те, що 25.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Святогірської міської ради із заявою, в якій просив прийняти рішення про передачу йому в оренду для городництва строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 908,3271 га з кадастровими номерами, вказаними в апеляційній скарзі, за результатами розгляду якого міська рада повідомила про неможливість надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з положеннями Земельного кодексу України. ОСОБА_1 , вважаючи таке рішення органу місцевого самоврядування неправомірним, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Святогірської міської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок та зобов`язання прийняти рішення про передачу їх в оренду заявникові.

Отже, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначав, що рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_1 , який правомірно та небезпідставно розраховував на отримання земельних ділянок в оренду, а тому визнання/поновлення права на такі земельні ділянки за третіми особами свідчить про перешкоджання реалізації відповідного права заявника.

Згідно з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

2. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення

2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Шестопалова Ю. М. та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21.

2.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність заявниками апеляційної скарги наявності порушення їх прав та інтересу під час розгляду справи судом першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить її скасувати в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 і передати справу в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом норм процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду питання про порушення прав ОСОБА_1 рішенням суду першої інстанції, проігнорувавши клопотання про витребування доказів, внаслідок чого не були встановлені на підставі належних та достовірних доказів обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги зазначає, що він 25.05.2021 подав до Святогірської міської радим заяву про передачу заявникові в оренду для городництва земельних ділянок, яке залишено міською радою без задоволення, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Святогорської міської ради про відмову в наданні ОСОБА_1 земельних ділянок та зобов`язання прийняти рішення про передачу земельних ділянок в оренду заявникові.

На час звернення ОСОБА_1 земельні ділянки були вільні від прав третіх осіб на них. Однак у жовтні 2021 року скаржникові стало відомо про ухвалення Господарським судом Донецької області рішення від 25.05.2021 у справі № 905/198/21.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 безпосередньо впливає на його права, оскільки до складу земельних ділянок, право постійного користування на які було поновлено Луганському національному аграрному університету, ввійшли земельні ділянки щодо отримання права користування якими ОСОБА_1 подавав заяву, а тому оскаржуване судове рішення порушує права заявника на отримання земельних ділянок у користування у визначеному законом порядку.

Заявник касаційної скарги також зазначає про безпідставну відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Луганський національний аграрний університет просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 залишити без змін, акцентуючи увагу на недоведеності та необґрунтованості доводів скаржника, відсутності будь-яких судових справ, предметом розгляду в яких є питання відновлення порушеного права ОСОБА_1 щодо володіння та користування земельними ділянками, а також безпідставності доводів щодо недотримання судом апеляційної інстанції принципу рівності учасників справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

4.3. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

4.4. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене у спорі про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним.

Отже, статтею 254 Господарського процесуального кодексу України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, у числі яких - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

У разі встановлення господарським судом зазначених обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

4.5. Як убачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 , оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 25.05.2021, зазначав про порушення його права та інтересів як особи, яка звернулася до органу місцевого самоврядування із заявою про прийняття рішення про надання земельних ділянок заявникові в оренду для городництва строком на 49 років, яке було залишено без задоволення, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання рішення щодо відмови протиправним з його скасуванням та зобов`язання Святогорську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду.

4.6. Предметом спору у справі, що розглядається, є вимоги Луганського національного аграрного університету до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства освіти і науки України, про визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 30.11.2020 № 6234-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" та про поновлення позивачеві права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет) згідно з рішенням Хрестищенської сільської ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі державного акта на право постійного користування від 24.07.1997 серії І-ДН № 004915 до складу якого входять (сформовані внаслідок державної інвентаризації) земельні ділянки із зазначеними в позовній заяві та резолютивній частині судового рішення кадастровими номерами.

4.7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, зокрема, такі обставини:

- згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-ДН № 004915, виданим на виконання рішення Хрестищенської сільської ради народних депутатів від 11.06.1997, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право користування землею № 69-271, оформлено право Слов`янському радгоспу - технікуму на безстрокове постійне право користування земельною ділянкою загальною площею 716,8 га для виробництва сільськогосподарської продукції;

- наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 30.03.1998 № 99 "Про перейменування радгоспів-технікумів" перейменовано Слов`янский радгосп-технікум у Слов`янский державний аграрний технікум, а згідно з наказом від 21.06.2007 № 434 "Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області" реорганізовано у відокремлені структурні підрозділи Луганського національного аграрного університету з окремими правами юридичної особи шляхом приєднання їх до цього навчального закладу та пунктом 2 якого передбачено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованих Донецького державного аграрного університету, Слов`янського державного аграрного технікуму, Горлівського технікуму харчової промисловості;

- наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2015 № 168 "Деякі питання передачі цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи із сфери управління Мінагрополітики та ДФС до сфери управління МОН" прийнято до сфери управління Міністерства освіти і науки України цілісні майнові комплекси навчальних закладів та державної установи Мінагрополітики та ДФС згідно з додатком 1 до якого, зокрема, включено відокремлений підрозділ "Словянський технікум Луганського національного аграрного університету";

- 30.09.2015 на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2015 № 168 затверджено акт приймання-передачі, згідно з розділом 6 якого Міністерство аграрної політики та продовольства України передало до сфери управління Міністерства освіти і науки, зокрема, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Л. Бідного, буд. 115, кадастровий номер 1424282400:04:000:0083, загальною площею 716,8000 га.

4.8. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд справи по суті спору за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, установив, що Луганський національний аграрний університет набув право користування земельною ділянкою в силу закону (стаття 192 Земельного кодексу України), тому оспорюваний у справі наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 30.11.2020 № 6234-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою не може вважатися таким, що виданий на підставі приписів чинного законодавства, оскільки діяльність Луганського національного аграрного університету, який є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму, який започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства, що підтверджується пунктом 1.2. Положення про відокремлений підрозділ "Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету" та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент видачі спірного наказу не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні.

Таким чином, суди виходили з того, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, видаючи оспорюваний у справі наказ від 30.11.2020 № 6234-СГ про припинення права позивача на постійне користування земельною ділянкою, діяло всупереч вимогам закону, а саме статті 141 Земельного кодексу України, так як відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення Луганського національного аграрного університету права використання земельної ділянки як правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму, в який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, якому було видано державний акт на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-ДН № 004915.

4.9. Згідно з частинами 1, 2, 5, 8 статті 93 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до Святогірської міської ради про надання земельних ділянок в оренду - 21.05.2021) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

За змістом частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У частинах 1, 2 статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 із заявою до міської ради - 21.05.2021) зазначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статте.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзаци 1, 3, 4 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України).

Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини 15 16 Земельного кодексу України).

При цьому статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та, зокрема, передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (частини 1, 4 зазначеної норми).

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатом аукціону.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Отже, положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

4.10. Як вже зазначалося, ОСОБА_1 звернувся до Сятогірської міської ради із заявою (клопотанням) від 25.05.2021 (отримана міською радою 27.05.2021) про надання земельних ділянок в оренду, в якій з посиланням на положення статей 36 123 124 134 Земельного кодексу України просив невідкладно розглянути зазначене клопотання та прийняти рішення про передачу в оренду заявникові строком на 49 років земельних ділянок загальною площею 908,3271 га (із зазначеними в заяві кадастровими номерами земельних ділянок) (том 5, а. с. 173-176).

У відповідь на клопотання ОСОБА_1 від 25.05.2021 Святогірська міська рада (лист від 15.06.2021 № 1158/02.01.-15) повідомила про неможливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для городництва, оскільки це суперечить положенням чинного Земельного кодексу України у зв`язку із тим, що площа земельних ділянок для городництва, про надання яких в оренду звернувся заявник, становить 908,3271 га, що не відповідає статті 36 Земельного кодексу України (том 5, а. с. 177).

4.11. При цьому, як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Донецької області, яке ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку, ухвалено судом 25.05.2021.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що судове рішення у справі від 25.05.2021 № 905/198/21, яке оскаржується ОСОБА_1 (не залученою особою), не стосується його прав, інтересів та обов`язків, а мотивувальна частина судового рішення не містить висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1 та в резолютивній частині рішення прямо не вказано про його права та обов`язки.

Так, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із встановлення обставин щодо невідповідності дій ГУ Держгеокадастру у Донецькій області під час винесення оспорюваного наказу від 30.11.2020 № 6234-СГ про припинення права позивача на постійне користування земельною ділянкою вимогам закону, а саме статті 141 Земельного кодексу України, так як відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення Луганського національного аграрного університету права використання земельної ділянки як правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму, в який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, якому було видано державний акт на право постійного користування землею від 24.07.1997 серії І-ДН № 004915, який було започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства.

У той же час ОСОБА_1 , звертаючись з апеляційною скаргою, вказуючи на порушення його права на отримання земельних ділянок в оренду для городництва, не надав доказів на підтвердження виникнення у нього такого права у розумінні положень земельного законодавства.

При цьому посилання ОСОБА_1 на подання ним 20.10.2021 до Донецького окружного адміністративного суду позову про визнання протиправним та скасування рішення Святогірської міської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок та зобов`язання міську раду вчинити дії шляхом прийняття рішення про передачу таких земельних ділянок в оренду заявникові не доводять вирішення Господарським судом Донецької області під час ухвалення рішення від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 в адміністративній справі № 200/15186/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Сятогірської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду в зв`язку із неусуненням позивачем ( ОСОБА_1 ) недоліків позовної заяви, які, у свою чергу, мали наслідком залишення позовної заяви без руху.

У той же час посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі на ненадання ОСОБА_4 доказів про відкриття провадження в адміністративній справі, стосовно безпідставності яких вказує ОСОБА_1 в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про недоведення ОСОБА_1 порушення його прав, інтересів та обов`язків оскаржуваним рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021.

4.12. Посилання заявника касаційної скарги на відмову суду апеляційної інстанції в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи (подане 10.11.2021), а також про витребування доказів, внаслідок чого не були встановлені на підставі належних та достовірних доказів обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Так, як вже зазначалося, процесуальним законодавством, а саме статтею 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене у спорі про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним.

Проте, як правильно установив суд апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 не порушує (не стосується) прав, інтересів та/або обов`язку ОСОБА_1 , який 25.05.2021 подав до Святогірської міської ради (отримано 27.05.2021) заяву (клопотання) про надання йому в оренду для городництва земельних ділянок.

4.13. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної у справі № 905/198/21 ухвали, установив обставини недоведеності ОСОБА_1 порушення його прав та інтересів оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, з огляду на положення чинного процесуального законодавства, суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою, зокрема ОСОБА_1 .

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду та фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідності залишення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 в оскаржуваній частині, а саме в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судом апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 в оскаржуваній до суду касаційної інстанції частині про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 прийнятою із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування ухвали, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 905/198/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак