ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2563/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків; далі - Відділ ДВС)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (головуючий суддя Тарасова І.В., судді Пуль О.А. і Фоміна В.О.)

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"

(далі - Компанія) на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС

у справі № 905/2563/16

за позовом Компанії

до товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж" (далі - Товариство)

про стягнення сум 3% річних, пені та "інфляційних втрат".

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2016: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Компанії суму 3% річних - 251,22 грн., пеню в сумі 5 223, 81 грн., "інфляційні витрати" у сумі 2 497,44 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 363, 85 грн.

На виконання цього рішення було видано відповідний наказ.

14.11.2019 до названого господарського суду надійшла скарга Компанії на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій Компанія просила:

- задовольнити скаргу Компанії на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.11.2016 у даній справі;

- визнати дії державного виконавця Відділу ДВС Осипова А.О. у виконавчому провадженні №53366327 щодо примусового виконання зазначеного наказу, які полягають у винесенні постанови від 28.10.2019 (далі - Постанова від 28.10.2019) про повернення цього ж наказу господарського суду стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", протиправними, передчасними та незаконними;

- визнати недійсною та скасувати Постанову від 28.10.2019;

- визнати за період з 18.11.2018 по 28.10.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС Осипова А.О. у згаданому виконавчому провадженні, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Також Компанія просила стягнути з Відділу ДВС на користь Компанії витрати на правничу допомогу в сумі 3 200 грн. згідно з договором від 18.04.2019 №18-04-2019/1 про надання адвокатських послуг (правничої допомоги).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2019 (суддя Матюхін В.І.) скаргу Компанії залишено без задоволення.

Відповідна ухвала оскаржена Компанією в апеляційному порядку.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (колегія суддів у складі: Тарасова І.В. - головуючий, Пуль О.А. і Фоміна В.О.):

- апеляційну скаргу Компанії задоволено;

- зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано;

- скаргу Компанії на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС Осипова А.О. задоволено;

- визнано дії названого державного виконавця у виконавчому провадженні №53366327 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.11.2016 зі справи №905/2563/16, які полягають у винесенні Постанови від 28.10.2019, протиправними, передчасними та незаконними;

- визнано недійсною та скасовано Постанову від 28.10.2019;

- визнано за період з 18.11.2018 по 28.10.2019 неправомірною бездіяльність названого державного виконавця щодо примусового виконання згаданого наказу господарського суду, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні;

- стягнуто з Відділу ДВС на користь Компанії 3 200 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд скарги на дії та бездіяльність Відділу ДВС, а також 1 921 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Відділ ДВС просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 з даної справи та залишити в силі "рішення" (фактично - ухвалу) господарського суду Донецької області від 05.12.2019 у цій справі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що:

- апеляційним господарським судом не взято до уваги постанову Верховного Суду від 17.04.2019 № 342/158/17 (зокрема, пункти 37, 38 зазначеної постанови);

- посилаючись на статтю 10 Закону України "Про виконавче провадження", суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що боржник (Товариство) зареєстрований та знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України, і його перереєстрація не проводилася, а також те, що майно боржника знаходиться у розшуку понад один рік.

У відзиві на касаційну скаргу Компанія заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість, передчасність, безпідставність та необґрунтованість і про відповідність висновків апеляційної інстанції нормам чинного законодавства й судовій практиці, та просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у постановленні згаданої ухвали від 05.12.2019 з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

На виконанні у Відділі ДВС перебувало виконавче провадження ВП №53366327 (далі - ВП), у подальшому об`єднане з ВП №55108558, відкритим 08.11.2017 за наказом господарського суду Київської області від 13.04.2016 №911/5221/15 про стягнення з Товариства на користь Компанії боргу в сумі 18 869,50 грн., у зведене ВП №55914196.

Постановою від 28.10.2019 повернуто стягувачу (Компанії) виконавчий документ у ВП № 53366327 з посиланням на невиявлення у боржника протягом року транспортних засобів і на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За твердженнями органу Державної виконавчої служби, не спростованими Компанією:

- 08.02.2017 винесена постанова про арешт майна боржника; накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника;

- за даними Державної фіскальної служби, Товариство має податковий борг, не подає звітність та не проводить господарської діяльності;

- за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, боржник зареєстрований у Донецькій області, Амвросіївський р-н, село Благодатне, вул. Леніна і знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України;

- за боржником (згідно з даними Територіального сервісного центру) обліковуються транспортні засоби. 15.05.2017 державним виконавцем винесена постанова про розшук відповідного майна боржника, але станом на 01.12.2019 рухоме майно (за даними Управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області) не розшукано;

- У Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація про Товариство відсутня;

- у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області відомості про Товариство відсутні;

- у Державній авіаційній службі України повітряні судна за Товариством не зареєстровані;

- у ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" відсутня інформація про наявність майнових авторських прав у Товариства;

- за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариство контрольних марок не отримувало;

- за даними Державної інспекції сільського господарства України, Товариство не зберігає зерно на складах;

- за даними АТ "Українська залізниця", відсутні відомості щодо Товариства про зареєстровані вантажні вагони та локомотиви;

- за даними ДФС України, за Товариством обліковуються відкриті розрахункові рахунки залишок на яких 12.06.2019 - 0,00 грн.;

- за даними відповідних Управлінь Держпраці, за Товариством не обліковується великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів;

- за даними Державної служби України з безпеки на транспорті, відсутні записи щодо суден, власником яких було б Товариство;

- за даними з відповідних державних реєстрів, земельних ділянок у власності або в оренді Товариства не виявлено;

- у виконавчому документі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відсутні дані про дату народження та ідентифікаційний код керівника боржника, з`ясовано лише прізвище, ім`я та по батькові; це унеможливлює здійснення запитів до ДФС України, Державної прикордонної служби та Державної міграційної служби України;

- за даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за Товариством обліковується сільськогосподарська техніка за тією ж адресою, яка (техніка) знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України;

- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником обліковуються будівлі, які розташовані у с. Благодатне Амвросіївського району Донецької області. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв`язку з цим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території, до якої відноситься с. Благодатне Амвросіївського району Донецької області, не проводяться.

Зазначені твердження органу Державної виконавчої служби підтверджуються копіями відповідних документів, доданими до відзиву на скаргу Компанії, подану до місцевого господарського суду.

Постанова державного виконавця про розшук майна боржника надіслана на виконання до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області. Станом на 28.10.2019 (дата винесення Постанови від 28.10.2019) рухоме майно боржника не розшукане. Про затримання розшукуваного майна Відділ ДВС підрозділом поліції не повідомлявся.

16.08.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Компанії на бездіяльність державного виконавця, в якій Компанія просила:

- прийняти до розгляду скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у ВП №53366327 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.11.2016 зі справи №905/2563/16;

- здійснити перевірку та наявність вжиття в період з 23.02.2018 по 11.08.2018 Відділом ДВС всіх обов`язкових заходів у ВП №53366327 щодо примусового виконання зазначеного наказу, їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема, та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині даної скарги;

- задовольнити скаргу Компанії на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у ВП;

- визнати за період з 23.02.2018 по 11.08.2018 неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у ВП, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Відділу ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у ВП із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання згаданого наказу господарського суду;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Відділу ДВС внести всі документи, які стосуються ВП, до Автоматизованої системи виконавчого провадження;

- стягнути з Відділу ДВС на користь Компанії витрати на правничу допомогу в розмірі 2 340 грн. згідно з договором від 07.11.2017 №07-11-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2018:

- скаргу Компанії задоволено частково;

- визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС у ВП, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Відділу ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у ВП із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання згаданого наказу;

- зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Відділу ДВС внести всі документи, які стосуються ВП до Автоматизованої системи виконавчого провадження;

- в іншій частині заяви відмовлено.

Заявлені у даній скарзі, тобто від 14.11.2019, вимоги вже були предметом судового розгляду під час розгляду скарги від 16.08.2018 і відрізняються лише періодом, за який скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС; за такими вимогами судом було прийняте відповідне судове рішення - ухвала від 27.08.2018.

Судом апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Постанова від 28.10.2019 винесена передчасно, оскільки державним виконавцем не проведено всі можливі та достатні дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" і спрямовані на належне, повне та об`єктивне примусове виконання наказу господарського суду.

Так, державний виконавець у період з 17.11.2018 по 28.10.2019 (дата завершення ВП) здійснював перевірку майнового стану боржника та заходи для отримання інформації про доходи боржника без дотримання у повній мірі вимог частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки лише частина необхідних та обов`язкових заходів була вжита Відділом ДВС у період з червня по липень 2019 року, а в інший період заходи примусового виконання рішення, запити та дії не проводилися або проводилися лише вибірково.

У матеріалах справи відсутні докази винесення органом Державної виконавчої служби постанови про розшук транспортних засобів боржника та дати направлення її на виконання до відповідних органів, а також направлення у 2019 році з дотриманням періодичності, визначеної частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", названим органом запиту щодо розшуку транспортного засобу боржника до відповідного підрозділу поліції, який уповноважений здійснювати розшук транспортних засобів. При цьому річний термін перебування транспортного засобу в розшуку обраховується не з дати винесення постанови про розшук майна боржника, а з дати прийняття до виконання органами поліції відповідної постанови державного виконавця, тоді як у справі докази вчинення зазначених дій відсутні.

Компанією сплачено за надані їй адвокатом послуги 3 200 грн., що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі.

Згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження":

- державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18);

- державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18);

- заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10);

- державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48);

- розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує державний виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (частини друга, третя статті 36);

- державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу, якщо транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (пункт 7 частини першої статті 37).

Крім того, пунктами 1, 4 статті 8 названого Закону передбачено, що:

- реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово;

- рішення державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відділу ДВС з постановою апеляційного господарського суду про задоволення скарги стягувача на дії та бездіяльність цього відділу щодо виконання наказу господарського суду Донецької області з даної справи.

Суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, на відміну від місцевого господарського суду, з`ясувавши, що:

- державний виконавець Відділу ДВС у період з 17.11.2018 по 28.10.2019 (дата завершення ВП) здійснював перевірку майнового стану боржника (відповідача зі справи) та заходи з отримання інформації про його доходи без належного дотримання вимог частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (вибіркове та/або одноразове проведення таких заходів, непроведення їх взагалі протягом тривалого часу, - тобто з порушенням періодичності такого проведення, передбаченої згаданою нормою Закону);

- відсутність доказів винесення Відділом ДВС постанови про розшук транспортних засобів боржника та доказів дати направлення її на виконання до відповідних органів;

- передчасність, а відтак - протиправність винесення Постанови від 28.10.2019 з посиланням на пункт 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", -

дійшов висновку як про наявність підстав для задоволення скарги Компанії на дії та бездіяльність Відділу ДВС, так і для скасування відповідної ухвали місцевого господарського суду з даної справи.

Посилання у зв`язку з цим Відділу ДВС (у касаційній скарзі) на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 зі справи №342/158/17 даного висновку не спростовує, оскільки названим відділом не доведено в суді попередньої інстанції неможливості належного вчинення ним (Відділом ДВС) відповідних заходів у порядку і в строки (з періодичністю), які визначено Законом України "Про виконавче провадження", зокрема згаданою частиною восьмою статті 48 названого Закону.

Так само не спростовує даного висновку й посилання скаржника на положення статті 69 Податкового кодексу України та Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запит органів державної виконавчої служби та приватних виконавців (затвердженого наказом Міністерства юстиції України і Міністерством фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085). Відповідні положення не заперечують встановленого Законом України "Про виконавче провадження" обов`язку Відділу ДВС здійснювати перевірку майнового стану боржника та заходи з отримання інформації про його доходи з певною (визначеною цим Законом) періодичністю, а не одноразово чи епізодично.

Інші доводи скаржника щодо вжиття ним заходів з виконання судового рішення пов`язані із встановленням обставин та оцінкою доказів, які вже були предметом дослідження та оцінки суду попередньої інстанції і не можуть знову досліджуватися (оцінюватися) судом касаційної інстанції з огляду на імперативні приписи частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з тим Касаційним господарським судом враховуються доводи (аргументи), викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та обставинами справи.

Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, Відділ ДВС не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Відділу ДВС залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

Понесені Відділом ДВС у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на названий відділ, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Амвросіївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №905/2563/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов