№ 905/2448/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2448/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сотник А.С.,

учасники справи:

позивач - Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»,

представник позивача - Приходько Д.В., арбітражний керуючий -ліквідатор,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство «ЕЛЕНА»,

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

представник третьої особи - не з'явився,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг» (не з'явився), Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» (не з'явився),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019

у складі колегії суддів: Бородіна Л.І. (головуючий), Здоровко Л.М., Лакіза В.В.,

у справі за позовом

Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»,

до Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА»,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. 23.10.2017 ЗАТ «Єврофінанс» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» про витребування сільськогосподарської техніки - трактора колісного NEW HOLLAND T8040, заводський номер НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 у власність ЗАТ «Єврофінанс» та передачу його ліквідатору ЗАТ «Єврофінанс» - арбітражному керуючому Саєнку Володимиру Володимировичу для реалізації в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс» з метою задоволення вимог кредиторів.

2. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що спірне майно - спецтехніка - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3 вибув з власності позивача поза його волею у зв'язку з визнанням в подальшому недійсним договору відступлення права вимоги. Вимоги ґрунтуються на приписах ст. 387, п.3 ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 (залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2018), у задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто зі ЗАТ «Єврофінанс» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 900,00грн.

4. Рішення судів мотивоване тим, що позивачем відчужено спецтехніку - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3 за відплатним договором № 01-01/11 від 10.01.2011, який є дійсним на момент звернення позивача до суду, що свідчить про його волю на передачу майна у власність іншій особі.

За висновком судів, саме на підставі Договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, Відповідач набув права власності на спірне майно, власником якого і залишається станом на теперішній час.

5. Під час розгляду справи, судами встановлено:

5.1. 04.03.2008 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» (надалі - Лізингодавець) та Селянським (фермерським) господарством «Елена» (надалі - Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 08000054, відповідно до п.1.1 якого Лізингодавець зобов'язався надати, а Лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно додатку 1 та на умовах цього договору, а саме: Спецтехніка Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3, вартістю - 878 700,02 грн. Лізинговий період - 60 місяців.

5.2. 20.06.2008 між ЗАТ «Єврофінанс» та ВАТ КБ «Надра» укладено Договір застави №122-1/3-V/23/2006 для забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання мультивалютної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №122/МКЛ-V/2006. Предметом застави визначено - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3; НОМЕР_1. Реєстрація застави здійснена 23.03.2011 шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що свідчить відповідний витяг №47762954 від 02.09.2015 р.

5.3. Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 у справі №26/413/10 визнано ЗАТ «Єврофінанс» - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено голову правління боржника Хаїнську В.А.

5.4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2011 у справі №26/413/10 скасовано всі обмеження по розпорядженню майном банкрута ЗАТ «Єврофінанс», знято всі обтяження (застави) та заборони відчуження нерухомого та рухомого майна, що належать банкруту - ЗАТ «Єврофінанс».

5.5. 10.01.2011 між ЗАТ «Єврофінанс» (Продавець) в особі голови правління Хаїнської В.А. та ТОВ «Н-лізинг» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №01-01/11, згідно з п. 2.1. якого Продавець продає, а Покупець купує майнові права на транспортні засоби (сільськогосподарську техніку та спецтехніку) у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 21 518 926,50 грн. Дана сума є остаточною і не може бути змінена (п.4.1. договору).

5.6. 10.01.2011 між ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови правління Хаїнської В.А. та ТОВ «Н-лізинг» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями договорів фінансового лізингу, перелік яких вказаний у додатку № 1 до даного Договору, укладені між первісним кредитором та Лізингоодержувачами, згідно додатку № 1 до даного Договору. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржників сплати грошових коштів визначених Основним договором. ЗАТ «Єврофінанс» не пізніше трьох робочих днів з дня підписання цього Договору зобов'язаний шляхом направлення листа поштовим зв'язком повідомити Боржників (відповідно Додатку № 1) про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредиторові (п. 3.2. Договору).

5.7. Позивач повідомив Відповідача про зміну лізингодавця, що підтверджується повідомленням №11/01-063 від 10.01.2011. Позивачем надано Відповідачу довідку №11/01-53 від 09.01.2011 щодо відсутності заборгованості за договором фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008.

5.8. 10.01.2011 між ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови правління Хаїнської В.А. (первісний лізингодавець) та ТОВ «Н-лізинг» (новий лізингодавець) та СФГ «ЕЛЕНА» (лізингоодержувач) укладено додаткову угоду №5 до Договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, якою внесено зміни до договору лізингу в частині зазначення лізингодавця, а саме: замість ЗАТ «Єврофінанс» вказано ТОВ «Н-Лізинг».

5.9. 28.02.2011постановою Донецького апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011, скасовано ухвалу Господарського суду Запорозької області від 04.01.2011 у справі №26/413/10, якою скасовані усі обмеження по розпорядженню майном ЗАТ «Єврофінанс».

5.10. Донецьким апеляційним господарським судом 21.03.2011 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 у справі №26/413/10 про визнання банкрутом ЗАТ «Єврофінанс», провадження у справі припинено, як безпідставно порушене.

5.11. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2011 порушено провадження у справі №19/5009/2383/11 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» на підставі ст. ст. 7, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5.12. 03.10.2012 між ТОВ «Н-Лізинг» та СФГ «ЕЛЕНА» підписана додаткова угода до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, згідно п.1.1. якої Сторони дійшли згоди щодо дострокового припинення дії договору у зв'язку з викупом предмета лізингу Лізингоодержувачем.

5.13. 22.10.2012 на підставі Акта переходу права власності від Лізингодавця Лізингоодержувачу відповідно до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, підписаного між ТОВ «Н-Лізинг» та СФГ «ЕЛЕНА», Відповідач набув право власності на сільськогосподарську техніку - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3; НОМЕР_1.

5.14. Ухвалою Господарського суду Запорозької області від 29.01.2013 у справі №19/5009/2383/11 затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно якої грошові вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» в сумі 125 287 372,39 грн. до ЗАТ «Єврофінанс» включені до реєстру вимог кредиторів, що забезпечені заставою з першою чергою задоволення.

5.15. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 у справі №19/5009/2383/11, на підставі ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визнано недійсним з моменту укладення Договір про відступлення права вимоги б/н від 10.01.2011, укладений між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг».

6. 23.05.2019 ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 за нововиявленими обставинами, з вимогою прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ЗАТ «Єврофінанс» та витребувати у Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» сільськогосподарську техніку - трактор колісний NEW HOLLAND T8040, заводський номер НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, на користь ЗАТ «Єврофінанс» для реалізації у межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс» з метою задоволення вимог кредиторів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі №905/2448/17 у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Надра» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 відмовлено;

рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 залишено в силі.

8. Ухвала місцевого господарського суду від 06.08.2019 мотивована тим, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.01.2011 № 01-01/11, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг», та спростування майнової дії ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов'язків ЗАТ «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених в додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 №01-01/11, не є істотною для справи обставиною, оскільки врахування цієї обставини судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено частково;

ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі №905/2448/17 скасовано;

заяву ПАТ «Комерційний банк «Надра» про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 за нововиявленими обставинами задоволено частково;

рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ЗАТ «Єврофінанс» задоволено частково;

витребувано у Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» на користь ЗАТ «Єврофінанс» сільськогосподарську техніку - трактор колісний NEW HOLLAND T8040, заводський номер НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2;

в решті у задоволенні позову відмовлено;

витрати зі сплати судового збору покладено на ПАТ "Комерційний банк "Надра".

10. Постанова мотивована тим, що спірне майно вибуло з володіння власника ЗАТ «Єврофінанс» в результаті укладення купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 №01-01/11, який визнаний судом недійсним та спростовано майнові дії щодо цього правочину, у тому числі з підстав укладення його з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто поза його волею.

В частині позовних вимог щодо передачі спірного майна арбітражному керуючому Саєнку В.В. для реалізації в межах справи №19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс» відмовлено, оскільки майно належить безпосередньо юридичній особі, та може бути передано юридичній особі, а не особі, яка виконує повноваження з управління товариством.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у цій справі Селянське (фермерське) господарство «ЕЛЕНА» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови, з вимогою залишити в силі ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2019.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/2448/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 905/2448/17 за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "ЕЛЕНА", датою проведення судового засідання визначено 21.01.2020.

15. 10.01.2020 до Верховного Суду від ліквідатора ЗАТ «Єврофінанс» арбітражного керуючого Приходько Д.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу СФГ «ЕЛЕНА» з запереченнями проти вимог та доводів касаційної скарги.

16. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» на 04.02.2020, про що повідомлено учасників справи.

17. Ліквідатор ЗАТ «Єврофінанс» арбітражний керуючий Приходько Д.В. в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив Суд постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у цій справі залишити в силі.

18. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА»)

19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення ст. 320 ГПК України та невірне застосування ст.ст. 387 388 ЦК України. На переконання скаржника, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Доводи позивача (ЗАТ «Єврофінанс»)

20. Позивач доводить, що заявлені ПАТ «КБ «Надра» обставини, в розумінні приписів ст. 320 ГПК України є нововиявленими. Щодо застосування приписів ст.ст. 387 188 ЦК України, позивач доводить, що, оскільки в силу приписів ст. 216 ЦК України, недійсний договір не створює юридичних наслідків з моменту його укладення, в тому числі і не породжує законних правових підстав перебування майна ЗАТ «Єврофінанс» у СФГ «ЕЛЕНА». На переконання позивача, наявність повноважень представника/виконавчого органу/ліквідатора не є тотожним поняттю та слідству волі безпосередньо товариства, як сторони договору, на його укладення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

22. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом розгляду є заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі № 905/2448/17 за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст. 320 ГПК України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).

Нововиявленою обставиною ПАТ «КБ «Надра» вважає встановлену ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 у справі № 19/5009/2383/11 про банкрутство ЗАТ «Єврофінанс» недійсність Договору № 01-01/11 купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг», спростування майнової дії ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов'язків ЗАТ «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зокрема, за Договором фінансового лізингу № 08000054 від 04.03.2008, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та СФГ «ЕЛЕНА».

Водночас, як про це також зазначено ПАТ «КБ «Надра» у Заяві про перегляд рішення від 19.04.2018 за нововиявленими обставинами та вбачається з матеріалів справи, рішення суду мотивоване тим, що позивачем відчужено спецтехніку - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3 за відплатним договором № 01-01/11 від 10.01.2011, який є дійсним на момент звернення позивача до суду, що свідчить про його волю на передачу майна у власність іншій особі. За висновком суду, саме на підставі Договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, Відповідач набув права власності на спірне майно, власником якого і залишається станом на теперішній час.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору. За змістом положень ст.ст. 626 627 628 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини між ЗАТ «Єврофінанс» та Селянським (фермерським) господарством «ЕЛЕНА» виникли на підставі Договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008 та врегульовані Цивільним кодексом України та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 1 ст. 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до п.1.1 Договору фінансового лізингу №0800005404.03.2008 від 04.03.2008 Лізингодавець (ЗАТ «Єврофінанс») зобов'язався надати, а Лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно додатку 1 та на умовах цього договору, а саме: Спецтехніка Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3, вартістю - 878 700,02 грн. Лізинговий період - 60 місяців.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.ст. 319 321 658 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

За приписами ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо, відповідно до ст. 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Віндикацією є речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України, добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно у особи, яка не має право його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа , яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Витребування майна від добросовісного набувача (особи, яка не знала і не повинна була знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати) можливе у всіх випадках, коли майно придбане безоплатно у особи, яка не мала права відчужувати річ.

Якщо ж добросовісний набувач придбав річ за плату, власник вправі витребувати таку річ тільки у випадках, якщо вона вибула з володіння поза його (або особи, якій річ була передана власником) волею, зокрема загублена власником або іншою особою, якій річ була передана власником, або була викрадена у власника чи такої особи.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 910/4715/16 висловив позицію про те, що приписами ст. 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому, наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі унеможливлює застосування вимог наведеної норми щодо витребування майна від добросовісного набувача.

Згідно з п.1.1 додатку №2 до договору фінансового лізингу від 22.08.2008, який є невід'ємною частиною цього договору, лізингодавець зобов'язується після підписання лізингоодержувачем договору придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу - транспортний засіб, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти відповідний транспортний засіб та використовувати його у відповідності до умов договору.

Таким чином, спірне майно вибуло з володіння позивача саме за його волею, що, як зазначено вище, унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача та задоволення позову у цій справі. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (т. 2 арк. справи 6-29), Селянське (фермерське) господарство «ЕЛЕНА» здійснювало оплату саме лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 08000054 від 04.03.2008.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Як встановлено судами під час розгляду цієї справи, 03.10.2012 між ТОВ «Н-Лізинг» та СФГ «ЕЛЕНА» підписана додаткова угода до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, згідно п.1.1. якої Сторони дійшли згоди щодо дострокового припинення дії договору у зв'язку з викупом предмета лізингу Лізингоодержувачем.

На підставі Акта переходу права власності від Лізингодавця Лізингоодержувачу відповідно до договору фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, підписаного між ТОВ «Н-Лізинг» та СФГ «ЕЛЕНА», Відповідач набув право власності на сільськогосподарську техніку - Трактор колісний NEW Holland N8040, Cummins 8,3, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3; НОМЕР_1.

Відтак, як це вірно було встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2018, саме з підстав повного виконання зобов'язань з оплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №08000054 від 04.03.2008, який не визнаний судом недійсним та ніким не оскаржується, Відповідач набув право власності на спірне майно, що підтверджується Актом переходу права власності від 22.10.2012, власником якого і залишається станом на теперішній час.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції (ухвала Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі №905/2448/17) про те, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.01.2011 №01-01/11, укладеного між ЗАТ «Єврофінанс» та ТОВ «Н-Лізинг», та спростування майнової дії ЗАТ «Єврофінанс» в особі голови ліквідаційної комісії Хаїнської В.А. щодо передачі прав та обов'язків ЗАТ «Єврофінанс», як лізингодавця за договорами фінансового лізингу, зазначених в додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 10.01.2011 №01-01/11, не є істотною для справи обставиною, оскільки врахування цієї обставини судом не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято, ці обставини не спростовують висновку суду про вибуття спірного майна з володіння позивача саме за волею останнього.

23. Щодо суті касаційної скарги

Доводи СФГ «ЕЛЕНА» щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції приписів ст.320 ГПК України та ст.ст. 387 388 ЦК України знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

24. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом ст. 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Частиною 1 ст. 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у даній постанові.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

25. Судові витрати

Відповідно до ст. 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи рішення Верховного Суду про скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у цій справі, з підстав наведених вище, колегія суддів дійшла висновку про покладення витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на ПАТ «КБ «Надра», як заявника апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи, що СФГ «ЕЛЕНА» звернулося з касаційною скаргою безпосередньо до Верховного Суду, а з поданих скаржником матеріалів не вбачалось за можливе встановити правильність розрахунку суми судового збору, колегія суддів вважає необхідним здійснити перевірку розрахунку та розподіл судових витрат за результатами касаційного провадження.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів скарги, СФГ «ЕЛЕНА» звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, якою апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено частково; ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі №905/2448/17 скасовано; заяву ПАТ «Комерційний банк «Надра» про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 за нововиявленими обставинами задоволено частково; рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ЗАТ «Єврофінанс» задоволено частково; витребувано у Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» на користь ЗАТ «Єврофінанс» сільськогосподарську техніку - трактор колісний NEW HOLLAND T8040, заводський номер НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2; в решті у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як встановлено Господарським судом Донецької області (рішення від 19.04.2018 у цій справі), згідно з довідки, наданої власником спірного транспортного засобу - СФГ «ЕЛЕНА», залишкова балансова вартість транспортного засобу, а саме трактора New HOLLANDT8040, 2007 року випуску, рег. № 11011АН, двигун №467492287 становить 1 060 000,00 грн.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).

Отже, звертаючись 01.11.2019 з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, якою, зокрема, в результаті скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі №905/2448/17 та часткового задоволення заяви ПАТ «Комерційний банк «Надра» про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2018 у справі №905/2448/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ЗАТ «Єврофінанс» задоволено частково; витребувано у Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» на користь ЗАТ «Єврофінанс» сільськогосподарську техніку - трактор колісний NEW HOLLAND T8040, заводський номер НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2; в решті у задоволенні позову відмовлено, - заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 47 700, 00 грн. (200% від 23 850 (150% від 15 900 (1,5% від 1 060 000)).

Заявником на підтвердження сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення №742 від 31.10.2019 в сумі 9 634 грн. 11 коп.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку про відшкодування витрат СФГ «ЕЛЕНА» по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 9 634, 11 грн. за рахунок ПАТ «КБ «Надра» (заявника апеляційної скарги) та про стягнення з ПАТ «КБ «Надра» в дохід Державного бюджету України недоплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 38 065, 89 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300 301 308 312 315 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 905/2448/17 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2019 у справі № 905/2448/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Селянського (фермерського) господарства «ЕЛЕНА» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов'янська, 1, кв. 33, ідентифікаційний код 31046328) 9 634 (дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн.11 коп. витрати по сплати судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 15, ідентифікаційний код 20025456) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 38 065 (тридцять вісім тисяч шістдесят п'ять) грн. 89 коп.

6. Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський